Ефективність контролю артеріальної гіпертензії за результатами добового моніторування артеріального тиску у пацієнтів з артеріальною гіпертензією у віддалений період після інфаркту міокарда та ішемічного інсульту

Автор(и)

  • Andriy Yagensky Волинський обласний центр кардіоваскулярної патології. Комунальний заклад «Луцька міська клінічна лікарня» пр. Відродження, 13, м. Луцьк, Україна, 43024 Волинська філія факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького пр. Грушевського, 21, м. Луцьк, Україна, 43005, Україна https://orcid.org/0000-0001-5610-0367
  • Mykhailo Pavelko Волинський обласний центр кардіоваскулярної патології. Комунальний заклад «Луцька міська клінічна лікарня» пр. Відродження, 13, м. Луцьк, Україна, 43024, Україна https://orcid.org/0000-0002-7898-2783
  • Yaroslav Oshtuk Волинський обласний центр кардіоваскулярної патології. Комунальний заклад «Луцька міська клінічна лікарня» пр. Відродження, 13, м. Луцьк, Україна, 43024, Україна https://orcid.org/0000-0003-4816-2861

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2020.209170

Ключові слова:

артеріальна гіпертензія, добове моніторування артеріального тиску, інфаркт міокарда, ішемічний інсульт, артеріальний тиск, артеріальна гіпотензія

Анотація

Артеріальна гіпертензія – один з найважливіших модифікованих факторів ризику і її адекватний контроль є наріжним каменем первинної та вторинної профілактики. З іншого боку, надмірне зниження артеріального тиску може бути шкідливим, особливо у пацієнтів з ішемічними подіями в анамнезі.

Мета: Оцінити добові коливання АТ за допомогою добового моніторування у пацієнтів з контрольованою за даними офісних вимірювань артеріальною гіпертензією у віддалений період після перенесеного інфаркту міокарда та ішемічного інсульту.

Матеріали та методи: До дослідження були залучені 64 пацієнти з артеріальною гіпертензією у віддалений період (щонайменше 6 місяців) після перенесеного інфаркту міокарда (38 пацієнтів) та ішемічного інсульту (26 пацієнтів) у яких впродовж трьох останніх місяців і мінімум двох візитів визначався систолічний артеріальний тиск в межах 120–139 мм рт. ст. та діастолічний артеріальний тиск 70–89 мм рт. ст. Пацієнти з вадами серця, важкими порушеннями ритму, вираженою серцевою недостатністю (NYHA III-IV) в дослідження не включались. Усім пацієнтам було проведено добове моніторування артеріального тиску. За рекомендаціями ESC/ESH 2018 р. оптимальним вважався контроль артеріального тиску при середньодобовому артеріальному тиску після інфаркту міокарда 130–140 / 70–79 мм рт. ст. у віці >65 років, 120–130/70–79 мм рт. ст. у віці ≤65 років; після ішемічного інсульту 120–130 / <80 мм рт. ст. Усі значення менші оптимальних рівнів вважались зниженим артеріальним тиском, вищі оптимальних – підвищеним артеріальним тиском. Особлива увага зверталась на надмірне зниження артеріального тиску з обчисленням кількості епізодів надмірних знижень та їх тривалості протягом доби.

Результати: Середньодобові значення артеріального тиску відповідали визначенню оптимальних лише у 23,4 % пацієнтів з перенесеними ішемічними подіями. У 63,2 % пацієнтів після інфаркту міокарда середньодобові значення систолічного артеріального тиску та діастолічного артеріального тиску виявились нижчими від рекомендованих, а у пацієнтів після ішемічного інсульту ця кількість була значно меншою – 23,1 %. І, навпаки, у більше ніж половини пацієнтів після ішемічного інсульту (53,6 %) середньодобові рівні артеріального тиску перевищували рекомендовані. У пацієнтів після інфаркту міокарда ця цифра склала лише 13,2 %.

