Підвищення якості надання житлово-комунальних послуг в україні: інтегрована модель оцінки ризиків, зацікавлених сторін та пріоритетів проєктів

Автор(и)

  • Юрій Володимирович Черненко Заклад вищої освіти «Міжнародний університет бізнесу та права», Україна https://orcid.org/0000-0002-7008-7274
  • Інга Борисівна Семко Черкаський державний технологічний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-6251-5830
  • Валентина Леонідівна Харута Відокремлений структурний підрозділ «Фаховий коледж інженерії, управління та землевпорядкування Національного авіаційного університету», Україна https://orcid.org/0000-0003-2462-8604
  • Олена Володимирівна Лобач Національний технічний університет «Харківський політехнічний iнститут», Україна https://orcid.org/0000-0001-7494-9997

DOI:

https://doi.org/10.15587/2706-5448.2025.334092

Ключові слова:

житло, інфраструктура, ризик, стейкхолдер, пріоритизація, Україна, бюджет, інтеграція, цифровий, ефективність

Анотація

Об'єкт дослідження – інтегрована система управління ризиками, залучення стейкхолдерів та динамічної пріоритизації проєктів у контексті підприємства ЖКГ Mastergaz (м. Київ, Україна), яке обслуговує понад 750 тисяч абонентів. Проблема, яка вирішується, – житлово-комунальні підприємства України стикаються з критичними викликами через застарілу інфраструктуру радянських часів, обмежені бюджети та фрагментоване управління, що призводить до частих збоїв у наданні послуг та низької задоволеності споживачів. Використані методи – застосовано конвергентний змішаний дизайн дослідження з поєднанням кількісних даних з платформи BOS CIS ERP-BPMS та якісних даних з опитувань 220 респондентів і 10 напівструктурованих інтерв'ю з керівництвом; впроваджено багатокритеріальний аналіз рішень (MCDA) з алгоритмом розподілу бюджету типу «рюкзак»; проведено статистичну валідацію через парні t-тести та дисперсійний аналіз з повторними вимірюваннями. Основні результати – протягом шестимісячного пілотного проєкту досягнуто зменшення простоїв критичної інфраструктури на 23%, скорочення середнього часу ремонту на 44,4%, прискорення реагування на 42,9%, підвищення задоволеності споживачів на 12% та зниження щомісячних витрат на опалення на 8% без додаткових бюджетних вливань. Сфера практичного використання результатів – розроблена модель може бути адаптована для інших підприємств ЖКГ України та країн з подібними інфраструктурними викликами, забезпечуючи прозоре, засноване на даних прийняття рішень щодо розподілу обмежених ресурсів. Інтеграція управління ризиками в реальному часі, систематичного залучення стейкхолдерів через щомісячні форуми та адаптивної пріоритизації проєктів на єдиній цифровій платформі суттєво покращує ефективність надання житлово-комунальних послуг навіть в умовах жорстких бюджетних обмежень.

Біографії авторів

Юрій Володимирович Черненко, Заклад вищої освіти «Міжнародний університет бізнесу та права»

Кандидат технічних наук

Відділ докторантури

Інга Борисівна Семко, Черкаський державний технологічний університет

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра електротехнічних систем

Валентина Леонідівна Харута, Відокремлений структурний підрозділ «Фаховий коледж інженерії, управління та землевпорядкування Національного авіаційного університету»

Викладач

Олена Володимирівна Лобач, Національний технічний університет «Харківський політехнічний iнститут»

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра управління проєктами в інформаційних технологіях

