Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба у хворих з різною коморбідною патологією

Автор(и)

  • Aleksey Oparin Харківська медична академія післядипломної освіти вул. Амосова, 58, м. Харків, Україна, 61176, Україна https://orcid.org/0000-0003-1493-9353
  • Anna Titkova Харківська медична академія післядипломної освіти вул. Амосова, 58, м. Харків, Україна, 61176, Україна https://orcid.org/0000-0003-0672-4723
  • Kostiantyn Stepanchenko Харківська медична академія післядипломної освіти вул. Амосова, 58, м. Харків, Україна, 61176, Україна https://orcid.org/0000-0002-3624-4109
  • Vira Tseluyko Харківська медична академія післядипломної освіти вул. Амосова, 58, м. Харків, Україна, 61176, Україна https://orcid.org/0000-0003-4105-1915
  • Maryna Kochuieva Харківська медична академія післядипломної освіти вул. Амосова, 58, м. Харків, Україна, 61176, Україна https://orcid.org/0000-0002-1516-2155
  • Oleksii Korzh Харківська медична академія післядипломної освіти вул. Амосова, 58, м. Харків, Україна, 61176, Україна https://orcid.org/0000-0001-6838-4360

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2020.220010

Ключові слова:

гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, позастравохідні прояви, інгібітори протонної помпи

Анотація

Мета роботи - провести огляд літератури для вивчення найважливіших і складних аспектів у діагностиці та лікуванні гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, які трапляються у практиці сімейного лікаря.

Результати. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба стає все більш актуальним захворюванням для молодого и працездатного населення, що надає йому не лише медичний, а й економічний аспект. Поєднана патологія, особливо при наявності позастравохідних проявів, значно ускладнює діагностичні заходи. Для покращення діагностики необхідно враховувати не тільки стравохідні, але і позастравохідні прояви, а також нічну симптоматику. Використання ультразвукового методу дослідження шлунку та верхньої третини стравоходу з водним навантаженням може бути перспективним в діагностиці неерозивної форми гастроезофагеальної рефлюксної хвороби. Лікування коморбідної патології також має свої труднощі та потребує комплексного підходу.

Висновки. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба є лідером серед шлунково-кишкових звхворювань та мультиморбідних патологій. Значний ріст серед молодих людей може призвести до збільшення кількості ускладнень. Неерозивна форма цього захворювання при наявності позастравохідних проявів та в сполученні з коморбідним перебігом ускладнюють діагностику. При поєднаній патології змінюється клінічна картина, відбувається взаємне обтяження захворювань. Це потребує додаткового вивчення патогенетичних механізмів та разработки на основі цього лікувально-діагностичних заходів

Біографії авторів

Aleksey Oparin, Харківська медична академія післядипломної освіти вул. Амосова, 58, м. Харків, Україна, 61176

Доктор медичних наук, професор

Кафедра терапії, ревматології та клінічної фармакології

Anna Titkova, Харківська медична академія післядипломної освіти вул. Амосова, 58, м. Харків, Україна, 61176

Кандидат медичних наук, доцент

Кафедра загальної практики-сімейної медицини

Kostiantyn Stepanchenko, Харківська медична академія післядипломної освіти вул. Амосова, 58, м. Харків, Україна, 61176

Доктор медичних наук, професор

Кафедра невропатології та нейрохірургії

Vira Tseluyko, Харківська медична академія післядипломної освіти вул. Амосова, 58, м. Харків, Україна, 61176

Доктор медичних наук, професор

Кафедра кардіології та функціональної діагностики

Maryna Kochuieva, Харківська медична академія післядипломної освіти вул. Амосова, 58, м. Харків, Україна, 61176

Доктор медичних наук, професор

Кафедра фтизіатрії, пульмонології та сімейної медицини

Oleksii Korzh, Харківська медична академія післядипломної освіти вул. Амосова, 58, м. Харків, Україна, 61176

