Аналіз ролі вірусних енцефалітів в розвитку епілептичних нападів і епілепсії

Автор(и)

  • Tetyana Litovchenko Харківська медична академія післядипломної освіти вул. Амосова, 58, Харків, Україна, 61176, Україна
  • Oleksandr Bilchenko Харківська медична академія післядипломної освіти вул. Амосова, 58, Харків, Україна, 61176, Україна https://orcid.org/0000-0003-3313-2547
  • Vladimir Malakhov Харківська медична академія післядипломної освіти вул. Амосова, 58, Харків, Україна, 61176, Україна https://orcid.org/0000-0001-7624-3349
  • Olga Dubenko Харківська медична академія післядипломної освіти вул. Амосова, 58, Харків, Україна, 61176, Україна https://orcid.org/0000-0002-4911-5613
  • Olga Sukhonosova Харківська медична академія післядипломної освіти вул. Амосова, 58, Харків, Україна, 61176, Україна https://orcid.org/0000-0002-1205-4896
  • Viktoriia Bokatuieva Інститут неврології, психіатрії та наркології Національної академії медичних наук України вул. Академіка Павлова, 46, м. Харків, Україна, 61068, Україна https://orcid.org/0000-0002-4265-768X
  • Marianna Markova Харківська медична академія післядипломної освіти вул. Амосова, 58, Харків, Україна, 61176, Україна https://orcid.org/0000-0003-0726-4925
  • Vadym Nikonov Харківська медична академія післядипломної освіти вул. Амосова, 58, м. Харків, Україна, 61176, Україна https://orcid.org/0000-0002-0078-9991

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2020.217557

Ключові слова:

центральна нервова система, судоми, епілепсія, енцефаліт, вірусні інфекції, патогенез, фактори ризику, прогнозування, лікування, огляд

Анотація

Мета – з’ясування ролі вірусних уражень центральної нервової системи (ЦНС) у розвитку епілептичних нападів і епілепсії.

Матеріали та методи: аналіз даних наукової літератури. В огляді дискутується роль неепідемічних вірусних енцефалітів та вірусу імунодефіциту людини у розвитку гострих епілептичних нападів і епілепсії, проаналізовано сучасні епідеміологічні дані та фактори ризику.

Результати. Показано, що вірусні інфекції часто ускладнюються епілептичними нападами в гострій фазі захворювання (ранніми нападами) і призводять до підвищеного ризику розвитку епілепсії в подальшому. Механізми розвитку ранніх і пізніх судом різні. Виключаючи герпетичний енцефаліт, коли ризик епілепсії за ранніх нападів – до 60 %, ризик розвитку пізніх судом під час інших вірусних енцефалітів достеменно не з’ясовано. Своєчасне лікування вірусної інфекції і ранніх судом може знизити ризик розвитку епілепсії. Лікування епілепсії внаслідок інфекційного ураження ЦНС аналогічне іншим симптоматичним епілепсіям, а протиепілептичний препарат обирається відповідно до семіології нападів. Взаємодія між ним та препаратами протиінфекційної дії може суттєво змінити концентрацію в крові кожного з них, що призведе до зниження ефективності або до токсичності. Це особливо важливо для осіб з інфекцією вірусом імунодефіциту людини, у яких антиретровірусні засоби мають значну взаємодію з протиепілептичними препаратами. Оскільки напади та епілепсія пов’язані з тяжкістю та ускладненнями основної інфекції, рання агресивна терапія запобігає розвитку пізніх судом та епілепсії.

Висновки. Інфекції центральної нервової системи (ЦНС) призводять до 15 % всіх випадків вперше виявлених симптоматичних епілептичних нападів. 20-річний ризик непровокованих нападів і епілепсії після інфекцій ЦНС складає від 2,4 % до 22 %. Ризик залежить від етіології інфекції, локалізації ураження і тяжкості; він високий за герпетичних енцефалітів

Біографії авторів

Tetyana Litovchenko, Харківська медична академія післядипломної освіти вул. Амосова, 58, Харків, Україна, 61176

Доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра неврології та дитячої неврології

Oleksandr Bilchenko, Харківська медична академія післядипломної освіти вул. Амосова, 58, Харків, Україна, 61176

Доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра терапії, нефрології та загальної практики-сімейної медицини

Vladimir Malakhov, Харківська медична академія післядипломної освіти вул. Амосова, 58, Харків, Україна, 61176

Доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра медичної реабілітації, спортивної медицини та лікувальної фізкультури

Olga Dubenko, Харківська медична академія післядипломної освіти вул. Амосова, 58, Харків, Україна, 61176

Доктор медичних наук, професор

Кафедра невропатології та нейрохірургії

Olga Sukhonosova, Харківська медична академія післядипломної освіти вул. Амосова, 58, Харків, Україна, 61176

Доктор медичних наук, професор

Кафедра неврології та дитячої неврології

Viktoriia Bokatuieva, Інститут неврології, психіатрії та наркології Національної академії медичних наук України вул. Академіка Павлова, 46, м. Харків, Україна, 61068

Науковий співробітник

Відділ судинної патології головного мозку та реабілітації

Marianna Markova, Харківська медична академія післядипломної освіти вул. Амосова, 58, Харків, Україна, 61176

Доктор медичних наук, професор

Кафедра сексології, медичної психології, медичної та психологічної реабілітації

Vadym Nikonov, Харківська медична академія післядипломної освіти вул. Амосова, 58, м. Харків, Україна, 61176

Доктор медичних наук, професор, професор, завідувач кафедра

Кафедра медицини невідкладних станів та медицини катастроф

Посилання

  1. World Health Organization. Epilepsy fact sheet no. 999 January 2009. Available at: thttp://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs999/en/index.html Last accessed: 23.10.2020
  2. Shorvon, S. D., Perukka, E., Engel, J. (Eds.) (2009). The treatment of epilepsy. Blackwell Publishing Ltd, 1075. doi: http://doi.org/10.1002/9781444316667
  3. Sander, J. W., Hart, Y. M., Johnson, A. I., Shorvon, S. D. (1990). Medical science. National general practice Study of Epilepsy: newly diagnosed epileptic seizures in general population. Lancet, 336 (8726), 1267–1271. doi: http://doi.org/10.1016/0140-6736(90)92959-l
  4. Bhalla, D., Godet, B., Druet-Cabanac, M., Preux, P.-M. (2011). Etiologies of epilepsy: a comprehensive review. Expert Review of Neurotherapeutics, 11 (6), 861–876. doi: http://doi.org/10.1586/ern.11.51
  5. Fujiwara, T., Shigematsu, H. (2004). Etiologic factors and clinical features of symptomatic epilepsy: Focus on pediatric cases. Psychiatry and Clinical Neurosciences, 58 (3), S9–S12. doi: http://doi.org/10.1111/j.1440-1819.2004.01244_3.x
  6. Singh, T. D., Fugate, J. E., Hocker, S. E., Rabinstein, A. A. (2014). Postencephalitic epilepsy: Clinical characteristics and predictors. Epilepsia, 56 (1), 133–138. doi: http://doi.org/10.1111/epi.12879
  7. Ziai, W. C., Lewin, J. J. (2008). Update in the Diagnosis and Management of Central Nervous System Infections. Neurologic Clinics, 26 (2), 427–468. doi: http://doi.org/10.1016/j.ncl.2008.03.013
  8. Duncan, J. S., Shorvon, S. D., Fish, D. R. (1995). Clinical Epilepsy. London: Churchill Livingstone, 540.
  9. Shorvon, S. D., Andermann, F., Guerrini, R. (2011). The Causes of Epilepsy. Cambridge: Cambridge Univers. press, 787. doi: http://doi.org/10.1017/cbo9780511921001
  10. Annegers, J. F., Hauser, W. A., Beghi, E., Nicolosi, A., Kurland, L. T. (1988). The risk of unprovoked seizures after encephalitis and meningitis. Neurology, 38 (9), 1407–1410. doi: http://doi.org/10.1212/wnl.38.9.1407
  11. Cardarelli, W. J., Smith, B. J. (2010). The burden of epilepsy to patients and payers. The American Journal of Managed Care, 16, S331–S336.