Посилання

  1. Rane, S. B., Potdar, P. R., Rane, S. (2019). Development of Project Risk Management framework based on Industry 4.0 technologies. Benchmarking: An International Journal, 28 (5), 1451–1481. https://doi.org/10.1108/bij-03-2019-0123
  2. Cuppen, E., Bosch-Rekveldt, M. G. C., Pikaar, E., Mehos, D. C. (2016). Stakeholder engagement in large-scale energy infrastructure projects: Revealing perspectives using Q methodology. International Journal of Project Management, 34 (7), 1347–1359. https://doi.org/10.1016/j.ijproman.2016.01.003
  3. Damages to Ukraine’s infrastructure due to the war have risen to $170 billion – KSE Institute estimate as of November 2024 (2025). Kyiv School of Economics. Available at: https://kse.ua/about-the-school/news/damages-to-ukraine-s-infrastructure-due-to-the-war-have-risen-to-170-billion-kse-institute-estimate-as-of-november-2024/
  4. Ukraine: Fourth Rapid Damage and Needs Assessment (RDNA4) (2025). Government of Ukraine, World Bank Group, European Commission, & United Nations. Available at: https://www.undp.org/sites/g/files/zskgke326/files/2025-02/ukraine_fourth_rapid_damage_and_needs_assessment_rdna4_february_2022_december_2024.pdf
  5. Wojewnik-Filipkowska, A., Dziadkiewicz, A., Dryl, W., Dryl, T., Bęben, R. (2019). Obstacles and challenges in applying stakeholder analysis to infrastructure projects. Journal of Property Investment & Finance, 39 (3), 199–222. https://doi.org/10.1108/jpif-03-2019-0037
  6. Chernenko, Y., Danchenko, O., Melenchuk, V. (2022). Conceptual model of risk management in development projects of providers of housing and utility services. Management of Development of Complex Systems, 51, 41–48. https://doi.org/10.32347/2412-9933.2022.51.41-48
  7. Fatima, A., Mubin, S., Masood, R. (2024). Risk-based integrated performance assessment framework for public-private partnership infrastructure projects. Organization, Technology and Management in Construction: An International Journal, 16 (1), 251–274. https://doi.org/10.2478/otmcj-2024-0018
  8. Usenko, J., Savytskyi, O., Mikhnych, V. (2025). Status of municipal heat supply in Ukraine: Challenges and solutions from the bottom up (Version 1.1). Green Deal Ukraina & Helmholtz-Zentrum Berlin für Materialien und Energie. Available at: https://greendealukraina.org/assets/images/reports/status-of-municipal-heat-supply.pdf
  9. Xia, N., Zou, P. X. W., Griffin, M. A., Wang, X., Zhong, R. (2018). Towards integrating construction risk management and stakeholder management: A systematic literature review and future research agendas. International Journal of Project Management, 36 (5), 701–715. https://doi.org/10.1016/j.ijproman.2018.03.006
  10. Willumsen, P. L., Oehmen, J., Selim, H. M. R. (2024). Project risk management in practice: the actuality of project risk management in organizations. International Journal of Managing Projects in Business, 17 (4/5), 593–617. https://doi.org/10.1108/ijmpb-09-2023-0214
  11. Ali, F., Haapasalo, H. (2023). Development levels of stakeholder relationships in collaborative projects: challenges and preconditions. International Journal of Managing Projects in Business, 16 (8), 58–76. https://doi.org/10.1108/ijmpb-03-2022-0066
  12. Chernenko, Y., Teslenko, P. (2024). Integration of stakeholder management and risk management methods in projects of housing and communal services providers. Technology Audit and Production Reserves, 2 (4 (76)), 6–10. https://doi.org/10.15587/2706-5448.2024.301995
  13. Dandage, R., Mantha, S. S., Rane, S. B. (2018). Ranking the risk categories in international projects using the TOPSIS method. International Journal of Managing Projects in Business, 11 (2), 317–331. https://doi.org/10.1108/ijmpb-06-2017-0070
  14. Hansen, S., Too, E., Le, T. (2019). Criteria to consider in selecting and prioritizing infrastructure projects. MATEC Web of Conferences, 270, 06004. https://doi.org/10.1051/matecconf/201927006004
  15. Bošnjak, A., Jajac, N. (2023). Determining Priorities in Infrastructure Management Using Multicriteria Decision Analysis. Sustainability, 15 (20), 14953. https://doi.org/10.3390/su152014953
