Цитокіновий профіль у пацієнтів із хворобою Паркінсона на фоні аутоімунної патології

Автор(и)

  • Tetiana Cheboraka Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика вул. Дорогожицька, 9, м. Київ, Україна, 04112, Україна https://orcid.org/0000-0002-4844-006X
  • Tatyana Slobodin Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика вул. Дорогожицька, 9, м. Київ, Україна, 04112, Україна https://orcid.org/0000-0003-3974-8932
  • Yurii Holovchenko Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика вул. Дорогожицька, 9, м. Київ, Україна, 04112, Україна https://orcid.org/0000-0003-0152-1759
  • Nikolay Lisyanyi Державна установа “Інститут нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова Національної академії медичних наук України України” вул. Платона Майбороди, 32, м. Київ, Україна, 04050, Україна https://orcid.org/0000-0002-1747-9666

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2018.142712

Ключові слова:

хвороба Паркінсона, аутоімунний тиреоїдит, інтерлейкіни, нейропсихологічне тестування, моторні порушення

Анотація

Хвороба Паркінсона (ХП) – хронічне повільно прогресуюче нейродегенеративне захворювання, яке характеризується патологічним пошкодженням дофамінергічних (ДА) нейронів, формуванням внутрішньоплазматичних включень, відомих як тільця Леві. Етіологія ХП до кінця невідома, різні фактори, включаючи генетичні, імунологічні, екологічні, ініціюють нейродегенеративний процес ДА-нейронів. Результати ряду клінічних досліджень показують можливу роль імунної системи, зокрема аутоімунних механізмів, в етіопатогенезі ХП. Близько 30 років пройшло з того періоду, коли вперше було виявлено активовану мікроглію головного мозку на аутопсії у пацієнтів із ХП. З тих пір науковці намагаються дослідити вплив запального процесу на розвиток та прогресування дегенерації ДА-нейронів.

Мета дослідження. Вивчити концентрацію протизапального (ІЛ-10) та прозапальних цитокінів (ІЛ-1β , ІЛ-6) у пацієнтів із ХП та аутоімунним тиреоїдитом (АІТ), оцінити їх зв’язок із моторними та немоторними порушеннями.

Матеріали та методи дослідження. Обстежено 109 пацієнтів із ХП віком від 47 до 75 років (середній вік 61,0±14,0). Основну групу склали пацієнти ІА та ІБ підгрупи, контрольну – ІІА та ІІБ підгрупи. Проведені загальноклінічне та неврологічне обстеження, оцінка рухових функцій за Уніфікованою шкалою оцінки ХП (UPDRS), нейропсихологічне тестування (MoCA, FAB, шкала депресії Бека (BDI), шкала тривоги Гамільтона (HARS)), використано шкалу для оцінки вегетативних порушень у пацієнтів із ХП. Концентрацію цитокінів в сироватці крові визначали методом твердофазного імуноферментного аналізу за допомогою наборів реагентів фірми “Вектор Бест”. Статистичний аналіз за допомогою програми «Statistica 6.0».

Результати. Проведене дослідження показало статистично значуще підвищення рівня прозапальних цитокінів (ІЛ-1β, ІЛ-6) в сироватці крові у пацієнтів із ХП та АІТ у порівнянні із хворими на ХП. Рівень протизапального цитокіну ІЛ-10 у пацієнтів ІА підгрупи був статистично значущо вищий в порівнянні із хворими ІІА підгрупи. Нами не було виявлено статистично значущої різниці між показники концентрації ІЛ-10 в сироватці крові в осіб ІБ та ІІБ підгруп.

Встановлено зв’язок на статистично значущому рівні між показниками цитокінового профілю та даними нейропсихологічного тестування, загальним показником шкали оцінки вегетативних порушень у пацієнтів із ХП, вихідним балом шкали UPDRS.

Висновки. Пацієнти з ХП та АІТ мали вищі показники інтерлейкінів (ІЛ-1β, ІЛ-6, ІЛ-10) в сироватці крові в порівнянні з контрольною групою (хворі на ХП). Спостерігався зв’язок на статистично значущому рівні між показниками цитокінового профілю та моторними і немоторними проявами ХП

Біографії авторів

Tetiana Cheboraka, Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика вул. Дорогожицька, 9, м. Київ, Україна, 04112

Аспірант

Кафедра неврології № 1

Tatyana Slobodin, Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика вул. Дорогожицька, 9, м. Київ, Україна, 04112

Доктор медичних наук, професор

Кафедра неврології № 1

 

Yurii Holovchenko, Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика вул. Дорогожицька, 9, м. Київ, Україна, 04112

Доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра неврології № 1

Nikolay Lisyanyi, Державна установа “Інститут нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова Національної академії медичних наук України України” вул. Платона Майбороди, 32, м. Київ, Україна, 04050

Доктор медичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії медичних наук України, керівник відділу

