Вивчення клініко-гістопатологічних характеристик інтерфейсного дерматиту та їх кореляції
DOI:
https://doi.org/10.15587/2519-4798.2022.258496Ключові слова:
інтерфейсний дерматит, плоский лишай, дермоепідермальне з’єднання, дерматоз, гідропічна дегенерація, базальна клітина, потовщення базальної мембрани, амілоїдозний лишай, лікарська ліхеноїдна реакція, плямистий запальний інфільтратАнотація
Інтерфейсний дерматит – це широкий термін, який використовується для всіх уражень, що мають клінічні ознаки та гістологічні особливості ураження базальних клітин епідермісу та обширну мононуклеарну інфільтрацію в папілярній дермі, усі ці ураження також відомі як ліхеноїдний дерматоз або «ліхеноїдна тканинна реакція» (LTR). .
Метою дослідження було детальне вивчення гістопатологічних даних, пов’язаних з інтерфейсним дерматитом.
Матеріали та методи: всього досліджено 112 випадків. Матеріал для цього дослідження включав пацієнтів, у яких був клінічно діагностований інтерфейсний дерматит на кафедрі дерматології Медичного коледжу імені Ганді, Секундерабад, у період з 2009 по 2011 рік.
Результати: клінічний діагноз у 112 випадках кваліфікованих як інтерфейсний дерматит у цьому дослідженні був таким: максимальну кількість випадків 44 (39,29 %) мав плоский лишай, за ним слідували дискоїдний червоний вовчак 10 (8,93 %), вітіліго 10 ( 8,93 %), червоний плоский лишай 9 (8,04 %), мультиформна еритема 9 (8,04 %), підгострий червоний вовчак 6 (5,36 %), фіксована медикаментозна висипка 6 (5,36 %), склероз та атрофічний лишай 6 (5,36 %), гіпертропний лишай 6 (5,36 %) червоний плоский лишай 6 (5,36 %) та 1 випадок лінійного плоского лишаю, плоского лишаю, бульозного плоского лишаю, атрофічного плоского лишаю, амілоїдозного лишаю та медикаментозної ліхеноїдної реакції.
Висновок: інтерфейсний дерматит охоплює захворювання, при якому відбувається пошкодження епідермальних базальних клітин, апоптоз клітини з утворенням колоїдних і циватних тілець, гідропічна дегенерація базальних клітин, потовщення базальної мембрани, смугоподібний або плямистий запальний інфільтрат, що облягає дермоепідермальний шар та меланінового нетримання
Посилання
- Eady, R. A., Leigh, I. M., Pope, F. M.; Champion, R. H., Buston, J. C., Burns, D. A., Breathnach, S. M. (Eds.) (1996). Anatomy and organization of human skin. Rook, Wilkison, Ebling text book of dermatology. Lodon: Blackwell Science, 37–111.
- Bruclencer-Tuderman, L. (2001). Dermal-epidermal adhesion. Cell Adhesion & Migration. Skin Disease. Amsterdam: Harwood, 133–163. doi: http://doi.org/10.1201/9781482284126-16
- Alsaad, K. O., Ghazarian, D. (2000). My approach to superficial inflammatory dermatoses. Journal of Clinical Pathology, 58, 1233–1241. doi: http://doi.org/10.1136/jcp.2005.027151
- Nooshin, K. B. (2008). Dermatopathology for the surgical pathologist: a pattern based approach to the diagnosis of inflammatory skin disorders (part I). AAdvances in Anatomic Pathology, 15 (2), 76–96. doi: http://doi.org/10.1097/pap.0b013e3181664e8d
- Tompkins, J. K. (1995). Lichen Planus; A statistical study of forty-one cases. A.M.A. Archives of Dermatology, 71 (4), 515–519. doi: http://doi.org/10.1001/archderm.1955.01540280091022
- Boyd, A. S., Neldner, K. H. (1991). Lichen planus. Journal of the American Academy of Dermatology, 25 (4), 593–619. doi: http://doi.org/10.1016/0190-9622(91)70241-s
- Varma, K., Kumar, U., Kumar, V. (2020). Clinical pattern of papulosquamous dermatoses: an observational study conducted at tertiary care center, Ujjain, Madhya Pradesh, India. International Journal of Research in Dermatology, 6 (2), 230. doi: http://doi.org/10.18203/issn.2455-4529.intjresdermatol20200602
- Kiran, C., Manjunath, G, Sonakshi, S., Sheena, S., Bhanuprakash, B. (2015). Extragenital lichen sclerosus et atrophicus masquerading as discoid lupus erythematosus. Journal of Evidence Based Medicine and Healthcare, 2 (25), 3773–3778. doi: http://doi.org/10.18410/jebmh/2015/540
- Kanwar, A. J., Dogra, S., Handa, S., Parsad, D., Radotra, B. D. (2003). A study of 124 Indian patients with lichen planus pigmentosus. Clinical and Experimental Dermatology, 28 (5), 481–485. doi: http://doi.org/10.1046/j.1365-2230.2003.01367.x
- LeBoit, P. E. (1993). Interface Dermatitis. How Specific Are Its Histopathologic Features? Archives of Dermatology, 129 (10), 1324–1328. doi: http://doi.org/10.1001/archderm.1993.01680310094017
- Marfatia, Y., Surani, A., Baxi, R. (2019). Genital lichen sclerosus et atrophicus in females: An update. Indian journal of sexually transmitted diseases and AIDS, 40 (1), 6–12. doi: http://doi.org/10.4103/ijstd.ijstd_23_19
- Weedon, D. (2002). The Lichenoid Reaction Pattern Skin Pathology. Churchill Livingstone, 31–74.
- Fabbri, P., Cardinali, C., Giomi, B., Caproni, M. (2003). Cutaneous Lupus Erythematosus: diagnosis and management. American Journal of Clinical Dermatology, 4 (7), 449–465. doi: http://doi.org/10.2165/00128071-200304070-00002
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Manda Neelima, Anitha Sunkara, Saritha Karre, Maluthu Devojee, Dharavath Kavitha
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
