Розгляд впливу переходу від економіки товарних культур на вуглецевий слід

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/2706-5448.2023.286236

Ключові слова:

Бангладеш, вуглецевий слід, екологічна крива Кузнеця, прямі іноземні інвестиції, економічне зростання, валова додана вартість

Анотація

Об’єктом дослідження є вуглецевий слід (CO2), який стрімко зростає, незважаючи на підвищену обізнаність про цю проблему та зростаючу готовність діяти. Наслідки зміни клімату останнім часом стали більш серйозними та привернули увагу міжнародної спільноти. Остання дискусія була зосереджена на вуглецевому сліді як на одній із найнагальніших глобальних проблем, з якою стикаються всі країни. Компроміс між вуглецевим слідом та економічним зростанням для надійних заходів щодо зміни клімату все ще недостатньо вивчений з точки зору ретельного економічного причинно-наслідкового аналізу. Щоб зрозуміти масштаб і швидкість переходу від економіки, заснованої на сільському господарстві, необхідно кількісно визначити та порівняти рівні вуглецевого сліду, пов’язані з сільськогосподарським, промисловим сектором і сектором послуг країни. Щоб зрозуміти індивідуальний внесок кожного економічного сектору в загальний вуглецевий слід і оцінити взаємозв’язок між рівнем диверсифікації економіки та рівнями викидів, спочатку визначимо основні фактори та сили, які впливають на вуглецевий слід кожного сектора, а потім розглянемо, як перехід країни від сільськогосподарської економіки вплинув на викиди в інших секторах економіки. У цьому дослідженні вивчається вплив переходу економіки від товарних культур на вуглецевий слід, аналізуються змінні, що впливають на конверсію, і кількісно визначається значимість із застосуванням екологічної кривої Кузнеця (EKC), а потім модель регресії. Виявлено, що існує перевернута U-подібна схема зв’язку між вуглецевим слідом і доданою вартістю кожної з галузей промисловості, послуг і виробництва; сільського господарства, однак, показано незначну перевернуту U-подібну форму. Крім того, виявлено, що кожна залежна змінна, окрім внеску сільського господарства у ВВП, позитивно корелює з вуглецевим слідом. Аналіз показав, що вдосконалення сільського господарства призводить до зниження викидів вуглекислого газу. У той час як економічний внесок сільського господарства є більш безпечним для навколишнього середовища, промисловість, послуги та виробництво залишають вуглецеві сліди позаду, щоб досягти сталості, сільськогосподарські субсидії та дерегуляція можуть функціонувати як рушійні фактори для розширення економіки товарних культур. З одного боку, податкова політика може бути ефективним інструментом для стимулювання споживання низьковуглецевої енергії в секторі. Робиться припущення, що такі екологічні явища, як землетруси, цунамі та грипи, не мали значного впливу на економіку. Ця робота буде корисна країнам, які зараз мають серйозні екологічні проблеми.