Відділ нейроімунології

Посилання

  1. De Virgilio, A., Greco, A., Fabbrini, G. et. al. (2016). Parkinson's disease: Autoimmunity and neuroinflammation. Autoimmunity Reviews, 15 (10), 1005–1011. doi: http://doi.org/10.1016/j.autrev.2016.07.022
  2. Louise, M., Andr, T., Yvonne, M. (2012). Inflammation in Parkinson’s Disease: Causes and Consequences. Mechanisms in Parkinson’s Disease – Models and Treatments. doi: http://doi.org/10.5772/18184
  3. Sanchez-Guajardo, V., Barnum, C. J., Tansey, M. G., Marina, R.-R. (2013). Neuroimmunological processes in Parkinson’s disease and their relation to α-synuclein: microglia as the referee between neuronal processes and peripheral immunity. ASN Neuro, 5 (2). doi: http://doi.org/10.1042/an20120066
  4. Su, X., Federoff, H. J. (2014). Immune Responses in Parkinson’s Disease: Interplay between Central and Peripheral Immune Systems. BioMed Research International, 2014, 1–9. doi: http://doi.org/10.1155/2014/275178
  5. Qin, X.-Y., Zhang, S.-P., Cao, C., Loh, Y. P., Cheng, Y. (2016). Aberrations in Peripheral Inflammatory Cytokine Levels in Parkinson Disease. A Systematic Review and Meta-analysis. JAMA Neurology, 73 (11), 1316–1326. doi: http://doi.org/10.1001/jamaneurol.2016.2742
  6. Rentzos, M., Nikolaou, C., Andreadou, E., Paraskevas, G. P., Rombos, A., Zoga, M. et. al. (2009). Circulating interleukin-10 and interleukin-12 in Parkinson’s disease. Acta Neurologica Scandinavica, 119 (5), 332–337. doi: http://doi.org/10.1111/j.1600-0404.2008.01103.x
  7. Yan, J., Fu, Q., Cheng, L., Zhai, M., Wu, W., Huang, L., Du, G. (2014). Inflammatory response in Parkinson’s disease (Review). Molecular Medicine Reports, 10 (5), 2223–2233. doi: http://doi.org/10.3892/mmr.2014.2563
  8. Koziorowski, D., Tomasiuk, R., Szlufik, S., Friedman, A. (2012). Inflammatory cytokines and NT-proCNP in Parkinson’s disease patients. Cytokine, 60 (3), 762–766. doi: http://doi.org/10.1016/j.cyto.2012.07.030
  9. Menza, M., DeFronzo Dobkin, R., Marin, H., Mark, M. H., Gara, M., Bienfait, K. et. al. (2010). The Role of Inflammatory Cytokines in Cognition and Other Non-Motor Symptoms of Parkinson’s Disease. Psychosomatics, 51 (6), 474–479. doi: http://doi.org/10.1016/s0033-3182(10)70739-8
  10. Caroline, H., Williams-Gray, C. H., Wijeyekoon, R., Yarnall, A. J., Lawson, R. A., Breen, D. P. et. al. (2016). Serum Immune Markers and Disease Progression in an Incident Parkinson’s Disease Cohort (ICICLE-PD). Movement Disorders, 31 (7), 995–1003. doi: http://doi.org/10.1002/mds.26563
  11. Wang, Q., Liu, Y., Zhou, J. (2015). Neuroinflammation in Parkinson’s disease and its potential as therapeutic target. Translational Neurodegeneration, 4 (1), 4–19. doi: http://doi.org/10.1186/s40035-015-0042-0
  12. Chu, K., Zhou, X., Luo, B. Y. (2012). Cytokine gene polymorphisms and Parkinson’s disease: a meta-analysis. The Canadian Journal of Neurological Sciences, 39 (1), 58–64. doi: http://doi.org/10.1017/s0317167100012695
  13. Li, D., He, Q., Li, R., Xu, X., Chen, B., Xie, A. (2012). Interleukin-10 promoter polymorphisms in Chinese patients with Parkinson's disease. Neuroscience Letters, 513 (2), 183–186. doi: http://doi.org/10.1016/j.neulet.2012.02.033
  14. Milyukhina, I. V., Karpenko, M. N., Timofeeva, A. A., Klimenko, V. M., Skoromec, A. A. (2013). The Role of inflammation in the pathogenesis of Parkinson’s disease. Neurologinal journal, 3 (18), 51–55.
  15. Swiatkiewicz, M., Zaremba, M., Joniec, I., Czlonkowski, A., Kurkowska-Jastrzebska, I. (2013). Potential neuroprotective effect of ibuprofen, insights from the mice model of Parkinson's disease. Pharmacological Reports, 65 (5), 1227–1236. doi: http://doi.org/10.1016/s1734-1140(13)71480-4
  16. Milyukhina, I. V., Karpenko, M. N., Timofeeva, A. A. Klimenko, V. M., Skoromec, A. A. (2013). The level of interleukin-10 in serum and cerebrospinal fluid in patients with Parkinson’s disease. Neurologinal journal, 5, 27–30.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-09-25

Як цитувати

Cheboraka, T., Slobodin, T., Holovchenko, Y., & Lisyanyi, N. (2018). Цитокіновий профіль у пацієнтів із хворобою Паркінсона на фоні аутоімунної патології. ScienceRise: Medical Science, (6 (26), 27–31. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2018.142712

Номер

№ 6 (26) (2018)

Розділ

Медичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Tetiana Cheboraka, Tatyana Slobodin, Yurii Holovchenko, Nikolay Lisyanyi

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.