Динаміка клініко-лабораторних показників у хворих на ішемічну хворобу серця у поєднанні з цукровим діабетом 2 типу та їх вплив на структурно-функціональний стан серця і судин при різних варіантах перебігу ХСН

Автор(и)

  • Ekaterina Lipakova Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна пл. Свободи, 4, м Харків, Україна, 61022, Україна
  • Oleksandr Bilchenko Харьковская медицинская академия последипломного образования ул. Амосова, 58, г. Харьков, Украина, 61176, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2020.193856

Ключові слова:

Прогресуюча серцева недостатність, цукровий діабет 2 типу, несприятливий перебіг, ліпідний обмін, вуглеводний обмін, структурно-функціональний стан серця та судин

Анотація

Мета роботи: визначення особливостей динаміки клініко-лабораторних та ультразвукових показників у хворих на ІХС в поєднанні з цукровим діабетом 2 типу при різних варіантах перебігу ХСН.

Матеріал та методи. Після курсу терапії в стаціонарі обстежено 100 чоловіків з ХСН ішемічного генезу на тлі поєднаного перебігу ІХС і ЦД 2 типу із LV EF≥50 %, ХСН II функціонального класу, зі швидкістю клубочкової фільтрації ≥50 мл/хв/1,73 м2, рівнем NT-proBNP≥125 пг/мл.

Хворі були розподілені на групи залежно від характеру перебігу ХСН: група I (n=66) – пацієнти, зі ста­більним перебігом, група II (n=34) – пацієнти із несприятливим перебігом. Хворі групи II, в свою чергу, були розподілені на три підгрупи в залежності від характеру несприятливого перебігу: ХСН: IIа (n=7) – ті, що померли протягом року спостереження, IIб (n=13) – зі зниженням LV EF, IIв (n=14) – з порушенням стану діастолічної функції серця наприкінці періоду спостереження.

Проводився аналіз скарг, кардіологічного анамнезу, об’єктивного дослідження, визначали рівні NT-proBNP, загального холестерину (ЗХ), ліпопротеїдів високої щільності (ЗХ ЛПВЩ), ліпопротеїдів низької щільнос­ті (ЗХ ЛПНЩ) і тригліцеридів (ТГ), розраховували коефіцієнт атерогенності (КА), досліджували глікози­льований гемоглобін (HbA1c), рівень глюкози сироватки крові, інсуліну, розраховували індекс інсулінорезис­тентності (НОМА).

Виконували трансторакальну ехокардіографію (ЕхоКГ), досліджували ендотелійзалежну вазодилатацію плечових артерій (EDD).

Для визначення відмінностей між незалежними вибірками використовували U-критерій Манна-Уїтні. Частоту ознак в групах порівнювали за допомогою критерію χ2. Проводився однофакторний дисперсійний аналіз із застосуванням непараметричного критерію Крускала-Уолліса.

Результати. Несприятливий перебіг ХСН у хворих на ішемічну хворобу серця і СД 2 типу, яка прогресувала і закінчилася летальним результатом, асоціювався з достовірно старшим віком чоловіків, з більш три­валим анамнезом по ІХС та ЦД 2 типу, зниженою толерантністю до фізичного навантаження, високим рівнем АГ, яка доказово є потенційною причиною розвитку ХСН. I ступінь діастолічної дисфункції, незва­жаючи на те, що розміри лівого передсердя не виходили за межі нормальних, відзначалася у всіх пацієнтів, але середні розміри були достовірно більшими у померлих. Достовірно меншим у цих пацієнтів був LV EDV, що свідчить про більше порушення процесів діастолічного наповнення LV.

Пацієнти, у яких через 12 місяців спостереження, відзначено зниження систолічної функції LV, характе­ризувалися достовірними зниженнями медіан LV EF (на 21,5 %) і дистанції тесту з 6-хвилинної ходьби (на 4,1 %), одночасно була відзначена тенденція до наростання ендотеліальної дисфункції у вигляді незначного зниження величини медіани EDD плечових артерій. Достовірна позитивна динаміка медіан усіх показників вуглеводного обміну демонструвала хороший контроль вуглеводного профілю. Медіани параметрів ліпідного обміну суттєвої динаміки не зазнавали, але мали тенденцію до позитивних зрушень. Медіана показника рівня в крові NT-proBNP достовірно знижувалася на 14 %. Зниження систолічної функції серця асоціювалося з тенденцією до збільшення діастолічного розміру лівого передсердя і достовірним збільшенням LV ESV.

