Критерії діагностики внутрішньоклітинного інфікування у дітей, хворих на позалікарняну пневмонію

Автор(и)

  • Sergey Matvienko Державний заклад «Харківська медична академія післядипломної освіти» вул. Амосова, 58, м. Харків, Україна, 61176, Україна https://orcid.org/0000-0001-8415-9489

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2018.149295

Ключові слова:

позалікарняна пневмонія, внутрішньоклітинні патогени, внутрішньоклітинна інфекція, критерії діагностики, алгоритм діагностики

Анотація

Позалікарняні пневмонії – найбільша група пневмоній, з котрою щоденно доводиться зустрічатися лікарю в амбулаторній практиці та стаціонарі.

Інтерес до цієї проблеми пов’язаний з тим, що в даний час не отримано заключної відповіді щодо розповсюдженості внутрішньоклітинних збудників при вказаному захворюванні, внеску герпесвірусів, мікст-асоціацій, всього спектру імунопатологічних змін, викликаних персистенцією інфекції в організмі дитини.

Не визначені критерії діагностики пневмонії на тлі внутрішньоклітинного інфікування з герпесвірусним персистуванням, котрі засновані на клініко-анамнестичних і параклінічних показниках.

Метою дослідження було визначення критеріїв діагностики внутрішньоклітинного інфікування у дітей, хворих на позалікарняну пневмонію з розробкою у даного контингенту алгоритму діагностики.

Методи. Було проведено комплексне обстеження 120 дітей, госпіталізованих з приводу позалікарняної пневмонії. Середній вік пацієнтів склав 6,9±0,2 років. Верифікація діагнозу здійснювалась на підставі комплексу клініко-анамнестичних, лабораторних і рентгенологічних даних. Визначення збудників встановлювалося на підставі: бактеріологічного посіву матеріалу із зіву, носу на флору з антибіотикограмою, бактеріологічного посіву мокроти на флору з антибіотикограмою. Шляхом полімеразної ланцюгової реакції у режимі реального часу визначали наявність Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae у мазках із зіву, носу, мокротинні. Методом імуноферментного аналізу визначали імуноглобуліни класів М і G до Ch. pneumoniae, M. pneumoniae, наявність антитіл до герпесвірусів (вірусу герпесу людини 6-го типу, цитомегаловірусу, вірусу Епштейна-Барр). За показаннями шляхом полімеразної ланцюгової реакції у режимі реального часу визначали наявність ДНК Ch. pneumoniae, M. pneumoniae, герпесвірусів.

За допомогою неоднорідної послідовної процедури Вальда-Генкіна були визначені діагностичні коефіцієнти (ДК) і діагностична інформативність (І) ознак з формуванням узагальненого та редукованого алгоритмів діагностики внутрішньоклітинного інфікування з герпесвірусним персистуванням у дітей, хворих на позалікарняну пневмонію.

В результаті проведеного дослідженням у 38,3 % хворих встановлено перебіг позалікарняної пневмонії на тлі внутрішньоклітинного інфікування (Mycoplasma pneumoniae, Chlamydophila pneumoniae, цитомегаловірусом, вірусом Епштейна-Барр, вірусом герпесу людини 6-го типу).

Враховуючи, що всі види обстеження хворих відрізняються значущою діагностичної інформативністю, це дозволило сформувати алгоритм діагностики внутрішньоклітинного інфікування з герпесвірусним персистуванням у дітей, хворих на позалікарняну пневмонію.

Отримані властивості алгоритмів мають позитивне значення для клінічної практики, оскільки краще оцінити несприятливу клінічну ситуацію занадто високо, ніж признати відсутність належної оцінки.

Висновки. Найбільш високою діагностичною інформативністю при діагностиці внутрішньоклітинного інфікування дітей, хворих на позалікарняну пневмонію мають: вміст моноцитів (І=1,84); число замін АБТ (І=1,65); характер адаптаційних реакцій організму (І=1,39); тяжкість пневмонії (І=1,34); розміри основної ділянки затемнення в легенях (І=1,31); проведення інфузійної терапії (І=1,27); температура тіла (І=1,12) і форма пневмонії (І=1,12).

Висока діагностична надійність запропонованого алгоритму дозволяє рекомендувати його для клінічного застосування

Біографія автора

Sergey Matvienko, Державний заклад «Харківська медична академія післядипломної освіти» вул. Амосова, 58, м. Харків, Україна, 61176