Біографії авторів

Rony Masud, Rikkyo University

Department of International Business

Jihan Binte Enam, Keio University

Law Department

Посилання

  1. Baumert, N., Kander, A., Jiborn, M., Kulionis, V., Nielsen, T. (2019). Global outsourcing of carbon emissions 1995–2009: A reassessment. Environmental Science&Policy, 92, 228–236. doi: https://doi.org/10.1016/j.envsci.2018.10.010
  2. Sachs, J., Schmidt-Traub, G., Kroll, C., Durand-Delacre, D., Teksoz, K. (2017). SDG index and dashboards report 2017. New York: Bertelsmann Stiftung and Sustainable Development Solutions Network, 490.
  3. Mitić, P., Munitlak Ivanović, O., Zdravković, A. (2017). A Cointegration Analysis of Real GDP and CO2 Emissions in Transitional Countries. Sustainability, 9 (4), 568. doi: https://doi.org/10.3390/su9040568
  4. Overview of Greenhouse Gases. US EPA. Us Epa. Available at: https://www.epa.gov/ghgemissions/overview-greenhouse-gases
  5. Climate change 2014: synthesis report. Contribution of Working Groups I, II and III to the Fifth Assessment Report of the Intergovernmental Panel on Climate Change (2014). Geneva IPCC, 151.
  6. Grossman, G. M., Krueger, A. B. (1995). Economic Growth and the Environment. The Quarterly Journal of Economics, 110 (2), 353–377. doi: https://doi.org/10.2307/2118443
  7. Hasan, M. M., Chongbo, W. (2020). Estimating energy-related CO2 emission growth in Bangladesh: The LMDI decomposition method approach. Energy Strategy Reviews, 32, 100565. doi: https://doi.org/10.1016/j.esr.2020.100565
  8. Bouznit, M., Pablo-Romero, M. del P. (2016). CO2 emission and economic growth in Algeria. Energy Policy, 96, 93–104. doi: https://doi.org/10.1016/j.enpol.2016.05.036
  9. Aftab, S., Ahmed, A., Chandio, A. A., Korankye, B. A., Ali, A., Fang, W. (2021). Modeling the nexus between carbon emissions, energy consumption, and economic progress in Pakistan: Evidence from cointegration and causality analysis. Energy Reports, 7, 4642–4658. doi: https://doi.org/10.1016/j.egyr.2021.07.020
  10. Cai, Y., Sam, C. Y., Chang, T. (2018). Nexus between clean energy consumption, economic growth and CO2 emissions. Journal of Cleaner Production, 182, 1001–1011. doi: https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2018.02.035
  11. Salari, M., Javid, R. J., Noghanibehambari, H. (2021). The nexus between CO2 emissions, energy consumption, and economic growth in the U.S. Economic Analysis and Policy, 69, 182–194. doi: https://doi.org/10.1016/j.eap.2020.12.007
  12. Wasti, S. K. A., Zaidi, S. W. (2020). An empirical investigation between CO2 emission, energy consumption, trade liberalization and economic growth: A case of Kuwait. Journal of Building Engineering, 28, 101104. doi: https://doi.org/10.1016/j.jobe.2019.101104
  13. Valadkhani, A., Smyth, R., Nguyen, J. (2019). Effects of primary energy consumption on CO2 emissions under optimal thresholds: Evidence from sixty countries over the last half century. Energy Economics, 80, 680–690. doi: https://doi.org/10.1016/j.eneco.2019.02.010
  14. Rahman, M. M. (2017). Do population density, economic growth, energy use and exports adversely affect environmental quality in Asian populous countries? Renewable and Sustainable Energy Reviews, 77, 506–514. doi: https://doi.org/10.1016/j.rser.2017.04.041
  15. Shahbaz, M., Hye, Q. M. A., Tiwari, A. K., Leitão, N. C. (2013). Economic growth, energy consumption, financial development, international trade and CO2 emissions in Indonesia. Renewable and Sustainable Energy Reviews, 25, 109–121. doi: https://doi.org/10.1016/j.rser.2013.04.009
  16. Ang, J. B. (2008). Economic development, pollutant emissions and energy consumption in Malaysia. Journal of Policy Modeling, 30 (2), 271–278. doi: https://doi.org/10.1016/j.jpolmod.2007.04.010
  17. Islam, F., Muhammad Adnan Hye, Q., Shahbaz, M. (2012). Import‐economic growth nexus: ARDL approach to cointegration. Journal of Chinese Economic and Foreign Trade Studies, 5 (3), 194–214. doi: https://doi.org/10.1108/17544401211263964