Надмірні зниження артеріального тиску зафіксовані у 58 з 64 пацієнтів (90,6 %), з яких у 54 такі епізоди спостерігались в денний час (84,3 %). Персистуюче (понад 1 годину) надмірне зниження артеріального тиску реєструвалось у 16 осіб (25,0 %), у 8 з яких персистуючих надмірних знижень артеріального тиску було ≥2/добу (12,5 %). Предикторами надмірних знижень артеріального тиску виявились чоловіча стать, перенесений інфаркт міокарда, прийом бета-блокаторів.

Висновки: Пацієнти з артеріальною гіпертензією після інфаркту міокарда чи ішемічного інсульту потребують регулярного контролю рівня артеріального тиску навіть у випадках, коли рівень артеріального тиску певний час знаходиться в рекомендованих межах. При цьому необхідно враховувати ризик не лише підвищення, але і надмірного зниження артеріального тиску

Біографії авторів

Andriy Yagensky, Волинський обласний центр кардіоваскулярної патології. Комунальний заклад «Луцька міська клінічна лікарня» пр. Відродження, 13, м. Луцьк, Україна, 43024 Волинська філія факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького пр. Грушевського, 21, м. Луцьк, Україна, 43005

Доктор медичних наук, професор

Кафедра сімейної медицини

Mykhailo Pavelko, Волинський обласний центр кардіоваскулярної патології. Комунальний заклад «Луцька міська клінічна лікарня» пр. Відродження, 13, м. Луцьк, Україна, 43024

Лікар-кардіолог

Yaroslav Oshtuk, Волинський обласний центр кардіоваскулярної патології. Комунальний заклад «Луцька міська клінічна лікарня» пр. Відродження, 13, м. Луцьк, Україна, 43024

