Професійні фактори, тривалість життя та біотехнологічні і фармакологічні стратегії підтримки здоров’я

Автор(и)

  • Ольга Володимирівна Філіпцова Національний фармацевтичний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-1297-1651
  • Ольга Іванівна Набока Національний фармацевтичний університет, Україна https://orcid.org/0000-0003-2671-6923
  • Олександр Васильович Очкур Національний фармацевтичний університет, Україна https://orcid.org/0000-0003-0527-1988
  • Наталія Власівна Двінських Національний фармацевтичний університет, Україна https://orcid.org/0000-0003-3811-9317
  • Аліна Володимирівна Соловйова Національний фармацевтичний університет, Україна https://orcid.org/0000-0003-2593-0338
  • Мосійчук Кирило Михайлович Комунальний заклад "Харківський ліцей № 18 Харківської міської ради", Україна https://orcid.org/0009-0000-0369-291X
  • Олександра Володимирівна Кравцова Комунальний заклад "Харківський ліцей № 18 Харківської міської ради", Україна https://orcid.org/0009-0009-4428-0829

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-8025.2025.343241

Ключові слова:

середня тривалість життя, професії, стать, визначні діячі

Анотація

Метою дослідження був аналіз асоціацій тривалості життя та професій серед видатних людей різних історичних періодів, а також деякі біотехнологічні та фармакологічні аспекти сприяття довгожительству.

Матеріали та методи. У роботі використані статистичний аналіз та описово-порівняльний аналіз.

Результати та обговорення. Аналіз літератури свідчить про те, що середня тривалість життя людини – величина непостійна. Тривалість життя за період з 1800 року по 2011 рік зросла з 30 до 68 років, у 2016 році становила 69 років; для чоловіків – 67 років, для жінок – 71,1 року. Існують значні відмінності в тривалості життя людини в межах кожної країни. Фактори, які визначають середню тривалість життя стосуються освіти, доходу, зайнятості та професії, а також інших показників соціально-економічного становища. Для дослідження було обрано 640 видатних людей, серед яких 537 чоловіків та 103 жінки. Видатні люди були мешканцями 45 країн, найбільше всього людей в США – 255, Великобританії – 65, Україні – 49, Франції – 42, Германії – 33 особини. Видатні люди були поділені на групу живих (109 осіб) та померлих (531 особа). Середня тривалість живих становить 73,4 роки і це більше середньої тривалості життя померлих, їх вік становить 72,3 роки. В ході роботи було виявлено, що існують відмінності в середній тривалості життя в межах кожної країни, між професійними групами. Середня тривалість всіх видатних людей, які були в дослідженні, становить 72,9 роки. Виявлено, що серед професійних груп у дослідженні найвищу середню тривалість життя мають політики. Результати досліджень середньої тривалості життя у зв’язку між статтю та професійною діяльністю показали, що для чоловіків цей показник становить 71,4, для жінок – 74,8 років.

Висновки. За результатами дослідження середня тривалість життя чоловіків складає 71,9, а жінок – 74,4 роки. У групі живих вищі показники середньої тривалості життя мають програмісти, а у групі живих і померлих видатних людей цей показник є найвищим у політиків. Ці дані підтверджують наукові дані щодо залежності тривалості життя зі статтю та професійною діяльністю. В подальших наших дослідженнях плануємо вивчити можливі асоціації з хворобами

Біографії авторів

Ольга Володимирівна Філіпцова, Національний фармацевтичний університет

Доктор біологічних наук, професор

Кафедра біотехнології

Ольга Іванівна Набока, Національний фармацевтичний університет

Доктор біологічних наук, професор

Кафедра клінічної лабораторної діагностики, мікробіології та біологічної хімії

Олександр Васильович Очкур, Національний фармацевтичний університет

Кандидат фармацевтичних наук, доцент

Кафедра фармакології та клінічної фармації

Наталія Власівна Двінських, Національний фармацевтичний університет

Кандидат фармацевтичних наук, старший науковий співробітник, доцент

Кафедра біотехнології

Аліна Володимирівна Соловйова, Національний фармацевтичний університет

Доктор філософії, асистент

Кафедра біотехнології

Олександра Володимирівна Кравцова, Комунальний заклад "Харківський ліцей № 18 Харківської міської ради"