Висновки. Дві третини хворих на ІХС з ХСН зі збереженою LV EF серця в поєднанні з ЦД 2 типу, що отримують патогенетичну комплексну терапію, мають стабільний перебіг ХСН при спостереженні впродовж року, який характеризується поліпшенням клініко-лабораторного стану хворих та параметрів структурно-функціонального стану серця і судин.

Несприятливий перебіг ХСН впродовж року на тлі патогенетичного комплексного лікування у хворих на ІХС в поєднанні з ЦД 2 типу супроводжується зниженням систолічної та/або діастолічної функцій LV серця, толерантності до фізичних навантажень з одночасною відсутністю погіршення дисліпідемії і дисглікемії.

У хворих на ІХС у поєднанні з ЦД 2 типу та збереженою LV EF на стан систолічної та діастолічної функції LV значний вплив мають глікемія натщесерце та рівень HbAc1, що свідчить про важливу роль супутнього ЦД 2 типу в ремоделюванні серця у даної категорії хворих

Біографії авторів

Ekaterina Lipakova, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна пл. Свободи, 4, м Харків, Україна, 61022

Асистент

Кафедрa пропедевтики внутрішньої медицини і фізичної реабілітації

Oleksandr Bilchenko, Харьковская медицинская академия последипломного образования ул. Амосова, 58, г. Харьков, Украина, 61176

