Використання електронного навчання як технології посилення соціально-психологічної підтримки українських ветеранів

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/2706-5448.2025.341056

Ключові слова:

українські ветерани, технології цифрового навчання, соціально-психологічна підримка, реінтеграції, м’які навички, цифрова освіта

Анотація

Об’єктом дослідження є технологія соціально-психологічної підтримки українських ветеранів у процесі їхньої реінтеграції до цивільного життя через використання методів електронного навчання. У процесі дослідження виявлено низку критичних недоліків: недостатній рівень цифрової грамотності серед ветеранів (менше 40%), обмежена обізнаність про наявні освітні платформи (менше 20%), відсутність інтегрованої державної стратегії використання цифрових інструментів у сфері соціально-психологічної реабілітації. Одним із найбільш проблемних місць є розрив між потребами ветеранів у професійному розвитку (більш 58% хочуть кардинально змінити спеціальність або отримати першу) та соціальній підтримці й фактичним рівнем доступу до адаптованих ресурсів (жоден не відмовився від запропонованих можливостей підвищення кваліфікації), що ускладнює реінтеграцію, знижує мотивацію до саморозвитку та посилює соціальну ізоляцію. У дослідженні застосовано методи системного аналізу, узагальнення літературних джерел, обробки даних з офіційних джерел і соціологічне опитування 228 ветеранів. Використання змішаного підходу дозволило комплексно оцінити рівень обізнаності, освітні потреби та психоемоційні запити цільової групи. Отримані результати свідчать про високий інтерес ветеранів до розвитку м’яких навичок (99%), професійної перекваліфікації та самореалізації. Виявлено резерви функціонування системи підтримки, зокрема потенціал платформ Prometheus, Coursera та Duolingo для надання персоналізованого контенту. Це пояснюється тим, що запропонований підхід має низку особливостей: гнучкість, доступність незалежно від місця проживання, адаптацію до культурного контексту та інтеграцію елементів соціально-психологічної підтримки. Завдяки цьому створюються умови для підвищення рівня саморегуляції, емоційної стійкості та професійної адаптації ветеранів. У порівнянні з відомими моделями підтримки цифрові освітні технології забезпечують масштабованість, оперативність упровадження й можливість довгострокового моніторингу ефективності заходів з реінтеграції. Приріст кількості ветеранів, що самостійно бажають долучитися до освіти за допомогою цифрових технологій, складає 90% щорічно в рамках програми публічного управління та адміністрування Одеської політехніки. Всі респонденти підкреслюють отримання соціально-психологічної підтримки в процесі навчання.

Біографії авторів

Олександр Сергійович Балан, Національний університет «Одеська політехніка»

Доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра публічного управління та адміністрування

Марина Євгенівна Шепель, Національний університет «Одеська політехніка»

Кандидат педагогічних наук, доцент

Кафедра публічного управління та адміністрування

Алла Аліджанівна Балан, Національний університет «Одеська політехніка»

Кандидат економічних наук, доцент

Кафедра обліку, аналізу і аудиту

Олена Андріївна Липинська, Національний університет «Одеська політехніка»

Доктор економічних наук, старший науковий співробітник, професор

Кафедра публічного управління та адміністрування

Ірина Михайлівна Бойко, Національний університет «Одеська політехніка»

