Вплив методу анестезії на ризики виникнення післяопераційного міокардіального пошкодження у пацієнтів літнього віку з переломом стегна: рандомізоване контрольоване дослідження

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2021.227862

Ключові слова:

післяопераційне пошкодження міокарда, інтраопераційна гіпотензія, перелом проксимального відділу стегна, компартмент псоас блок

Анотація

Переломи стегна є поширеною патологією серед пацієнтів старше 50 років і спричиняють інвалідизацію, зменшення тривалості та якості життя навіть за умови адекватного менеджменту та проведеного хірургічного втручання. В периопераційному періоді при переломі стегна найчастішими ускладненнями, що призводять до смерті пацієнтів, є серцево-судинні захворювання.Зокрема, значною проблемою є післяопераційне міокардіальне пошкодження (MINS), що, згідно останніх досліджень, є достовірним предиктором 30-денної та річної летальності після операції з приводу перелому стегна.

Метою дослідження було визначення найбільш безпечного в контексті гострого міокардіального пошкодження методу анестезії та аналгезії літніх пацієнтів з переломами стегна.

Матеріали та методи. Рандомізоване контрольоване дослідження проводилося з січня 2018 до серпня 2019 року на базі медичного центру “Into-Sana” (м. Одеса, Україна). У дослідженні взяли участь 90 пацієнтів з запланованим остеосинтезом проксимального відділу стегнової кістки, які були рандомізовані у 3 групи залежно від методу анестезіологічного забезпечення та знеболення: загальна анестезія та післяопераційна системна аналгезія, спінальна анестезія та післяопераційна системна аналгезія, подовжений компартмент псоас блок та блок сідничного нерва інтраопераційно.

Результати. Гостре післяопераційне пошкодження міокарда було зафіксоване у 17,6 % випадків. Післяопераційне підвищення тропонінів достовірно частіше діагностували в групах пацієнтів з проведеною спінальною анестезією та загальною анестезією порівняно з групою, в якій використовували компартмент псоас блок у комбінації з блоком сідничного нерва. У жодного з пацієнтів не було симптомів міокардіальної ішемії та не було діагностовано інфаркт міокарду.

Гіпотензія достовірно частіше виникала в групі 2 спінальної анестезії (OR 9 95 % CI 1,9-47, р=0,004). Існував прямий помірний зв’язок між наявністю інтраопераційної гіпотензії та розвитком післяопераційного міокардіального пошкодження (r=0,5).

Висновки. Пролонгована блокада поперекового сплетення з блоком сідничного нерва є найбільш безпечним методом анестезії та аналгезії у контексті розвитку післяопераційного пошкодження міокарда. Інтраопреційна гіпотензія асоціюється з розвитком післяопераційного пошкодження міокарда

Біографії авторів

Юрій Леонідович Кучин, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця

Професор

Кафедра хірургії, анестезіології та інтенсивної терапії

Ігор Анатолійович Токар, Медичний центр “Into-Sana”

Завідувач відділенням

Відділення анестезіології та інтенсивної терапії

Катерина Юріївна Бєлка, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця

Доцент

Кафедра хірургії, анестезіології та інтенсивної терапії

Валерій Юрійович Артеменко, Медичний центр “Into-Sana”

Медицинский директор

Наталія Миколаївна Семенко, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця

Старший лаборант

Кафедра хірургії, анестезіології та інтенсивної терапії

Посилання

  1. McCormack, R., Apostle, K., Boyer, D., Moola, F., Perey, B., Stone, T. et al. (2014). Fixationus ingalternative implants for the treatment of hip fractures (FAITH): design and rationale for a multi-centre randomized trial comparing sliding hip screws and cancellous screws on revision surgery rates and quality of life in the treatment of femoral neck fractures. BMC MusculoskeletDisord, 15 (1). doi: http://doi.org/10.1186/1471-2474-15-219
  2. Cheng, S. Y., Levy, A. R., Lefaivre, K. A., Guy, P., Kuramoto, L., Sobolev, B. (2011). Geographic trends in incidence of hip fractures: a comprehensive literature review. Osteoporosis International, 22 (10), 2575–2586. doi: http://doi.org/10.1007/s00198-011-1596-z
  3. Leal, J., Gray, A. M., Prieto-Alhambra, D., Arden, N. K., Cooper, C. et. al. (2015). Impact of hip fracture on hospital care costs: a population-based study. Osteoporosis International, 27 (2), 549–558. doi: http://doi.org/10.1007/s00198-015-3277-9
  4. Cheng, S. Y., Levy, A. R., Lefaivre, K. A., Guy, P., Kuramoto, L., Sobolev, B. (2011). Geographic trends in incidence of hip fractures: a comprehensive literature review. Osteoporosis International, 22 (10), 2575–2586. doi: http://doi.org/10.1007/s00198-011-1596-z
  5. Dixon, J., Ashton, F., Baker, P., Charlton, K., Bates, C., Eardley, W. (2018). Assessment and Early Management of Pain in Hip Fractures: The Impact of Paracetamol. Geriatric Orthopaedic Surgery & Rehabilitation, 9. doi: http://doi.org/10.1177/2151459318806443
  6. Devereaux, P. J., Biccard, B. M., Sigamani, A., Xavier, D., Chan, M. T. V., Srinathan, S. K. (2017). Association of Postoperative High-Sensitivity Troponin Levels With Myocardial Injury and 30-Day Mortality Among Patients Undergoing Noncardiac Surgery. JAMA, 317 (16), 1642–1651. doi: http://doi.org/10.1001/jama.2017.4360
  7. Xu, X., Zhang, Zhou, Chen, Wang, Ni, et. al. (2013). Anesthesia and postoperative analgesia during unilateral lower-extremity fracture surgeries using multiple injections through catheters beside the lumbar plexus or sciatic nerve. Therapeutics and Clinical Risk Management, 9, 299–302. doi: http://doi.org/10.2147/tcrm.s45053
  8. Thomas, S., Borges, F., Bhandari, M., De Beer, J., Urrútia Cuchí, G., Adili, A. et. al. (2020). Association Between Myocardial Injury and Cardiovascular Outcomes of Orthopaedic Surgery. Journal of Bone and Joint Surgery, 102 (10), 880–888. doi: http://doi.org/10.2106/jbjs.18.01305
  9. Lowe, M. J., Lightfoot, N. J. (2020). The prognostic implication of perioperative cardiac enzyme elevation in patients with fractured neck of femur: A systematic review and meta-analysis. Injury, 51 (2), 164–173. doi: http://doi.org/10.1016/j.injury.2019.12.012
  10. Smilowitz, N. R., Redel-Traub, G., Hausvater, A., Armanious, A., Nicholson, J., Puelacher, C., Berger, J. S. (2019). Myocardial Injury After Noncardiac Surgery: A Systematic Review and Meta-Analysis. Cardiology in Review, 27 (6), 267–273. doi: http://doi.org/10.1097/crd.0000000000000254

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-04-05

Як цитувати

Кучин, Ю. Л., Токар, І. А., Бєлка, К. Ю., Артеменко, В. Ю., & Семенко, Н. М. (2021). Вплив методу анестезії на ризики виникнення післяопераційного міокардіального пошкодження у пацієнтів літнього віку з переломом стегна: рандомізоване контрольоване дослідження. ScienceRise: Medical Science, (2(41), 14–16. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2021.227862

Номер

Розділ

Медичні науки