Прогностическая роль ингибирующего фактора миграции макрофагов у пациентов с инфарктом миокарда с подъемом сегмента ST после чрескожного коронарного вмешательства

Автор(и)

  • Mykola Kopytsya Державна установа “Нацiональний iнститут терапії iменi Л. Т.Малої Національної академії медичних наук України” пр. Л. Малої, 2-а, м. Харків, Україна, 61039, Україна https://orcid.org/0000-0003-4779-7347
  • Irina Vishnevskaya Державна установа “Нацiональний iнститут терапії iменi Л. Т.Малої Національної академії медичних наук України” пр. Л. Малої, 2-а, м. Харків, Україна, 61039, Україна https://orcid.org/0000-0002-6914-3144
  • Tatyana Storozhenko Державна установа “Нацiональний iнститут терапії iменi Л. Т. Малої Національної академії медичних наук України” пр. Л. Малої, 2-а, м. Харків, Україна, 61039, Україна https://orcid.org/0000-0002-9158-2012

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2019.185453

Ключові слова:

інгібітор фактора міграції макрофагів, гострий інфаркт міокарда, прогнозування, біомаркери

Анотація

Мета роботи - визначити можливість біомаркеру МІФ прогнозувати ризик розвитку ускладнень гострого інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST протягом 6 місяців після події.

Матеріали та методи. До дослідження залучено 45 осіб з підтвердженим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST (ОІМп ST) та успішним відновленням кровотоку - TIMI-III. Групу контролю склали 12 практично здорових осіб. Всім пацієнтам проводилося клініко-інструментальне обстеження згідно з протоколом. Рівень біомаркерів пошкодження міокарда МІФ та тропонін визначалися перед черезшкірним коронарним втручанням (ЧКВ), потім протягом 24 годин. Прозапальний біомаркер СРБ визначався перед ЧКВ і на 5-7 добу від моменту розвитку коронарного події. Період спостереження за пацієнтами склав 6 місяців, протягом якого 8 пацієнтів досягли кінцевої точки.

Результати та обговорення. При порівнянні середніх значень рівня МІФ у пацієнтів з ОІМП ST спостерігали статистично значуще підвищення концентрації МІФ щодо групи контролю. За період спостереження кінцевої точки досягли 19% хворих. Рівень біомаркеру МІФІ значимо корелював з наявністю ускладнень в гострому періоді інфаркту міокарда, класом гострої серцевої недостатності по Killip, з рівнями тропоніну, з активним курінням, в свою чергу МІФII був взаємопов'язаний зі стабільною стенокардією напруги до індексного події, розмірами лівого передсердя і масою міокарда лівого шлуночка. Оцінка рівня глюкози крові в сукупності з біомаркером МІФII виявилася значущою в прогнозуванні розвитку несприятливого результату, в порівнянні з окремим визначенням біомаркеру, діагностична ефективність моделі склала 88%.

Висновки. Доведено, що раннє підвищення рівня МІФ асоціювалося з несприятливим перебігом захворювання. Побудована прогностична модель значно поліпшила можливість прогнозування ризику ускладнень після ГІМп ST

Біографії авторів

Mykola Kopytsya, Державна установа “Нацiональний iнститут терапії iменi Л. Т.Малої Національної академії медичних наук України” пр. Л. Малої, 2-а, м. Харків, Україна, 61039

Доктор медичних наук, завідувач відділу

Відділ профілактики і лікування невідкладних станів

Irina Vishnevskaya, Державна установа “Нацiональний iнститут терапії iменi Л. Т.Малої Національної академії медичних наук України” пр. Л. Малої, 2-а, м. Харків, Україна, 61039

Кандидат медичних наук, старший науковий співробітник

Відділ профілактики і лікування невідкладних станів

Tatyana Storozhenko, Державна установа “Нацiональний iнститут терапії iменi Л. Т. Малої Національної академії медичних наук України” пр. Л. Малої, 2-а, м. Харків, Україна, 61039

