Контраверсійні технології при інтрамедулярному остеосинтезі переломів стегнової кістки у щурів

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2021.227854

Ключові слова:

інтрамедулярний остеосинтез, цвях, остеогенез, розсвердлювання, кістково-мозковий канал, остеобласти, остеокласти, резорбція

Анотація

Мета роботи: провести порівняльне дослідження перебігу остеорепаративної регенерації, а саме в періостальній та інтрамедіарній ділянках кортексу, при інтрамедулярному остеосинтезі стегнової кістки щурів з розсвердлюванням кістково-мозкового каналу та без його розсвердлювання.

Матеріали і методи. В основі роботи лежать результати експериментального дослідження, проведеного на 56 білих статевозрілих лабораторних щурах (віком 6 місяців, живою масою 280 – 310 г) лінії WAG. Моделювали діафізарний перелом стегнової кістки шляхом її остеотомії та виконували стабільний остеосинтез цвяхом. Тваринам І серії розсвердлювали кістково-мозковий канал перед введенням цвяха, тваринам ІІ серії попередньо канал не розсвердлювали. Гістологічне дослідження препаратів проводили на 7, 14, 28 та 90-у добу після оперативного втручання.

Результати. Зрощення кістки більш активно перебігає при остеосинтезі без розсвердлювання кістково-мозкового каналу, що підтверджується появою кісткової тканини у інтрамедіарній зоні перелому на 14 добу, на відміну від першої серії, де кісткова тканина у регенераті була зафіксована лише на 28 добу, а також переважною більшістю тварин на 90 добу з кістковою структурою інтрамедіарного регенерату. Введення інтрамедулярного фіксатора без розсвердлювання каналу сприяє збереженню ділянок кісткового мозку з поліпотентними стромальними клітинами, які є додатковою складовою для підвищення остеобластичного пулу клітин на поверхні ендосту та в інтрамедіарній частині регенерату.

Висновки. Розсвердлювання знижує прояви репаративних потенцій в ендостальній ділянці і призводить до надмірної активізації резорбтивного процесу перебудови кортексу як ендостальної, так і центральної його частини. Розсвердлювання кістково-мозкового каналу знижує прояви репаративних потенцій в ендостальній ділянці і призводить до надмірної активізації резорбтивного процесу перебудови кортексу як ендостальної, так і центральної його частини.

При цьому відмічається активізація остеокластичної резорбції, що супроводжується появою порожнин резорбційного типу по ендостальній поверхні кортексу і формуванням крупних порожнин резорбції та узурації ендостальної частини кортексу, який набуває вигляду губчастої кістки