  18. Saint Akadiri, S., Alola, A. A., Akadiri, A. C., Alola, U. V. (2019). Renewable energy consumption in EU-28 countries: Policy toward pollution mitigation and economic sustainability. Energy Policy, 132, 803–810. doi: https://doi.org/10.1016/j.enpol.2019.06.040
  19. You, W., Lv, Z. (2018). Spillover effects of economic globalization on CO2 emissions: A spatial panel approach. Energy Economics, 73, 248–257. doi: https://doi.org/10.1016/j.eneco.2018.05.016
  20. Heydari, A., Garcia, D. A., Keynia, F., Bisegna, F., Santoli, L. D. (2019). Renewable Energies Generation and Carbon Dioxide Emission Forecasting in Microgrids and National Grids using GRNN-GWO Methodology. Energy Procedia, 159, 154–159. doi: https://doi.org/10.1016/j.egypro.2018.12.044
  21. Hosseini, S. M., Saifoddin, A., Shirmohammadi, R., Aslani, A. (2019). Forecasting of CO2 emissions in Iran based on time series and regression analysis. Energy Reports, 5, 619–631. doi: https://doi.org/10.1016/j.egyr.2019.05.004
  22. Amarpuri, L., Yadav, N., Kumar, G., Agrawal, S. (2019). Prediction of CO2 emissions using deep learning hybrid approach: A Case Study in Indian Context. 2019 Twelfth International Conference on Contemporary Computing (IC3). doi: https://doi.org/10.1109/ic3.2019.8844902
  23. Moutinho, V., Madaleno, M., Elheddad, M. (2020). Determinants of the Environmental Kuznets Curve considering economic activity sector diversification in the OPEC countries. Journal of Cleaner Production, 271, 122642. doi: https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2020.122642
  24. Sohag, K., Kalugina, O., Samargandi, N. (2019). Re-visiting environmental Kuznets curve: role of scale, composite, and technology factors in OECD countries. Environmental Science and Pollution Research, 26 (27), 27726–27737. doi: https://doi.org/10.1007/s11356-019-05965-7
  25. Murshed, M., Nurmakhanova, M., Elheddad, M., Ahmed, R. (2020). Value addition in the services sector and its heterogeneous impacts on CO2 emissions: revisiting the EKC hypothesis for the OPEC using panel spatial estimation techniques. Environmental Science and Pollution Research, 27 (31), 38951–38973. doi: https://doi.org/10.1007/s11356-020-09593-4
  26. Moutinho, V., Varum, C., Madaleno, M. (2017). How economic growth affects emissions? An investigation of the environmental Kuznets curve in Portuguese and Spanish economic activity sectors. Energy Policy, 106, 326–344. doi: https://doi.org/10.1016/j.enpol.2017.03.069
  27. Ramos, A. H., Madaleno, M., Amorim Varum, C. (2018). An Analysis of the Environmental Kuznets Curve (EKC) Hypothesis in Portugal: Sector Data and Innovation Effects. 2018 15th International Conference on the European Energy Market (EEM). doi: https://doi.org/10.1109/eem.2018.8469919
  28. Asumadu-Sarkodie, S., Owusu, P. A. (2016). The causal nexus between carbon dioxide emissions and agricultural ecosystem – an econometric approach. Environmental Science and Pollution Research, 24 (2), 1608–1618. doi: https://doi.org/10.1007/s11356-016-7908-2
  29. Liu, X., Zhang, S., Bae, J. (2017). The impact of renewable energy and agriculture on carbon dioxide emissions: Investigating the environmental Kuznets curve in four selected ASEAN countries. Journal of Cleaner Production, 164, 1239–1247. doi: https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2017.07.086
  30. Appiah, K., Du, J., Poku, J. (2018). Causal relationship between agricultural production and carbon dioxide emissions in selected emerging economies. Environmental Science and Pollution Research, 25 (25), 24764–24777. doi: https://doi.org/10.1007/s11356-018-2523-z
  31. Waheed, R., Chang, D., Sarwar, S., Chen, W. (2018). Forest, agriculture, renewable energy, and CO2 emission. Journal of Cleaner Production, 172, 4231–4238. doi: https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2017.10.287
