Вивчення патологічних змін плацент при гестаційному цукровому діабеті та його наслідками для плоду

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2022.269967

Ключові слова:

гестаційний цукровий діабет (ГЦД), неонатальна гіпоглікемія, гіпоглікемія, гіпербілірубінемія, забарвлення меконієм

Анотація

ГЦД асоціюється з несприятливим наслідками для плода та новонародженого, які часто проявляються макросомією, родовою травмою, неонатальною гіпоглікемією та респіраторними дистрес-синдрома. Включення ГЦД до «великих акушерських синдромів» підкреслює роль плаценти у взаємодії матері та плода.

Мета: Вивчення патологічних змін у плацентах при гестаційному цукровому діабеті та їх зв’язку з плодом.

Матеріали і методи. Проспективне дослідження проведено серед вагітних віком від 18 років з діагнозом гестаційний діабет, які перебувають на стаціонарі. Всі пацієнтки піддаються повному фізикальному обстеженню разом з акушерським оглядом. Усі рутинні дослідження, включаючи загальний аналіз крові, картину крові, RBS, RFT, LFT, OGTT, CUE та ультразвукове дослідження з доплером, патогістологічне дослідження плаценти після пологів.

Результати: Була порівняна вага дітей, народжених матерями з ГЦД, і нормальними матерями, і дитини жінок з ГЦДД важили більше, що виявляє статистично значущий вплив діабету на вагу дитини. Порівняння плаценти було проведено для дослідної та контрольної груп. Результат виявив, що всі морфологічні параметри плаценти, а саме маса плаценти (p<0,001), діаметр (p<0,001), площа (p<0,002) і товщина (p<0,001) були статистично значущими. Ускладненнями, про які повідомлялося, були респіраторні ускладнення, гіпоглікемія, гіпербілірубінемія, фарбування меконію, поліцитемія, сепсис і гіпокальціємія. Діти матерів із гестаційним діабетом мають вищий ризик розвитку неонатальних ускладнень, ніж діти матерів без діабету. Набряк ворсинок, фіброз ворсинок, синцитіальні вузли та фібриноїдний некроз, виявлені при гістопатологічному дослідженні, становили <0,05, отже, була значна різниця між цими результатами в обох групах.

Висновки: ГЦД пов’язаний із несприятливим наслідком для плода та новонародженого, який часто супроводжується респіраторними ускладненнями, гіпоглікемією, гіпербілірубінемією, фарбуванням меконію, поліцитемією, сепсисом та гіпокальціємією. Включення ГЦД до «великих акушерських синдромів» підкреслює роль плаценти у взаємодії матері та плода.

