Проблема вибору методу анестезії при оперативному втручанні на нижніх кінцівках у пацієнтів молодого віку

Автор(и)

  • Маріне Акопівна Георгянц Харківська медична академія післядипломної освіти, Україна https://orcid.org/0000-0002-1373-7840
  • Олексій Корнілієвич Попсуйшапка Харківська медична академія післядипломної освіти, Україна https://orcid.org/0000-0003-1893-2511
  • Віктор Григорович Ринденко Харківська медична академія післядипломної освіти, Україна
  • Сергій Володимирович Курсов Харківська медична академія післядипломної освіти, Україна
  • Володимир Олександрович Бабалян Харківська медична академія післядипломної освіти, Україна https://orcid.org/0000-0003-4149-2542
  • Наталія Миколаївна Богуславська Харківська медична академія післядипломної освіти, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2021.228780

Ключові слова:

загальна анестезія, реґіонарна анестезія, травми нижніх кінцівок, особи молодого віку

Анотація

Актуальність теми зумовлена розповсюдженістю травм нижніх кінцівок в осіб працездатного віку, складністю методик їх хірургічного лікування та проблемою пошуку оптимального методу анестезії з погляду ефективності та безпечності.

Мета дослідження: провести систематичний аналіз сучасних даних наукової літератури щодо можливості застосування методів анестезії під час проведення оперативних втручань при травмах нижніх кінцівок в осіб працездатного віку.

Матеріали та методи. Проведено пошук наукових джерел за наукометричними базами Scopus і Web of Science, Google Scholar, архівами журналів за ключовими словами «загальна анестезія», «реґіонарна анестезія», «травми нижніх кінцівок», «особи молодого віку», «general anesthesia»,«regional anesthesia»,«injuries of the lower limbs», «young adults». Глибина пошуку склала 8 років.

Висновки. Проблема вибору методу знеболення під час травматологічних операцій в осіб працездатного віку не має остаточного розв’язання. У цілому можна застосовувати як методи загальної, так і реґіонарної анестезії, зважаючи на їхні переваги та можливість виникнення ускладнень у кожному конкретному випадку. Однак у клінічній практиці останнього десятиліття загальна анестезія не завжди є найкращим методом знеболення. Натомість реґіонарні методи найменше впливають на життєво важливі функції організму, а застосування УЗ-навігації та сучасних місцевих анестетиків у мінімально достатній кількості робить провідникову анестезію ефективнішою та безпечнішою. Недоліків реґіонарної анестезії можна запобігти через її поєднання із загальною анестезією. Проте в доступній літературі зазначається відсутність рекомендації щодо диференційованого вибору методу анестезії у разі хірургічних втручань на нижніх кінцівках в осіб працездатного віку та чинників, які на це впливають

Біографії авторів

Маріне Акопівна Георгянц, Харківська медична академія післядипломної освіти

Доктор медичних наук, професор

Кафедрa анестезіології, дитячої анестезіології та інтенсивної терапії

Олексій Корнілієвич Попсуйшапка, Харківська медична академія післядипломної освіти

Доктор медичних наук, професор

Кафедрa травматології і ортопедії

Віктор Григорович Ринденко, Харківська медична академія післядипломної освіти

Доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедрa травматології, анестезіології та військової хірургії

Сергій Володимирович Курсов, Харківська медична академія післядипломної освіти

Доктор медичних наук, професор

Кафедрa медицини невідкладних станів і медицини катастроф

Володимир Олександрович Бабалян, Харківська медична академія післядипломної освіти

Кандидат медичних наук, доцент

Кафедра травматології, анестезіології та військової хірургії

Наталія Миколаївна Богуславська, Харківська медична академія післядипломної освіти