  16. Beutler, P., Larsen, T. A., Maurer, M., Staufer, P., Lienert, J. (2024). A participatory multi-criteria decision analysis framework reveals transition potential towards non-grid wastewater management. Journal of Environmental Management, 367, 121962. https://doi.org/10.1016/j.jenvman.2024.121962
  17. Manzolli, J. A., Yu, J., Miranda-Moreno, L. (2025). Synthetic multi-criteria decision analysis (S-MCDA): A new framework for participatory transportation planning. Transportation Research Interdisciplinary Perspectives, 31, 101463. https://doi.org/10.1016/j.trip.2025.101463
  18. de Souza, F. H., Gavião, L. O., Sant’Anna, A. P., Lima, G. B. A. (2021). Prioritizing risks with composition of probabilistic preferences and weighting of FMEA criteria for fast decision-making in complex scenarios. International Journal of Managing Projects in Business, 15 (4), 572–594. https://doi.org/10.1108/ijmpb-01-2021-0007
  19. Qazi, A., Shamayleh, A., El-Sayegh, S., Formaneck, S. (2021). Prioritizing risks in sustainable construction projects using a risk matrix-based Monte Carlo Simulation approach. Sustainable Cities and Society, 65, 102576. https://doi.org/10.1016/j.scs.2020.102576
  20. Eichhorn, B., Tukel, O. (2018). Business user impact on information system projects. International Journal of Managing Projects in Business, 11 (2), 289–316. https://doi.org/10.1108/ijmpb-02-2017-0016
  21. Kuura, A., Lundin, R. A. (2018). Process perspectives on entrepreneurship and projects. International Journal of Managing Projects in Business, 12 (1), 25–47. https://doi.org/10.1108/ijmpb-12-2017-0165
  22. Szelągowski, M., Berniak-Woźny, J., Lupeikiene, A., Senkus, P. (2023). Paving the way for tomorrow: the evolution of erp and bpms systems. Scientific Papers of Silesian University of Technology. Organization and Management Series, 2023 (185), 481–510. https://doi.org/10.29119/1641-3466.2023.185.27
  23. Chernenko, Y., Bedrii, D., Haidaienko, O., Meliksetov, O. (2025). Mitigating operational risks in critical infrastructure through integrated ERP-BPMS: a multi-case study. Technology Audit and Production Reserves, 3 (4 (83)), 53–63. https://doi.org/10.15587/2706-5448.2025.330660
  24. ISO 31000:2018 Risk management – Guidelines (2018). International Organization for Standardization. Available at: https://www.iso.org/standard/65694.html
  25. Widianti, T., Firdaus, H., Rakhmawati, T. (2024). Mapping the landscape: a bibliometric analysis of ISO 31000. International Journal of Quality & Reliability Management, 41 (7), 1783–1810. https://doi.org/10.1108/ijqrm-09-2023-0287
  26. Freeman, R. E. (1984). Strategic management: A stakeholder approach. Pitman.
  27. An introductory guide to multi-criteria decision analysis (MCDA) (2024). Government Analysis Function. Available at: https://analysisfunction.civilservice.gov.uk/policy-store/an-introductory-guide-to-mcda/
  28. Marinoni, O., Higgins, A., Hajkowicz, S.; Ehrgott, M., Naujoks, B., Stewart, T. J., Wallenius, J. (Eds.) (2009). A Multi Criteria Knapsack Solution to Optimise Natural Resource Management Project Selection. Multiple Criteria Decision Making for Sustainable Energy and Transportation Systems. Berlin, Heidelberg: Springer 47–55. https://doi.org/10.1007/978-3-642-04045-0_5
  29. Pollack, J., Helm, J., Adler, D. (2018). What is the Iron Triangle, and how has it changed? International Journal of Managing Projects in Business, 11 (2), 527–547. https://doi.org/10.1108/ijmpb-09-2017-0107
Enhancing housing and communal services delivery in Ukraine: an integrated framework for risk, stakeholder, and project prioritization

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-08-30

Як цитувати

Черненко, Ю. В., Семко, І. Б., Харута, В. Л., & Лобач, О. В. (2025). Підвищення якості надання житлово-комунальних послуг в україні: інтегрована модель оцінки ризиків, зацікавлених сторін та пріоритетів проєктів. Technology Audit and Production Reserves, 4(4(84), 39–50. https://doi.org/10.15587/2706-5448.2025.334092

Номер

Том 4 № 4(84) (2025): Економіка підприємств. Макроекономіка

Розділ

Економічна кібернетика

Ліцензія

Авторське право (c) 2025 Yuri Chernenko, Inga Semko, Valentyna Kharuta, Olena Lobach

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.