Удосконалення методу оцінки реактивності навантаження на основі перетоків енергії в межах одного періоду напруги

Автор(и)

  • Дмитро Анатолійович Гапон Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Україна https://orcid.org/0000-0001-8609-9707
  • Роман Ігорович Дем’яненко Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Україна https://orcid.org/0000-0002-0902-2607
  • Андрій Олександрович Солодовник Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Україна https://orcid.org/0009-0006-3196-3530
  • Олександр Олександрович Светелік Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Україна https://orcid.org/0000-0001-7005-6761

DOI:

https://doi.org/10.15587/2706-5448.2026.356688

Ключові слова:

реактивна потужність, коефіцієнт потужності, гармоніка, перетоки енергії, електрична мережа, енергосистем

Анотація

Об’єктом дослідження є процес оцінки реактивного опору та компенсації реактивної потужності в однофазних електричних мережах, що містять як лінійні, так і нелінійні навантаження.

Проблематика дослідження полягає в обмеженості класичних визначень реактивної потужності за основною гармонікою в умовах спотворення форми кривої струму нелінійними навантаженнями, що ускладнює коректну оцінку реактивної потужності та керування її компенсацією.

Запропоновано енергетичний підхід для оцінки реактивності навантаження. Метод вводить безрозмірний коефіцієнт реактивності, що визначається як відношення величини енергії за один період напруги до загальної площі складових перетоків миттєвої енергії, пов'язаних із двостороннім енергообміном між джерелом і навантаженням. Для синусоїдальних умов отримано аналітичну залежність між цим коефіцієнтом і кутом зсуву фаз між напругою та струмом. Ця залежність дозволяє відновлювати значення кута зсуву фаз на основі дискретних вимірювань напруги та струму за допомогою ітераційного методу Ньютона.

Для перевірки методу в середовищі Simulink було розроблено імітаційну модель однофазної електричної мережі з лінійними та нелінійними навантаженнями. Моделювання проводилося для лінійного, нелінійного та змішаного режимів роботи з різними співвідношеннями активної та реактивної потужності.

Результати показують, що за домінування нелінійного навантаження або за малих значень ємнісної реактивної складової лінійного навантаження, компенсація на основі запропонованого методу дозволяє отримати вищі значення коефіцієнта потужності, ніж класичний підхід за реактивною потужністю. Для навантажень із значною індуктивною складовою класичний метод залишається ефективнішим. Запропонований удосконалений метод може бути застосований у системах моніторингу якості електроенергії та пристроях адаптивної компенсації реактивної потужності для мереж із нелінійними навантаженнями.

Біографії авторів

Дмитро Анатолійович Гапон, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

Доктор технічних наук, завідувач кафедри

Кафедра автоматизації та кібербезпеки енергосистем

Роман Ігорович Дем’яненко, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

Доктор філософії, старший викладач

Кафедра автоматизації та кібербезпеки енергосистем

Андрій Олександрович Солодовник, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

Аспірант

Кафедра автоматизації та кібербезпеки енергосистем

Олександр Олександрович Светелік, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