Кандидат медичних наук, асистент

Кафедрa анестезіології, дитячої анестезіології та інтенсивної терапії

Посилання

  1. Goudie, E. B., Duckworth, A. D., White, T. O. (2017). Hip fractures in young adults. Orthopaedics and Trauma, 31 (2), 76–85. doi: http://doi.org/10.1016/j.mporth.2016.10.004
  2. Vyshlova, I. A., Karpov, S. M., Starodubtsev, A. I. (2016). Neuroimmunological mechanisms of chronic pain syndrome. Neurology, Neuropsychiatry, Psychosomatics, 8 (2), 113–116. doi: http://doi.org/10.14412/2074-2711-2016-2-113-116
  3. Shostak, N. A., Pravdyuk, N. G. (2016). Pain syndrome: some diagnostic aspects. The Clinician, 10 (1), 10–11.
  4. Farr, J. N., Melton, L. J., Achenbach, S. J., Atkinson, E. J., Khosla, S., Amin, S. (2017). Fracture Incidence and Characteristics in Young Adults Aged 18 to 49 Years: A Population-Based Study. Journal of Bone and Mineral Research, 32 (12), 2347–2354. doi: http://doi.org/10.1002/jbmr.3228
  5. Grygorieva, N. V., Vlasenko, R. O. (2017). Epidemiology and risk factors of lower limb fractures (literature review). Pain. Joints. Spine, 7 (3), 127–138. doi: http://doi.org/10.22141/2224-1507.7.3.2017.116868
  6. Sumitani, M., Yasunaga, H., Uchida, K., Horiguchi, H., Nakamura, M., Ohe, K. et. al. (2013). Perioperative factors affecting the occurrence of acute complex regional pain syndrome following limb bone fracture surgery: data from the Japanese Diagnosis Procedure Combination database. Rheumatology, 53 (7), 1186–1193. doi: http://doi.org/10.1093/rheumatology/ket431
  7. Tarbiat, M., Majidi, M., Manouchehrian, N. (2019). Frequent Spinal Anesthesia in a Patient with Traumatic Lower Extremity Injury: A Case Report. Anesthesiology and pain medicine, 9 (2), e88595. doi: http://doi.org/10.5812/aapm.88595
  8. Povoroznyuk, V. V., Grygorieva, N. V., Korzh, M. O., Strafun, S. S., Vaida, V. M., Klymovytsky, F. V. et. al. (2016). Epidemiology of the proximal femur fractures in ukraine: results of stop-study (system of registration of osteoporotic fractures in Ukrainian population). Trauma, 17 (5), 14–20. doi: http://doi.org/10.22141/1608-1706.5.17.2016.83870
  9. Tsuda, T. (2017). Epidemiology of fragility fractures and fall prevention in the elderly: a systematic review of the literature. Current Orthopaedic Practice, 28 (6), 580–585. doi: http://doi.org/10.1097/bco.0000000000000563
  10. Chaplynskyi, R. P., Perepelytsia, Ye. Ye., Berezka, М. I., Hariachy, Ye. V., Lytovchenko, V. О. (2017). Regional anesthesia with prolonged analgesia in treatment of multiple fractures of limbs. International Medical Journal, 1, 89–92.
  11. Beerekamp, M. S. H., de Muinck Keizer, R. J. O., Schep, N. W. L., Ubbink, D. T., Panneman, M. J. M., Goslings, J. C. (2017). Epidemiology of extremity fractures in the Netherlands. Injury, 48 (7), 1355–1362. doi: http://doi.org/10.1016/j.injury.2017.04.047
  12. Cummings, S. R., Melton, L. J. (2002). Epidemiology and outcomes of osteoporotic fractures. The Lancet, 359 (9319), 1761–1767. doi: http://doi.org/10.1016/s0140-6736(02)08657-9
  13. Ovechkin, A. M., Politov, M. E., Panov, N. V. (2017). Acute and chronic pain syndrome after total hip and knee replacement. Anesthesiology and Intensive Care, 63 (3), 224–230.