Доктор медичних наук, професор

Кафедра загальної практики-сімейної медицини

Посилання

  1. Shcherbynina, M. (2013). Hastroezofahealna refliuksna khvoroba. Kyiv: Medknyha, 105.
  2. Eusebi, L. H., Ratnakumaran, R., Yuan, Y., Solaymani-Dodaran, M., Bazzoli, F., Ford, A. C. (2017). Global prevalence of, and risk factors for, gastro-oesophageal reflux symptoms: a meta-analysis. Gut, 67 (3), 430–440. doi: http://doi.org/10.1136/gutjnl-2016-313589
  3. Zviahintseva, T. D., Serhiienko, O. I., Chernobai, A. I., Sharhorod, I. I., Hridnieva, S. V. (2017). Hastroezofahealna refliuksna khvoroba ta yii refrakterna forma: suchasni uiavlennia pro diahnostyku i likuvannia. Kharkiv: Drukarnia Madryd, 109.
  4. Guan, X.-L., Wang, H. (2015). Quality of life scales for patients with gastroesophageal reflux disease: A literature review. International Journal of Nursing Sciences, 2 (1), 110–114. doi: http://doi.org/10.1016/j.ijnss.2015.02.003
  5. El-Serag, H. B., Sweet, S., Winchester, C. C., Dent, J. (2013). Update on the epidemiology of gastro-oesophageal reflux disease: a systematic review. Gut, 63 (6), 871–880. doi: http://doi.org/10.1136/gutjnl-2012-304269
  6. Yamasaki, T., Hemond, C., Eisa, M., Ganocy, S., Fass, R. (2018). The Changing Epidemiology of Gastroesophageal Reflux Disease: Are Patients Getting Younger? Journal of Neurogastroenterology and Motility, 24 (4), 559–569. doi: http://doi.org/10.5056/jnm18140
  7. Kim, G. H. (2018). It Is Time to Meet the Challenges of the Changing Epidemiology of Gastroesophageal Reflux Disease. Journal of Neurogastroenterology and Motility, 24 (4), 507–509. doi: http://doi.org/10.5056/jnm18152
  8. Bordbar, G., Bolandnazar, N. S. (2015). Gastroesophageal reflux disease (GERD): prevalence and association with Psychological Disorders among medical sciences students. International journal of pharmtech research, 8 (7), 120–130.
  9. Rybak, A., Pesce, M., Thapar, N., Borrelli, O. (2017). Gastro-Esophageal Reflux in Children. International Journal of Molecular Sciences, 18 (8), 1671. doi: http://doi.org/10.3390/ijms18081671
  10. Poddar, U. (2018). Gastroesophageal reflux disease (GERD) in children. Paediatrics and International Child Health, 39 (1), 7–12. doi: http://doi.org/10.1080/20469047.2018.1489649
  11. Boeckxstaens, G., El-Serag, H. B., Smout, A. J. P. M., Kahrilas, P. J. (2014). Symptomatic reflux disease: the present, the past and the future. Gut, 63 (7), 1185–1193. doi: http://doi.org/10.1136/gutjnl-2013-306393
  12. Hatemi, I., Esatoglu, S. N. (2017). What is the long term acid inhibitor treatment in gastroesophageal reflux disease? What are the potential problems related to long term acid inhibitor treatment in gastroesophageal reflux disease? How should these cases be followed? The Turkish Journal of Gastroenterology, 28 (1), 57–60. doi: http://doi.org/10.5152/tjg.2017.15
  13. Lee, S. P., Sung, I.-K., Kim, J. H., Lee, S.-Y., Park, H. S., Shim, C. S. (2016). The Clinical Features and Predisposing Factors of Asymptomatic Erosive Esophagitis. Digestive Diseases and Sciences, 61 (12), 3522–3529. doi: http://doi.org/10.1007/s10620-016-4341-9
  14. Pan, J., Cen, L., Chen, W., Yu, C., Li, Y., Shen, Z. (2018). Alcohol Consumption and the Risk of Gastroesophageal Reflux Disease: A Systematic Review and Meta-analysis. Alcohol and Alcoholism, 54( 1), 62–69. doi: http://doi.org/10.1093/alcalc/agy063
  15. An, J., Gharahkhani, P., Law, M. H., Ong, J.-S. et. al. (2019). Gastroesophageal reflux GWAS identifies risk loci that also associate with subsequent severe esophageal diseases. Nature Communications, 10 (1). doi: http://doi.org/10.1038/s41467-019-11968-2
  16. Wang, X., T., Zhang, M., Chen, C., Y., Lyu, B. (2016). Helicobacter pylori eradication and gastroesophageal reflux disease: a Meta-analysis, 1 (55 (9)), 710–716. doi: http://doi.org/10.3760/cma.j.issn.0578-1426.2016.09.011
