Діагностична цінність різних режимів визначення домашнього артеріального тиску для оцінки ефективності алгоритмізованої антигіертензивної терапії при тривалому спостереженні за пацієнтами з артеріальной гіпертензією

Автор(и)

  • Катерина Миколаївна Амосова Національний медичний університет імені О. О. Богомольця бул. Т. Шевченка,13, м. Київ, Україна, 01601, Україна https://orcid.org/0000-0002-4570-9510
  • Юлія Володимирівна Руденко Національний медичний університет імені О. О. Богомольця бул. Т. Шевченка,13, м. Київ, Україна, 01601, Україна https://orcid.org/0000-0001-7274-9043

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2016.77914

Ключові слова:

артеріальна гіпертензія, артеріальний тиск, домашній артеріальний тиск, маскована неконтрольована гіпертензія

Анотація

Зіставлення даних різних за тривалістю протоколів вимірювання домашнього АТ (3, 5, 7 днів) довело, що врахування результатів, отриманих у 1-й день вимірювання, найбільше впливає на їхні діагностичні можливості щодо контролю ефективності антигіпертензивної терапії на початку лікування та у разі триденного періоду вимірювання, однак, є менш суттєвим при тривалому спостереженні

Біографії авторів

Катерина Миколаївна Амосова, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця бул. Т. Шевченка,13, м. Київ, Україна, 01601

Доктор медичних наук, професор,член-кореспондент НАМН України

Кафедра внутрішньої медицини № 2

ректор

Юлія Володимирівна Руденко, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця бул. Т. Шевченка,13, м. Київ, Україна, 01601