  14. Pisarev, V. V., L’Vov, S. E., Vasin, I. V., Tikhomolova, E. V. (2012). Regional hemodynamics in different types of surgical treatment of diaphyseal fractures of the shin bone. Traumatology and Orthopedics of Russia, 1, 36–42. doi: http://doi.org/10.21823/2311-2905-2012-0-1-36-43
  15. Bohuslavska, N. M., Heorhiiants, M. A. (2015). Choice of method of anesthesiological support of traumatological surgeries in young patients. ScienceRise, 7 (4 (12)), 28–35. doi: http://doi.org/10.15587/2313-8416.2015.47374
  16. Kalashnykov, O., Stavynskyi, Y., Vdovichenko, K., Kalashnykov, A. (2019). Efficiency of multimodal anаlgesia in orthopedics and traumatology. Pain Medicine, 4 (3), 57–62. doi: http://doi.org/10.31636/pmjua.v4i3.3
  17. Khvysiuk, O. M., Fesenko, V. S., Zavelia, M. I., Khvysiuk, O. M. (2006). Anesthesia in orthopedics and traumatology. Kharkiv, 416.
  18. Voysekhovskiy, D. V., Averyanov, D. A., Schegolev, A. V., Svistov, D. V. (2018). Effect of deep anesthesia on development of post-operative cognitive dysfunction. Messenger of Anesthesiology and Resuscitation, 15 (1), 5–9. doi: http://doi.org/10.21292/2078-5658-2018-15-1-5-9
  19. Bouman, E. A. (2015). Risks and benefits of regional anesthesia in the perioperative setting. Universitaire Pers Maastricht, 124.
  20. Matot, I. (2018). Anesthetics and Trauma: A Complex Interaction. Anesthesia and analgesia, 127 (5), e84–e85. doi: http://doi.org/10.1213/ane.0000000000003727
  21. Kwak, K.-H. (2017). Postdural puncture headache. Korean Journal of Anesthesiology, 70 (2), 136–143. doi: http://doi.org/10.4097/kjae.2017.70.2.136
  22. Yüksek, A., Miniksar, Ö. H., Honca, M., Öz, H. (2020). Incidence and Causes of Failed Spinal Anesthesia. Dubai Medical Journal, 3 (2), 50–54. doi: http://doi.org/10.1159/000508837
  23. Bomberg, H., Wetjen, L., Wagenpfeil, S., Schöpe, J., Kessler, P., Wulf, H. et. al. (2018). Risks and Benefits of Ultrasound, Nerve Stimulation, and Their Combination for Guiding Peripheral Nerve Blocks: A Retrospective Registry Analysis. Anesthesia and analgesia, 127 (4), 1035–1043. doi: http://doi.org/10.1213/ane.0000000000003480
  24. Rowley, P., Boncyk, C., Gaskell, A., Absalom, A., Bonhomme, V., Coburn, M. et. al. (2017). What do people expect of general anaesthesia? British Journal of Anaesthesia, 118 (4), 486–488. doi: http://doi.org/10.1093/bja/aex040
  25. Musaeva, T. S., Dashevsky, S. P., Trembach, N. V. (2017). Comparative analysis of combined anesthesia course based on sevoflurane or propofol in old age patients with different levels of wakefulness. Russian journal of anaesthesiology and reanimatology, 62 (5), 363–368.
  26. Sikorski, R. A., Koerner, A. K., Fouche-Weber, L. Y., Galvagno, S. M. (2014). Choice of General Anesthetics for Trauma Patients. Current Anesthesiology Reports, 4 (3), 225–232. doi: http://doi.org/10.1007/s40140-014-0066-5
  27. Hlumcher, F. S. (2013). Induction and maintenance of inhalation anesthesia (VIMA) with sevoflurane in adult patients requiring surgical placement: assessment of the quality of anesthesia by anesthesiologists and patients. Pain, analgesia and intensive care, 4, 12–26.
