Розлади адаптації у пацієнтів дитячого віку із сімей вимушених переселенців

Автор(и)

  • Olena Samoilova Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна пл. Свободи, 6, м. Харків, Україна, 61022, Україна https://orcid.org/0000-0002-3121-4218
  • Volodymyr Ponomariov Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна пл. Свободи, 6, м. Харків, Україна, 61022, Україна https://orcid.org/0000-0003-2513-3187

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2018.139783

Ключові слова:

розлади адаптації, клінічна картина, вимушені переселенці, діти, особистість, тривога, агресія

Анотація

У статті наведені дані щодо вивчення розладів адаптації у дітей з сімей вимушених переселенців. Метою даного дослідження було визначення клінічних особливостей розладів адаптації у дітей із сімей вимушених переселенців.

Матеріали та методи. Було обстежено 66 дітей із родин вимушених переселенців з ознаками РА віком 7–18 років, середній вік склав 10,32±0,09 років. Вивчалися особистісні особливості за допомогою Адаптованого модифікованого варіанту дитячого особистісного опитувальника Р.Б. Кеттелла (адаптація Е.М. Александровської, І.Н. Гільяшевої, 1993), показники тривоги за допомогою Шкали ситуативної та особистісної тривожності Ч.Д. Спілберга та Ю.Л. Ханіна (2007), показники агресії та аутоагресії за допомогою Методики діагностики показників та форм агресії Л. Басса та А. Даркі» (адаптація О. Осницького, 2008).

Результати. Отримані дані свідчать про складність та різноманітність клінічної картини розладів адаптації у зазначеної категорії пацієнтів. Визначені порушення емоційно-вольової, ціннісно-мотиваційної та когнітивної сфер у вигляді відособленості, холодності, ригідності та відчуженості, жорстокості. Констатовано низьку активність у встановленні та збереженні контактів з оточуючими. Виявлено високі показники тривожності, наслідком чого є присутність тривожних станів, невротичних конфліктів, емоційних і невротичних зривів, психосоматичних розладів і захворювань. Також виявлено схильність до агресії та аутоагресії, схильність використання фізичної сили та агресивності до інших осіб, запальність та грубість. Доведено залежність формування високого рівня агресивності від наявності у дітей з РА із родин вимушених переселенцівфізичної, непрямої та вербальної агресії, високого рівня індексу ворожості від проявів образи та підозрілості, агресивної мотивованої діяльності від фізичної та вербальної агресіі роздратування.

Висновки. Розлади адаптації у пацієнтів дитячого віку з сімей вимушених переселенців є актуальною проблемою сучасної психіатричної науки. За отриманими результатами зроблено висновок про необхідність подальшого більш глибокого вивчення РА з метою уточнення клінічних особливостей діагностичних критеріїв і мішеней психотерапевтичної корекції вищезазначених розладів

Біографії авторів

Olena Samoilova, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна пл. Свободи, 6, м. Харків, Україна, 61022

Асистент

Кафедра психіатрії, наркології, неврології та медичної психології

Volodymyr Ponomariov, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна пл. Свободи, 6, м. Харків, Україна, 61022

Доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра психіатрії, наркології, неврології та медичної психології