Вчитель біології, спеціаліст вищої категорії, вчитель-методист

Посилання

  1. Slovnyk-dovidnyk z ekolohii (2013). Kherson: PP Vyshemyrskyi V. S., 226.
  2. Humenna, I. S., Pohorila, I. O. (2014). Tryvalist zhyttia ta problemy dovholittia. Biolohichni doslidzhennia – 2014. Zhytomyr: Vyd-vo ZhDU im. I.Franka, 320–323. Available at: http://eprints.zu.edu.ua/10971/1/І._С._Гуменна1__І._О._Погоріла2.pdf
  3. Doroshenko, L. S. (2005). Demohrafiia. Kyiv: MAUP, 112.
  4. Buzhylova, O. P. (2012). Tryvalist zhyttia na rannikh etapakh kamianoho stolittia. Biolohiia, 16/18, 102–107.
  5. Krysachenko, V. S. (2005). Dynamika naselennia: Populiatsiini, etnichni ta hlobalni vymiry. Kyiv: Vydavnytstvo Natsionalnoho instytutu stratehichnykh doslidzhen, 368.
  6. Riley, J. C. (2001). Rising life expectancy: a global history. Cambridge University Press, 243.
  7. Murphy, S. L., Xu, J. Q., Kochanek, K. D., Arias, E. (2018). Mortality in the United States, 2017 NCHS Data Brief, no 328. Hyattsville: National Center for Health Statistics.
  8. Life expectancy history. World life expectancy. Available at: http://www.worldlifeexpectancy.com/history-of-life-expectancy
  9. Barford, A., Dorling, D., Smith, G. D., Shaw, M. (2006). Life expectancy: women now on top everywhere. BMJ, 332 (7545), 808. https://doi.org/10.1136/bmj.332.7545.808
  10. Global Health Observatory. WHO. Available at: https://www.who.int/data/gho
  11. Rynhach, N. (2008). Problema nadsmertnosti cholovikiv v Ukraini: hendernyi analiz u derzhavnomu upravlinni okhoronoiu hromadskoho zdorovia. Stratehichni priorytety, 3, 142–148.
  12. Pyrozhkov, S. I. (2004). Demohrafichnyi faktor u hlobalnii stratehii rozvytku Ukrainy. Demohrafiia ta sotsialna polityka, 1-2, 5–20.
  13. Kurylo, I. O. (2014). Demohrafichni protsesy ta struktury v Ukraini: suchasni rehionalni osoblyvosti. Aktualni problemy rozvytku ekonomiky rehionu, 10, 141–148.
  14. Libanova, E. M. (Ed.) (2007). Smertnist naselennia Ukrainy u trudoaktyvnomu vitsi. Kyiv: In-t demohrafii ta sotsialnykh doslidzhen NAN Ukrainy, 211.
  15. Poliakov, O. A. (2001). Fiziolohichna kharakterystyka trudovoi diialnosti liudyny u vikovomu aspekti i otsinka pratsezdatnosti. [Extended abstract of Doctoral dissertation].
  16. Henderna rivnist i rozvytok: pohliad u konteksti yevropeiskoi stratehii Ukrainy (2016). Kyiv: Tsentr Razumkova, «ZAPOVIT», 244.
  17. Gendernyi parytet v umovakh rozbudovy suchasnoho ukrainskoho suspilstva (2002). Kyiv: Ukrainskyi in-t sotsialnykh doslidzhen, 121.
  18. Lavrynenko, N. V.; Vorona, V. M., Ruchka, A. O. (Eds.) (2000). Genderni stereotypy masovoi svidomosti. Ukrainske suspilstvo: monitorynh – 2000 r. Kyiv: I-nt sotsiolohii NAN Ukrainy.
  19. Wlliams, J., Best, D. (1990). Measuring Sex Stereotypes. A Multinational Study. Nebury Park: Sage Publications.
  20. Cui, Y., Zong, H., Yan, H., Zhang, Y. (2014). The effect of testosterone replacement therapy on prostate cancer: a systematic review and meta-analysis. Prostate Cancer and Prostatic Diseases, 17 (2), 132–143. https://doi.org/10.1038/pcan.2013.60
  21. Kardoust Parizi, M., Abufaraj, M., Fajkovic, H., Kimura, S., Iwata, T., D’Andrea, D. et al. (2019). Oncological safety of testosterone replacement therapy in prostate cancer survivors after definitive local therapy: A systematic literature review and meta-analysis. Urologic Oncology: Seminars and Original Investigations, 37 (10), 637–646. https://doi.org/10.1016/j.urolonc.2019.06.007
  22. Sokal, R. R., Rohlf, F. J. (1995). Biometry. New York: WH Freeman and company.
  23. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. Available at: http://www.ukrstat.gov.ua/