Біографії авторів

Асіф Баглар огли Мансиров, Kharkiv National Medical University

Аспірант

Кафедра екстреної та невідкладної медичної допомоги, ортопедії та травматології

Віктор Олексійович Литовченко, Харківський національний медичний університет

Доктор медичних наук, професор

Кафедра екстреної та невідкладної медичної допомоги, ортопедії та травматології

Євгеній Владиславович Гарячий, Харківський національний медичний університет

Кандидат медичних наук, асистент

Кафедра екстреної та невідкладної медичної допомоги, ортопедії та травматології

Андрій Вікторович Литовченко, Харківський національний медичний університет

Кандидат медичних наук, асистент

Кафедра екстреної та невідкладної медичної допомоги, ортопедії та травматології

Олена Вікторівна Мірошніченко, Харківський національний медичний університет

Кандидат медичних наук, професор

Кафедра гістології, цитології та ембріології

Посилання

  1. Mansyrov, A. B., Lytovchenko, V., Garyachiy, Y., Lytovchenko, A. (2020). Bone-cerebral channel reaming in the treatment of limbs bone fractures. ScienceRise, 6 (71), 40–50. doi: http://doi.org/10.21303/2313-8416.2020.001559
  2. Giannoudis, P. V., Snowden, S., Matthews, S. J., Smye, S. W., Smith, R. M. (2002). Temperature Rise During Reamed Tibial Nailing. Clinical Orthopaedics and Related Research, 395, 255–261. doi: http://doi.org/10.1097/00003086-200202000-00031
  3. Rommens, P. M., Kuechle, R., Hofmann, A., Dietz, S.-O. (2018). Repositionstechniken in der Marknagelosteosynthese. Der Unfallchirurg, 122 (2), 95–102. doi: http://doi.org/10.1007/s00113-018-0560-1
  4. Rosa, N., Marta, M., Vaz, M., Tavares, S. M. O., Simoes, R., Magalhães, F. D., Marques, A. T. (2019). Intramedullary nailing biomechanics: Evolution and challenges. Proceedings of the Institution of Mechanical Engineers, Part H: Journal of Engineering in Medicine, 233 (3), 295–308. doi: http://doi.org/10.1177/0954411919827044
  5. Meeuwis, M. A., de Jongh, M. A. C., Roukema, J. A., van der Heijden, F. H. W. M., Verhofstad, M. H. J. (2015). Technical errors and complications in orthopaedic trauma surgery. Archives of Orthopaedic and Trauma Surgery, 136 (2), 185–193. doi: http://doi.org/10.1007/s00402-015-2377-5
  6. Buhl, C. A. (2019). 80 years of intramedullary nailing: New facts and information about a milestone in osteosynthesis. Der Unfallchirurg, 122 (2), 127–133. doi: http://doi.org/10.1007/s00113-018-0598-0
  7. Li, A.-B., Zhang, W.-J., Guo, W.-J., Wang, X.-H., Jin, H.-M., Zhao, Y.-M. (2016). Reamed versus unreamed intramedullary nailing for the treatment of femoral fractures. Medicine, 95 (29), e4248. doi: http://doi.org/10.1097/md.0000000000004248
  8. Ocalan, E., Ustun, C. C., Aktuglu, K. (2017). Reamed vs. Unreamed Intramedullary Nailing of Femoral Fractures in the Elderly. Trauma Acute Care, 4 (2 (48)), 1–7.
  9. Metsemakers, W.-J., Roels, N., Belmans, A., Reynders, P., Nijs, S. (2015). Risk factors for nonunion after intramedullary nailing of femoral shaft fractures: Remaining controversies. Injury, 46 (8), 1601–1607. doi: http://doi.org/10.1016/j.injury.2015.05.007
  10. Shao, Y., Zou, H., Chen, S., Shan, J. (2014). Meta-analysis of reamed versus unreamed intramedullary nailing for open tibial fractures. Journal of Orthopaedic Surgery and Research, 9 (1). doi: http://doi.org/10.1186/s13018-014-0074-7
  11. Glatt, V., Evans, C. H., Tetsworth, K. (2017). A Concert between Biology and Biomechanics: The Influence of the Mechanical Environment on Bone Healing. Frontiers in Physiology, 7. doi: http://doi.org/10.3389/fphys.2016.00678
  12. Mansyrov, A. B., Lytovchenko, V. O., Gariachyi, Y. V. (2020). Complications of Intramedullary Blocking Osteosynthesis of Bones of Limbs and Ways to Prevent Them. Visnyk Ortopedii Travmatologii Protezuvannia, 2 (105), 35–42. doi: http://doi.org/10.37647/0132-2486-2020-105-2-35-42
  13. Popsuyshapka, O., Litvishko, V., Ashukina, N. (2015). Clinical and morphological stages of bone fragments fusion. Orthopaedics, traumatology and prosthetics, 1, 12–20. doi: http://doi.org/10.15674/0030-59872015112-20
  14. Stupina, T. A., Emanov, A. A., Antonov, N. I. (2016). Bone union and structural changes in the articular cartilage of the knee joint after immediate and delayed antegrade locked intramedullary nailing of femoral shaft fractures. Experimental findings. Genij Ortopedii, 4, 76–80. doi: http://doi.org/10.18019/1028-4427-2016-4-76-80
  15. Lavrischeva, G. I., Onoprienko, G. A. (1996). Morfologicheskie i klinicheskie aspekty reparativnoi regeneratsii opornykh organov i tkanei. Moscow: Meditsina, 208.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-04-05

Як цитувати

Мансиров, А. Б. о., Литовченко, В. О., Гарячий, Є. В., Литовченко, А. В., & Мірошніченко, О. В. (2021). Контраверсійні технології при інтрамедулярному остеосинтезі переломів стегнової кістки у щурів. ScienceRise: Medical Science, (2(41), 4–9. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2021.227854

Номер

Розділ

Медичні науки