Аспірант

Кафедра педіатрії

Посилання

  1. Cardinale, F., Cappiello, A. R., Mastrototaro, M. F., Pignatelli, M., Esposito, S. (2013). Community-acquired pneumonia in children. Early Human Development, 89, 49–52. doi: http://doi.org/10.1016/j.earlhumdev.2013.07.023
  2. Harris, M., Clark, J., Coote, N., Fletcher, P., Harnden, A. et. al. (2011). British Thoracic Society guidelines for the management of community acquired pneumonia in children: update 2011. Thorax, 66, 1–23. doi: http://doi.org/10.1136/thoraxjnl-2011-200598
  3. Rudan, I., Boschi-Pinto, C., Biloglav, Z., Mulhollandd, K., Campbell, H. (2008). Epidemiology and etiology of childhood pneumonia. Bulletin of the World Health Organization, 86 (5), 408–416. doi: http://doi.org/10.2471/blt.07.048769
  4. Esposito, S., Francesca Patria, M., Tagliabue, C., Longhi, B., Sferrazza Papa, S., Principi, N.; Chalmers, J. D., Pletz, M. W., Aliberti, S. (Eds.) (2014). CAP in children // European respiratory monograph 63: Community-acquired pneumonia. 2014. Р. 130–139. doi: http://doi.org/10.1183/1025448x.10003913
  5. Picot, V. S., Bénet, T., Messaoudi, M., Telles, J.-N., Chou, M., Eap, T. et. al. (2014). Multicenter case–control study protocol of pneumonia etiology in children: Global Approach to Biological Research, Infectious diseases and Epidemics in Low-income countries (GABRIEL network). BMC Infectious Diseases, 14 (1). doi: http://doi.org/10.1186/s12879-014-0635-8
  6. Manikam, L., Lakhanpaul, M. (2012). Epidemiology of community acquired pneumonia. Paediatrics and Child Health, 22 (7), 299–306. doi: http://doi.org/10.1016/j.paed.2012.05.002
  7. Levenets, S. S., Renchkovska, S. O., Pranik, N. O. (2014). Pneumonia in children: nastanovi, realіi, mozhlivostі. Actual nutrition pediatric, obstetrics and gynecology, 2, 30–31.
  8. Bhuiyan, M. U., Snelling, T. L., West, R., Lang, J., Rahman, T., Borland, M. L. et. al. (2018). Role of viral and bacterial pathogens in causing pneumonia among Western Australian children: a case–control study protocol. BMJ Open, 8 (3), e020646. doi: http://doi.org/10.1136/bmjopen-2017-020646
  9. Benet, T., Sanchez, V., Messaoudi, M. et. al. (2017). Microorganisms Associated With Pneumonia in Children. Clinical Infectious Diseases, 65 (4), 604–612.
  10. Gorbich, O. A., Chistenko, G. N. (2016). Features of community-acquired pneumonia in childhood. Medical Journal: Scientific and Practical Journal, 3, 61–65.
  11. Lee, W.-J., Huang, E.-Y., Tsai, C.-M., Kuo, K.-C., Huang, Y.-C., Hsieh, K.-S. et. al. (2016). Role of Serum Mycoplasma pneumoniae IgA, IgM, and IgG in the Diagnosis of Mycoplasma pneumoniae-Related Pneumonia in School-Age Children and Adolescents. Clinical and Vaccine Immunology, 24 (1). doi: http://doi.org/10.1128/cvi.00471-16
  12. Wishaupt, J. O., Versteegh, F. G. A., Hartwig, N. G. (2015). PCR testing for Paediatric Acute Respiratory Tract Infections. Paediatric Respiratory Reviews, 16 (1), 43–48. doi: http://doi.org/10.1016/j.prrv.2014.07.002
  13. Tsaregorodtsev, A. D., Ruzhitskaya, E. A., Kisteneva, L. B. (2017). Persistent infections in pediatrics: A modern view on the problem. Rossiyskiy Vestnik Perinatologii i Pediatrii (Russian Bulletin of Perinatology and Pediatrics), 62 (1), 5–9. doi: http://doi.org/10.21508/1027-4065-2017-62-1-5-9
  14. About the hardening of the key protocols in the field of medical help for the specialist of pulmonology (2007). The order of the Ministry of Health of Ukraine No. 128. 19.03.2007. Available at: http://old.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20070319_128.html
  15. Garkavi, L. Kh., Kvakina, E. B., Ukolova, M. A. (1990). Adaptive reactions and body resistance. Rostov on Don: Pub. Rostov University, 224.
  16. Garkavi, L. Kh., Kvakina, E. B., Kuzmenko, T. S., Shikhlyarova, A. I. (2002). Antistress reactions and activation therapy. P. 1. Ekaterinburg: Philanthropist, 196.
  17. Gubler, E. V. (1978). Computational methods of analysis and recognition of pathological processes. Moscow: Medicine, 294.
  18. Yulish, E. I., Chernyshova, O. E., Konyushevskaya, A. A. (2014). Typical course of atypical pneumonia. Child health, 5 (56), 78–82.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-12-03

Як цитувати

Matvienko, S. (2018). Критерії діагностики внутрішньоклітинного інфікування у дітей, хворих на позалікарняну пневмонію. ScienceRise: Medical Science, (7 (27), 38–45. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2018.149295

Номер

№ 7 (27) (2018)

Розділ

Медичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Sergey Matvienko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.