Пілонідальна кіста крижово-куприкової ділянки з дебютом захворювання у вигляді переднього перианального абсцесу: клінічний випадок

Автор(и)

  • Дмитро Євгенійович Дубенко Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, Україна http://orcid.org/0000-0002-3016-0799

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2024.298207

Ключові слова:

пілонідальна хвороба, пілонідальна кіста, перианальний абсцес, крижово-куприкова ділянка, техніка висічення нориць, диференційна діагностика

Анотація

Мета. Проаналізувати клінічний випадок хірургічного лікування пацієнта з пілонідальною кістою крижово-куприкової ділянки, яка маніфестувала у вигляді переднього перианального абсцесу та обґрунтувати необхідність проведення поглибленого дифернційно-діагностично пошуку у пацієнтів з відповідними клінічними проявами перианальної патології.

Опис клінічного випадку. В статті описаний клінічний випадок успішного лікування 24-річного пацієнта із пілонідальною кістою крижово-куприкової ділянки та нагноєним вторинним норицевим ходом, що мімікрував під перианальний абсцес із неповної зовнішньої норицею прямої кишки. Наведені дані щодо покрокового виконання діагностичного процесу та вибору оптимальної хірургічної тактики лікування.

Результати та обговорення. Описаний клінічний випадок є цікавим для спеціалістів та його детального висвітлення внаслідок: а) представленого нетипового перебігу ПХ; б) обраної діагностичної тактики; в) обраного методу оперативного лікування пацієнта. В розділі детально описані вищеописані пункти з висвітленням та візуалізацією можливих альтернативних варіантів діагнозу пацієнта та застосуванням різних тактик до хірургічного лікування.

Висновки. Проведення розширеного дифернційно-діагностично пошуку із використанням додаткових інструментальних методів візуалізації є виправданим у пацієнтів з наявністю пілонідальної хвороби з атиповим чи розмитим варіантом перебігу. Виконання повноцінного периопераційного набору обстежень дозволяє обрати правильну тактику хірургічного лікування таких пацієнтів. Застосування повноцінного інвазивного обстеження перианальної ділянки з використанням методів регіонарної або загальної анестезії є обґрунтовано виправданим при підозрі на неповноцінну інформативність клініко-інструментальних, лабораторних та візуалізаційних методів обстеження

Біографія автора

Дмитро Євгенійович Дубенко, Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця

