Формування еколого-економічного механізму збалансованого розвитку сільських територій України за принципами євроінтеграційних процесів

Анотація

Об’єктом дослідження є теоретико-методологічні аспекти та практичні важелі формування еколого-економічного механізму збалансованого розвитку сільських територій України.

У ході дослідження було використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження. Методи аналізу та синтезу використано для систематизації теоретичних положень, статистичний метод – для аналізу даних, метод порівнянь – для дослідження динаміки еколого-економічних показників, а графічний метод – для наочного представлення результатів дослідження. Також застосовано методи індукції та дедукції для теоретичного узагальнення матеріалу та формулювання висновків щодо розвитку сільських територіальних громад, які спрямовані на реалізацію принципів збалансованого розвитку в умовах децентралізації.

Результати дослідження полягають у виявленні та якісному обґрунтуванні структурного потенціалу щодо підвищення ефективності управління збалансованості розвитку сільських територій, зокрема:

– напрямів інституціональної синергії (консолідації зусиль органів місцевого самоврядування та державних установ в єдиному форматі планування);

– важелів регуляторної гармонізації (шляхом адаптації інструментів екологічного стимулювання ЄС в українське законодавство);

– напрямів мотиваційної узгодженості у контексті взаємодії еколого-економічних вимог, що сприятиме залученню приватних інвестицій у збалансований розвиток сільських територій.

Очікуваний ефект від упровадження запропонованого еколого-економічного механізму є результат його системної дії та гармонізації, що забезпечить синергію між трьома ключовими основами, таким як:

– імплементація принципів євроінтеграції, що формує визначену нормативно-методичну базу, яка спрямовує діяльність суб’єктів на досягнення встановлених стандартів збалансованості розвитку;

– взаємодія економічних стимулів з екологічними обмеженнями, що створюватиме безпосередню мотивацію для місцевих громад і бізнесу щодо раціонального використання природних ресурсів;

– курс на децентралізацію та підсилення ресурсного потенціалу органів місцевого самоврядування, що забезпечить не лише врахування специфіки територій, а й підвищить відповідальність за результати. Це в сукупності трансформує механізм із теоретичної концепції на ефективний інструмент відновлення та збалансованості розвитку сільських територій.