  12. Marks, D. A., Kim, J., Spencer, D. D., Spencer, S. S. (1992). Characteristics of intractable seizures following meningitis and encephalitis. Neurology, 42 (8), 1513–1518. doi: http://doi.org/10.1212/wnl.42.8.1513
  13. Nieto Barrera, M. (2002). Aspectos clínicos, neurorradiológicos y evolutivos de las epilepsias catastróficas postencefalíticas. Revista de Neurología, 35 (S1), 30–38. doi: http://doi.org/10.33588/rn.35s1.2002183
  14. Trinka, E., Dubeau, F., Andermann, F. Bastos, A., Hui, A., Li, L. M. et. al. (2000). Clinical findings, imaging characteristics and outcome in catastrophic post-encephalitic epilepsy. Epileptic Disord, 2, 153–162.
  15. Chen, Y.-J., Fang, P.-C., Chow, J. C. (2006). Clinical Characteristics and Prognostic Factors of Postencephalitic Epilepsy in Children. Journal of Child Neurology, 21 (12), 1047–1051. doi: http://doi.org/10.1177/7010.2006.00223
  16. Zelano, J., Westman, G. (2020). Epilepsy after brain infections in adults: A register-based population-wide study. Neurology. doi: http://doi.org/10.1212/wnl.0000000000010954
  17. Granerod, J., Crowcroft, N. S. (2007). The epidemiology of acute encephalitis. Neuropsychological Rehabilitation, 17 (4-5), 406–428. doi: http://doi.org/10.1080/09602010600989620
  18. Singhi, P. (2011). Infectious causes of seizures and epilepsy in the developing world. Developmental Medicine & Child Neurology, 53 (7), 600–609. doi: http://doi.org/10.1111/j.1469-8749.2011.03928.x
  19. Jmor, F., Emsley, H. C., Fischer, M., Solomon, T., Lewthwaite, P. (2008). The incidence of acute encephalitis syndrome in Western industrialised and tropical countries. Virology Journal, 5 (1), 134–136. doi: http://doi.org/10.1186/1743-422x-5-134
  20. Whitley, R. J. (2006). Herpes simplex encephalitis: Adolescents and adults. Antiviral Research, 71 (2-3), 141–148. doi: http://doi.org/10.1016/j.antiviral.2006.04.002
  21. Elbers, J. M., Bitnun, A., Richardson, S. E., Ford-Jones, E. L., Tellier, R., Wald, R. M. et. al. (2007). A 12-Year Prospective Study of Childhood Herpes Simplex Encephalitis: Is There a Broader Spectrum of Disease? Pediatrics, 119 (2), e399–e407. doi: http://doi.org/10.1542/peds.2006-1494
  22. Solomon, T., Hart, I. J., Beeching, N. J. (2007). Viral encephalitis: a clinical guide. Practical Neurology, 7, 288–305. doi: http://doi.org/10.1136/jnnp.2007.129098
  23. Yamada, S., Kameyama, T., Nagaya, S., Hashizume, Y., Yoshida, M. (2003). Relapsing herpes simplex encephalitis: pathological confirmation of viral reactivation. Journal of Neurology, Neurosurgery & Psychiatry, 74 (2), 262–264. doi: http://doi.org/10.1136/jnnp.74.2.262
  24. Kim, M. A., Park, K. M., Kim, S. E., Oh, M. K. (2008). Acute symptomatic seizures in CNS infection. European Journal of Neurology, 15, 38–41. doi: http://doi.org/10.1111/j.1468-1331.2007.01996.x
  25. Doja, A., Bitnun, A., Ford Jones, E. L., Richardson, S., Tellier, R., Petric, M. et. al. (2006). Pediatric Epstein-Barr Virus – Associated Encephalitis: 10-Year Review. Journal of Child Neurology, 21 (5), 384–391. doi: http://doi.org/10.1177/08830738060210051101
  26. Hung, K. L., Liao, H. T., Tsai, M. L. (2000). Epstein-Barr virus encephalitis in children. Acta Paediatr Taiwan, 41, 140–146.
  27. Häusler, M., Schaade, L., Kemény, S., Schweizer, K., Schoenmackers, C., Ramaekers, V. T. (2002). Encephalitis related to primary varicella-zoster virus infection in immunocompetent children. Journal of the Neurological Sciences, 195 (2), 111–116. doi: http://doi.org/10.1016/s0022-510x(02)00017-5
