Розробка архітектури безпечного сховища для цифрових доказів

Автор(и)

  • Марина Олександрівна Ларченко Національний університет «Чернігівська політехніка»; Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, Україна https://orcid.org/0000-0002-2643-980X

DOI:

https://doi.org/10.15587/2706-5448.2025.329386

Ключові слова:

цифрова криміналістика, дампи оперативної пам’яті, криптографічний захист, кросплатформенний Python-скрипт, контейнери файлової системи, режим “read-only”

Анотація

Об’єктом дослідження є процес формування, передачі та збереження дампів оперативної пам’яті у межах цифрової криміналістики. Проблема, що вирішувалася, полягає у недостатньому рівні безпеки існуючих методів передачі та збереження цифрових доказів, що може спричиняти їхню компрометацію, втрату автентичності та неприйнятність у судовому процесі.

У результаті проведеного дослідження було розроблено архітектуру безпечного сховища для цифрових доказів, яка забезпечує захист на етапах отримання, транспортування, збереження та подальшого аналізу дампів пам’яті. Запропоновано кросплатформенний Python-скрипт для автоматизованого зняття дампу пам’яті, а також механізм безпечного транспортування доказів із використанням криптографічного захисту за допомогою протоколу SCP та автентифікації. Доведено ефективність комбінованого застосування SSH-шифрування, створення контейнерів файлової системи у режимі «read-only», обов’язкового логування всіх дій із цифровими доказами та вбудованого механізму геш-контролю для перевірки цілісності даних.

Проведено оцінку ефективності запропонованого підходу на основі моделювання процесів у тестовому середовищі. Зокрема, виконано передачу зібраних дампів пам’яті за допомогою власного Python-скрипта з використанням «безпечного коридору» з віртуальної машини Kali Linux на віртуальну машину Caine до створеного контейнеру в режимі «read-only». Перевірено цілісність файлів після транспортування та зберігання за допомогою порівняння геш-суми.

Відмінною рисою запропонованої моделі є комплексний підхід до захисту цифрових доказів, що поєднує технічні та організаційні заходи для забезпечення автентичності та цілісності даних. Це дозволяє вирішити проблему компрометації цифрових доказів та гарантує їхню судову прийнятність. Отримані результати пояснюються впровадженням криптографічних методів та дотриманням стандартів цифрової криміналістики.

Запропонована методика може бути використана в практиці правоохоронних органів, судових експертів, а також у розробці національних стандартів збереження цифрових доказів. Модель сховища відповідає міжнародним стандартам безпеки та може бути адаптована до специфічних вимог судового провадження в Україні.

Біографія автора

Марина Олександрівна Ларченко, Національний університет «Чернігівська політехніка»; Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя

Кандидат юридичних наук

Кафедра кібербезпеки та математичного моделювання;

Кафедра політології, права та філософії

 