  32. Ben Jebli, M., Ben Youssef, S. (2019). Combustible renewables and waste consumption, agriculture, CO2 emissions and economic growth in Brazil. Carbon Management, 10 (3), 309–321. doi: https://doi.org/10.1080/17583004.2019.1605482
  33. Ngarava, Zhou, Ayuk, Tatsvarei. (2019). Achieving Food Security in a Climate Change Environment: Considerations for Environmental Kuznets Curve Use in the South African Agricultural Sector. Climate, 7 (9), 108. doi: https://doi.org/10.3390/cli7090108
  34. Olanipekun, I. O., Olasehinde-Williams, G. O., Alao, R. O. (2019). Agriculture and environmental degradation in Africa: The role of income. Science of The Total Environment, 692, 60–67. doi: https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2019.07.129
  35. Qiao, H., Zheng, F., Jiang, H., Dong, K. (2019). The greenhouse effect of the agriculture-economic growth-renewable energy nexus: Evidence from G20 countries. Science of The Total Environment, 671, 722–731. doi: https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2019.03.336
  36. Sarkodie, S. A. (2018). The invisible hand and EKC hypothesis: what are the drivers of environmental degradation and pollution in Africa? Environmental Science and Pollution Research, 25 (22), 21993–22022. doi: https://doi.org/10.1007/s11356-018-2347-x
  37. Gokmenoglu, K. K., Taspinar, N. (2018). Testing the agriculture-induced EKC hypothesis: the case of Pakistan. Environmental Science and Pollution Research, 25 (23), 22829–22841. doi: https://doi.org/10.1007/s11356-018-2330-6
  38. Agboola, M. O., Bekun, F. V. (2019). Does agricultural value added induce environmental degradation? Empirical evidence from an agrarian country. Environmental Science and Pollution Research, 26 (27), 27660–27676. doi: https://doi.org/10.1007/s11356-019-05943-z
  39. Aydoğan, B., Vardar, G. (2019). Evaluating the role of renewable energy, economic growth and agriculture on CO2 emission in E7 countries. International Journal of Sustainable Energy, 39 (4), 335–348. doi: https://doi.org/10.1080/14786451.2019.1686380
  40. Gurbuz, I. B., Nesirov, E., Ozkan, G. (2021). Does agricultural value-added induce environmental degradation? Evidence from Azerbaijan. Environmental Science and Pollution Research, 28 (18), 23099–23112. doi: https://doi.org/10.1007/s11356-020-12228-3
  41. Alam, J. (2015). Impact of agriculture, industry and service sector’s value added in the GDP on CO2 emissions of selected South Asian countries. World Review of Business Research, 5 (2), 39–59.
  42. Hove, S., Tursoy, T. (2019). An investigation of the environmental Kuznets curve in emerging economies. Journal of Cleaner Production, 236, 117628. doi: https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2019.117628
  43. Pata, U. K. (2017). The effect of urbanization and industrialization on carbon emissions in Turkey: evidence from ARDL bounds testing procedure. Environmental Science and Pollution Research, 25 (8), 7740–7747. doi: https://doi.org/10.1007/s11356-017-1088-6
  44. Adedoyin, F. F., Alola, A. A., Bekun, F. V. (2021). The alternative energy utilization and common regional trade outlook in EU-27: Evidence from common correlated effects. Renewable and Sustainable Energy Reviews, 145, 111092. doi: https://doi.org/10.1016/j.rser.2021.111092
  45. Adedoyin, F. F., Nathaniel, S., Adeleye, N. (2020). An investigation into the anthropogenic nexus among consumption of energy, tourism, and economic growth: do economic policy uncertainties matter? Environmental Science and Pollution Research, 28 (3), 2835–2847. doi: https://doi.org/10.1007/s11356-020-10638-x
  46. Adedoyin, F. F., Ozturk, I., Agboola, M. O., Agboola, P. O., Bekun, F. V. (2021). The implications of renewable and non-renewable energy generating in Sub-Saharan Africa: The role of economic policy uncertainties. Energy Policy, 150, 112115. doi: https://doi.org/10.1016/j.enpol.2020.112115
