Емоційні порушення у пацієнтів із хворобою паркінсона на фоні коморбідної патології аутоімунного ґенезу

Автор(и)

  • Tetiana Cheboraka Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика вул. Дорогожицька, 9, м. Київ, Україна, 04112, Україна https://orcid.org/0000-0002-4844-006X

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2018.132571

Ключові слова:

Хвороба Паркінсона, аутоімунний тиреоїдит, афективні порушення, депресія, тривога, якість життя

Анотація

Хвороба Паркінсона – одне з найпоширеніших нейродегенеративних захворювань, яким страждає більше 1 % населення світу, старше 65 років, до того ж рівень захворюваності може зрости вдвічі до 2030 року. Дана патологія супроводжується як моторним, так і немоторними проявами (НМП). Одним із частих видів афективних порушень у пацієнтів із ХП є депресія. Депресія може погіршувати як рухову, так і соціальну активність пацієнтів із ХП. Розуміння факторів, асоційованих із депресивними симптомами, сприяє ранньому виявленню та вчасному лікуванню. В ряді досліджень депресія та тривога визнані як основний фактор низької якості життя пацієнтів із ХП.

Мета дослідження. Вивчити особливості емоційних порушень у пацієнтів із хворобою Паркінсона (ХП) та аутоімунним тиреоїдитом (АІТ).

Матеріали та методи дослідження. Обстежено 109 хворих на ХП віком від 47 до 75 років. Основну групу склали пацієнти ІА та ІБ підгрупи, контрольну – ІІА та ІІБ підгрупи. Проведені загальноклінічне та неврологічне обстеження, оцінка рухових функцій за Уніфікованою шкалою оцінки ХП (UPDRS), нейропсихологічне тестування (шкала депресії Бека (BDI), шкала тривоги Гамільтона (HARS), оцінка якості життя при ХП (PDQ-39), статистичний аналіз за допомогою програми «Statistica 6.0».

Результати. Проведене дослідження продемонструвало наявність депресії у 84 пацієнтів із ХП, що становить 77,1 %, та тривожних порушень у 73 хворих, відповідно 67,0 %. Аналіз показника депресії та тривоги в динаміці показав статистично значущу різницю в підгрупах ІА та ІБ. Спостерігалась сильна статистично значуща пряма кореляція між показниками шкал для виявлення афективних порушень та показником якості життя пацієнтів (PDQ-39) при первинному огляді та через рік у підгрупах ІА та ІБ.

Висновки. Спостерігалась статистично значуща різниця афективних порушень в динаміці у пацієнтів із ХП та АІТ. Виявлено вплив рівня тривоги та депресії на якість життя пацієнтів із ХП та АІТ, що вказує на високу медико-соціальну значимість даних порушень

Біографія автора

Tetiana Cheboraka, Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика вул. Дорогожицька, 9, м. Київ, Україна, 04112