  24. Burdorf, A. (2008). The importance of solid employment for health. Scandinavian Journal of Work, Environment & Health, 34 (2), 81–82. https://doi.org/10.5271/sjweh.1216
  25. Toch-Marquardt, M., Menvielle, G., Eikemo, T. A., Kulhánová, I., Kulik, M. C., Bopp, M. et al. (2014). Occupational Class Inequalities in All-Cause and Cause-Specific Mortality among Middle-Aged Men in 14 European Populations during the Early 2000s. PLoS ONE, 9 (9), e108072. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0108072
  26. Stringhini, S., Carmeli, C., Jokela, M., Avendaño, M., Muennig, P., Guida, F. et al. (2017). Socioeconomic status and the 25 × 25 risk factors as determinants of premature mortality: a multicohort study and meta-analysis of 1·7 million men and women. The Lancet, 389 (10075), 1229–1237. https://doi.org/10.1016/s0140-6736(16)32380-7
  27. Ludvigsson, J. F., Almqvist, C., Bonamy, A.-K. E., Ljung, R., Michaëlsson, K., Neovius, M. et al. (2016). Registers of the Swedish total population and their use in medical research. European Journal of Epidemiology, 31 (2), 125–136. https://doi.org/10.1007/s10654-016-0117-y
  28. Ludvigsson, J. F., Otterblad-Olausson, P., Pettersson, B. U., Ekbom, A. (2009). The Swedish personal identity number: possibilities and pitfalls in healthcare and medical research. European Journal of Epidemiology, 24 (11), 659–667. https://doi.org/10.1007/s10654-009-9350-y
  29. Lozano, M., Solé-Auró, A. (2021). Happiness and life expectancy by main occupational position among older workers: Who will live longer and happy? SSM – Population Health, 13, 100735. https://doi.org/10.1016/j.ssmph.2021.100735
  30. van Raalte, A. A., Martikainen, P., Myrskylä, M. (2013). Lifespan Variation by Occupational Class: Compression or Stagnation Over Time? Demography, 51 (1), 73–95. https://doi.org/10.1007/s13524-013-0253-x
  31. de Wind, A., Sewdas, R., Hoogendijk, E. O., van der Beek, A. J., Deeg, D. J. H., Boot, C. R. L. (2020). Occupational Exposures Associated with Life Expectancy without and with Disability. International Journal of Environmental Research and Public Health, 17(17), 6377. https://doi.org/10.3390/ijerph17176377
  32. Järvholm, B., Reuterwall, C., Bystedt, J. (2012). Mortality attributable to occupational exposure in Sweden. Scandinavian Journal of Work, Environment & Health, 39 (1), 106–111. https://doi.org/10.5271/sjweh.3284
  33. Global and regional burden of disease and injury in 2016 arising from occupational exposures: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2016 (2020). Occupational and Environmental Medicine, 77 (3), 133–141. https://doi.org/10.1136/oemed-2019-106008
  34. Rushton, L. (2017). The Global Burden of Occupational Disease. Current Environmental Health Reports, 4 (3), 340–348. https://doi.org/10.1007/s40572-017-0151-2
  35. Global and regional burden of cancer in 2016 arising from occupational exposure to selected carcinogens: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2016 (2020). Occupational and Environmental Medicine, 77 (3), 151–159. https://doi.org/10.1136/oemed-2019-106012
  36. Carlsson, S., Andersson, T., Talbäck, M., Feychting, M. (2019). Incidence and prevalence of type 2 diabetes by occupation: results from all Swedish employees. Diabetologia, 63 (1), 95–103. https://doi.org/10.1007/s00125-019-04997-5
  37. Enroth, L., Veenstra, M., Aartsen, M., Kjær, A. A., Nilsson, C. J., Fors, S. (2019). Are there educational disparities in health and functioning among the oldest old? Evidence from the Nordic countries. European Journal of Ageing, 16 (4), 415–424. https://doi.org/10.1007/s10433-019-00517-x
  38. Fors, S., Thorslund, M. (2014). Enduring inequality: educational disparities in health among the oldest old in Sweden 1992–2011. International Journal of Public Health, 60 (1), 91–98. https://doi.org/10.1007/s00038-014-0621-3
