Дослідження безпечності лляних волокон для виробів медичного та санітарно-гігієнічного призначення

Автор(и)

  • Valentyna Entushenko Херсонський національний технічний університет, Бериславське шосе, 24, м. Херсон, Україна, 73008, Україна https://orcid.org/0000-0001-6545-7755
  • Oksana Zakora Херсонський національний технічний університет, Бериславське шосе, 24, м. Херсон, Україна, 73008, Україна https://orcid.org/0000-0001-6760-2370
  • Artem Evtushenko Херсонський національний технічний університет, Бериславське шосе, 24, м. Херсон, Україна, 73008, Україна https://orcid.org/0000-0002-7103-9186

DOI:

https://doi.org/10.15587/2312-8372.2017.100025

Ключові слова:

гранично допустимі концентрації, класи небезпеки, важкі метали в льоні, безпечність лляного волокна

Анотація

Досліджено нормативно-технічну документацію, в якій регламентуються вимоги щодо безпечності лляного волокна. Доведено необхідність перегляду нормативів щодо вмісту хімічних елементів у лляному волокні та застарілої нормативної бази. Визначено, що критеріями нормування є гранично допустимі концентрації всіх хімічних елементів, які можуть потрапляти з ґрунту та накопичуватися у лляному волокні.

Біографії авторів

Valentyna Entushenko, Херсонський національний технічний університет, Бериславське шосе, 24, м. Херсон, Україна, 73008

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра товарознавства, стандартизації та сертифікації

Oksana Zakora, Херсонський національний технічний університет, Бериславське шосе, 24, м. Херсон, Україна, 73008

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра експертизи, технології і дизайну текстилю

Artem Evtushenko, Херсонський національний технічний університет, Бериславське шосе, 24, м. Херсон, Україна, 73008