Аспірант, старший викладач

Кафедра публічного управління та адміністрування

Посилання

  1. Analitychna informatsiia za danymy Ministerstva u spravakh veteraniv Ukrainy. Ministerstvo u Spravakh Veteraniv Ukrainy. Available at: https://data.mva.gov.ua/
  2. Obraz veteraniv v ukrainskomu suspilstvi (2024). Ukrainskyi veteranskyi fond, Sotsiolohichna hrupa “Reitynh”. Available at: https://veteranfund.com.ua/wp-content/uploads/2024/12/RG_UA_Veterans_1000_UA_122024_press.pdf
  3. Vorona, P. V., Vorona, L. I. (2016). Post-traumatic syndrome, caused by the ATO area, and features to overcome: pedagogical and psychological aspects. Imidzh suchasnoho pedahoha, 9 (168), 49–53. Available at: https://dspace.luguniv.edu.ua/xmlui/handle/123456789/8949
  4. Barnett, A., Savic, M., Forbes, D., Best, D., Sandral, E., Bathish, R. et al. (2021). Transitioning to civilian life: The importance of social group engagement and identity among Australian Defence Force veterans. Australian & New Zealand Journal of Psychiatry, 56 (8), 1025–1033. https://doi.org/10.1177/00048674211046894
  5. Malyovanyi, M., Ulyanych, Y., Pidlubna, O. (2022). Professional and social adaptation of military officers, veterans and their family members in Ukraine. Collected Works of Uman National University of Horticulture, 2 (101), 197–207. https://doi.org/10.32782/2415-8240-2022-101-2-197-207
  6. Moos, R. H., Schaefer, J. A.; Moos, R. H. (Ed.) (1986). Life Transitions and Crises. Coping with Life Crises. Plenum Press, 3–28. https://doi.org/10.1007/978-1-4684-7021-5_1
  7. Vashchenko, I. V., Ivanenko, B. B. (2018). Psychological resources of the personality in overcoming difficult life situations. Problems of Modern Psychology, 40, 33–49. https://doi.org/10.32626/2227-6246.2018-40.33-49
  8. Mental health (2022). World Health Organization. Available at: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/mental-health-strengthening-our-response
  9. Karamushka, L. M. (2022). Psykhichne zdorovia osobystosti pid chas viiny: yak yoho zberehty ta pidtrymaty. Instytut psykholohii imeni H. S. Kostiuka NAPN Ukrainy, 52. Available at: https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/730974/1/Карамушка%20Л._Методичні%20рекомендації.pdf
  10. Pedersen, C. L., Wieser, C. (2021). Veteran Transition from Military to Civilian Life: Towards a Sociocultural Framework for Social Support. Scandinavian Journal of Military Studies, 4 (1), 158–171. https://doi.org/10.31374/sjms.97
  11. Sachdev, S., Dixit, S. (2023). Military to civilian cultural transition experiences of retired military personnel: A systematic meta-synthesis. Military Psychology, 36 (6), 579–592. https://doi.org/10.1080/08995605.2023.2237835
  12. Kramer, C. B., Nelson, K. M., Sayre, G., Williams, J. L., Spruill, L., Fennell, T. et al. (2024). “Veteran to Veteran, There’s Automatically a Trust”: A Qualitative Study of Veterans’ Experiences in a Peer Health-Coaching Program for Hypertension. AJPM Focus, 3 (6), 100257. https://doi.org/10.1016/j.focus.2024.100257
  13. Kroll-Desrosiers, A., Finley, E. P., Hamilton, A. B., Cabassa, L. J. (2023). Evidence-Based Intervention Adaptations Within the Veterans Health Administration: a Scoping Review. Journal of General Internal Medicine, 38 (10), 2383–2395. https://doi.org/10.1007/s11606-023-08218-z
  14. Metodychni rekomendatsii shchodo orhanizatsii roboty pomichnykiv veterana v hromadi ta vzaiemodii z zainteresovanymy subiektamy (2024). Kyiv: Tsentr bezpekovykh doslidzhen “SENSS”. Available at: https://mva.gov.ua/storage/app/sites/1/Методичні%20рекомендації/rekomendatsii-web-3.pdf