  39. Enroth, L., Raitanen, J., Hervonen, A., Nosraty, L., Jylha, M. (2014). Is socioeconomic status a predictor of mortality in nonagenarians? The vitality 90+ study. Age and Ageing, 44 (1), 123–129. https://doi.org/10.1093/ageing/afu092
  40. Fors, S., Modin, B., Koupil, I., Vågerö, D. (2011). Socioeconomic inequalities in circulatory and all-cause mortality after retirement: the impact of mid-life income and old-age pension. Evidence from the Uppsala Birth Cohort Study. Journal of Epidemiology and Community Health, 66 (7), e16–e16. https://doi.org/10.1136/jech.2010.131177
  41. Lampert, T., Hoebel, J. (2018). Soziale Ungleichheit und Gesundheit im höheren Lebensalter. Zeitschrift Für Gerontologie Und Geriatrie, 52 (S1), 91–99. https://doi.org/10.1007/s00391-018-01487-y
  42. Cacciani, L., Bargagli, A. M., Cesaroni, G., Forastiere, F., Agabiti, N., Davoli, M. (2015). Education and Mortality in the Rome Longitudinal Study. PLOS ONE, 10 (9), e0137576. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0137576
  43. Galobardes, B. (2004). Childhood Socioeconomic Circumstances and Cause-specific Mortality in Adulthood: Systematic Review and Interpretation. Epidemiologic Reviews, 26 (1), 7–21. https://doi.org/10.1093/epirev/mxh008
  44. Diderichsen, F., Andersen, I., Manuel, C., Andersen, A.-M. N., Bach, E., Baadsgaard, M. et al. (2012). Health Inequality – determinants and policies. Scandinavian Journal of Public Health, 40, 12–105. https://doi.org/10.1177/1403494812457734
  45. Kunst, A. E., Groenhof, F., Mackenbach, J. P., Leon, D. A. (1998). Occupational class and cause specific mortality in middle aged men in 11 European countries: comparison of population based studies Commentary: Unequal inequalities across Europe. BMJ, 316 (7145), 1636–1642. https://doi.org/10.1136/bmj.316.7145.1636
  46. Hämmig, O., Bauer, G. F. (2013). The social gradient in work and health: a cross-sectional study exploring the relationship between working conditions and health inequalities. BMC Public Health, 13 (1). https://doi.org/10.1186/1471-2458-13-1170
  47. Mackenbach, J. P., Stirbu, I., Roskam, A.-J. R., Schaap, M. M., Menvielle, G., Leinsalu, M., Kunst, A. E. (2008). Socioeconomic Inequalities in Health in 22 European Countries. New England Journal of Medicine, 358 (23), 2468–2481. https://doi.org/10.1056/nejmsa0707519
  48. Menvielle, G., Leclerc, A., Chastang, J.-F., Melchior, M., Luce, D. (2007). Changes in Socioeconomic Inequalities in Cancer Mortality Rates Among French Men Between 1968 and 1996. American Journal of Public Health, 97 (11), 2082–2087. https://doi.org/10.2105/ajph.2005.073429
  49. Mühlau, P. (2011). Gender Inequality and Job Quality in Europe. Management Revu, 22 (2), 114–131. https://doi.org/10.5771/0935-9915-2011-2-114
  50. European Commission Report on equality between women and men in the European Union (2018). Luxembourg: Publications Office of the European Union.
  51. Cesaroni, G., Agabiti, N., Forastiere, F., Ancona, C., Perucci, C. A. (2006). Socioeconomic differentials in premature mortality in Rome: changes from 1990 to 2001. BMC Public Health, 6 (1). https://doi.org/10.1186/1471-2458-6-270
  52. Kauppinen, T, Uuksulainen, S, Saalo, A, Mäkinen, I., Pukkala, E. (2014). Use of the Finnish Information System on Occupational Exposure (FINJEM) in epidemiologic, surveillance, and other applications. The Annals of Occupational Hygiene, 58, 380–396. https://doi.org/10.1093/annhyg/met074
  53. Deeg, D. J. H., Comijs, H. C., Hoogendijk, E. O., van der Noordt, M., Huisman, M. (2018). 23-Year Trends in Life Expectancy in Good and Poor Physical and Cognitive Health at Age 65 Years in the Netherlands, 1993–2016. American Journal of Public Health, 108 (12), 1652–1658. https://doi.org/10.2105/ajph.2018.304685