Лікар-інтерн

Посилання

  1. Williams, B., Mancia, G., Spiering, W., Agabiti Rosei, E., Azizi, M., Burnier, M. et. al. (2018). 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension. European Heart Journal, 39 (33), 3021–3104. doi: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehy339
  2. Richards, A. M., Nicholls, M. G., Troughton, R. W., Lainchbury, J. G., Elliott, J., Frampton, C. et. al. (2002). Antecedent hypertension and heart failure after myocardial infarction. Journal of the American College of Cardiology, 39 (7), 1182–1188. doi: https://doi.org/10.1016/s0735-1097(02)01737-0
  3. D’Agostino, R. B., Belanger, A. J., Kannel, W. B., Cruickshank, J. M. (1991). Relation of low diastolic blood pressure to coronary heart disease death in presence of myocardial infarction: the Framingham Study. BMJ, 303 (6799), 385–389. doi: https://doi.org/10.1136/bmj.303.6799.385
  4. Flack, J. M., Neaton, J., Grimm, R., Shih, J., Cutler, J., Ensrud, K., MacMahon, S. (1995). Blood Pressure and Mortality Among Men With Prior Myocardial Infarction. Circulation, 92 (9), 2437–2445. doi: https://doi.org/10.1161/01.cir.92.9.2437
  5. Rothwell, P. M., Howard, S. C., Dolan, E., O’Brien, E., Dobson, J. E., Dahlöf, B. et. al. (2010). Prognostic significance of visit-to-visit variability, maximum systolic blood pressure, and episodic hypertension. The Lancet, 375 (9718), 895–905. doi: https://doi.org/10.1016/s0140-6736(10)60308-x
  6. Antonini, L., Colivicchi, F., Greco, S., Guido, V., Malfatti, S., Gandolfi, A. et. al. (2003). Ambulatory Blood Pressure Monitoring After Acute Myocardial Infarction. High Blood Pressure & Cardiovascular Prevention, 10 (2), 75–80. doi: https://doi.org/10.2165/00151642-200310020-00003
  7. Zhang, Y., Wang, H., Xu, K., Wang, P., Li, X.-Y., Zhao, J.-B., Tang, Y. (2018). Ambulatory blood pressure variability within the first 24 hours after admission and outcomes of acute ischemic stroke. Journal of the American Society of Hypertension, 12 (3), 195–203. doi: https://doi.org/10.1016/j.jash.2017.12.012
  8. Shin, D. H., Song, S., Lee, Y. B. (2019). Comparison of the Effect of Fimasartan versus Valsartan on Blood Pressure Variability in Acute Ischemic Stroke: A Double-Blind Randomized Trial. Cardiovascular Therapeutics, 2019, 1–8. doi: https://doi.org/10.1155/2019/7836527
  9. Georgianou, E., Georgianos, P. I., Petidis, K., Markakis, K., Zografou, I., Karagiannis, A. (2019). Effect of Nebivolol and Olmesartan on 24-Hour Brachial and Aortic Blood Pressure in the Acute Stage of Ischemic Stroke. International Journal of Hypertension, 2019, 1–9. doi: https://doi.org/10.1155/2019/9830295
  10. Xie, X., Xu, J., Gu, H., Tao, Y., Chen, P., Wang, Y., Wang, Y. (2017). The J-curve Association between Systolic Blood Pressure and Clinical Outcomes in Ischemic Stroke or TIA: The BOSS Study. Scientific Reports, 7 (1). doi: https://doi.org/10.1038/s41598-017-10887-w
  11. Chwojnicki, K., Yagensky, A., Wierucki, L., Sichkaruk, I., Sydor, N., Nyka, W. M. et. al. (2011). Assessment of the Quality of Secondary Ischemic Stroke Prevention in Selected Urban Areas of Poland and Ukraine: The ASCEP Study Results. European Neurology, 65 (6), 323–331. doi: https://doi.org/10.1159/000327576
  12. Yahenskyi, A. V., Sichkaruk, I. M. (2019). Prykhylnist do likuvannia patsientiv u viddalenyi period pislia infarktu miokarda. Ratsionalna farmakoterapiya, 1-2, 24–27.
  13. Sleight, P., Redon, J., Verdecchia, P., Mancia, G., Gao, P., Fagard, R. et. al. (2009). Prognostic value of blood pressure in patients with high vascular risk in the Ongoing Telmisartan Alone and in combination with Ramipril Global Endpoint Trial study. Journal of Hypertension, 27 (7), 1360–1369. doi: https://doi.org/10.1097/hjh.0b013e32832d7370
  14. Mancia, G., Kjeldsen, S. E., Zappe, D. H., Holzhauer, B., Hua, T. A., Zanchetti, A. et. al. (2015). Cardiovascular outcomes at different on-treatment blood pressures in the hypertensive patients of the VALUE trial. European Heart Journal, 37 (12), 955–964. doi: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehv633
  15. Anderson, R. J., Bahn, G. D., Moritz, T. E., Kaufman, D., Abraira, C., Duckworth, W. (2010). Blood Pressure and Cardiovascular Disease Risk in the Veterans Affairs Diabetes Trial. Diabetes Care, 34 (1), 34–38. doi: https://doi.org/10.2337/dc10-1420
  16. Kotti, K., Bagarhatta, R., Rathore, M., Bagarhatta, P. (2018). Is ambulatory blood pressure measurement a new indicator for survival among advanced heart failure cases. Indian Heart Journal, 70, S73–S78. doi: https://doi.org/10.1016/j.ihj.2017.08.028

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-07-31

Як цитувати

Yagensky, A., Pavelko, M., & Oshtuk, Y. (2020). Ефективність контролю артеріальної гіпертензії за результатами добового моніторування артеріального тиску у пацієнтів з артеріальною гіпертензією у віддалений період після інфаркту міокарда та ішемічного інсульту. ScienceRise: Medical Science, (4 (37), 8–14. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2020.209170

Номер

№ 4 (37) (2020)

Розділ

Медичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Andriy Yagensky, Mykhailo Pavelko, Yaroslav Oshtuk

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.