  15. Leshchenko, N. (2024). Osoblyvosti sotsialno-psykholohichnoi pidtrymky na shliakhu do profesiinoi pereoriientatsii veteraniv viiny v Ukraini. Pidtrymka psykholohichnoho zdorovia osobystosti v umovakh viiny: mizhnarodnyi dosvid ta ukrainski realii. Donetskyi DonOblIPPO, 120–126. Available at: https://ippo.dn.ua/images/files/materials/SUPPORTING_OF_PSYCHOLOGICAL_WELL-BEING_OF_THE_INDIVIDUAL_IN_THE_WAR_CONDITIONS_INTERNATIONAL_EXPERIENCE_AND_UKRAINIAN_REALITIES.pdf#page=121
  16. Levinstein, Y., Zerach, G., Levi-Belz, Y., Bonanno, G. A. (2024). Trajectories of moral injury and their associations with posttraumatic stress symptoms among recently discharged Israeli veterans. Journal of Psychiatric Research, 177, 321–329. https://doi.org/10.1016/j.jpsychires.2024.07.025
  17. Rattray, N., Flanagan, M., Salyers, M., Natividad, D., Do, A.-N., Frankel, R. et al. (2023). The Association Between Reintegration, Perceptions of Health and Flourishing During Transition from Military to Civilian Life Among Veterans with Invisible Injuries. Journal of Veterans Studies, 9 (1), 224–234. https://doi.org/10.21061/jvs.v9i1.432
  18. Biscoe, N., Bonson, A., Nickerson, A., Murphy, D. (2023). Factors associated with exposure to potentially morally injurious events (PMIEs) and moral injury in a clinical sample of veterans. European Journal of Trauma & Dissociation, 7 (3), 100343. https://doi.org/10.1016/j.ejtd.2023.100343
  19. Fry, K. M., Bennett, D. C., Roberge, E. M., McClain, C. M., Rugo-Cook, K., Brewczynski, J., Pryor, C. (2024). The effects of Religiosity, Spirituality, and sense of purpose on posttraumatic stress disorder treatment outcomes among Veterans. Journal of Psychiatric Research, 176, 276–281. https://doi.org/10.1016/j.jpsychires.2024.05.054
  20. McGuire, A. P., Riera, A., Lascano, X. (2025). Adapting MOVED as a web-based moral elevation intervention for veterans with PTSD: Using feedback from a pilot trial and subject matter experts. Contemporary Clinical Trials Communications, 44, 101445. https://doi.org/10.1016/j.conctc.2025.101445
  21. Varker, T., Cowlishaw, S., Baur, J., McFarlane, A. C., Lawrence-Wood, E., Metcalf, O. et al. (2022). Problem anger in veterans and military personnel: Prevalence, predictors, and associated harms of suicide and violence. Journal of Psychiatric Research, 151, 57–64. https://doi.org/10.1016/j.jpsychires.2022.04.004
  22. Malik, T. H. (2022). Military-civilian partner selection for mental health management: An analysis of organisational and technological legitimacy. Ethics, Medicine and Public Health, 20, 100733. https://doi.org/10.1016/j.jemep.2021.100733
  23. Tautz, D., Sprenger, D. A., Schwaninger, A. (2021). Evaluation of four digital tools and their perceived impact on active learning, repetition and feedback in a large university class. Computers & Education, 175, 104338. https://doi.org/10.1016/j.compedu.2021.104338
  24. Hinostroza, J. E., Armstrong-Gallegos, S., Villafaena, M. (2024). Roles of digital technologies in the implementation of inquiry-based learning (IBL): A systematic literature review. Social Sciences & Humanities Open, 9, 100874. https://doi.org/10.1016/j.ssaho.2024.100874
  25. Kulal, A., Dinesh, S., Abhishek, N., Anchan, A. (2024). Digital access and learning outcomes: a study of equity and inclusivity in distance education. International Journal of Educational Management, 38 (5), 1391–1423. https://doi.org/10.1108/ijem-03-2024-0166