  47. Alola, A. A., Alola, U. V. (2018). Agricultural land usage and tourism impact on renewable energy consumption among Coastline Mediterranean Countries. Energy & Environment, 29 (8), 1438–1454. doi: https://doi.org/10.1177/0958305x18779577
  48. Adedoyin, F. F., Bekun, F. V. (2020). Modelling the interaction between tourism, energy consumption, pollutant emissions and urbanization: renewed evidence from panel VAR. Environmental Science and Pollution Research, 27 (31), 38881–38900. doi: https://doi.org/10.1007/s11356-020-09869-9
  49. Latif, K., Raza, M. Y., Shahid Adil, Rehana Kouser. (2020). Nexus between Economy, Agriculture, Population, Renewable Energy and CO2 Emissions: Evidence from Asia-Pacific Countries. Journal of Business and Social Review in Emerging Economies, 6 (1), 261–276. doi: https://doi.org/10.26710/jbsee.v6i1.1072
  50. Çoban, O., Kılınç, N. Ş. (2015) Yenilenebilir enerji tüketimi ve karbon emisyonuilişkisi: TR örneği. Sosyal Bilimler Enstitüsü Dergisi, 38, 195–208.
  51. Khan, Z., Ali, S., Umar, M., Kirikkaleli, D., Jiao, Z. (2020). Consumption-based carbon emissions and International trade in G7 countries: The role of Environmental innovation and Renewable energy. Science of The Total Environment, 730, 138945. doi: https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2020.138945
  52. Safi, A., Chen, Y., Wahab, S., Ali, S., Yi, X., Imran, M. (2021). Financial Instability and Consumption-based Carbon Emission in E-7 Countries: The Role of Trade and Economic Growth. Sustainable Production and Consumption, 27, 383–391. doi: https://doi.org/10.1016/j.spc.2020.10.034
  53. Wang, Q., Zhang, F. (2021). The effects of trade openness on decoupling carbon emissions from economic growth – Evidence from 182 countries. Journal of Cleaner Production, 279, 123838. doi: https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2020.123838
  54. Çetin, M., Saygin, S., Demir, H. (2020). Tarım Sektörünün Çevre Kirliliği Üzerindeki Etkisi: Türkiye Ekonomisi İçin Bir Eşbütünleşme ve Nedensellik Analizi. Tekirdağ Ziraat Fakültesi Dergisi, 17 (3), 329–345. doi: https://doi.org/10.33462/jotaf.678764
  55. Uddin, M. M. M. (2020). What are the dynamic links between agriculture and manufacturing growth and environmental degradation? Evidence from different panel income countries. Environmental and Sustainability Indicators, 7, 100041. doi: https://doi.org/10.1016/j.indic.2020.100041
  56. Jiang, Q., Khattak, S. I., Ahmad, M., Lin, P. (2021). Mitigation pathways to sustainable production and consumption: Examining the impact of commercial policy on carbon dioxide emissions in Australia. Sustainable Production and Consumption, 25, 390–403. doi: https://doi.org/10.1016/j.spc.2020.11.016
  57. Lv, M., Bai, M. (2020). Evaluation of China’s carbon emission trading policy from corporate innovation. Finance Research Letters, 39, 101565. doi: https://doi.org/10.1016/j.frl.2020.101565
  58. Ridzuan, N. H. A. M., Marwan, N. F., Khalid, N., Ali, M. H., Tseng, M.-L. (2020). Effects of agriculture, renewable energy, and economic growth on carbon dioxide emissions: Evidence of the environmental Kuznets curve. Resources, Conservation and Recycling, 160, 104879. doi: https://doi.org/10.1016/j.resconrec.2020.104879
  59. Strapasson, A., Woods, J., Meessen, J., Mwabonje, O., Baudry, G., Mbuk, K. (2020). EU land use futures: modelling food, bioenergy and carbon dynamics. Energy Strategy Reviews, 31, 100545. doi: https://doi.org/10.1016/j.esr.2020.100545
  60. Xu, X., Wang, Q., Ran, C., Mu, M. (2021). Is burden responsibility more effective? A value-added method for tracing worldwide carbon emissions. Ecological Economics, 181, 106889. doi: https://doi.org/10.1016/j.ecolecon.2020.106889
  61. Apaydın, Ş., Taşdoğan, C. (2019). Türkiye’de iktisadi büyüme ve birincil enerji tüketiminin karbon salınımı üzerindeki etkisi: Yapısal VAR yaklaşımı. Akademi Sosyal Bilimler Dergisi, 6 (16), 19–35.