Аспірант

Кафедра автоматизації та кібербезпеки енергосистем

Посилання

  1. IEEE Standard Definitions for the Measurement of Electric Power Quantities Under Sinusoidal, Nonsinusoidal, Balanced, or Unbalanced Conditions (2010). IEEE. https://doi.org/10.1109/ieeestd.2010.5439063
  2. Emanuel, A. E. (2004). Summary of IEEE Standard 1459: Definitions for the Measurement of Electric Power Quantities Under Sinusoidal, Nonsinusoidal, Balanced, or Unbalanced Conditions. IEEE Transactions on Industry Applications, 40 (3), 869–876. https://doi.org/10.1109/tia.2004.827452
  3. Czarnecki, L. S. (2005). Physical Fundamentals of the Power Theory of Electrical Systems. Poznan University of Technology. Available at: https://czarnecki.study/wp-content/uploads/2019/08/J153-Physical-Fund-of-the-Power-Theory.pdf
  4. Montoya, F. G. (2019). Geometric Algebra in Nonsinusoidal Power Systems: A Case of Study for Passive Compensation. Symmetry, 11 (10), 1287. https://doi.org/10.3390/sym11101287
  5. Bucci, G., Ciancetta, F., Fiorucci, E., Ometto, A. (2017). Survey about Classical and Innovative Definitions of the Power Quantities Under Nonsinusoidal Conditions. International Journal of Emerging Electric Power Systems, 18 (3). https://doi.org/10.1515/ijeeps-2017-0002
  6. Czarnecki, L. S. (2005). Currents’ Physical Components (CPC) in Circuits with Nonsinusoidal Voltages and Currents. Electrical Power Quality and Utilisation Journal, 11 (2), 3–14. Available at: https://bibliotekanauki.pl/articles/262747.pdf
  7. Czarnecki, L. S. (2007). Physical interpretation of the reactive power in terms of the CPC power theory. Electrical Power Quality and Utilisation Journal, 13 (1), 87–93. Available at: https://czarnecki.study/wp-content/uploads/2019/08/103-Physical-Interpretation-1.pdf
  8. Mikulović, J. Č., Šekara, T. B. (2015). A new reactive power definition based on the minimization of the load non-reactive currents. 2015 International School on Nonsinusoidal Currents and Compensation (ISNCC). Lagow: IEEE, 1–6. https://doi.org/10.1109/isncc.2015.7174683
  9. Garzón, C., Blanco, A. M., Pavas, A., Meyer, J. (2024). Potential Use of Fryze’s Approach-Based Power Theories in Waveform Distortion Contribution Assessment. Revista UIS Ingenierías, 23 (1). https://doi.org/10.18273/revuin.v23n1-2024003
  10. Sinvula, R., Abo-Al-Ez, K. M., Kahn, M. T. (2019). Harmonic Source Detection Methods: A Systematic Literature Review. IEEE Access, 7, 74283–74299. https://doi.org/10.1109/access.2019.2921149
  11. Filianik, D. V., Voloshko, A. V. (2020). Analiz metodiv vyznachennia dzherel harmonichnykh spotvoren v elektrychnii merezhi. Enerhetyka: ekonomika, tekhnolohii, ekolohiia, 1, 29–38. Available at: https://energy.kpi.ua/article/download/217561/217460/492402
  12. Martinez, R., Castro, P., Arroyo, A., Manana, M., Galan, N., Moreno, F. S. et al. (2022). Techniques to Locate the Origin of Power Quality Disturbances in a Power System: A Review. Sustainability, 14 (12), 7428. https://doi.org/10.3390/su14127428
  13. Zhang, C., Li, Y., Han, W., Song, G., Zhang, H. (2024). Time‐domain harmonic source location and evaluation methods based on non‐linear and time‐varying properties of devices. IET Generation, Transmission & Distribution, 18 (16), 2604–2624. https://doi.org/10.1049/gtd2.13219
  14. Kirihara, K., Yamazaki, J., Chongfuangprinya, P., Konstantinopoulos, S., Lackner, C., Chow, J. H. et al. (2019). Speeding Up the Dissipating Energy Flow Based Oscillation Source Detection. 2019 International Conference on Smart Grid Synchronized Measurements and Analytics (SGSMA). College Station: IEEE, 1–8. https://doi.org/10.1109/sgsma.2019.8784528
  15. Liu, R., Zhang, Y., Gao, S., Li, D., Liu, C., Che, J. et al. (2025). Localization of Forced Oscillation Sources in Power Systems with Grid-Forming Wind Turbines Based on ICEEMDAN-ITEO. Energies, 18 (22), 6025. https://doi.org/10.3390/en18226025
  16. Reactive Power Measurement and Math Channel (2024). Pico Technology. Available at: https://www.picotech.com/library/knowledge-bases/oscilloscopes/reactive-power-measurement-and-math-channel
  17. Shukla, S., Mishra, S., Singh, B., Kumar, S. (2017). Implementation of Empirical Mode Decomposition Based Algorithm for Shunt Active Filter. IEEE Transactions on Industry Applications, 53 (3), 2392–2400. https://doi.org/10.1109/tia.2017.2677364
  18. Lu, C. L., Huang, P. H. (2013). Power System Stability Study with Empirical Mode Decomposition. Advanced Materials Research, 732–733, 905–908. https://doi.org/10.4028/www.scientific.net/amr.732-733.905
  19. Akagi, H., Watanabe, E. H., Aredes, M. (2017). Instantaneous Power Theory and Applications to Power Conditioning. John Wiley & Sons, 480. https://doi.org/10.1002/9781119307181
  20. Nikolov, Z., Hlebarov, Z., Korsemov, C., Toshev, H. (2008). Distribution of Active and Reactive Energy in a Power Line. Cybernetics and Information Technologies, 8 (2), 12–25. Available at: https://cit.iict.bas.bg/CIT_08/v8-2/12-25.pdf
  21. Spasojevic, B. (2007). The Time Domain Method for Power Line Reactive Energy Measurement. IEEE Transactions on Instrumentation and Measurement, 56 (5), 2033–2042. https://doi.org/10.1109/tim.2007.895622
Improvement of the method for assessing load reactivity based on energy flows within a single voltage period

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-04-30

Як цитувати

Гапон, Д. А., Дем’яненко, Р. І., Солодовник, А. О., & Светелік, О. О. (2026). Удосконалення методу оцінки реактивності навантаження на основі перетоків енергії в межах одного періоду напруги. Technology Audit and Production Reserves, 2(1(88), 55–63. https://doi.org/10.15587/2706-5448.2026.356688

Номер

Розділ

Електротехніка та промислова електроніка