Кандидат медичних наук, доцент

Кафедра внутрішньої медицини № 2

Посилання

  1. Rahimi, K., Emdin, C. A., MacMahon, S. (2015). The Epidemiology of Blood Pressure and Its Worldwide Management. Circulation Research, 116 (6), 925–936. doi: 10.1161/circresaha.116.304723
  2. Borghi, C., Tubach, F., De Backer, G., Dallongeville, J., Guallar, E., Medina, J. et. al. (2016). Lack of control of hypertension in primary cardiovascular disease prevention in Europe: Results from the EURIKA study. International Journal of Cardiology, 218, 83–88. doi: 10.1016/j.ijcard.2016.05.044
  3. Mancia, G., Fagard, R., Narkiewicz, K., Redón, J., Zanchetti, A., Böhm, M. et. al. (2013). 2013 ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension. Journal of Hypertension, 31 (7), 1281–1357. doi: 10.1097/01.hjh.0000431740.32696.cc
  4. Keenan, K., Hayen, A., Neal, B. C., Irwig, L. (2009). Long term monitoring in patients receiving treatment to lower blood pressure: analysis of data from placebo controlled randomised controlled trial. BMJ, 338 (apr30 1), b1492–b1492. doi: 10.1136/bmj.b1492
  5. Reino-González, S., Pita-Fernández, S., Cibiriain-Sola, M., Seoane-Pillado, T., López-Calviño, B., Pértega-Díaz, S. (2015). Validity of clinic blood pressure compared to ambulatory monitoring in hypertensive patients in a primary care setting. Blood Pressure, 24 (2), 111–118. doi: 10.3109/08037051.2014.992197
  6. Hodgkinson, J., Mant, J., Martin, U., Guo, B., Hobbs, F. D. R., Deeks, J. J. et. al. (2011). Relative effectiveness of clinic and home blood pressure monitoring compared with ambulatory blood pressure monitoring in diagnosis of hypertension: systematic review. BMJ, 342 (jun24 1), d3621–d3621. doi: 10.1136/bmj.d3621
  7. Parati, G., Stergiou, G. S., Asmar, R., Bilo, G., de Leeuw, P., Imai, Y. et. al. (2008). European Society of Hypertension guidelines for blood pressure monitoring at home: a summary report of the Second International Consensus Conference on Home Blood Pressure Monitoring. Journal of Hypertension, 26 (8), 1505–1526. doi: 10.1097/hjh.0b013e328308da66
  8. Stergiou, G. S., Bliziotis, I. A. (2011). Home Blood Pressure Monitoring in the Diagnosis and Treatment of Hypertension: A Systematic Review. American Journal of Hypertension, 24 (2), 123–134. doi: 10.1038/ajh.2010.194
  9. Hypertension: management of hypertension in adults in primary care (2011). National Institute for Health and Care Excellence. London: NICE; CG127, 39. Available at: https://www.nice.org.uk/guidance/cg127/resources/hypertension-in-adults-diagnosis-and-management-35109454941637
  10. James, P. A., Oparil, S., Carter, B. L., Cushman, W. C., Dennison-Himmelfarb, C., Handler, J. et. al. (2014). 2014 Evidence-Based Guideline for the Management of High Blood Pressure in Adults. JAMA, 311 (5), 507. doi: 10.1001/jama.2013.284427
  11. Stergiou, G. S., Ntineri, A. (2015). The optimal schedule for self-home blood pressure monitoring. Journal of Hypertension, 33 (4), 693–697. doi: 10.1097/hjh.0000000000000509
  12. Asayama, K., Ohkubo, T., Metoki, H., Obara, T., Inoue, R., Kikuya, M. et. al. (2012). Cardiovascular outcomes in the first trial of antihypertensive therapy guided by self-measured home blood pressure. Hypertension Research, 35 (11), 1102–1110. doi: 10.1038/hr.2012.125
  13. Kario, K., Saito, I., Kushiro, T., Teramukai, S., Ishikawa, Y., Mori, Y. et. al. (2014). Home Blood Pressure and Cardiovascular Outcomes in Patients During Antihypertensive TherapyNovelty and Significance. Hypertension, 64 (5), 989–996. doi: 10.1161/hypertensionaha.114.04262
  14. Matsui, Y., O’Rourke, M. F., Hoshide, S., Ishikawa, J., Shimada, K., Kario, K. (2012). Combined Effect of Angiotensin II Receptor Blocker and Either a Calcium Channel Blocker or Diuretic on Day-by-Day Variability of Home Blood Pressure: The Japan Combined Treatment With Olmesartan and a Calcium-Channel Blocker Versus Olmesartan and Diuretics Randomized Efficacy Study. Hypertension, 59 (6), 1132–1138. doi: 10.1161/hypertensionaha.111.189217
  15. Asayama, K., Ohkubo, T., Hanazawa, T., Watabe, D., Hosaka, M., Satoh, M. et. al. (2016). Does Antihypertensive Drug Class Affect Day‐to‐Day Variability of Self‐Measured Home Blood Pressure? The HOMED‐BP Study. Journal of the American Heart Association, 5 (3), e002995. doi: 10.1161/jaha.115.002995
  16. Nunan, D., Thompson, M., Heneghan, C. J., Perera, R., McManus, R. J., Ward, A. (2015). Accuracy of self-monitored blood pressure for diagnosing hypertension in primary care. Journal of Hypertension, 33 (4), 755–762. doi: 10.1097/hjh.0000000000000489
  17. Stergiou, G., Efstathiou, S., Skeva, I., Baibas, N., Kalkana, C., Mountokalakis, T. (2002). Assessment of drug effects on blood pressure and pulse pressure using clinic, home and ambulatory measurements. Journal of Human Hypertension, 16 (10), 729–735. doi: 10.1038/sj.jhh.1001477
  18. Stergiou, G. S., Parati, G., Vlachopoulos, C., Achimastos, A., Andreadis, E., Asmar, R. et. al. (2016). Methodology and technology for peripheral and central blood pressure and blood pressure variability measurement. Journal of Hypertension, 34 (9), 1665–1677. doi: 10.1097/hjh.0000000000000969
  19. Amosova, E. N., Rudenko, Y. V., Rokita, O. I., Katzitadze, I. Yu. (2014). Efektyvnist' unifikovanoho pokrokovoho alhorytmu likuvannya dlya zabezpechennya kontrolyu arterial'noho tysku u khvorykh z arterial'noyu hipertenziyeyu v ambulatorniy praktytsi: rezul'taty doslidzhennya PERFEKT [Effectiveness of a unified step treatment algorithm to control blood pressure in patients with hypertension in ambulatory practice: PERFECT findings]. Sertse i sudyny, 1, 34–46.
  20. Stergiou, G. S., Ntineri, A., Kollias, A., Ohkubo, T., Imai, Y., Parati, G. (2014). Blood pressure variability assessed by home measurements: a systematic review. Hypertension Research, 37 (6), 565–572. doi: 10.1038/hr.2014.2
  21. Johansson, J. K., Niiranen, T. J., Puukka, P. J., Jula, A. M. (2010). Factors affecting the variability of home-measured blood pressure and heart rate: the Finn-home study. Journal of Hypertension, 28 (9), 1836–1845. doi: 10.1097/hjh.0b013e32833b6c8a
  22. Cohen, J. (1960). A Coefficient of Agreement for Nominal Scales. Educational and Psychological Measurement, 20 (1), 37–46. doi: 10.1177/001316446002000104
  23. McHugh, M. L. (2012). Interrater reliability: the kappa statistic. Biochemia Medica, 276–282. doi: 10.11613/bm.2012.031
  24. Lin, L. I.-K. (1989). A Concordance Correlation Coefficient to Evaluate Reproducibility. Biometrics, 45 (1), 255. doi: 10.2307/2532051
  25. McBride, G. B. (2005). A Proposal for Strength-of-Agreement Criteria for Lin’S Concordance Correlation Coefficient. NIWA Client Report: HAM2005-062, 14. Available at: http://www.medcalc.org/download/pdf/McBride2005.pdf
  26. Kottner, J., Audigé, L., Brorson, S., Donner, A., Gajewski, B. J., Hróbjartsson, A. et. al. (2011). Guidelines for Reporting Reliability and Agreement Studies (GRRAS) were proposed. Journal of Clinical Epidemiology, 64 (1), 96–106. doi: 10.1016/j.jclinepi.2010.03.002
  27. Martins, W. P., Nastri, C. O. (2014). Interpreting reproducibility results for ultrasound measurements. Ultrasound in Obstetrics & Gynecology, 43 (4), 479–480. doi: 10.1002/uog.13320
  28. Warren, R. E., Marshall, T., Padfield, P. L., Chrubasik, S. (2010). Variability of office, 24-hour ambulatory, and self-monitored blood pressure measurements. British Journal of General Practice, 60 (578), 675–680. doi: 10.3399/bjgp10x515403
  29. Webb, A. J. S., Wilson, M., Lovett, N., Paul, N., Fischer, U., Rothwell, P. M. (2014). Response of Day-to-Day Home Blood Pressure Variability by Antihypertensive Drug Class After Transient Ischemic Attack or Nondisabling Stroke. Stroke, 45 (10), 2967–2973. doi: 10.1161/strokeaha.114.005982

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-09-30

Як цитувати

Амосова, К. М., & Руденко, Ю. В. (2016). Діагностична цінність різних режимів визначення домашнього артеріального тиску для оцінки ефективності алгоритмізованої антигіертензивної терапії при тривалому спостереженні за пацієнтами з артеріальной гіпертензією. ScienceRise: Medical Science, (9 (5), 41–51. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2016.77914

Номер

№ 9 (5) (2016)

Розділ

Медичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2016 Катерина Миколаївна Амосова, Юлія Володимирівна Руденко

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.