  17. Kseneva, S. I., Borodulina, E. V., Udut, V. V. (2018). Discoordination of Autonomic Support of Functions in the Pathogenesis Gastroesophageal Reflux Disease. Bulletin of Experimental Biology and Medicine, 166 (1), 19–21. doi: http://doi.org/10.1007/s10517-018-4279-3
  18. Ferracioli-Oda, E., Qawasmi, A., Bloch, M. H. (2013). Meta-Analysis: Melatonin for the Treatment of Primary Sleep Disorders. PLoS ONE, 8 (5), e63773. doi: http://doi.org/10.1371/journal.pone.0063773
  19. Yarantseva, N. A. (2020). Clinical-pathogenetic parallels in the combined course of autoimmune tyreoiditis and gastroesophageal reflux disease among young adults. Shidnoevropejskij Zurnal Vnutrisnoi Ta Simejnoi Medicini, 1, 106–110. doi: http://doi.org/10.15407/internalmed2020.01.106
  20. Oparin, O. A., Oparin, A. G., Kudriavtsev, A. A. (2019). The role of grelin in the formation of the comorbide flow of gastroesophageal reflux disease with type 2 diabetes in young people. Problems of Uninterrupted Medical Training and Science, 3, 48–56. doi: http://doi.org/10.31071/promedosvity2019.03.048
  21. Korniienko, D., Oparin, A. (2016). The use of ultrasound methods for the diagnosis of motor and evacuation disorders in gastroesophageal reflux disease with concomitant obesity. Oxford Review of Education and Science, 1 (11), 414–419.
  22. Okuyama, M., Takaishi, O., Nakahara, K., Iwakura, N., Hasegawa, T., Oyama, M. et. al. (2016). Associations among gastroesophageal reflux disease, psychological stress, and sleep disturbances in Japanese adults. Scandinavian Journal of Gastroenterology, 52 (1), 44–49. doi: http://doi.org/10.1080/00365521.2016.1224383
  23. Wu, Z.-H., Yang, X.-P., Niu, X., Xiao, X.-Y., Chen, X. (2018). The relationship between obstructive sleep apnea hypopnea syndrome and gastroesophageal reflux disease: a meta-analysis. Sleep and Breathing, 23 (2), 389–397. doi: http://doi.org/10.1007/s11325-018-1691-x
  24. Voutilainen, M. (2016). Nastanova 00170. Gastroezofagealna refliuksna khvoroba. 18.11.2016. Available at: https://guidelines.moz.gov.ua/?fbclid=IwAR3Lz_a3yd8Y0r9a-HVVb7M33U1emjSh_VJ9gFcpl7BUCgAinIuSSEPTie0
  25. Leason, S. R., Barham, H. P., Oakley, G., Rimmer, J., DelGaudio, J. M., Christensen, J. M. et. al. (2017). Association of gastro-oesophageal reflux and chronic rhinosinusitis: systematic review and meta-analysis. Rhinology Journal, 55 (1), 3–16. doi: http://doi.org/10.4193/rhino16.177
  26. Sidhwa, F., Moore, A., Alligood, E., Fisichella, P. M. (2017). Diagnosis and Treatment of the Extraesophageal Manifestations of Gastroesophageal Reflux Disease. Annals of Surgery, 265 (1), 63–67. doi: http://doi.org/10.1097/sla.0000000000001907
  27. Guo, Z., Wu, H., Jiang, J., Zhang, C. (2018). Pepsin in Saliva as a Diagnostic Marker for Gastroesophageal Reflux Disease: A Meta-Analysis. Medical Science Monitor, 24, 9509–9516. doi: http://doi.org/10.12659/msm.913978
  28. Ahmadi, B., Alimohammadian, M., Yaseri, M., Majidi, A., Boreiri, M., Islami, F., Malekzadeh, R. (2016). Multimorbidity: Epidemiology and risk factors in the golestan cohort study, Iran a cross-sectional analysis. Medicine, 95 (7), e2756. doi: http://doi.org/10.1097/md.0000000000002756
  29. Broers, C., Tack, J., Pauwels, A. (2017). Review article: gastro-oesophageal reflux disease in asthma and chronic obstructive pulmonary disease. Alimentary Pharmacology & Therapeutics, 47 (2), 176–191. doi: http://doi.org/10.1111/apt.14416
  30. Kim, S. Y., Min, C., Oh, D. J., Choi, H. G. (2019). Bidirectional Association Between GERD and Asthma: Two Longitudinal Follow-Up Studies Using a National Sample Cohort. The Journal of Allergy and Clinical Immunology: In Practice, 8 (3), 1005–1013.e9. doi: http://doi.org/10.1016/j.jaip.2019.10.043
