Інтенсивність та тривалість фаз загоєння рани після хірургічного втручання при спонтанному пародонтиті на тлі різної реактивності організму
DOI:
https://doi.org/10.15587/2519-4798.2021.228287Ключові слова:
реактивність організму, спонтанний пародонтит, загоєння рани, цитологічне дослідження, фази загоєнняАнотація
Перспективним є застосування при медикаментозній терапії хворих на генералізований пародонтит принципу оптимального управління, тобто такого впливу на ускладнені форми, коли перебіг захворювання (стан зони пошкодження, систем регулювання, термінів розвитку) наближається до такого при неускладненому.
Мета вивчити інтенсивність та тривалість фаз перебігу загоєння рани слизової оболонки після проведеного хірургічного лікування при спонтанному пародонтиті на тлі нормо-, гіпер- та гіпореактивності організму шляхом цитологічного дослідження мазків-відбитків раневого ексудату.
Матеріали та методи: Досліди виконані на 24 дорослих безпородних собаках, розподілених на три рівні групи. У першій групі препарати, що порушують реактивність організму, не застосовувалися (нормореактивність організму). У другій групі тваринам моделювали стан гіперреактивності, в третій - гіпореактивності організму. Всім тваринам зі спонтанним пародонтитом виконували клаптеву операцію за Цешинським-Відманом-Нейманом. У період після проведеного хірургічного втручання цитологічне дослідження здійснювали на 1-у, 4-у, 6-у і 9-у добу експерименту.
Результати: Встановили, що при нормореактивності організму можна виділити період дегенеративно-запальних змін (1-а доба), активну гранулоцитарно-макрофагальна реакцію (4-а доба) і появу клітинних ознак репарації (6-а доба) та період наростання репаративних процесів зі зниженням загальної клітинної реакції (9-а доба). Дослідження мазків-відбитків після хірургічного лікування у тварин зі спонтанним пародонтитом при гіпер- та гіпореактивности організму дозволило виділити такі ж самі періоди клітинних реакцій протягом загоєння слизової оболонки ясен, як і при нормореакції. При гіперреакції інтенсивність та тривалість фаз загоєння рани відрізнялись від таких при нормореактивності організму: гранулоцитарно-макрофагальна реакція була більш вираженою і тривала довше до 6-ї доби, тому пізніше тільки на 9-у добу з'являлися клітинні ознаки регенерації. При гіпореакції, інтенсивність та тривалість фаз загоєння рани відрізнялись від таких при нормореактивності організму: гранулоцитарна реакція наступала пізніше (лише на 6-у добу) і тривала довше, ознаки активної регенерації з'являлися пізніше на 9-у добу. Тому загоєння післяопераційної рани у тварин з порушеною реактивністю організму було відстроченим на 3-4 доби.
Висновки: Таким чином, доцільною є спрямована медикаментозна корекція з приведенням інтенсивності та тривалості фаз раневого процесу при порушеній реактивності організму до таких при нормореакції, що забезпечує синхронізацією некротичних і репаративних процесів та створює умови для нормального неускладненого загоєння м'яких тканин пародонта
Посилання
- Danylevskyi, M. F., Borysenko, A. V., Antonenko, M. Yu. et. al.; Borysenko, A. V. (Ed.) (2018). Terapevtychna stomatolohiia. Vol. 3: Zakhvoriuvannia parodonta. Kyiv: Medytsyna, 624.
- Alkan, A., Cakmak, O., Yilmaz, S., Cebi, T., Gurgan, C. (2015). Relationship between psychological factors and oral health status and behaviors. Oral Health Prev Dent, 13 (4), 331–339. doi: http://doi.org/10.3290/j.ohpd.a32679
- Slots, J. (2017). Periodontitis: facts, fallacies and the future. Periodontology 2000, 75 (1), 7–23. doi: http://doi.org/10.1111/prd.12221
- Anwar, N., Zaman, N., Nimmi, N., Chowdhury, T. A., Khan, M. N. (2016). Factors Associated with Periodontal Disease in Pregnant Diabetic Women. Mymensingh Medical Journal, 25 (2), 289–295.