Аспірант

Кафедра неврології № 1

Посилання

  1. Levin, O. S., Artemyev, D. V., Bril, E. V., Kulua, T. K. (2017). Parkinson’s disease: modern approaches to diagnosis and treatment. Practical medicine, 1 (102), 45–51.
  2. Tarianyk, Ye. A. (2011). Estimation of higher cortex functions in patients with Parkinson’s disease in its different stages. Actual problems of modern medicine. Bulletin of the Ukrainian Medical Stomatological Academy, 2 (11), 159–161.
  3. Chaudhuri, K. R., Schapira, A. H. (2009). Non-motor symptoms of Parkinsons disease: dopaminergic pathophysiology and treatment. The Lancet Neurology, 8 (5), 464–474. doi: 10.1016/s1474-4422(09)70068-7
  4. Barone, P., Antonini, A., Colosimo, C., Marconi, R., Morgante, L., Avarello, T. P. et. al. (2009). The PRIAMO study: A multicenter assessment of nonmotor symptoms and their impact on quality of life in Parkinson's disease. Movement Disorders, 24 (11), 1641–1649. doi: 10.1002/mds.22643
  5. Global Parkinson's Disease Survey (GPDS) Steering Committee Factors impacting on quality of life in Parkinson's disease: results from an international survey (2002). Movement Disorders, 17 (1), 60–67. doi: 10.1002/mds.10010
  6. Goncharova, Z. A., Rabadanova, E. A., Gelpey, M. A. (2015). Non-motor manifestations of Parkinson’s disease and their influence on quality of patients life. Journal of Fundamental Medicine and Biology, 1, 40–44.
  7. Ross, G. W., Petrovitch, H., Abbott, R. D., Tanner, C. M., Popper, J., Masaki, K. et. al. (2008). Association of olfactory dysfunction with risk for future Parkinson’s disease. Annals of Neurology, 63 (2), 167–173. doi: 10.1002/ana.21291
  8. Chen, H., Burton, E. A., Ross, G. W., Huang, X., Savica, R., Abbott, R. D. et. al. (2013). Research on the Pre-Motor Symptoms of Parkinson’s Disease: Clinical and Etiological Implications. Environmental Health Perspectives, 121, 11–12. doi: 10.1289/ehp.1306967
  9. Heinzel, S., Roeben, B., Ben-Shlomo, Y., Lerche, S., Alves, G., Barone, P. et. al. (2016). Prodromal Markers in Parkinson’s Disease: Limitations in Longitudinal Studies and Lessons Learned. Frontiers in Aging Neuroscience, 8, 147. doi: 10.3389/fnagi.2016.00147
  10. Claassen, D. O., Josephs, K. A., Ahlskog, J. E., Silber, M. H., Tippmann-Peikert, M., Boeve, B. F. (2010). REM sleep behavior disorder preceding other aspects of synucleinopathies by up to half a century. Neurology, 75 (6), 494–499. doi: 10.1212/wnl.0b013e3181ec7fac
  11. Gao, J., Huang, X., Park, Y., Hollenbeck, A., Blair, A., Schatzkin, A., Chen, H. (2011). Daytime Napping, Nighttime Sleeping, and Parkinson Disease. American Journal of Epidemiology, 173 (9), 1032–1038. doi: 10.1093/aje/kwq478
  12. Goldstein, D. S. (2010). Neuroscience and heart-brain medicine: The year in review. Cleveland Clinic Journal of Medicine, 77 (3), 34–39. doi: 10.3949/ccjm.77.s3.06
  13. Nodel, M. R. (2010). Depression in Parkinson’s disease. Neurology, neuropsychiatry, psychosomatics, 11–17.
  14. Valkovic, P., Harsany, J., Hanakova, M., Martinkova, J., Benetin, J. (2014). Nonmotor Symptoms in Early- and Advanced-Stage Parkinson's Disease Patients on Dopaminergic Therapy: How Do They Correlate with Quality of Life? ISRN Neurology, 2014. doi: 10.1155/2014/587302
  15. Gallagher, D. A., Lees, A. J., Shrag, A. (2011). What are the most important non-mo-tor symptoms in patients with Parkinsons disease and are we missing them? Movement Disorders, 25 (15), 2493–2500. doi: 10.1002/mds.23394
  16. Nodel, M. R. (2015). The impact of neuropsychiatric symptoms on quality of life of patients with parkinson’s disease. The Neurological Journal, 20 (1), 20–25. doi: 10.18821/1560-9545-2015-20-1-20-27
  17. Liashenko, E. A., Gankin, O. A., Ivanov, L. G., Levin, O. S. (2014). Predictors of cognitive and affective disorders in Parkinson's disease. Zemsky doctor, 3-4 (24), 9–12.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-05-30

Як цитувати

Cheboraka, T. (2018). Емоційні порушення у пацієнтів із хворобою паркінсона на фоні коморбідної патології аутоімунного ґенезу. ScienceRise: Medical Science, (4 (24), 17–23. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2018.132571

Номер

№ 4 (24) (2018)

Розділ

Медичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Tetiana Cheboraka

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.