Вплив ранньої фізичної реабілітації у відділені інтенсивної терапії на ментальний стан та когнітивні функції пацієнтів з COVID-19

Автор(и)

  • В’ячеслав Олександрович Коваленко Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Україна https://orcid.org/0009-0005-1157-7547
  • Юрій Леонідович Кучин Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Україна https://orcid.org/0000-0002-9667-1911

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2024.318329

Ключові слова:

рання фізична реабілітація, фізична реабілітація, мобілізація пацієнта, рання активізація пацієнта, відділення інтенсивної терапії, постковідний синдром

Анотація

Станом на 2021 рік, за даними ВООЗ, у світі зафіксовано понад 700 мільйонів випадків COVID-19, з яких близько 20 % потребували госпіталізації, а 5 % — переведення до відділень інтенсивної терапії (ВІТ). Основною причиною госпіталізації пацієнтів у ВІТ є дихальна недостатність, викликана гострим респіраторним дистрес синдром на фоні COVID-19. Проблеми з диханням, тривале перебування в реанімації та необхідність вентиляції легень значно впливають на загальний стан пацієнтів, знижуючи їх здатність до самообслуговування, зменшуючи м’язову силу, а також негативно впливаючи на когнітивні функції. Рання фізична реабілітація розглядається як потенційно ефективний метод для покращення результатів лікування, зокрема для зменшення рівня тривоги, депресії та відновлення когнітивних функцій.

Метою нашої роботи є дослідження впливу ранньої фізичної реабілітації у ВІТ на когнітивну функцію та ментальний стан пацієнтів з COVID-19.

Матеріали і методи: Нами було проведене ретроспективне когортне дослідження, на пацієнтах з підтвердженим діагнозом COVID-19, які потребували госпіталізації у ВІТ у період з жовтня 2020 до березня 2021 року. Ми порівнювали ефекти однієї та двох сесій фізичної реабілітації на добу на рівні тривоги та депресії, а також когнітивні функції пацієнтів.

Результати: Виявлено, що два сеанси фізичної реабілітації на добу значно знижують рівні тривоги та депресії у пацієнтів, що хворіють на COVID-19, особливо серед чоловіків. Динаміка когнітивної функції не показала суттєвих відмінностей між групами, що може свідчити про обмежений вплив фізичної реабілітації на когнітивні функції пацієнтів у короткостроковій перспективі.

Висновок: Рання фізична реабілітація є важливою складовою лікування пацієнтів з COVID-19, що перебувають у ВІТ. Збільшення кількості занять фізичною реабілітацією за добу сприяє покращенню психоемоційного стану пацієнтів, знижуючи рівень тривоги та депресії, а також має потенціал для збереження когнітивних функцій, що є критично важливим для довгострокового відновлення пацієнтів після тяжкої хвороби

Біографії авторів

В’ячеслав Олександрович Коваленко, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця

Аспірант

Кафедра хірургії, анестезіології та інтенсивної терапії

Інституту післядипломної освіти

Юрій Леонідович Кучин, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця

Доктор медичних наук, професор

Кафедра хірургії, анестезіології та інтенсивної терапії

Інституту післядипломної освіти

Посилання

  1. Weekly epidemiological update on COVID-19 (2021). World Health Organization. Available at: https://www.who.int/publications/m/item/weekly-epidemiological-update-on-covid-19---20-july-2021
  2. Guan, W., Ni, Z., Hu, Y., Liang, W., Ou, C., He, J. et al. (2020). Clinical Characteristics of Coronavirus Disease 2019 in China. New England Journal of Medicine, 382 (18), 1708–1720. https://doi.org/10.1056/nejmoa2002032
  3. Wu, Z., McGoogan, J. M. (2020). Characteristics of and Important Lessons From the Coronavirus Disease 2019 (COVID-19) Outbreak in China: Summary of a report of 72,314 cases from the Chinese Center for Disease Control and Prevention. JAMA, 323 (13), 1239–1242. https://doi.org/10.1001/jama.2020.2648
  4. Brown, C. J., Foley, K. T., Lowman, J. D., MacLennan, P. A., Razjouyan, J., Najafi, B. et al. (2016). Comparison of Posthospitalization Function and Community Mobility in Hospital Mobility Program and Usual Care Patients. JAMA Internal Medicine, 176 (7), 921. https://doi.org/10.1001/jamainternmed.2016.1870
  5. Young, D., Kudchadkar, S. R., Friedman, M., Lavezza, A., Kumble, S., Daley, K. et al. (2022). Using Systematic Functional Measurements in the Acute Hospital Setting to Combat the Immobility Harm. Archives of Physical Medicine and Rehabilitation, 103 (5), S162–S167. https://doi.org/10.1016/j.apmr.2020.10.142
  6. Yao, L., Li, Y., Yin, R., Yang, L., Ding, N., Li, B. et al. (2021). Incidence and influencing factors of post-intensive care cognitive impairment. Intensive and Critical Care Nursing, 67, 103106. https://doi.org/10.1016/j.iccn.2021.103106
  7. Wolters, A. E., Slooter, A. J. C., van der Kooi, A. W., van Dijk, D. (2013). Cognitive impairment after intensive care unit admission: a systematic review. Intensive Care Medicine, 39 (3), 376–386. https://doi.org/10.1007/s00134-012-2784-9
  8. Milton, A., Brück, E., Schandl, A., Bottai, M., Sackey, P. (2017). Early psychological screening of intensive care unit survivors: a prospective cohort study. Critical Care, 21(1). https://doi.org/10.1186/s13054-017-1813-z
  9. Banno, A., Hifumi, T., Takahashi, Y., Soh, M., Sakaguchi, A., Shimano, S. et al. (2021). One-Year Outcomes of Postintensive Care Syndrome in Critically Ill Coronavirus Disease 2019 Patients: A Single Institutional Study. Critical Care Explorations, 3 (12), e0595. https://doi.org/10.1097/cce.0000000000000595
  10. Jamali, M., Jaffar, H., Ullah, I., Orsolini, L. (2021). COVID-19 and Cognitive, Emotional Aspects of Post-Intensive Care Syndrome. Journal of Nervous & Mental Disease, 209 (4), 242–243. https://doi.org/10.1097/nmd.0000000000001294
  11. Bienvenu, O. J., Friedman, L. A., Colantuoni, E., Dinglas, V. D., Sepulveda, K. A., Mendez-Tellez, P. et al. (2017). Psychiatric symptoms after acute respiratory distress syndrome: a 5-year longitudinal study. Intensive Care Medicine, 44 (1), 38–47. https://doi.org/10.1007/s00134-017-5009-4
  12. Hatch, R., Young, D., Barber, V., Griffiths, J., Harrison, D. A., Watkinson, P. (2018). Anxiety, Depression and Post Traumatic Stress Disorder after critical illness: a UK-wide prospective cohort study. Critical Care, 22 (1). https://doi.org/10.1186/s13054-018-2223-6
  13. Scragg, P., Jones, A., Fauvel, N. (2001). Psychological problems following ICU treatment*. Anaesthesia, 56 (1), 9–14. https://doi.org/10.1046/j.1365-2044.2001.01714.x