  54. Häkkänen, M., Viikari-Juntura, E., Martikainen, R. (2001). Job experience, work load, and risk of musculoskeletal disorders. Occupational and Environmental Medicine, 58 (2), 129–135. https://doi.org/10.1136/oem.58.2.129
  55. Butterworth, P., Leach, L. S., Strazdins, L., Olesen, S. C., Rodgers, B., Broom, D. H. (2011). The psychosocial quality of work determines whether employment has benefits for mental health: results from a longitudinal national household panel survey. Occupational and Environmental Medicine, 68 (11), 806–812. https://doi.org/10.1136/oem.2010.059030
  56. van den Berg, T. I. J., Alavinia, S. M., Bredt, F. J., Lindeboom, D., Elders, L. A. M., Burdorf, A. (2008). The influence of psychosocial factors at work and life style on health and work ability among professional workers. International Archives of Occupational and Environmental Health, 81 (8), 1029–1036. https://doi.org/10.1007/s00420-007-0296-7
  57. Leijten, F. R. M., van den Heuvel, S. G., van der Beek, A. J., Ybema, J. F., Robroek, S. J. W., Burdorf, A. (2014). Associations of Work-Related Factors and Work Engagement with Mental and Physical Health: A 1-Year Follow-up Study Among Older Workers. Journal of Occupational Rehabilitation, 25 (1), 86–95. https://doi.org/10.1007/s10926-014-9525-6
  58. Head, J., Chungkham, H. S., Hyde, M., Zaninotto, P., Alexanderson, K., Stenholm, S. et al. (2018). Socioeconomic differences in healthy and disease-free life expectancy between ages 50 and 75: a multi-cohort study. European Journal of Public Health, 29 (2), 267–272. https://doi.org/10.1093/eurpub/cky215
  59. Platts, L. G., Head, J., Stenholm, S., Singh Chungkham, H., Goldberg, M., Zins, M. (2016). Physical occupational exposures and health expectancies in a French occupational cohort. Occupational and Environmental Medicine, 74 (3), 176–183. https://doi.org/10.1136/oemed-2016-103804
  60. Magnusson Hanson, L. L., Westerlund, H., Chungkham, H. S., Vahtera, J., Rod, N. H., Alexanderson, K. et al. (2018). Job strain and loss of healthy life years between ages 50 and 75 by sex and occupational position: analyses of 64 934 individuals from four prospective cohort studies. Occupational and Environmental Medicine, 75 (7), 486–493. https://doi.org/10.1136/oemed-2017-104644
  61. Mathers, C. D., Robine, J. M. (1997). How good is Sullivan’s method for monitoring changes in population health expectancies? Journal of Epidemiology and Community Health, 51 (1), 80–86. https://doi.org/10.1136/jech.51.1.80
  62. Padkapayeva, K., Gilbert-Ouimet, M., Bielecky, A., Ibrahim, S., Mustard, C., Brisson, C., Smith, P. (2018). Gender/Sex Differences in the Relationship between Psychosocial Work Exposures and Work and Life Stress. Annals of Work Exposures and Health, 62 (4), 416–425. https://doi.org/10.1093/annweh/wxy014
  63. Rosenthal, L., Carroll-Scott, A., Earnshaw, V. A., Santilli, A., Ickovics, J. R. (2012). The importance of full-time work for urban adults’ mental and physical health. Social Science & Medicine, 75 (9), 1692–1696. https://doi.org/10.1016/j.socscimed.2012.07.003
  64. Zabkiewicz, D. (2009). The mental health benefits of work: do they apply to poor single mothers? Social Psychiatry and Psychiatric Epidemiology, 45 (1), 77–87. https://doi.org/10.1007/s00127-009-0044-2
  65. Martín, U., Domínguez-Rodríguez, A., Bacigalupe, A. (2019). Desigualdades sociales en salud en población mayor: una aportación desde la salud pública al debate sobre el retraso de la edad de jubilación en España. Gaceta Sanitaria, 33 (1), 82–84. https://doi.org/10.1016/j.gaceta.2017.10.010
