Ефективність цитопротекції в лікуванні стабільної стенокорафії у хворих на артеріальну гіпертензію та гіперурикемію з урахуванням особливостей перебігу ішемічної хвороби серця у військовий час

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2022.268523

Ключові слова:

цитопротекція, стабільна стенокардія, гіперурикемія, ішемічна хвороба серця, воєнний час, артеріальна гіпертензія

Анотація

Мета дослідження – встановити ефективність лікування тяжкої стенокардії напруги у хворих із гіперурикемією з урахуванням особливостей перебігу ішемічної хвороби серця (ІХС) у воєнний час із застосуванням в комбінованій фармакотерапії ранолазину – селективного інгібітора пізнього натрієвого потоку.

Матеріали та методи. Вивчено антиангінальну дію ранолазину у 14 хворих на ІХС, стабільну стенокардію III-IV функціонального класу (ФК), гіперурикемію та артеріальну гіпертензію (АГ) протягом 6 місяців 2022 року. Ефективність досліджуваного препарату на клінічний перебіг стенокардії оцінювали шляхом анкетування та клінічного обстеження через три місяці лікування.

Результати. Наприкінці 2-го тижня застосування ранолазину напади стенокардії спокою, які реєструвалися до початку спостереження, припинилися у всіх хворих на стенокардію напруги ІІІ ФК і у 50 % – на стенокардію напруги ІV ФК. У 78,6 % більше ніж у 2 рази зменшилась кількість нападів стенокардії та вживання нітратів; У 21,4 % більше не було нападів стенокардії.

Наприкінці першого місяця напади стенокардії не спостерігалися у всіх хворих на стенокардію ІІІ ФК і у 50 % – на стенокардію IV ФК. У 2 хворих на стенокардію IV ФК (50 %) продовжували реєструватися напади стенокардії при фізичному навантаженні та психоемоційному напруженні, але не частіше 1 разу на тиждень, а нападів стенокардії спокою не було. Такі ж результати були отримані при опитуванні хворих наприкінці трьох місяців спостереження.

Висновки. Ранолазин є ефективним компонентом антиангінальної терапії, що істотно впливає на якість життя пацієнта. Можна рекомендувати ранолазин пацієнтам з гіперурикемією при нападах стенокардії, що зберігаються при недостатній ефективності базисної терапії препаратами першого ряду, особливо під час військових конфліктів

Біографії авторів

Вікторія Борисівна Яблонська, Одеський Національний Медичний Університет

Кандидат медичних наук, доцент

Кафедра внутрішньої медицини № 2

Центр Реконструктивної та Відновної Медицини (Університетська клініка)

Леонід Семенович Холопов, Одеський національний медичний університет

Кандидат медичних наук, доцент

Кафедра внутрішньої медицини № 2

Центр Реконструктивної та Відновної Медицини (Університетська клініка)

Олена Володимирівна Хижняк, Одеський національний медичний університет

Кандидат медичних наук, доцент

Кафедра внутрішньої медицини № 2

Центр Реконструктивної та Відновної Медицини (Університетська клініка)

Вікторія Олександрівна Баташова-Галинська, Одеський національний медичний університет

Кандидат медичних наук, доцент

Кафедра внутрішньої медицини № 2

Центр Реконструктивної та Відновної Медицини (Університетська клініка)