Посилання

  1. Aleksandrovsky, Yu. A. (2012). Sostoianie psikhicheskoi adaptasii i nevroticheskie rasstroistva [Psychic adjustment states and neurotic disorders]. Moscow: GEOTAR-Media, 52.
  2. Antipova, O. S. (2012). Rasstroistva adaptatsii: sovremennye podkhody k diagnostike i terapii [Adjustment disorders: modern approaches to diagnosis and therapy]. Psychiatry and Psychopharmacotherapy, 6, 18–23.
  3. Aktualni problemy psykholohii v zakladakh osvity [Relevant problems of psychology in educational establishments] (2011). Kryvy Rih: Vydavnychyi Dim, 343.
  4. Starik, A. V. (2018). Kharakterystyka dysotsiatyvnykh staniv pry podolanni psykhichnoii travmy [Characteristics of dissociative states when overcoming a mental trauma]. Young Researcher, 1 (53), 54–57.
  5. Mayer, S., van der Gaag, R. J., Dom, G., Wassermann, D., Gaebel, W., Falkai, P., Schule, C. (2014). European Psychiatric Association (EPA) guidance on post-graduate psychiatric training in Europe. European Psychiatry, 29 (2), 101–106. doi: http://doi.org/10.1016/j.eurpsy.2014.01.002
  6. Markova, M. V., Rosinskyi, H. S. (2018). Porushennia zdorovia simiyi demobilizovannykh viiskovosluzhbovtsiv–uchasnykiv ATO: psykhopatolohichnyi, psykholohichnyi, psykhosotsialnyi i simeynyi vymiry problemy [Demobilized ATO veterans' family health problems: psychopathological, psychological, psychosocial and family dimensions of the problem]. Ukrainian Bulletin of Psychoneurology, 26 (1 (94)), 78–82.
  7. Pierre, J. M. (2010). The Borders of Mental Disorder in Psychiatry and the DSM. Journal of Psychiatric Practice, 16 (6), 375–386. doi: http://doi.org/10.1097/01.pra.0000390756.37754.68
  8. Mnogoosevaia klassifikatsiia psykhicheskikh rasstroistv v detskom i podrostkovom vozraste. Klassifikatsiia psikhicheckikh i povedencheskikh rasstroistv u detei i podrostkov v sootvetstvii s MKB-10 [Multilevel classification of mental disorders in infancy and adolescence. Classification of mental and behavioral disorders of infants and adolescents under ICD-10] (2003). Moscow: Smysl, Saint-Petersburg: Rech, 407.
  9. Churkin, A. A., Martiushov, A. N. (2000). Kratkoe rukovodstvo po ispolzovaniiu MKB-10 v psikhiatrii i narkologii [A Concise guide to the use of ICD-10 in psychiatry and narcology]. Moscow: Triada-X, 232.
  10. Kawa, S., Giordano, J. (2012). A brief historicity of the Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders: Issues and implications for the future of psychiatric canon and practice. Philosophy, Ethics, and Humanities in Medicine, 7 (1), 2–10. doi: http://doi.org/10.1186/1747-5341-7-2
  11. Miakotnykh, V. S., Torgashov, M. N. (2015). Stress-indutsirovannye rasstroistva [Stress-induced disorders]. Saint-Petersburg: MobiDik Ltd, 216.
  12. Gerasimenko, L. O. (2018). Psykhosotsialna dezadaptatsiia (suchasni kontseptualni modeli) [Psychosocial disadjustment (contemporary conceptual models)]. Ukrainian Bulletin of Psychneurology, 26 (1 (94)), 62–65.
  13. Smulevich, A. B. (2009). Psikhopatologiia lichnosti i komorbidnykh rasstroistv [Psychopathology of personality and comorbid disorders]. Moscow: Medpress-Inform, 208.
  14. Shifner, N. A., Bobrov, A. E., Kulygina, M. A. (2011). Kliniko-dinamicheskaia kharakteristika rasstroistv adaptatsii u studentov [Clinical and dynamic characteristics of adjustment disorders with students]. Collection of Papers, 18 (4), 64–66.
  15. Kekelidze, Z. I. (2015). Klinicheskaia kartina psykhicheskikh rasstroistv, voznikaiuchikh pri chrezvychainykh situatsiiakh [Clinical picture of mental disorders caused by emergencies]. Post-traumatic Stress Disorder. Rostov-on-Don, 60–75.
  16. Svechnikov, D. V. (2015) Rasstroistva adaptatsii u voennosluzhashchikh (klinika i diagnostika) [Adjustment disorders of servicemen (clinical history and diagnosis)]. Saint-Petersburg, 18.
  17. Grassi, L., Mangelli, L., Fava, G. A., Grandi, S., Ottolini, F., Porcelli, P. et. al. (2007). Psychosomatic characterization of adjustment disorders in the medical setting: Some suggestions for DSM-V. Journal of Affective Disorders, 101 (1-3), 251–254. doi: http://doi.org/10.1016/j.jad.2006.11.011
  18. Mikhailov, B. V. (2015) Psikhogenno obuslovlennye narusheniia psikhicheskoi sfery v usloviakh chrezvychainykh situatsii [Psychogenic mental disorders in emergency situations]. Ukrainian Bulletin of Psychoneurology, 23 (2 (83)), 71–75.
  19. Jager, M., Frasch, K., Becker, T. (2008). Adjustment disorders –– nosological state and treatment options. Psychiatrische Praxis, 35 (5), 219–225. doi: http://doi.org/10.1055/s-2007-986289
  20. Grassi, L., Mangelli, L., Fava, G. A., Grandi, S., Ottolini, F., Porcelli, P. et. al. (2007). Psychosomatic characterization of adjustment disorders in the medical setting: Some suggestions for DSM-V. Journal of Affective Disorders, 101 (1-3), 251–254. doi: http://doi.org/10.1016/j.jad.2006.11.011
  21. Miroshnik, I. M., Gavrilin, E. V., Mikhailov, B. V. (2003). Informatsionno-energenitcheskii yazyk mezhlichnosnogo vzaimodeistvia [Information and energy language of interpersonal interaction]. Informational Energy of the Third Millennium, Kyiv-Kryvyi Rih, 128–130.
  22. Korolchuk, M. S., Korolchuk, M. V., Myronets, S. M. (2014). Psykholohichni osoblyvosti viddalenykh naslidkiv stresohennykh vplyviv [Psychological peculiarities of remote consequences of stress-generating influences]. Kyiv: Kyiv National University of Commerce, 276.
  23. Kasper, S. (2012). SOA03-01 – Understanding and treating depression. European Psychiatry, 27, 1. doi: http://doi.org/10.1016/s0924-9338(12)75663-8
  24. Zhupanova, D. A. (2015). Uluchshenie komplaensa u patsientov s depressiiami (kompleksnaia sistema terapii i otsenka ee effektivnosti) [Better compliance of patience with depressions (comprehensive therapy system and assessment of its effectiveness)]. Ukrainian Bulletin of Psychoneurology, 23 (3 (84)), 68–73.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-07-31

Як цитувати

Samoilova, O., & Ponomariov, V. (2018). Розлади адаптації у пацієнтів дитячого віку із сімей вимушених переселенців. ScienceRise: Medical Science, (5 (25), 48–52. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2018.139783

Номер

№ 5 (25) (2018)

Розділ

Медичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Olena Samoilova, Volodymyr Ponomariov

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.