  28. Perry, R. T., Halsey, N. A. (2004). The Clinical Significance of Measles: A Review. The Journal of Infectious Diseases, 189 (1), 4–16. doi: http://doi.org/10.1086/377712
  29. Cherry, J., Demmler-Harrison, G., Kaplan, Sh., Steinbach, W., Hotez, P. (2017). Feigin and Cherry's Textbook of Pediatric Infectious Diseases. Elsevier, 3000.
  30. Hviid, A., Rubin, S., Mühlemann, K. (2008). Mumps. The Lancet, 371 (9616), 932–944. doi: http://doi.org/10.1016/s0140-6736(08)60419-5
  31. Vincent, A., Irani, S. R., Lang, B. (2011). Potentially pathogenic autoantibodies associated with epilepsy and encephalitis in children and adults. Epilepsia, 52, 8–11. doi: http://doi.org/10.1111/j.1528-1167.2011.03224.x
  32. Granerod, J., Cunningham, R., Zuckerman, M., Mutton, K., Davies, N. W. S., Walsh, A. L. et. al. (2010). Causality in acute encephalitis: defining aetiologies. Epidemiology and Infection, 138 (6), 783–800. doi: http://doi.org/10.1017/s0950268810000725
  33. Pillai, S. C., Mohammad, S. S., Hacohen, Y., Tantsis, E., Prelog, K., Barnes, E. H. et. al. (2015). Postencephalitic epilepsy and drug-resistant epilepsy after infectious and antibody-associated encephalitis in childhood: Clinical and etiologic risk factors. Epilepsia, 57 (1), e7–e11. doi: http://doi.org/10.1111/epi.13253
  34. Armangue, T., Moris, G., Cantarín-Extremera, V., Conde, C. E., Rostasy, K., Erro, M. E. et. al. (2015). Autoimmune post–herpes simplex encephalitis of adults and teenagers. Neurology, 85 (20), 1736–1743. doi: http://doi.org/10.1212/wnl.0000000000002125
  35. Bradshaw, M. J., Pawate, S., Lennon, V. A., Bloch, K. C., Brown, K. M. (2015). Herpes simplex virus 1 encephalitis associated with voltage-gated calcium channel autoimmunity. Neurology, 85 (24), 2176–2177. doi: http://doi.org/10.1212/wnl.0000000000002218
  36. Titulaer, M. J., McCracken, L., Gabilondo, I., Armangué, T., Glaser, C., Iizuka, T. et. al. (2013). Treatment and prognostic factors for long-term outcome in patients with anti-NMDA receptor encephalitis: an observational cohort study. The Lancet Neurology, 12 (2), 157–165. doi: http://doi.org/10.1016/s1474-4422(12)70310-1
  37. Spatola, M., Dalmau, J. (2017). Seizures and risk of epilepsy in autoimmune and other inflammatory encephalitis. Current Opinion in Neurology, 30 (3), 345–353. doi: http://doi.org/10.1097/wco.0000000000000449
  38. Murthy, J. M. K., Prabhakar, S. (2008). Bacterial meningitis and epilepsy. Epilepsia, 49, 8–12. doi: http://doi.org/10.1111/j.1528-1167.2008.01750.x
  39. Gaspard, N., Foreman, B. P., Alvarez, V., Cabrera Kang, C., Probasco, J. C. et. al. (2015). New-onset refractory status epilepticus: etiology, clinical features, and outcome. Neurology, 85, 1604–1613. doi: http://doi.org/10.1212/wnl.0000000000001940

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-25

Як цитувати

Litovchenko, T., Bilchenko, O., Malakhov, V., Dubenko, O., Sukhonosova, O., Bokatuieva, V., Markova, M., & Nikonov, V. (2020). Аналіз ролі вірусних енцефалітів в розвитку епілептичних нападів і епілепсії. ScienceRise: Medical Science, (6 (39), 4–9. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2020.217557

Номер

№ 6 (39) (2020)

Розділ

Медичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Tetyana Litovchenko, Oleksandr Bilchenko, Vladimir Malakhov, Olga Dubenko, Olga Sukhonosova, Viktoriia Bokatuieva, Marianna Markova

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.