Заведующий кафедрой

Кафедрa внутренней медицины, нефрологии и общей практики семейной медицины

Посилання

  1. Bowes, C. D., Lien, L. F., Butler, J. (2019). Clinical aspects of heart failure in individuals with diabetes. Diabetologia, 62 (9), 1529–1538. doi: http://doi.org/10.1007/s00125-019-4958-2
  2. Maggioni, A. P., Dahlström, U., Filippatos, G., Chioncel, O., Leiro, M. C. et. al. (2013). EURObservationalResearch Programme: regional differences and 1-year follow-up results of the Heart Failure Pilot Survey (ESC-HF Pilot). European Journal of Heart Failure, 15 (7), 808–817. doi: http://doi.org/10.1093/eurjhf/hft050
  3. Yahagi, K., Kolodgie, F. D., Lutter, C., Mori, H., Romero, M. E., Finn, A. V., Virmani, R. (2017). Pathology of Human Coronary and Carotid Artery Atherosclerosis and Vascular Calcification in Diabetes Mellitus. Arteriosclerosis, Thrombosis, and Vascular Biology, 37 (2), 191–204. doi: http://doi.org/10.1161/atvbaha.116.306256
  4. Ponikowski, P., Voors, A. A., Anker, S. D., Bueno, H., Cleland, J. G. F., Coats, A. J. S. et. al. (2016). 2016 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure. European Heart Journal, 37 (27), 2129–2200. doi: http://doi.org/10.1093/eurheartj/ehw128
  5. Celermajer, D. S., Sorensen, K. E., Gooch, V. M., Spiegelhalter, D. J., Miller, O. I., Sullivan, I. D. et. al. (1992). Non-invasive detection of endothelial dysfunction in children and adults at risk of atherosclerosis. The Lancet, 340 (8828), 1111–1115. doi: http://doi.org/10.1016/0140-6736(92)93147-f
  6. Ivanova, O. V., Rogoza, T. V., Balakhonova, G. N. (1998). Opredelenie chuvstvitelnosti plechevoi arterii k napriazheniiu sdviga na endotelii kak metod ocenki sostoianiia endoteliizavisimoi vazodilatacii s pomoschiu ultrazvuka vysokogo razresheniia u bolnykh s arterialnoi gipertoniei. Kardiologiia, 3, 37–41.
  7. Gavriushina, S. V., Ageev, F. T. (2018). Serdechnaia nedostatochnost s sokhranennoi FV LZH: epidemiologiia, «portret» bolnogo, klinika, diagnostika. Kardiologiia, 58 (4), 55–64.
  8. Falcão-Pires, I., Hamdani, N., Borbély, A., Gavina, C., Schalkwijk, C. G., van der Velden, J. et. al. (2011). Diabetes Mellitus Worsens Diastolic Left Ventricular Dysfunction in Aortic Stenosis Through Altered Myocardial Structure and Cardiomyocyte Stiffness. Circulation, 124 (10), 1151–1159. doi: http://doi.org/10.1161/circulationaha.111.025270
  9. Van Heerebeek, L., Hamdani, N., Handoko, M. L., Falcao-Pires, I., Musters, R. J., Kupreishvili, K. et. al. (2008). Diastolic Stiffness of the Failing Diabetic Heart. Circulation, 117 (1), 43–51. doi: http://doi.org/10.1161/circulationaha.107.728550
  10. Joubert, M., Manrique, A., Cariou, B., Prieur, X. (2019). Diabetes-related cardiomyopathy: The sweet story of glucose overload from epidemiology to cellular pathways. Diabetes & Metabolism, 45 (3), 238–247. doi: http://doi.org/10.1016/j.diabet.2018.07.003
  11. Elder, D. H. J., Singh, J. S. S., Levin, D., Donnelly, L. A., Choy, A.-M., George, J. et. al. (2015). Mean HbA1cand mortality in diabetic individuals with heart failure: a population cohort study. European Journal of Heart Failure, 18 (1), 94–102. doi: http://doi.org/10.1002/ejhf.455
  12. Rubin, J., Matsushita, K., Ballantyne, C. M., Hoogeveen, R., Coresh, J., Selvin, E. (2012). Chronic Hyperglycemia and Subclinical Myocardial Injury. Journal of the American College of Cardiology, 59 (5), 484–489. doi: http://doi.org/10.1016/j.jacc.2011.10.875
  13. Pochinka, I. G. (2017). Sakharnii diabet 2-go tipa i khronicheskaia serdechnaia nedostatochnost – «nesladkaia parochka» (obzor). Medicinskii almanakh, 6 (51), 103–118.
  14. Giorgino, F., Home, P. D., Tuomilehto, J. (2016). Glucose Control and Vascular Outcomes in Type 2 Diabetes: Is the Picture Clear? Diabetes Care, 39 (2), 187–195. doi: http://doi.org/10.2337/dcs15-3023
  15. Dedov, I. I., Shestakova, M. V., Maiorov, A. Iu. (Eds.) (2017). Algoritmy specializirovannoi medicinskoi pomoschi bolnym sakharnym diabetom. Sakharnii diabet, 20 (1S), 112.
  16. Vidán, M. T., Blaya-Novakova, V., Sánchez, E., Ortiz, J., Serra-Rexach, J. A., Bueno, H. (2016). Prevalence and prognostic impact of frailty and its components in non-dependent elderly patients with heart failure. European Journal of Heart Failure, 18 (7), 869–875. doi: http://doi.org/10.1002/ejhf.518
  17. Bottle, A., Kim, D., Hayhoe, B., Majeed, A., Aylin, P., Clegg, A., Cowie, M. R. (2019). Frailty and co-morbidity predict first hospitalisation after heart failure diagnosis in primary care: population-based observational study in England. Age and Ageing, 48 (3), 347–354. doi: http://doi.org/10.1093/ageing/afy194

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-01-30

Як цитувати

Lipakova, E., & Bilchenko, O. (2020). Динаміка клініко-лабораторних показників у хворих на ішемічну хворобу серця у поєднанні з цукровим діабетом 2 типу та їх вплив на структурно-функціональний стан серця і судин при різних варіантах перебігу ХСН. ScienceRise: Medical Science, (1 (34), 10–17. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2020.193856

Номер

№ 1 (34) (2020)

Розділ

Медичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Ekaterina Lipakova, Oleksandr Bilchenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.