  66. Solé-Auró, A., Lozano, M. (2019). Inequalities in Longevity by Education Level in Spain: A Life Satisfaction Approach. Social Indicators Research, 144 (2), 729–744. https://doi.org/10.1007/s11205-018-02057-w
  67. Arpino, B., Solé-Auró, A. (2017). Education Inequalities in Health Among Older European Men and Women: The Role of Active Aging. Journal of Aging and Health, 31 (1), 185–208. https://doi.org/10.1177/0898264317726390
  68. Cambois, E., Laborde, C., Romieu, I., Robine, J.-M. (2011). Occupational inequalities in health expectancies in France in the early 2000s: Unequal chances of reaching and living retirement in good health. Demographic Research, 25, 407–436. https://doi.org/10.4054/demres.2011.25.12
  69. Majer, I. M., Nusselder, W. J., Mackenbach, J. P., Kunst, A. E. (2010). Socioeconomic inequalities in life and health expectancies around official retirement age in 10 Western-European countries. Journal of Epidemiology and Community Health, 65 (11), 972–979. https://doi.org/10.1136/jech.2010.111492
  70. Cambois, E., Brønnum-Hansen, H., Hayward, M., Nusselder, W. J.; Jagger, C., Crimmins, E. M., Saito, Y., de Carvalho Yokota, R. T., Van Oyen, H., Robine, J. M. (Eds.) (2020). Monitoring Social Differentials in Health Expectancies. International Handbook of Health Expectancies. Cham: Springer, 45–66. https://doi.org/10.1007/978-3-030-37668-0_4
  71. Permanyer, I., Spijker, J., Blanes, A., Renteria, E. (2018). Longevity and Lifespan Variation by Educational Attainment in Spain: 1960–2015. Demography, 55 (6), 2045–2070. https://doi.org/10.1007/s13524-018-0718-z
  72. Luy, M., Wegner-Siegmundt, C., Wiedemann, A., Spijker, J. (2015). Life Expectancy by Education, Income and Occupation in Germany: Estimations Using the Longitudinal Survival Method. Comparative Population Studies, 40 (4), 339–436. https://doi.org/10.12765/cpos-2015-16
  73. Zaninotto, P., Batty, G. D., Stenholm, S., Kawachi, I., Hyde, M., Goldberg, M. et al. (2020). Socioeconomic Inequalities in Disability-free Life Expectancy in Older People from England and the United States: A Cross-national Population-Based Study. The Journals of Gerontology: Series A, 75 (5), 906–913. https://doi.org/10.1093/gerona/glz266
  74. Brønnum-Hansen, H., Foverskov, E., Andersen, I. (2019). Occupational inequality in health expectancy in Denmark. Scandinavian Journal of Public Health, 48 (3), 338–345. https://doi.org/10.1177/1403494819882138
  75. Klap, J., Schmid, M., Loughlin, K. R. (2015). The Relationship between Total Testosterone Levels and Prostate Cancer: A Review of the Continuing Controversy. Journal of Urology, 193 (2), 403–414. https://doi.org/10.1016/j.juro.2014.07.123
  76. Encyclopædia Britannica (2025). Available at: https://www.britannica.com/topic/Encyclopaedia-Britannica-English-language-reference-work
  77. Zar, J. H. (2010). Biostatistical Analysis. New York: Prentice Hall.
Професійні фактори, тривалість життя та біотехнологічні і фармакологічні стратегії підтримки здоров’я

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-09-30

Як цитувати

Філіпцова, О. В., Набока, О. І., Очкур, О. В., Двінських, Н. В., Соловйова, А. В., Кирило Михайлович, М., & Кравцова, О. В. (2025). Професійні фактори, тривалість життя та біотехнологічні і фармакологічні стратегії підтримки здоров’я. ScienceRise: Biological Science, (2 (43), 23–34. https://doi.org/10.15587/2519-8025.2025.343241

Номер

№ 2 (43) (2025)

Розділ

Біологічні дослідження

Ліцензія

Авторське право (c) 2025 Olga Filiptsova, Olga Naboka, Oleksandr Ochkur, Nataliia Dvinskykh, Alina Soloviova, Mosiichuk Kyrylo, Oleksandra Kravtsova

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.