Біографії авторів

A. Swarupa Rani, MGMH Petlaburz/ Osmania Medical College

Associate Professor

Department of Obstetrics and Gynaecology

B. Nissy Jacintha, MGMH Petlaburz/ Osmania Medical College

Assistant Professor

Department of Obstetrics and Gynaecology

Khuteja Khatoon, MGMH Petlaburz/ Osmania Medical College

Assistant Professor

Department of Obstetrics and Gynaecology

M. Harechandana, MGMH Petlaburz/ Osmania Medical College

Post Graduate

Department of Obstetrics and Gynaecology

Manchikanti Mamatha, MGMH Petlaburz/ Osmania Medical College

Junior Resident

Department of Obstetrics and Gynaecology

Посилання

  1. Blackburn, S. (2013). Maternal, Fetal & Neonatal Physiology. Saunders; Maryland Heights. Prenatal Period and Placental Physiology, 79–85.
  2. Roescher, A. M., Hitzert, M. M., Timmer, A., Verhagen, E. A., Erwich, J. J. H. M., Bos, A. F. (2011). Placental pathology is associated with illness severity in preterm infants in the first twenty-four hours after birth. Early Human Development, 87 (4), 315–319. doi: https://doi.org/10.1016/j.earlhumdev.2011.01.040
  3. van Vliet, E. O. G., de Kieviet, J. F., van der Voorn, J. P., Been, J. V., Oosterlaan, J., van Elburg, R. M. (2012). Placental pathology and long-term neurodevelopment of very preterm infants. American Journal of Obstetrics and Gynecology, 206 (6), 489.e1–489.e7. doi: https://doi.org/10.1016/j.ajog.2012.03.024
  4. Higgins, M., Felle, P., Mooney, E. E., Bannigan, J., McAuliffe, F. M. (2011). Stereology of the placenta in type 1 and type 2 diabetes. Placenta, 32 (8), 564–569. doi: https://doi.org/10.1016/j.placenta.2011.04.015
  5. Schneider, S., Bock, C., Wetzel, M., Maul, H., Loerbroks, A. (2012). The prevalence of gestational diabetes in advanced economies. Journal of Perinatal Medicine, 40 (5), 511–520. doi: https://doi.org/10.1515/jpm-2012-0015
  6. Kwak, S. H., Choi, S. H., Jung, H. S., Cho, Y. M., Lim, S., Cho, N. H. et al. (2013). Clinical and Genetic Risk Factors for Type 2 Diabetes at Early or Late Post Partum After Gestational Diabetes Mellitus. The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism, 98 (4), E744–E752. doi: https://doi.org/10.1210/jc.2012-3324
  7. Daskalakis, G., Marinopoulos, S., Krielesi, V., Papapanagiotou, A., Papantoniou, N., Mesogitis, S., Antsaklis, A. (2008). Placental pathology in women with gestational diabetes. Acta Obstetricia et Gynecologica Scandinavica, 87 (4), 403–407. doi: https://doi.org/10.1080/00016340801908783
  8. Salge, A. K. M., Rocha, K. M. N., Xavier, R. M., Ramalho, W. S., Rocha, É. L., Guimarães, J. V. et al. (2012). Macroscopic placental changes associated with fetal and maternal events in diabetes mellitus. Clinics, 67 (10), 1203–1208. doi: https://doi.org/10.6061/clinics/2012(10)13
  9. Kalra, P., Kachhwaha, C., Singh, H. (2013). Prevalence of gestational diabetes mellitus and its outcome in western Rajasthan. Indian Journal of Endocrinology and Metabolism, 17 (4), 677–680. doi: https://doi.org/10.4103/2230-8210.113760
  10. Priyanka, P. (2018). Maternal and foetal outcome in patients of gestational diabetes mellitus. International Journal of Reproduction, Contraception, Obstetrics and Gynecology, 7 (9), 3831–3836. doi: https://doi.org/10.18203/2320-1770.ijrcog20183803
  11. Shinde, G. R., Laddad, M., Kadam, D. (2018). Overview of gestational diabetes mellitus and its effect on maternal, foetal and neonatal outcome. Journal of Evolution of Medical and Dental Sciences, 7 (35), 3900–3905. doi: https://doi.org/10.14260/jemds/2018/872
  12. Hoseini, S., Hantoushzadeh, S., Shoar, S. (2011). Evaluating the extent of pregravid risk factors of gestational diabetes mellitus in women in Tehran. Iranian Red Crescent Medical Journal, 13, 407–414.
  13. Gajjar, F., Maitra, K. (2005). Intrapartum and perinatal outcomes in women with gestational diabetes and mild gestational hyperglycemia. Journal of Obstetrics and Gynecology of India, 55, 135–137.
  14. Elshennawy, T. M. A., Halima, A. A. (2016). Effect of Gestational Diabetes on Gross Morphology, Histology and Histochemistry of Human Placenta. Endocrinology & Metabolic Syndrome, 5 (1). doi: https://doi.org/10.4172/2161-1017.1000227
  15. Ashfaq, M., Janjua, M. Z., Channa, M. A. (2005). Effect of gestational diabetes and maternal hypertension on gross morphology of placenta. Journal of Ayub Medical College Abbottabad, 17 (1), 44–47.
  16. Saha, S., Biswas, S., Mitra, D., Adhikari, A., Saha, C. (2014). Histologic and morphometric study of human placenta in gestational diabetes mellitus. Italian Journal of Anatomy and Embryology, 119 (1), 1–9.
  17. Taricco, E., Radaelli, T., Nobile de Santis, M. S., Cetin, I. (2003). Foetal and Placental Weights in Relation to Maternal Characteristics in Gestational Diabetes. Placenta, 24 (4), 343–347. doi: https://doi.org/10.1053/plac.2002.0913
  18. Viswanathan, M., Mahalakshmi, M., Bhavadharini, B., Kumar, M., Anjana, R., Shah, S. et al. (2014). Clinical profile, outcomes, and progression to type 2 diabetes among Indian women with gestational diabetes mellitus seen at a diabetes center in south India. Indian Journal of Endocrinology and Metabolism, 18 (3), 400–406. doi: https://doi.org/10.4103/2230-8210.131205
  19. Huynh, J., Dawson, D., Roberts, D., Bentley-Lewis, R. (2015). A systematic review of placental pathology in maternal diabetes mellitus. Placenta, 36 (2), 101–114. doi: https://doi.org/10.1016/j.placenta.2014.11.021
  20. Jarmuzek, P., Wielgos, M., Bomba-Opon, D. (2015). Placental pathologic changes in gestational diabetes mellitus. Neuro Enocrinology Letters, 36 (2), 101–115.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-11-30

Як цитувати

Rani, A. S., Jacintha, B. N., Khatoon, K., Harechandana, M., & Mamatha, M. (2022). Вивчення патологічних змін плацент при гестаційному цукровому діабеті та його наслідками для плоду. ScienceRise: Medical Science, (6 (51), 12–19. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2022.269967

Номер

№ 6 (51) (2022)

Розділ

Медичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 A. Swarupa Rani, B. Nissy Jacintha, Khuteja Khatoon, M. Harechandana, Manchikanti Mamatha

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.