Аспірант

Кафедрa хірургії з курсом невідкладної та судинної хірургії

Посилання

  1. Brown, H. W., Wexner, S. D., Segall, M. M., Brezoczky, K. L., Lukacz, E. S. (2012). Accidental bowel leakage in the mature women’s health study: prevalence and predictors. International Journal of Clinical Practice, 66 (11), 1101–1108. https://doi.org/10.1111/ijcp.12018
  2. Karydakis, G. E. (1973). New approach to the problem of pilonidal sinus. The Lancet, 302 (7843), 1414–1415. https://doi.org/10.1016/s0140-6736(73)92803-1
  3. Clothier, P. R., Haywood, I. R. (1984). The natural history of the post anal (pilonidal) sinus. Annals of the Royal College of Surgeons of England, 66 (3), 201–203. Available at: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC2492549/
  4. Kumar, S., Haboubi, N., Chintapatla, S., Safarani, N. (2003). Sacrococcygeal pilonidal sinus: historical review, pathological insight and surgical options. Techniques in Coloproctology, 7 (1), 3–8. https://doi.org/10.1007/s101510300001
  5. Fitzpatrick, E. B., Chesley, P. M., Oguntoye, M. O., Maykel, J. A., Johnson, E. K., Steele, S. R. (2014). Pilonidal disease in a military population: how far have we really come? The American Journal of Surgery, 207 (6), 907–914. https://doi.org/10.1016/j.amjsurg.2013.07.038
  6. Beal, E. M., Lee, M. J., Hind, D., Wysocki, A. P., Yang, F., Brown, S. R. (2019). A systematic review of classification systems for pilonidal sinus. Techniques in Coloproctology, 23 (5), 435–443. https://doi.org/10.1007/s10151-019-01988-x
  7. Khanna, A., Rombeau, J. (2011). Pilonidal Disease. Clinics in Colon and Rectal Surgery, 24 (1), 46–53. https://doi.org/10.1055/s-0031-1272823
  8. Doll, D., Brengelmann, I., Schober, P., Ommer, A., Bosche, F., Papalois, A. E. et al. (2021). Rethinking the causes of pilonidal sinus disease: a matched cohort study. Scientific Reports, 11 (1). https://doi.org/10.1038/s41598-021-85830-1
  9. Ureña-Paniego, C., Gamissans-Cañada, M., Molina-Leyva, A., Romaní, J. (2023). Pilonidal Sinus Disease is Associated with Severe Hidradenitis Suppurativa in a Spanish Cohort. Acta Dermato-Venereologica, 103. https://doi.org/10.2340/actadv.v103.6569
  10. Bascom, J. (1980). Pilonidal disease: Origin from follicles of hairs and results of follicle removal as treatment. Surgery, 87 (5), 567–572.
  11. Johnson, E. K., Vogel, J. D., Cowan, M. L., Feingold, D. L., Steele, S. R. (2019). The American Society of Colon and Rectal Surgeons’ Clinical Practice Guidelines for the Management of Pilonidal Disease. Diseases of the Colon & Rectum, 62 (2), 146–157. https://doi.org/10.1097/dcr.0000000000001237
  12. Segre, D., Pozzo, M., Perinotti, R., Roche, B. (2015). The treatment of pilonidal disease: guidelines of the Italian Society of Colorectal Surgery (SICCR). Techniques in Coloproctology, 19 (10), 607–613. https://doi.org/10.1007/s10151-015-1369-3
  13. Saikaly, E., Saad, M. K. (2020). Modified endoscopic pilonidal sinus treatment (EPSiT): Personal experience. Journal of Coloproctology, 40 (3), 233–236. https://doi.org/10.1016/j.jcol.2020.05.009
  14. Soll, C., Dindo, D., Steinemann, D., Hauffe, T., Clavien, P.-A., Hahnloser, D. (2011). Sinusectomy for primary pilonidal sinus: Less is more. Surgery, 150 (5), 996–1001. https://doi.org/10.1016/j.surg.2011.06.019
  15. Abdelatty, M. A., Elmansy, N., Saleh, M. M., Salem, A., Ahmed, S., Gadalla, A. A. et al. (2023). Magnetic resonance imaging of pilonidal sinus disease: interobserver agreement and practical MRI reporting tips. European Radiology, 34 (1), 115–125. https://doi.org/10.1007/s00330-023-10018-2
  16. Mengual-Ballester, M., Pellicer-Franco, E., Valero-Navarro, G., Alcaraz-Mateos, E., Soria-Aledo, V., Aguayo-Albasini, J. L. (2014). Presacral tumor as a differential diagnosis of recurrent pilonidal sinus. Cirugia y Cirujanos (English Edition), 82 (5), 567–572.
  17. Muralidhar, V., Santhaseelan, R. G., Krishnamurthy, A. (2018). Long anterior anal fistula with an external opening in the medial raphe of the scrotum is likely to open radially inside the anal canal: an addition to the Goodsall’s rule. BMJ Case Reports. https://doi.org/10.1136/bcr-2018-227560
  18. Feingold, D. L., Kiely, J. M. (2019). Cannot Find Internal Opening of Fistula-in-Ano. Colorectal Surgery Consultation, 111–113. https://doi.org/10.1007/978-3-030-11181-6_27
  19. Tezel, E. (2007). A new classification according to navicular area concept for sacrococcygeal pilonidal disease. Colorectal Disease, 9 (6), 575–576. https://doi.org/10.1111/j.1463-1318.2007.01236.x
Пілонідальна кіста крижово-куприкової ділянки з дебютом захворювання у вигляді переднього перианального абсцесу: клінічний випадок

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-03-30

Як цитувати

Дубенко, Д. Є. (2024). Пілонідальна кіста крижово-куприкової ділянки з дебютом захворювання у вигляді переднього перианального абсцесу: клінічний випадок. ScienceRise: Medical Science, (1 (58), 53–59. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2024.298207

Номер

Розділ

Медичні науки