Порівняльна характеристика змін тромбоцитарного гемостазу хворих на стабільні форми ішемічної хвороби серця в залежності від індивідуальної чутливості до антитромбоцитарного лікування

Автор(и)

  • Ada Liakhotska Національний медичний університет імені О. О. Богомольця бул. Т. Шевченка, 13, м. Київ, Україна, 01601, Україна https://orcid.org/0000-0002-1884-5648

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2017.116580

Ключові слова:

ішемічна хвороба серця, стенокардія, агрегація тромбоцитів, антитромбоцитарна терапія, резистентність до антитромбоцитарних засобів

Анотація

Останнім часом частота гострих судинних подій, пов’язаних із тромбозом, особливо у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС), невпинно зростає. Тому, для профілактики шляхом впливу на основні ланки патогенезу ІХС широко застосовують антитромбоцитарні засоби (профілактика агрегації тромбоцитів і пристінкового тромбоутворення): ацетилсаліцилову кислоту (АСК), тієнопіридини (клопідогрель, тікагрелор, тиклопідин) та ін. У дослідженні узагальнено сучасні підходи до антитромбоцитарної терапії з врахуванням ступеню агрегаційної активності тромбоцитів та визначення чутливості до антитромбоцитарних препаратів

Біографія автора

Ada Liakhotska, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця бул. Т. Шевченка, 13, м. Київ, Україна, 01601

Аспірант

Кафедра пропедевтики внутрішньої медицини № 1

Посилання

  1. Mathers, C. D., Loncar, D. (2006). Projections of Global Mortality and Burden of Disease from 2002 to 2030. PLoS Medicine, 3 (11), e442. doi: 10.1371/journal.pmed.0030442
  2. Stable ischemic heart disease. Adapted clinical insight, based on evidence (2016). NICS named after M.M. Amosova NAMS of Ukraine.
  3. ESC guidelines on the management of stable coronary artery disease (2013). European Heart Journal, 34 (38), 2949–3003. doi: 10.1093/eurheartj/eht296
  4. Health indicators of population and use of health care resources in Ukraine 2016. Ministry of Health of Ukraine. SI "Center of medical statistics".
  5. The National Centers for Environmental Prediction (NCEP) recomendations (1994).
  6. Boden, W. E., O’Rourke, R. A., Teo, K. K., Hartigan, P. M., Maron, D. J., Kostuk, W. J. et. al. (2007). Optimal Medical Therapy with or without PCI for Stable Coronary Disease. New England Journal of Medicine, 356 (15), 1503–1516. doi: 10.1056/nejmoa070829
  7. Mischenko, O. Y. Anti-aggregate therapy of ischemic heart disease. Modern pharmacy. Available at: http://modern-pharmacy.com.ua/antiagregantna-terapiya-ishemichnoyi-hvorobi-sertsya
  8. Patrono, C. (2004). Expert Consensus Document on the Use of Antiplatelet Agents The Task Force on the Use of Antiplatelet Agents in Patients with Atherosclerotic Cardiovascular Disease of the European Society of Cardiology. European Heart Journal, 25 (2), 166–181. doi: 10.1016/j.ehj.2003.10.013
  9. Netyazhenko, V. Z. (2005). "Aspirin" as evidence of the effectiveness of the antiplatelet strategy in primary and secondary prevention of cardiovascular diseases. Heart and blood vessels, 3, 19–26.
  10. A randomised, blinded, trial of clopidogrel versus aspirin in patients at risk of ischaemic events (CAPRIE) (1996). The Lancet, 348 (9038), 1329–1339. doi: 10.1016/s0140-6736(96)09457-3
  11. Frére, C., Cuisset, T., Gaborit, B., Alessi, M.-C., Hulot, J.-S. (2009). The CYP2C19*17 allele is associated with better platelet response to clopidogrel in patients admitted for non-ST acute coronary syndrome. Journal of Thrombosis and Haemostasis, 7 (8), 1409–1411. doi: 10.1111/j.1538-7836.2009.03500.x
  12. Buryakina, T. A., Zateyshchikov, D. A. (2012). The use of reversible inhibitors of P2Y12 receptor in acute coronary syndrome. Kardiologiya, 52 (4), 74–79.
  13. Ovsyannikova, A. N., Mashin, V. V., Belova, L. A., Saenko, Y. V., Vasitsky, N. R., Abramova, V. V. (2014). Analysis of gene polymorphism at hemostasis system in the development of acute cerebral ischemia in patients of young and middle age. Modern problems of science and education, 5.
  14. Valgimigli, M., Bueno, H., Byrne, R. A., Collet, J.-P., Costa, F., Jeppsson, A. et. al. (2017). 2017 ESC focused update on dual antiplatelet therapy in coronary artery disease developed in collaboration with EACTS. European Heart Journal. doi: 10.1093/eurheartj/ehx419
  15. Neubauer, H., Kaiser, A. F., Endres, H. G., Krüger, J. C., Engelhardt, A., Lask, S. et. al. (2011). Tailored antiplatelet therapy can overcome clopidogrel and aspirin resistance – The BOchum CLopidogrel and Aspirin Plan (BOCLA-Plan) to improve antiplatelet therapy. BMC Medicine, 9 (1). doi: 10.1186/1741-7015-9-3
  16. Wurtz, M., Lerkevang Grove, E. (2012). Interindividual Variability in the Efficacy of Oral Antiplatelet Drugs: Definitions, Mechanisms and Clinical Importance. Current Pharmaceutical Design, 18 (33), 5344–5361. doi: 10.2174/138161212803251925
  17. Grinstein, J., Cannon, C. P. (2012). Aspirin Resistance: Current Status and Role of Tailored Therapy. Clinical Cardiology, 35 (11), 673–680. doi: 10.1002/clc.22031
  18. Watson, S. P., Auger, J. M., McCarty, O. J. T., Pearce, A. C. (2005). GPVI and integrin alphaIIbbeta3 signaling in platelets. Journal of Thrombosis and Haemostasis, 3 (8), 1752–1762. doi: 10.1111/j.1538-7836.2005.01429.x
  19. Stanton, A. (1999). Glantz Primer of biostatistics. Moscow: Praktika, 459.
  20. Karpenko, О. О. (2016). Pharmacogenetic testing for CYP2C19 gene polymorphism for optimization of using antiplatelet therapy in patients with ischemic heart disease. ScienceRise: Medical Science, 8 (4), 15–20. doi: 10.15587/2519-4798.2016.76377

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-11-30

Як цитувати

Liakhotska, A. (2017). Порівняльна характеристика змін тромбоцитарного гемостазу хворих на стабільні форми ішемічної хвороби серця в залежності від індивідуальної чутливості до антитромбоцитарного лікування. ScienceRise: Medical Science, (11 (19), 31–36. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2017.116580

Номер

№ 11 (19) (2017)

Розділ

Медичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2017 Ada Liakhotska

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.