  62. Wang, G., Han, Q., de Vries, B. (2019). Assessment of the relation between land use and carbon emission in Eindhoven, the Netherlands. Journal of Environmental Management, 247, 413–424. doi: https://doi.org/10.1016/j.jenvman.2019.06.064
  63. Khan, M. T. I., Ali, Q., Ashfaq, M. (2018). The nexus between greenhouse gas emission, electricity production, renewable energy and agriculture in Pakistan. Renewable Energy, 118, 437–451. doi: https://doi.org/10.1016/j.renene.2017.11.043
  64. Başar, S. (2018). Enerji tüketimi ve karbon emisyonu ile iktisadi büyüme arasindaki ilişkinin tesp. Gumushane Universitesi Sosyal Bilimler Elektronik Dergisi, 9 (23), 332–347. doi: https://doi.org/10.17823/gusb.2636
  65. Çetin, M., Yüksel, Ö. (2018). The impact of energy consumption on carbon emissions in Turkish economy. Mehmet Akif Ersoy Üniversitesi İktisadi ve İdari Bilimler Fakültesi Dergisi, 5 (2), 169–186. doi: https://doi.org/10.30798/makuiibf.409119
  66. Antonakakis, N., Chatziantoniou, I., Filis, G. (2017). Energy consumption, CO 2 emissions, and economic growth: An ethical dilemma. Renewable and Sustainable Energy Reviews, 68, 808–824. doi: https://doi.org/10.1016/j.rser.2016.09.105
  67. Şimşek, T., Yiğit, E. (2017). BRICT Ülkelerinde Yenilenebilir Enerji Tüketimi, Petrol Fiyatları, CO2 Emisyonu, Kentleşme ve Ekonomik Büyüme Üzerine Nedensellik Analizi. Eskişehir Osmangazi Üniversitesi İktisadi ve İdari Bilimler Dergisi, 12 (3), 117–136. doi: https://doi.org/10.17153/oguiibf.335630
  68. Güllü, M., Yakişik, H. (2017). Karbon Emisyonu Ve Enerji Tüketiminin Büyüme Üzerindeki Etkileri: MIST Ülkeleri Karşılaştırması. Sosyoekonomi, 25 (32), 239–239. doi: https://doi.org/10.17233/sosyoekonomi.289930
  69. Cerdeira Bento, J. P., Moutinho, V. (2016). CO2 emissions, non-renewable and renewable electricity production, economic growth, and international trade in Italy. Renewable and Sustainable Energy Reviews, 55, 142–155. doi: https://doi.org/10.1016/j.rser.2015.10.151
  70. Saidi, K., Hammami, S. (2015). The impact of CO2 emissions and economic growth on energy consumption in 58 countries. Energy Reports, 1, 62–70. doi: https://doi.org/10.1016/j.egyr.2015.01.003
  71. Bölük, G., Mert, M. (2015). The renewable energy, growth and environmental Kuznets curve in Turkey: An ARDL approach. Renewable and Sustainable Energy Reviews, 52, 587–595. doi: https://doi.org/10.1016/j.rser.2015.07.138
  72. Ridzuan, N. H. A. M., Marwan, N. F., Khalid, N., Ali, M. H., Tseng, M.-L. (2020). Effects of agriculture, renewable energy, and economic growth on carbon dioxide emissions: Evidence of the environmental Kuznets curve. Resources, Conservation and Recycling, 160, 104879. doi: https://doi.org/10.1016/j.resconrec.2020.104879
  73. Climate change and sustainability disputes: The international legal framework (2021). Norton Rose Fulbright. Available at: https://www.nortonrosefulbright.com/en/knowledge/publications/aec10a3b/climate-change-and-sustainability-disputes-the-international-legal-framework
  74. Tardi, C. (2022). What is the Kyoto Protocol? Definition, History, Timeline, Status. Available at: https://www.investopedia.com/terms/k/kyoto.asp
  75. The Paris Agreement What is the Paris Agreement? UNFCCC website. Available at: https://unfccc.int/process-and-meetings/the-paris-agreement
Consideration of the impact of the transition from a cash crop economy on the carbon footprint

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-08-23

Як цитувати

Masud, R., & Enam, J. B. (2023). Розгляд впливу переходу від економіки товарних культур на вуглецевий слід. Technology Audit and Production Reserves, 4(4(72), 40–54. https://doi.org/10.15587/2706-5448.2023.286236

Номер

Том 4 № 4(72) (2023): Економіка підприємств. Макроекономіка

Розділ

Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка

Ліцензія

Авторське право (c) 2023 Rony Md. Masud, Jihan Binte Enam

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.