Аспірант

Кафедра експертизи, технології і дизайну текстилю

Посилання

  1. Zhivetin, V. V., Ginzburg, L. N., Olshanskaia, O. M. (2002). Len i ego kompleksnoe ispol'zovanie. Moscow: Inform-Znanie, 400.
  2. Artemov, A. V., Miheeva, O. A. (2009). Mediko-gigienicheskie svoistva l'nianyh tkanei. Dizain i tehnologii, 12 (54), 90–96.
  3. Touré, A., Xueming, X. (2010). Flaxseed Lignans: Source, Biosynthesis, Metabolism, Antioxidant Activity, Bio-Active Components, and Health Benefits. Comprehensive Reviews in Food Science and Food Safety, 9 (3), 261–269. doi:10.1111/j.1541-4337.2009.00105.x
  4. Zhivetin, V. V., Ginzburg, L. N. (1998). Len na rubezhe XX i XXI vekov. Moscow: IPO «Poligrom», 184.
  5. Yakutina, N. V., Artemov, A. V., Liubskaya, O. G. (2011). Medical and biological aspects of ecological characteristics of flax. Science Review, 5, 28–33.
  6. Yakutina, N. V., Artemov, A. V., Liubskaya, O. G. (2013). Sorption properties of linen fabrics. Science Review, 3, 35–37.
  7. Zhivetin, V. V., Osipov, B. P., Osipova, N. N. (2002). L'nianoe syr'e v izdeliiah meditsinskogo i sanitarno-gigienicheskogo naznacheniia. Rossiiskii himicheskii zhurnal, XLVI (2), 31–35.
  8. Halyk, I. S., Kotsevych, O. B., Semak, B. D. (2006). Ekolohichna bezpeka ta biostiikist tekstylnykh materialiv. Lviv: Lviv Commercial Academy, 232.
  9. Yarshchuk, O. V., Bokhonko, O. P., Lepikash, O. Yu. (2011). Strukturnyi pidkhid do optymizatsii pokaznykiv yakosti tekstylnykh materialiv ta vyrobiv z nykh. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu. Tekhnichni nauky, 1, 209–213.
  10. Prodanchuk, M. H., Senenko, L. H., Kravchuk, O. P., Lieposhkin, I. V. (2004). Suchasni problemy bezpechnosti tekstylnykh materialiv ta odiahu v ramkakh harmonizatsii z vymohamy standartiv krain yevropeiskoho spivtovarystva. Suchasni problemy toksykolohii, 1, 3–8.
  11. Angelova, V., Ivanova, R., Delibaltova, V., Ivanov, K. (2004). Bio-accumulation and distribution of heavy metals in fibre crops (flax, cotton and hemp). Industrial Crops and Products, 19 (3), 197–205. doi:10.1016/j.indcrop.2003.10.001
  12. Rezić, I. (2013). Cellulosic fibers – Biosorptive materials and indicators of heavy metals pollution. Microchemical Journal, 107, 63–69. doi:10.1016/j.microc.2012.07.009
  13. Kulma, A., Skórkowska-Telichowska, K., Kostyn, K., Szatkowski, M., Skała, J., Drulis-Kawa, Z., Preisner, M., Żuk, M., Szperlik, J., Wang, Y. F., Szopa, J. (2015). New flax producing bioplastic fibers for medical purposes. Industrial Crops and Products, 68, 80–89. doi:10.1016/j.indcrop.2014.09.013
  14. Anjum, S., Abbasi, B. H., Doussot, J., Favre-Réguillon, A., Hano, C. (2017). Effects of photoperiod regimes and ultraviolet-C radiations on biosynthesis of industrially important lignans and neolignans in cell cultures of Linum usitatissimum L. (Flax). Journal of Photochemistry and Photobiology B: Biology, 167, 216–227. doi:10.1016/j.jphotobiol.2017.01.006
  15. Stamboulis, A., Baillie, C. A., Peijs, T. (2001). Effects of environmental conditions on mechanical and physical properties of flax fibers. Composites Part A: Applied Science and Manufacturing, 32 (8), 1105–1115. doi:10.1016/s1359-835x(01)00032-x
  16. Bagheri, Z. S., El Sawi, I., Schemitsch, E. H., Zdero, R., Bougherara, H. (2013). Biomechanical properties of an advanced new carbon/flax/epoxy composite material for bone plate applications. Journal of the Mechanical Behavior of Biomedical Materials, 20, 398–406. doi:10.1016/j.jmbbm.2012.12.013
  17. Kunert-Keil, C., Gredes, T., Meyer, A., Wróbel-Kwiatkowska, M., Dominiak, M., Gedrange, T. (2012). The survival and proliferation of fibroblasts on biocomposites containing genetically modified flax fibers: An in vitro study. Annals of Anatomy – Anatomischer Anzeiger, 194 (6), 513–517. doi:10.1016/j.aanat.2011.12.006
  18. Semak, B. B. (2011). Teoretyko-metodolohichni osnovy formuvannia vitchyznianoho syrovynnoho rynku ekolohichno bezpechnykh tovariv tekstylnoi promyslovosti. Kherson: Hrin D. S., 232.
  19. Semak, B. B. (2007). Naukovi zasady formuvannia rynku roslynnoi tekhnichnoi syrovyny ta yoho okremykh sehmentiv. Lviv: Lviv Commercial Academy, 512.
  20. Tikhosova, H. A., Holovenko, T. M., Mieniailo, I. O. (2011). Oderzhannia volokon riznoho funktsionalnoho pryznachennia z tresty lonu oliinoho. Lehka promyslovist, 1, 40–42.
  21. Fedosova, N. M. (2010). Rasshirenie vozmozhnostei ispol'zovaniia maslichnogo l'na. Problemy legkoi i tekstil'noi promyshlennosti Ukrainy, 1, 115–116.
  22. GOST 17.4.02-83. Ohrana prirody. Pochvy. Klassifikatsiia himicheskih veshchestv dlia kontrolia zagriazneniia. (1985). Introduced: 1985-01-01. Moscow: Izdatel'stvo standartov, 12.
  23. Standart 100 by OEKO-TEX. OEKO-TEX® Certifications&Services. Available: https://www.oeko-tex.com/ru/business/certifications_and_services/ots_100/ots_100_start.xhtml
  24. DSanPiN 3.3-182-2012. Materialy ta vyroby tekstylni, shkiriani i khutrovi. Osnovni hihiienichni vymohy. (2012). Introduced: 2013-09-01. Kyiv: State Sanitary Norms and Regulations, 35.
  25. Pendias, H., Kabata-Pendias, A. (2001). Trace Elements in Soils and Plants, Third Edition. CRC Press, 403. doi:10.1201/9781420039900
  26. Alekseev, Yu. V. (1987). Tiazhelye metally v pochvah i rasteniiah. Leningrad: Agropromizdat, 142.
  27. Foy, C. D., Chaney, R. L., White, M. C. (1978). The Physiology of Metal Toxicity in Plants. Annual Review of Plant Physiology, 29 (1), 511–566. doi:10.1146/annurev.pp.29.060178.002455
  28. Mortvedt, J. J., Cox, F. R., Shuman, L. M.; In: Welch, R. M. (1991). Micronutrients in Agriculture. Soil Science Society of America, 760.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-03-30

Як цитувати

Entushenko, V., Zakora, O., & Evtushenko, A. (2017). Дослідження безпечності лляних волокон для виробів медичного та санітарно-гігієнічного призначення. Technology Audit and Production Reserves, 2(3(34), 4–7. https://doi.org/10.15587/2312-8372.2017.100025

Номер

Том 2 № 3(34) (2017): Хімічна інженерія

Розділ

Хіміко-технологічні системи: Оригінальне дослідження

Ліцензія

Авторське право (c) 2017 Valentyna Entushenko, Oksana Zakora, Artem Evtushenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.