  31. Sakitani, K., Suzuki, N., Ihara, S., Hirata, Y., Kawazu, S., Iwamoto, Y., Koike, K. (2018). Decline in perception of acid regurgitation symptoms from gastroesophageal reflux disease in diabetes mellitus patients. PLOS ONE, 13 (3), e0194466. doi: http://doi.org/10.1371/journal.pone.0194466
  32. Drozd, V. Y., Khukhlina, O. S., Mandryk, O. E., Hryniuk, О. Е. (2016). Certain unsolved questions of pathogenetic interrelation between gastroesophageal reflux disease and chronic forms of ischemic heart disease (review of the references). Bukovinian Medical Herald, 20 (2 (78)), 191–193. doi: http://doi.org/10.24061/2413-0737.xx.2.78.2016.106
  33. Su, V. Y.-F., Liao, H.-F., Perng, D.-W., Chou, Y.-C., Hsu, C.-C., Chou, C.-L. et. al. (2018). Proton pump inhibitors use is associated with a lower risk of acute exacerbation and mortality in patients with coexistent COPD and GERD. International Journal of Chronic Obstructive Pulmonary Disease, 13, 2907–2915. doi: http://doi.org/10.2147/copd.s157761
  34. Maev, I., V., Iurenev, G., L., Kakhramanova D., A. (2012). Peculiarities of gastroesophageal reflux disease in patients with type 2 diabetes mellitus. Klin Med, 90 (9), 53–56.
  35. Chen, C.-H., Lin, C.-L., Kao, C.-H. (2016). Association between gastroesophageal reflux disease and coronary heart disease. Medicine, 95 (27), e4089. doi: http://doi.org/10.1097/md.0000000000004089
  36. Parsel, S. M., Wu, E. L., Riley, C. A., McCoul, E. D. (2019). Gastroesophageal and Laryngopharyngeal Reflux Associated With Laryngeal Malignancy: A Systematic Review and Meta-analysis. Clinical Gastroenterology and Hepatology, 17 (7), 1253–1264. doi: http://doi.org/10.1016/j.cgh.2018.10.028
  37. Qumseya, B. J., Bukannan, A., Gendy, S., Ahemd, Y., Sultan, S., Bain, P. et. al. (2019). Systematic review and meta-analysis of prevalence and risk factors for Barrett’s esophagus. Gastrointestinal Endoscopy, 90 (5), 707–717.e1. doi: http://doi.org/10.1016/j.gie.2019.05.030
  38. Yang, Y., Wu, H., Zhou, J. (2016). Efficacy of acid suppression therapy in gastroesophageal reflux disease-related chronic laryngitis. Medicine, 95 (40), e4868. doi: http://doi.org/10.1097/md.0000000000004868
  39. Richter, J. E., Kumar, A., Lipka, S., Miladinovic, B., Velanovich, V. (2018). Efficacy of Laparoscopic Nissen Fundoplication vs Transoral Incisionless Fundoplication or Proton Pump Inhibitors in Patients With Gastroesophageal Reflux Disease: A Systematic Review and Network Meta-analysis. Gastroenterology, 154 (5), 1298–1308. doi: http://doi.org/10.1053/j.gastro.2017.12.021
  40. Bashir, Y., Chonchubhair, H. N., Duggan, S. N., Memba, R., Ain, Q. ul, Murphy, A. et. al. (2019). Systematic review and meta-analysis on the effect of obesity on recurrence after laparoscopic anti-reflux surgery. The Surgeon, 17 (2), 107–118. doi: http://doi.org/10.1016/j.surge.2018.05.001
  41. Leiman, D. A., Riff, B. P., Morgan, S., Metz, D. C., Falk, G. W., French, B. et. al. (2017). Alginate therapy is effective treatment for GERD symptoms: a systematic review and meta-analysis. Diseases of the Esophagus, 30 (5), 1–9. doi: http://doi.org/10.1093/dote/dow020

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-25

Як цитувати

Oparin, A., Titkova, A., Stepanchenko, K., Tseluyko, V., Kochuieva, M., & Korzh, O. (2020). Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба у хворих з різною коморбідною патологією. ScienceRise: Medical Science, (6 (39), 10–14. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2020.220010

Номер

№ 6 (39) (2020)

Розділ

Медичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Aleksey Oparin, Anna Titkova, Kostiantyn Stepanchenko, Vira Tseluyko, Maryna Kochuieva, Oleksii Korzh

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.