  26. Ifenthaler, D., Cooper, M., Daniela, L., Sahin, M. (2023). Social anxiety in digital learning environments: an international perspective and call to action. International Journal of Educational Technology in Higher Education, 20 (1). https://doi.org/10.1186/s41239-023-00419-0
  27. Nguyen, A. J., Russell, T., Skavenski, S., Bogdanov, S., Lomakina, K., Ivaniuk, I. et al. (2023). Development and piloting of a mental health prevention and referral program for veterans and their families in Ukraine. Global Health: Science and Practice, 11 (3). https://doi.org/10.9745/ghsp-d-22-00488
  28. Levis, M., Levy, J., Dimambro, M., Dufort, V., Ludmer, D. J., Goldberg, M., Shiner, B. (2024). Using natural language processing to evaluate temporal patterns in suicide risk variation among high-risk Veterans. Psychiatry Research, 339, 116097. https://doi.org/10.1016/j.psychres.2024.116097
  29. Ryan, A. T., Brenner, L. A., Ulmer, C. S., Mackintosh, M.-A., Greene, C. J. (2023). The Use of Evaluation Panels During the Development of a Digital Intervention for Veterans Based on Cognitive Behavioral Therapy for Insomnia: Qualitative Evaluation Study. JMIR Formative Research, 7, e40104. https://doi.org/10.2196/40104
  30. Van Doren, N., Ng, H., Rawat, E., McKenna, K. R., Blonigen, D. M. (2024). Virtual reality mindfulness training for veterans in residential substance use treatment: Pilot study of feasibility and acceptability. Journal of Substance Use and Addiction Treatment, 161, 209315. https://doi.org/10.1016/j.josat.2024.209315
  31. Lahutina, S., Frankova, I., Gruen, M., Vermetten, E., Zohar, J., Spitschan, M., Bajbouj, M. (2024). A digital self-help tool to promote mental well-being for Ukrainians affected by war – Assessing predictors of stress. Neuroscience Applied, 3, 104089. https://doi.org/10.1016/j.nsa.2024.104089
  32. Pearson, R., Carl, E., Creech, S. K. (2022). Computerized Psychological Interventions in Veterans and Service Members: Systematic Review of Randomized Controlled Trials. Journal of Medical Internet Research, 24 (6), e30065. https://doi.org/10.2196/30065
  33. Balan, O. S., Morris, K., Shepel, M. Ye., Balan, A. A., Savchenko, D. V., Samarchenko, I. I. (2023). Instrumenty tsyfrovizatsii yak zasib pidvyshchennia rivnia dostupnosti do yakisnoi osvity i uspishnoi adaptatsii veteraniv. Odeska politekhnika; Universytet Portsmutu. Available at: https://economics.net.ua/files/analytics/UUT6_Veterans_Analytics_U.pdf
  34. Analiz potreb ta problem veteraniv ta veteranok za 2024 rik. Veteranskyi fond. Available at: https://veteranfund.com.ua/analitics/analiz-potreb-ta-problem-veteraniv-ta-veteranok-za-2024-rik/
  35. Pro proiekt “Stvoreno zakhysnykamy”. Ministerstvo u spravakh veteraniv. Available at: https://mva.gov.ua/veteranam/pro-proekt
  36. Economic Scientific Portal. Available at: https://economics.net.ua/en/uut6
Use of electronic learning as a technology for strengthening social-psychological support for Ukrainian veterans

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-10-30

Як цитувати

Балан, О. С., Шепель, М. Є., Балан, А. А., Липинська, О. А., & Бойко, І. М. (2025). Використання електронного навчання як технології посилення соціально-психологічної підтримки українських ветеранів. Technology Audit and Production Reserves, 5(4(85), 74–82. https://doi.org/10.15587/2706-5448.2025.341056

Номер

Том 5 № 4(85) (2025): Економіка підприємств. Макроекономіка

Розділ

Питання макроекономіки та соціально-економічного розвитку

Ліцензія

Авторське право (c) 2025 Oleksandr Balan, Maryna Shepel, Alla Balan, Olena Lypynska, Iryna Boiko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.