Посилання

  1. Avdeeva, G., Żywucka-Kozlowska, E. (2023). Problems of Using Digital Evidence in Criminal Justice of Ukraine and the USA. Theory and Practice of Forensic Science and Criminalistics, 30 (1), 126–143. https://doi.org/10.32353/khrife.1.2023.07
  2. Romaniuk, V. V., Ablamskyi, S. Ye. (2024). Criteria for the admissibility of digital (electronic) evidence in criminal proceedings. Law and Safety, 93 (2), 140–150. https://doi.org/10.32631/pb.2024.2.13
  3. Garasymiv, O., Marko, S., Ryashko, O. (2023). Digital evidence: some problematic issues regarding its concept and use in criminal justice. Uzhhorod National University Herald. Series: Law, 2 (75), 158–162. https://doi.org/10.24144/2307-3322.2022.75.2.25
  4. Sezonov, V. S., Piddybna, A. V. (2021). Problematic issues of collection and use of documents as sources of evidence in criminal proceedings. Scientific Notes of Taurida National V. I. Vernadsky University. Series: Juridical Sciences, 1, 111–119. https://doi.org/10.32838/tnu-2707-0581/2021.1/20
  5. Slipeniuk, T., Yankovyi, M., Nikitenko, V., Manzhai, O., Tiuria, Y. (2024). Problematic Issues of Using Electronic Evidence in Criminal Proceedings (SDG’s). Journal of Lifestyle and SDGs Review, 4 (1), e01867. https://doi.org/10.47172/2965-730x.sdgsreview.v4.n00.pe01867
  6. Dodge, A. (2017). The digital witness: The role of digital evidence in criminal justice responses to sexual violence. Feminist Theory, 19 (3), 303–321. https://doi.org/10.1177/1464700117743049
  7. Watney, M. (2009). Admissibility of Electronic Evidence in Criminal Proceedings: An Outline of the South African Legal Position. Journal of Information, Law & Technology, 1. Available at: http://go.warwick.ac.uk/jilt/2009_1/watney
  8. Bharati, R., Khodke, P. G., Khadilkar, C. P., Bawiskar, Dr. S. (2024). Forensic Bytes: Admissibility and Challenges of Digital Evidence in Legal Proceedings. International Journal of Scientific Research in Science and Technology, 11 (16), 24–35. https://doi.org/10.2139/ssrn.4896874
  9. Casey, E. (2011). Digital Evidence and Computer Crime Forensic Science: Computers and the Internet. Academic Press, 837. Available at: https://rishikeshpansare.wordpress.com/wp-content/uploads/2016/02/digital-evidence-and-computer-crime-third-edition.pdf
  10. Hewling, M., Sant, P. (2012). Digital Forensics: An integrated approach. Conference: CFET At: Canterbury. Available at: https://www.researchgate.net/publication/259055528_Digital_Forensics_An_integrated_approach
  11. Abulaish, M., Haldar, N. A. H. (2018). Advances in Digital Forensics Frameworks and Tools. International Journal of Digital Crime and Forensics, 10 (2), 95–119. https://doi.org/10.4018/ijdcf.2018040106
  12. Abulaish, M., Haldar, N. A. H., Jahiruddin, J. (2021). P2DF. International Journal of Digital Crime and Forensics, 13 (6), 1–15. https://doi.org/10.4018/ijdcf.288547
  13. Hyder, M. F., Arshad, S., Arfeen, A., Fatima, T. (2022). Privacy preserving mobile forensic framework using role‐based access control and cryptography. Concurrency and Computation: Practice and Experience, 34 (23). https://doi.org/10.1002/cpe.7178
  14. Vaddi, K. S., Kamble, D., Vaingankar, R., Khatri, T., Bhalerao, P. (2024). Enhancements in the world of digital forensics. IAES International Journal of Artificial Intelligence (IJ-AI), 13 (1), 680. https://doi.org/10.11591/ijai.v13.i1.pp680-686
  15. Kozak, Ye. В. (2021). Organization of a secure data transmission interface based on the M-ary algorithm “tree-based oram”. Scientific Notes of Taurida National V. I. Vernadsky University. Series: Technical Sciences, 4, 84–89. https://doi.org/10.32838/2663-5941/2021.4/13
  16. Abbas, T., Altaher, A. (2021). Identifying Digital Forensic Frameworks Based on Processes Models. Iraqi Journal of Science, Special Issue, 249–258. https://doi.org/10.24996/ijs.2021.SI.1.35
  17. Kasper, A. (2015). Multi-level analytical frameworks for supporting cyber security legal decision making. [Doctoral Thesis; Estonian Business School]. Available at: http://ebs.ee/en/research-and-doctoral-studies/publications/phd-theses
  18. Joseph, D. P., Viswanathan, P. (2022). A Comprehensive Survey and Analysis on Multi-Domain Digital Forensic Tools, Techniques and Issues. https://doi.org/10.21203/rs.3.rs-1988841/v1
  19. Saharan, S., Yadav, B. (2022). Digital and Cyber Forensics: A Contemporary Evolution in Forensic Sciences. Crime Scene Management within Forensic Science. Crime Scene Management within Forensic Science, Forensic Techniques for Criminal Investigations, 267–294. https://doi.org/10.1007/978-981-16-6683-4_11
  20. Kapade, P., Pandey, A. K. (2018). Technical issues & challenges in memory forensics. International Journal of Creative Research Thoughts (IJCRT), 6 (2), 1617–1621. Available at: https://ijcrt.org/papers/IJCRT1812859.pdf
  21. Nyholm, H., Monteith, K., Lyles, S., Gallegos, M., DeSantis, M., Donaldson, J., Taylor, C. (2022). The Evolution of Volatile Memory Forensics. Journal of Cybersecurity and Privacy, 2 (3), 556–572. https://doi.org/10.3390/jcp2030028
Development of a secure storage architecture for digital evidence

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-05-13

Як цитувати

Ларченко, М. О. (2025). Розробка архітектури безпечного сховища для цифрових доказів. Technology Audit and Production Reserves, 3(2(83), 33–43. https://doi.org/10.15587/2706-5448.2025.329386

Номер

Том 3 № 2(83) (2025): Інформаційно-керуючі системи

Розділ

Інформаційні технології

Ліцензія

Авторське право (c) 2025 Maryna Larchenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.