Молодший науковий співробітник

Відділ профілактики і лікування невідкладних станів

Посилання

  1. Ibanez, B., James, S., Agewall, S., Antunes, M. J., Bucciarelli-Ducci, C., Bueno, H. et. al. (2017). 2017 ESC Guidelines for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation: the task force for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation of the European Society of Cardiology (ESC). European Heart Journal, 39 (2), 119–177. doi: http://doi.org/10.1093/eurheartj/ehx393
  2. Fan, F., Fang, L., Moore, X., Xie, X., Du, X., White, D. A. et. al. (2016). Plasma Macrophage Migration Inhibitor Factor Is Elevated in Response to Myocardial Ischemia. Journal of the American Heart Association, 5 (7). doi: http://doi.org/10.1161/jaha.115.003128
  3. Chan, W., White, D. A., Wang, X., Bai, R., Liu, Y., Yu, H. et. al. (2013). Macrophage Migration Inhibitory Factor for the Early Prediction of Infarct Size. Journal of the American Heart Association, 2 (5). doi: http://doi.org/10.1161/jaha.113.000226
  4. Yla-Herttuala, S., Bentzon, J. F., Daemen, M., Falk, E., Garcia-Garcia, H. M. et. al. (2013). Stabilization of atherosclerotic plaques: an update. European Heart Journal, 34 (42), 3251–3258. doi: http://doi.org/10.1093/eurheartj/eht301
  5. Zhou, B., Ren, C., Zu, L., Zheng, L., Guo, L., Gao, W. (2016). Elevated plasma migration inhibitory factor in hypertension–hyperlipidemia patients correlates with impaired endothelial function. Medicine, 95 (43), e5207. doi: http://doi.org/10.1097/md.0000000000005207
  6. Takahashi, M. (2001). Macrophage migration inhibitory factor as a redox-sensitive cytokine in cardiac myocytes. Cardiovascular Research, 52 (3), 438–445. doi: http://doi.org/10.1016/s0008-6363(01)00408-4
  7. Yu, H., Wang, X., Deng, X., Zhang, Y., Gao, W. (2019). Correlation between Plasma Macrophage Migration Inhibitory Factor Levels and Long-Term Prognosis in Patients with Acute Myocardial Infarction Complicated with Diabetes. Mediators of Inflammation, 2019, 1–9. doi: http://doi.org/10.1155/2019/8276180
  8. Zhao, Q., Men, L., Li, X.-M., Liu, F., Shan, C.-F., Zhou, X.-R. et. al. (2019). Circulating MIF Levels Predict Clinical Outcomes in Patients With ST-Elevation Myocardial Infarction After Percutaneous Coronary Intervention. Canadian Journal of Cardiology, 35 (10), 1366–1376. doi: http://doi.org/10.1016/j.cjca.2019.04.028
  9. Deng, F., Zhao, Q., Deng, Y., Wu, Y., Zhou, D., Liu, W. et. al. (2018). Prognostic significance and dynamic change of plasma macrophage migration inhibitory factor in patients with acute ST-elevation myocardial infarction. Medicine, 97 (43), e12991. doi: http://doi.org/10.1097/md.0000000000012991
  10. Müller, I. I., Müller, K. A. L., Schönleber, H., Karathanos, A., Schneider, M., Jorbenadze, R. et. al. (2012). Macrophage Migration Inhibitory Factor Is Enhanced in Acute Coronary Syndromes and Is Associated with the Inflammatory Response. PLoS ONE, 7 (6), e38376. doi: http://doi.org/10.1371/journal.pone.0038376
  11. Miller, E. J., Li, J., Leng, L., McDonald, C., Atsumi, T., Bucala, R., Young, L. H. (2008). Macrophage migration inhibitory factor stimulates AMP-activated protein kinase in the ischaemic heart. Nature, 451 (7178), 578–582. doi: http://doi.org/10.1038/nature06504
  12. White, D. A., Su, Y., Kanellakis, P., Kiriazis, H., Morand, E. F., Bucala, R. et. al. (2014). Differential roles of cardiac and leukocyte derived macrophage migration inhibitory factor in inflammatory responses and cardiac remodelling post myocardial infarction. Journal of Molecular and Cellular Cardiology, 69, 32–42. doi: http://doi.org/10.1016/j.yjmcc.2014.01.015
  13. Dayawansa, N. H., Gao, X.-M., White, D. A., Dart, A. M., Du, X.-J. (2014). Role of MIF in myocardial ischaemia and infarction: insight from recent clinical and experimental findings. Clinical Science, 127 (3), 149–161. doi: http://doi.org/10.1042/cs20130828
  14. White, D. A., Fang, L., Chan, W., Morand, E. F., Kiriazis, H., Duffy, S. J. et. al. (2013). Pro-Inflammatory Action of MIF in Acute Myocardial Infarction via Activation of Peripheral Blood Mononuclear Cells. PLoS ONE, 8 (10), e76206. doi: http://doi.org/10.1371/journal.pone.0076206
  15. Wang, J., Tong, C., Yan, X., Yeung, E., Gandavadi, S., Hare, A. A. et. al. (2013). Limiting Cardiac Ischemic Injury by Pharmacological Augmentation of Macrophage Migration Inhibitory Factor–AMP-Activated Protein Kinase Signal Transduction. Circulation, 128 (3), 225–236. doi: http://doi.org/10.1161/circulationaha.112.000862

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-12-11

Як цитувати

Kopytsya, M., Vishnevskaya, I., & Storozhenko, T. (2019). Прогностическая роль ингибирующего фактора миграции макрофагов у пациентов с инфарктом миокарда с подъемом сегмента ST после чрескожного коронарного вмешательства. ScienceRise: Medical Science, (6 (33), 20–25. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2019.185453

Номер

№ 6 (33) (2019)

Розділ

Медичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Mykola Kopytsya, Irina Vishnevskaya, Tatyana Storozhenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.