Моторні та немоторні прояви доброякісного розсіяного склерозу: результати 5-річного проспективного дослідження

Автор(и)

  • Olga Shulga Волинська обласна клінічна лікарня пр. Президента Грушевського, 21, м. Луцьк, Волинська обл., Україна, 43000, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2019.161729

Ключові слова:

розсіяний склероз, доброякісний розсіяний склероз, неспроможність, проспективне дослідження, функціональні шкали

Анотація

Метою нашої роботи було оцінити моторні і немоторні прояви захворювання у пацієнтів з доброякісним перебігом розсіяного склерозу (РС) протягом 5-річного періоду спостереження

Матеріали і методи: Обсерваційне, проспективне п’ятирічне, подвійне дослідження пацієнтів з доброякісним РС проводиться вперше в Україні. На основі електронного реєстру пацієнтів з розсіяним склерозом у Волинській області, в 2012–2013 було виділено групу пацієнтів з доброякісним розсіяним склерозом за наступними критеріями: тривалість РС більше 10 років, збережена повна або часткова працездатність, ступінь неспроможності за шкалою EDSS ≤4 балів. В 2017-2018 здійснено повторну оцінку пацієнтів з доброякісним РС. Відповідно ступеню неспроможності за шкалою EDSS, на етапі включення в дослідження, пацієнтів було розділено на три групи: до першої групи віднесено пацієнтів зі ступенем EDSS ≤2,0 балів, до другої групи – зі ступенем EDSS 2,5–3,5 балів, до третьої групи – зі ступенем EDSS ≤4,0 балів.

Результати: До аналізу підрахунків було включено 74 особи, віком 46,44±8,36 років. Відповідно ступеню неспроможності за шкалою EDSS, на етапі включення в дослідження, пацієнтів було розділено на три групи. Оцінювались демографічні, клінічні та параклінічні характеристики. Встановлено, що вихідний рівень функціональної неспроможності за шкалою EDSS не є визначальним фактором в оцінці рівня неспроможності та працевлаштування через 5 років. Прогресування захворювання спостерігається незалежно від вихідного рівня EDSS щонайменше за двома функціональними шкалами.

Висновки: частка доброякісного розсіяного склерозу через 15 років спостереження склала 9,76 %. При меншому вихідному балі за шкалою EDSS спостерігається наростання моторних проявів, при більшому – немоторних проявів розсіяного склерозу. Прогресування захворювання спостерігається щонайменше за двома функціональними шкалами

Біографія автора

Olga Shulga, Волинська обласна клінічна лікарня пр. Президента Грушевського, 21, м. Луцьк, Волинська обл., Україна, 43000

Кандидат медичних наук, лікар-невропатолог, завідувач відділенням

Відділення неврології

Посилання

  1. Thompson, A. J., Banwell, B. L., Barkhof, F., Carroll, W. M., Coetzee, T., Comi, G. et. al. (2018). Diagnosis of multiple sclerosis: 2017 revisions of the McDonald criteria. The Lancet Neurology, 17 (2), 162–173. doi: http://doi.org/10.1016/s1474-4422(17)30470-2
  2. Mischenko, T. S., Shulga, O. D., Bobryk, N. V., Shulga, L. A. (2014). Multiple Sclerosis: Global Perspectives. Ukrainian Medical Journal, 3, 84–87.
  3. Atlas of MS Database Data Export: Number of People with MS (2013). Multiple Sclerosis International Federation. Available at: http://www.atlasofms.org
  4. Shulga, O. D. (2014). Socio-economic status of patients with multiple sclerosis: results of the registry in Volyn. Problems of Continuous Medical Education and Science, 4, 12–14. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Psmno_2014_4_5
  5. Giovannoni, G., Butzkueven, H., Dhib-Jalbut, S., Hobart, J., Kobelt, G., Pepper, G. et. al. (2016). Brain health: time matters in multiple sclerosis. Multiple Sclerosis and Related Disorders, 9, 5–48. doi: http://doi.org/10.1016/j.msard.2016.07.003
  6. Shulga, O. D. (2016). Benign multiple sclerosis: criteria for determination, peculiarities of the course. Ukrainian neurological journal, 1, 85–88. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2016_1_15
  7. Fabis-Pedrini, M. J., James, I., Seewann, A., Yau, W. Y., van de Bovenkamp, A. A., Sanders, F. R. K. et. al. (2018). Natural history of benign multiple sclerosis: Clinical and HLA correlates in a Western Australian cohort. Journal of the Neurological Sciences, 388, 12–18. doi: http://doi.org/10.1016/j.jns.2018.02.036
  8. Razzolini, L., Portaccio, E., Stromillo, M. L., Goretti, B., Niccolai, C., Pastò, L. et. al. (2018). The dilemma of benign multiple sclerosis: Can we predict the risk of losing the “benign status”? A 12-year follow-up study. Multiple Sclerosis and Related Disorders, 26, 71–73. doi: http://doi.org/10.1016/j.msard.2018.08.011
  9. Polman, C. H., Reingold, S. C., Banwell, B., Clanet, M., Cohen, J. A., Filippi, M. et. al. (2011). Diagnostic criteria for multiple sclerosis: 2010 Revisions to the McDonald criteria. Annals of Neurology, 69 (2), 292–302. doi: http://doi.org/10.1002/ana.22366
  10. Kurtzke, J. F. (1983). Rating neurologic impairment in multiple sclerosis: An expanded disability status scale (EDSS). Neurology, 33 (11), 1444. doi: http://doi.org/10.1212/wnl.33.11.1444

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-04-02

Як цитувати

Shulga, O. (2019). Моторні та немоторні прояви доброякісного розсіяного склерозу: результати 5-річного проспективного дослідження. ScienceRise: Medical Science, (2 (29), 15–18. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2019.161729

Номер

№ 2 (29) (2019)

Розділ

Медичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Olga Shulga

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.