  28. Guimarães, J. F., Angonese, C. F., Gomes, R. K., Junior, V. M., Farias, C. (2017). Anesthesia for lower extremity vascular bypass with peripheral nerve block. Revista brasileira de anestesiologia, 67 (6), 626–631. doi: http://doi.org/10.1016/j.bjan.2015.12.003
  29. Lewis, S. R., Price, A., Walker, K. J., McGrattan, K., Smith, A. F. (2015). Ultrasound guidance for upper and lower limb blocks. The Cochrane database of systematic reviews, 2015 (9), CD006459. doi: http://doi.org/10.1002/14651858.cd006459.pub3
  30. Guay, J., Suresh, S., Kopp, S. (2019). The use of ultrasound guidance for perioperative neuraxial and peripheral nerve blocks in children. The Cochrane database of systematic reviews, 2 (2), CD011436. doi: http://doi.org/10.1002/14651858.cd011436.pub3
  31. Lončarić-Katušin, M., Mišković, P., Lavrnja-Skolan, V., Katušin, J., Bakota, B., Žunić, J. (2017). General versus spinal anaesthesia in proximal femoral fracture surgery – treatment outcomes. Injury, 48, S51–S55. doi: http://doi.org/10.1016/s0020-1383(17)30740-4
  32. Kuchyn, Yu. L., Pylypenko, M. M., Nalapko, Yu. I., Krehh, R. (2016). Local anesthetics: a modern view. Pain Medicine, 3, 17–18.
  33. Kim, D. D., Asif, A., Kataria, S. (2016). Presentation of Neurolytic Effect of 10 % Lidocaine after Perineural Ultrasound Guided Injection of a Canine Sciatic Nerve: A Pilot Study. The Korean journal of pain, 29 (3), 158–163. doi: http://doi.org/10.3344/kjp.2016.29.3.158
  34. Nociti, J. R. (2017). Ropivacaine: the newest anesthetic agent celebrates 20 years. Revista Dor, 18 (4). doi: http://doi.org/10.5935/1806-0013.20170117
  35. Singh, R., Maheshwari, V., Rasheed, M., Choubey, S., Sarkar, A. (2016). Comparison of ropivacaine with levobupivacaine under epidural anesthesia in the lower limb orthopedic surgeries: A randomized study. Anesthesia: Essays and Researches, 10 (3), 624–630. doi: http://doi.org/10.4103/0259-1162.191119
  36. Andreae, M. H., Atchabahian, A., McCrillis, A. M., Chao, J. Y., Suzuki, S., Shinnar, S., Hall, C. B., Lipton, R. B. (2016). Regional versus general anaesthesia for improved cognitive function after procedures other than cardiac surgery or neurosurgery in adult and paediatric patients. The Cochrane database of systematic reviews, 2016 (6), CD008737. doi: http://doi.org/10.1002/14651858.cd008737.pub2
  37. Berger, M., Schenning, K. J., Brown, C. H., Deiner, S. G., Whittington, R. A., Eckenhoff, R. G. (2018). Best Practices for Postoperative Brain Health: Recommendations From the Fifth International Perioperative Neurotoxicity Working Group. Anesthesia and analgesia, 127 (6), 1406–1413. doi: http://doi.org/10.1213/ane.0000000000003841

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-03-31

Як цитувати

Георгянц, М. А., Попсуйшапка, О. К., Ринденко, В. Г., Курсов, С. В., Бабалян, В. О., & Богуславська, Н. М. (2021). Проблема вибору методу анестезії при оперативному втручанні на нижніх кінцівках у пацієнтів молодого віку. ScienceRise: Medical Science, (2(41), 43–47. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2021.228780

Номер

№ 2(41) (2021)

Розділ

Медичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Marine Georgiyants, Olexii Popsuishapka, Victor Ryndenko, Sergiy Kursov, Volodymyr Babalian, Nataliia Bohuslavska

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.