Стратегічні напрями забезпечення енергоефективності на засадах інтелектуальної декарбонізації: кластерний аналіз
DOI:
https://doi.org/10.15587/2706-5448.2025.325743Ключові слова:
стратегування енергоефективності, політика енергоефективності, декарбонізація економіки, інтелектуальна декарбонізація, штучний інтелект, енергетична політикаАнотація
Об’єктом дослідження є процеси обґрунтування стратегічних напрямків підвищення енергоефективності на засадах інтелектуальної декарбонізації та сталого розвитку на основі кластерного аналізу з урахуванням міжнародного досвіду та викликів глобального середовища. Проблема, яку було розглянуто, полягає у відсутності системного підходу до кластеризації країн за енергоефективністю, який також враховує показники інтелектуальної декарбонізації. Це ускладнює розробку цільових стратегій підвищення енергоефективності та декарбонізації, особливо враховуючи специфіку штучного інтелекту (ШІ) та інноваційних технологій у різних країнах.
Суть результатів дослідження полягає у визначенні п’яти кластерів вибраних країн, таких як США, Індія, Японія, Китай, Україна, Румунія, Угорщина, Польща, Чехія, Туреччина, Португалія, Бельгія, Греція, Швеція, Іспанія, Норвегія, Австрія, Фінляндія, Італія, Франція, Нідерланди, Німеччина, Швейцарія, Велика Британія з використанням кластерного аналізу за такими показниками:
- Оцінка прикладного дослідження ШІ.
- ШІ урядової стратегії: оцінка стратегії.
- ШІ комерційної екосистеми: рейтинг компаній.
- Енергоємність.
- Викиди вуглекислого газу від енергетики.
Кластер 1 включає Індію та Україну, країни з високою енергоємністю та значними викидами CO₂, але з потенціалом розвитку інтелектуальної декарбонізації. Кластер 2 представлений Сполученими Штатами, лідером у галузі штучного інтелекту та інновацій, з низькою енергоємністю, але високими викидами CO₂ завдяки розвиненій промисловості. Кластер 3 охоплює країни з низькою енергоємністю та низькими викидами CO₂, але слабким розвитком ШІ. Кластер 4 включає Китай, країну з високим рівнем досліджень ШІ та комерційною екосистемою, але високою енергоємністю та викидами CO₂ через інтенсивну промисловість. Кластер 5 охоплює країни з середнім і високим рівнем розвитку ШІ, низькою або середньою енергоємністю та різними рівнями викидів CO₂. Визначено ключові принципи енергоефективності у цих кластерах і визначено стратегічні пріоритети розвитку енергоефективності у сучасних країнах.
Отримані результати можуть бути використані на практиці для розробки стратегій енергоефективності та декарбонізації на національному та міжнародному рівнях.
Спонсор дослідження
- Olena Trofymenko has received funding from the scholarship programme of the Verkhovna Rada of Ukraine, Kateryna Kopishynska and Ivan Pyshnograiev have received funding from the Ministry of Education and Science of Ukraine (project No. 0124U000866).
Посилання
- Damayanti, S., Sudarmaji, E., Masrio, H. (2024). The Critical Role of Energy Intensity in Decarbonizing ASEAN: Integrating Growth and Emissions Reductions. International Journal of Energy Economics and Policy, 14 (3), 247–259. https://doi.org/10.32479/ijeep.15059
- Kozlowska, A., Guarino, F., Volpe, R., Bisello, A., Gabaldòn, A., Rezaei, A. et al. (2024). Positive Energy Districts: Fundamentals, Assessment Methodologies, Modeling and Research Gaps. Energies, 17 (17), 4425. https://doi.org/10.3390/en17174425
- Pylak, K., Pizoń, J., Łazuka, E. (2024). Evolution of Regional Innovation Strategies Towards the Transition to Green Energy in Europe 2014–2027. Energies, 17 (22), 5669. https://doi.org/10.3390/en17225669
- Li, H., Wang, S., Zhen, L., Wang, X. (2022). Data-driven optimization for automated warehouse operations decarbonization. Annals of Operations Research, 343 (3), 1129–1156. https://doi.org/10.1007/s10479-022-04972-1
- Kravchenko, M., Trofymenko, O., Kopishynska, K., Pyshnograiev, I., Boiarynova, K., Roshchyna, N. (2024). Ensuring energy security on the basis of intelligent decarbonisation and innovative economic development. E3S Web of Conferences, 558, 01009. https://doi.org/10.1051/e3sconf/202455801009
- Almassalkhi, M. R., Kundu, S. (2023). Intelligent Electrification as an Enabler of Clean Energy and Decarbonization. Current Sustainable/Renewable Energy Reports, 10 (4), 183–196. https://doi.org/10.1007/s40518-023-00228-z
- Wu, J. (2012). Advances in K-means Clustering: A Data Mining Thinking. Springer, 180.
- Energy statistics – an overview (2024). Eurostat. Available at: https://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index.php?title=Energy_statistics_-_an_overview
- Britain publishes 'Bletchley Declaration' on AI safety (2023). Reuters. Available at: https://www.reuters.com/technology/britain-publishes-bletchley-declaration-ai-safety-2023-11-01/
- Artificial Intelligence Act: MEPs adopt landmark law (2024). European Parliament. Available at: https://www.europarl.europa.eu/news/en/press-room/20240308IPR19015/artificial-intelligence-act-meps-adopt-landmark-law
- The Global AI Index. Tortoise. Available at: https://www.tortoisemedia.com/intelligence/global-ai#data
- IEA policy review highlights leadership of United States on energy security and clean energy transitions (2024). IEA. Available at: https://www.iea.org/news/iea-policy-review-highlights-leadership-of-united-states-on-energy-security-and-clean-energy-transitions
- US Department of Energy. Available at: https://www.energy.gov/mesc/about-us
- Energy. US Department of State. Available at: https://www.state.gov/policy-issues/energy/
- Energy system of Sweden. IEA. Available at: https://www.iea.org/countries/sweden
- Energy system of Portugal. IEA. Available at: https://www.iea.org/countries/portugal
- Norway 2022. Energy Policy Review (2022). IEA. Available at: https://iea.blob.core.windows.net/assets/de28c6a6-8240-41d9-9082-a5dd65d9f3eb/NORWAY2022.pdf
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Olena Trofymenko, Iryna Lazarenko, Kateryna Kopishynska, Ivan Pyshnograiev
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
