Розроблення моделі степенево-лінійного перетворення цифрових зображень для темних тонів

Автор(и)

  • Святослав Ярославович Кавин Національний університет «Львівська політехніка», Україна https://orcid.org/0000-0002-6189-3848

DOI:

https://doi.org/10.15587/2706-5448.2025.323535

Ключові слова:

степенево-лінійне перетворення, симулятор, градаційні характеристики, оптична густина, контрастна чутливість, постеризація

Анотація

Об’єктом дослідження є технологічний процес цифрової обробки зображення із застосуванням степеневого перетворення у додрукарських процесах.

Суттєвою проблемою при приготуванні зображення до друку є явище постеризації, яке спотворює зображення та обмежує можливості степеневого перетворення щодо коригування темних ділянок зображення. Це є недоліком степеневого перетворення, який полягає в тому, що при показниках степені (r<0,45) і (r>1,5) степеневе перетворення надто чутливе до зміни рівнів чорного.

Удосконалено математичну модель степенево-лінійного перетворення зображень для темних тонів, яка, на відміну від відомих, передбачає сумування степеневого та лінійного перетворення та включає симулятор степенево-лінійного перетворення зображень. З урахуванням удосконаленої моделі отримані градаційні характеристики, залежності оптичної густини та контрастної чутливості, які кількісно оцінюють сприйняття зображень зоровою системою людини.

Перевірка достовірності удосконаленої моделі проведена шляхом математичного моделювання з використанням об’єктно-орієнтованого програмування та пакету програмного забезпечення MATLAB:Simulink.

Результати математичного моделювання свідчать, що розроблення математичної моделі дозволило додатково розширити можливості коригування зображень. Це пов’язано з тим, що довжина дискрет градаційних характеристик становить 3–4 рівнів, які не помічає зорова система людини (усувається постерізація).

Запропонована модель має суттєві переваги над методами перетворення зображень, які використовуються в поліграфії. Зокрема, розширює діапазон візуального сприйняття зображень, усуває явище постеризації, забезпечує можливість змінювати (розтягувати та стискувати) контраст у широких межах. Разом з тим, вона розширяє функціональні можливості степеневого перетворення зображень, і відповідно забезпечує підвищення якості зображення при його приготуванні до друкування.

Результати проведених досліджень рекомендується застосовувати на стадії приготування зображень до друку та в робочих процесах операторами та технологами.

Біографія автора

Святослав Ярославович Кавин, Національний університет «Львівська політехніка»

Аспірант

Кафедра комп’ютерних технологій у видавничо-поліграфічних процесах

Посилання

  1. Lutskiv, M. M., Muzyka, O. O. (2022). Modeling of raster transformation of digital images for square elements. Computer Technologies of Printing, 2 (48), 257–267. https://doi.org/10.32403/2411-9210-2022-2-48-257-267
  2. Serdiuk, Yu. O. (2023). Vyznachennia kontrastnoi chutlyvosti hama peretvorennia zobrazhen temnykh toniv. Polihrafiia i vydavnycha sprava, 1 (85), 22–31.
  3. Durnyak, B., Lutskiv, M., Shepita, P., Hunko, D., Savina, N. (2021). Formation of linear characteristics of normalized raster transformation for rhombic elements. Intelligent Information Technologies & System of Information Security. CEUR Workshop Proceedings, 2853, 127–133.
  4. Blanchet, G., Charbit, M. (2015). Digital signal and image processing using MATLAB®. Vol. 2, Advances and applications: The Deterministic Case. ISTE Ltd and John Wiley & Sons Inc, 287. https://doi.org/10.1002/9781118999592
  5. Image Processing Toolbox™ User's Guide MATLAB The MathWorks, Inc.1 (2020). Apple Hill Drive Natick, 1286.
  6. Lutskiv, M. M., Nakonechnyi, M. D. (2022). Modeling and analysis of digital images inkingv. Computer Technologies of Printing, 2 (48), 245–256. https://doi.org/10.32403/2411-9210-2022-2-48-245-256
  7. Buczynski, L. (2005). Skanery i skanowanie. Warszawa: Wydawnictwo MIKOMA, 885.
  8. Durniak, B. V., Senkivskyi, V. M., Lutskiv, M. M., Musiiovska, M. M. (2021). Informatsiina tekhnolohiia tonovidtvorennia v korotkykh farbodrukarskykh systemakh poslidovnoi struktury. Lviv: UAD, 176.
  9. Kovalskyi, B. M., Semeniv, M. V., Shovheniuk, M. V. (2016). Kompiuterna prohrama syntezu zobrazhennia na vidbytku dlia novoi informatsiinoi ta tradytsiinykh tekhnolohii kolorovoho druku. Science and Education a New Dimention: Natural and Technical Science, IV (10 (91)), 72–78.
  10. Kaminski, B. (2001). Nowoczesny prepres. Warszawa: Wydawca: Translator, 352.
  11. Bredies, K., Lorenz, D. (2018). Mathematical Image Processing. Birkhäuser. Cham: Springer Nature, 481. https://doi.org/10.1007/978-3-030-01458-2
  12. Distante, A., Distante, C. (2020). Handbook of Image Processing and Computer Vision. Vol. 2: From Image to Pattern. Cham: Springer Nature, 448. https://doi.org/10.1007/978-3-030-42374-2
  13. Gonzales, R. C., Woods, R. E. (2008). Digital image processing: international Version. lnc publishind as Prentice Hall. Copyright, 1104.
  14. Scott, E. (2023). Digital Image Processing and Analysis. Computer Vision and Image Analysis. CRC Press, 441. https://doi.org/10.1201/9781003221135
  15. Lukiv, M. M. (2012). Tsyfrovi tekhnolohii drukarstva. Lviv: UAD, 488.
  16. Pashulia, P. L. (2011). Standartyzatsiia, metrolohiia, vidpovidnist, yakist u polihraf. Lviv: UAD, 408.
Development of a model of power-linear conversion of digital images for dark tones

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-04-19

Як цитувати

Кавин, С. Я. (2025). Розроблення моделі степенево-лінійного перетворення цифрових зображень для темних тонів. Technology Audit and Production Reserves, 2(2(82), 32–36. https://doi.org/10.15587/2706-5448.2025.323535

Номер

Розділ

Інформаційні технології