Посилання

  1. Batelaan, N. M., Seldenrijk, A., van den Heuvel, O. A., van Balkom, A. J. L. M., Kaiser, A. et al. (2022). Anxiety, Mental Stress, and Sudden Cardiac Arrest: Epidemiology, Possible Mechanisms and Future Research. Frontiers in Psychiatry, 12. doi: https://doi.org/10.3389/fpsyt.2021.813518
  2. Ismaiel, A., Spinu, M., Leucuta, D.-C., Popa, S.-L., Chis, B. A., Fadgyas Stanculete, M. et al. (2022). Anxiety and Depression in Metabolic-Dysfunction-Associated Fatty Liver Disease and Cardiovascular Risk. Journal of Clinical Medicine, 11 (9), 2488. doi: https://doi.org/10.3390/jcm11092488
  3. Ghosh, G., Ghosh, R., Bandyopadhyay, D., Chatterjee, K., Aneja, A. (2018). Ranolazine: Multifaceted role beyond coronary artery disease, a recent perspective. Heart Views, 19 (3), 88–98. doi: https://doi.org/10.4103/heartviews.heartviews_18_18
  4. Kaplan, A., Amin, G., Abidi, E., Altara, R., Booz, G. W., Zouein, F. A. (2022). Role of ranolazine in heart failure: From cellular to clinic perspective. European Journal of Pharmacology, 919, 174787. doi: https://doi.org/10.1016/j.ejphar.2022.174787
  5. Maulana, S., Nuraeni, A., Aditya Nugraha, B. (2022). The Potential of Prognostic Biomarkers of Uric Acid Levels in Coronary Heart Disease Among Aged Population: A Scoping Systematic Review of the Latest Cohort Evidence. Journal of Multidisciplinary Healthcare, 15, 161–173. doi: https://doi.org/10.2147/jmdh.s340596
  6. Andrievskaya, S. A., Krotenko, V. K., Kolesnik, V. A. (2019). New components of contemporary arrhythmology – the basics of pathogenesis and their clinical justification. Medicine of Ukraine, 8 (234), 16–23. doi: https://doi.org/10.37987/1997-9894.2019.8(234).187158
  7. Cattaneo, M., Halasz, G., Cattaneo, M. M., Younes, A., Gallino, C., Sudano, I., Gallino, A. (2022). The Central Nervous System and Psychosocial Factors in Primary Microvascular Angina. Frontiers in Cardiovascular Medicine, 9. doi: https://doi.org/10.3389/fcvm.2022.896042
  8. Kofler, T., Hess, S., Moccetti, F., Pepine, C. J., Attinger, A., Wolfrum, M., Toggweiler, S., Kobza, R., Cuculi, F., Bossard, M. (2021). Efficacy of Ranolazine for Treatment of Coronary Microvascular Dysfunction—A Systematic Review and Meta-analysis of Randomized Trials. Canadian Journal of Cardiology, 3 (1), 101–108. doi: https://doi.org/10.1016/j.cjco.2020.09.005
  9. Sharp, R. P., Patatanian, E., Sirajuddin, R. (2021). Use of Ranolazine for the Treatment of Coronary Microvascular Dysfunction. American Journal of Cardiovascular Drugs, 21 (5), 513–521. doi: https://doi.org/10.1007/s40256-020-00462-6
  10. Cho, S.-G., Kim, H. Y., Bom, H.-S. (2020). Anxiety as a risk factor in coronary artery disease among young women. Journal of Nuclear Cardiology, 28 (6), 2593–2596. doi: https://doi.org/10.1007/s12350-020-02101-8
  11. He, C., Zhu, C., Han, B., Hu, H., Wang, S., Zhai, C., Hu, H. (2020). Association between anxiety and clinical outcomes in Chinese patients with myocardial infarction in the absence of obstructive coronary artery disease. Clinical Cardiology, 43 (7), 659–665. doi: https://doi.org/10.1002/clc.23386
  12. Knuuti, J., Wijns, W., Saraste, A., Capodanno, D., Barbato, E., Funck-Brentano, C. et al. (2019). ESC Guidelines for the diagnosis and management of chronic coronary syndromes: The Task Force for the diagnosis and management of chronic coronary syndromes of the European Society of Cardiology. European Heart Journal, 41 (3), 407–477. doi: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehz425
  13. Rosano, G. M., Vitale, C. (2018). Metabolic Modulation of Cardiac Metabolism in Heart Failure. Cardiac Failure Review, 4 (2), 99–103. doi: https://doi.org/10.15420/cfr.2018.18.2
  14. Volynskyi, D., Vakaliuk, I. (2019). Use of meldonium in the treatment of patients with coronary artery disease and concomitant arterial hypertension. EUREKA: Health Sciences, 6, 9–14. doi: https://doi.org/10.21303/2504-5679.2019.001018
  15. Salazar, C. A., Basilio Flores, J. E., Veramendi Espinoza, L. E., Mejia Dolores, J. W., Rey Rodriguez, D. E., Loza Munárriz, C. (2017). Ranolazine for stable angina pectoris. Cochrane Database of Systematic Reviews, 2019 (1). doi: https://doi.org/10.1002/14651858.cd011747.pub2
  16. Zweiker, R., Aichinger, J., Metzler, B., Lang, I., Wallner, E., Delle-Karth, G. (2019). Ranolazine: impact on quality of life in patients with stable angina pectoris, results from an observational study in Austria – the ARETHA AT study. Wiener Klinische Wochenschrift, 131 (7-8), 165–173. doi: https://doi.org/10.1007/s00508-019-1481-x
  17. Leelapatana, P., Thongprayoon, C., Prasitlumkum, N., Vallabhajosyula, S., Cheungpasitporn, W., Chokesuwattanaskul, R. (2021). Role of Ranolazine in the Prevention and Treatment of Atrial Fibrillation in Patients with Left Ventricular Systolic Dysfunction: A Meta-Analysis of Randomized Clinical Trials. Diseases, 9 (2), 31. doi: https://doi.org/10.3390/diseases9020031

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-11-30

Як цитувати

Яблонська, В. Б., Холопов, Л. С., Хижняк, О. В., & Баташова-Галинська, В. О. (2022). Ефективність цитопротекції в лікуванні стабільної стенокорафії у хворих на артеріальну гіпертензію та гіперурикемію з урахуванням особливостей перебігу ішемічної хвороби серця у військовий час. ScienceRise: Medical Science, (6 (51), 4–7. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2022.268523

Номер

Розділ

Медичні науки