  14. Stutz, M. R., Leonhard, A. G., Ward, C. M., Pearson, S. D., Osorio, P. L., Herbst, P. R. et al. (2021). Early Rehabilitation Feasibility in a COVID-19 ICU. Chest, 160 (6), 2146–2148. https://doi.org/10.1016/j.chest.2021.05.059
  15. Guck, A. J., Buck, K., Lehockey, K. (2021). Psychological complications of COVID-19 following hospitalization and ICU discharge: Recommendations for treatment. Professional Psychology: Research and Practice, 52 (4), 318–327. https://doi.org/10.1037/pro0000402
  16. Rosa, R. G., Teixeira, C., Piva, S., Morandi, A. (2024). Anticipating ICU discharge and long-term follow-up. Current Opinion in Critical Care, 30 (2), 157–164. https://doi.org/10.1097/mcc.0000000000001136
  17. Biagianti, B., Di Liberto, A., Nicolò Edoardo, A., Lisi, I., Nobilia, L., de Ferrabonc, G. D. et al. (2022). Cognitive Assessment in SARS-CoV-2 Patients: A Systematic Review. Frontiers in Aging Neuroscience, 14. https://doi.org/10.3389/fnagi.2022.909661
  18. Aiello, E. N., Fiabane, E., Manera, M. R., Radici, A., Grossi, F., Ottonello, M. et al. (2021). Screening for cognitive sequelae of SARS-CoV-2 infection: a comparison between the Mini-Mental State Examination (MMSE) and the Montreal Cognitive Assessment (MoCA). Neurological Sciences, 43 (1), 81–84. https://doi.org/10.1007/s10072-021-05630-3
  19. Bjelland, I., Dahl, A. A., Haug, T. T., Neckelmann, D. (2002). The validity of the Hospital Anxiety and Depression Scale: An updated literature review. Journal of Psychosomatic Research, 52 (2), 69–77. https://doi.org/10.1016/s0022-3999(01)00296-3
  20. Fjone, K. S., Stubberud, J., Buanes, E. A., Hagen, M., Laake, J. H., Hofsø, K. (2024). Objective and subjective cognitive status after intensive care unit treatment for COVID-19. Brain, Behavior, & Immunity – Health, 38, 100786. https://doi.org/10.1016/j.bbih.2024.100786
  21. Thomas, M., Hameed, M., Hussein, M., George, S., Rajalekshmi, M. R., Akram, J. et al. (2024). A prospective cohort study on cognitive and psychological outcomes in COVID-19 ICU survivors at 3 months of follow up. Frontiers in Medicine, 11. https://doi.org/10.3389/fmed.2024.1288761
  22. Honarmand, K., Lalli, R. S., Priestap, F., Chen, J. L., McIntyre, C. W., Owen, A. M., Slessarev, M. (2020). Natural History of Cognitive Impairment in Critical Illness Survivors. A Systematic Review. American Journal of Respiratory and Critical Care Medicine, 202 (2), 193–201. https://doi.org/10.1164/rccm.201904-0816ci
  23. Patel, B. K., Wolfe, K. S., Patel, S. B., Dugan, K. C., Esbrook, C. L., Pawlik, A. J. et al. (2023). Effect of early mobilisation on long-term cognitive impairment in critical illness in the USA: a randomised controlled trial. The Lancet Respiratory Medicine, 11 (6), 563–572. https://doi.org/10.1016/s2213-2600(22)00489-1
  24. Peris, A., Bonizzoli, M., Iozzelli, D., Migliaccio, M. L., Zagli, G., Bacchereti, A. et al. (2011). Early intra-intensive care unit psychological intervention promotes recovery from post traumatic stress disorders, anxiety and depression symptoms in critically ill patients. Critical Care, 15 (1). https://doi.org/10.1186/cc10003
Вплив ранньої фізичної реабілітації у відділені інтенсивної терапії на ментальний стан та когнітивні функції пацієнтів з COVID-19

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-09-30

Як цитувати

Коваленко, В. О., & Кучин, Ю. Л. (2024). Вплив ранньої фізичної реабілітації у відділені інтенсивної терапії на ментальний стан та когнітивні функції пацієнтів з COVID-19. ScienceRise: Medical Science, (3(60), 16–21. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2024.318329

Номер

№ 3(60) (2024)

Розділ

Медичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2024 Viacheslav Kovalenko, Iurii Kuchyn

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.