- Petrushanko, T. A., Chereda, V. V., Loban, G. A. (2017). The relationship between colonization resistance of the oral cavity and individual-typological characteristics of personality: dental aspects. Wiadomosci Lekarskie, LXX (4), 754–757.
- Repetska, O., Rozhko, M., Skripnik, N., Ilnitska, O. (2020). Prevalence and intensity of periodontal tissue diseases in young persons against primary hypothyroidism. Suchasna stomatolohiya, 1, 46–48. doi: http://doi.org/10.33295/1992-576x-2020-1-46
- Markovska, I. V., Sokolova, I. I. (2019). Dynamika stomatolohichnoho statusu patsiientiv, yaki piddaiutsia vplyvu neionizuiuchoho nyzkochastotnoho elektromahnitnoho vyprominiuvannia promyslovoi chastoty (70kHts). East Scientific Journal, 9 (2), 16–19.
- Sommakia, S., Baker, O. (2016). Regulation of inflammation by lipid mediators in oral diseases. Oral Diseases, 23 (5), 576–597. doi: http://doi.org/10.1111/odi.12544
- Denga, O. V., Pindus, T. A., Bubnov, V. V. (2018). Soderzhanie interleikinov IL-8 i IL-12 v sliune patsientov s khronicheskim generalizovanym parodontitom i metabolicheskim sindromom. Modern Science, 1, 121–126.
- Chukkapalli, S. S., Easwaran, M., Rivera-Kweh, M. F., Velsko, I. M., Ambadapadi, S., Dai, J. (2017). Sequential colonization of periodontal pathogens in induction of periodontal disease and atherosclerosis in LDLRnull mice. Pathogens and Disease, 75 (1), 1–10. doi: http://doi.org/10.1093/femspd/ftx003
- Yu, Y.-H., Chasman, D. I., Buring, J. E., Rose, L., Ridker, P. M. (2015). Cardiovascular risks associated with incident and prevalent periodontal disease. Journal of Clinical Periodontology, 42 (1), 21–28. doi: http://doi.org/10.1111/jcpe.12335
- Popovich, І. Iu., Petrushanko, T. O. (2018). Local medication of patient’s mouth cavity after the dental implantation. Suchasna stomatolohiya, 4, 46–48.
- Sokolova, I. O., Skydan, K. V., Skydan, M. I., Levitskiy, A. P., Slynko, Y. A. (2019). Pathogenetic mechanisms of experimental gingivitis progression under the influence of lipopolysaccharide. World of Medicine and Biology, 15 (67), 187–190. doi: http://doi.org/10.26724/2079-8334-2019-1-67-187
- De Iuliis, V., Ursi, S., Di Tommaso, L. M., Caruso, M., Marino, A. (2016). Comparative molecular analysis of bacterial species associated with periodontal disease. Journal of Biological Regulators and Homeostatic Agents, 30 (4), 1209–1215.
- Foey, A. D., Habil, N., Al-Shaghdali, K., Crean, S. (2017). Porphyromonas gingivalis-stimulated macrophage subsets exhibit differential induction and responsiveness to interleukin-10. Archives of Oral Biology, 73, 282–288. doi: http://doi.org/10.1016/j.archoralbio.2016.10.029
- Kimak, H. B., Melnychuk, H. M., Rozhko, M. M., Kononenko, Yu. H., Shovkova, N. I. (2013). Sposib likuvannia heneralizovanoho parodontytu. Klinichna stomatolohiia, 3, 63.
- Saveleva, N. M. (2017). Results of integrated treatment of generalized parodontitis I–II degree of chronicity of chronic current on the background of toxocarosis. Bulletin of Scientific Research, 1, 112–116. doi: http://doi.org/10.11603/2415-8798.2017.1.7534
- Sokrut, V. N. (1992). Formy reaktivnosti organizma i zazhivlenie infarkta miokarda. Donetsk: Donetskii gos.med. in-t., 467.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Yuriy Yarov
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
