Аналіз технологічної пошкоджуваності виливків, виготовлених в піщаних формах

Автор(и)

  • Oleg Kuzin Національний університет «Львівська політехніка», вул. Степана Бандери, 12, м. Львів, Україна, 79013, Україна https://orcid.org/0000-0003-3669-0237
  • Jaroslav Kusyj Національний університет «Львівська політехніка», вул. Степана Бандери, 12, м. Львів, Україна, 79013, Україна https://orcid.org/0000-0001-5741-486X
  • Nikolai Kuzin Львівська філія Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту ім. акад. В. Лазаряна, вул. Ів. Блажкевич, 12а, м. Львів, Україна, 79052, Україна https://orcid.org/0000-0002-6032-4598

DOI:

https://doi.org/10.15587/2312-8372.2017.104769

Ключові слова:

технологічна пошкоджуваність, коефіцієнт гомогенності Вейбулла, прискорена кристалізація, рідка фаза, ливарні дефекти

Анотація

За результатами розсіювання характеристик твердості встановлено, що технологічна пошкоджуваність окремих об’ємів виливка залежить від розподілу температурних полів, напрямку тепловідведення, особливостей живлення рідкою фазою металу, що кристалізується. Збільшення віддалі від живильників сприяє підвищенню, а прискорене охолодженння та спрямоване тепловідведення зменшенню технологічної пошкоджуваності виливка при затвердіванні.

Біографії авторів

Oleg Kuzin, Національний університет «Львівська політехніка», вул. Степана Бандери, 12, м. Львів, Україна, 79013

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра прикладного матеріалознавства та обробки матеріалів

Jaroslav Kusyj, Національний університет «Львівська політехніка», вул. Степана Бандери, 12, м. Львів, Україна, 79013

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра технології машинобудування

Nikolai Kuzin, Львівська філія Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту ім. акад. В. Лазаряна, вул. Ів. Блажкевич, 12а, м. Львів, Україна, 79052

Доктор технічних наук, доцент

Посилання

  1. Kusyj, J. (2002). Tekhnolohichne zabezpechennia fizyko-mekhanichnykh parametriv poverkhnevykh shariv metalevykh dovhomirnykh tsylindrychnykh detalei vibratsiino-vidtsentrovym zmitsnenniam. Lviv, 260.
  2. Kusyj, J., Kuk, A. (2015). Method devised to improve technological reliability of machine parts. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1(7(73)), 41–51. doi:10.15587/1729-4061.2015.36336
  3. Kusyj, J., Kuzin, O., Kuzin, N. (2016). The dependence of intergrain damageability of casting on the technological treatment route. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1(5(79)), 39–47. doi:10.15587/1729-4061.2016.59845
  4. Kuzin, N. (2015). Ob odnoi matematicheskoi modeli izmeneniia ekspluatatsionnyh svoistv materiala. Prikladnaia mehanika, 51 (4), 125–132.
  5. Suslov, A. G. (2000). Kachestvo poverhnostnogo sloia detalei mashin. Moscow: Mashinostroenie, 320.
  6. In: Suslov, A. G. (2008). Inzheneriia poverhnosti detalei. Moscow: Mashinostroenie, 320.
  7. Pronikov, A. S. (1978). Nadezhnost' mashin. Moscow: Mashinostroenie, 592.
  8. Hrulindik, D. S., Petrovskii, E. A. (2011). FMEA – instrument vliianiia na kachestvo protsessov obsluzhivaniia proizvodstva. Sovremennye problemy nauki i obrazovaniia, 6, 39.
  9. Kuzin, O., Kusyj, J., Topilnytskyj, V. (2015). Influence of technological heredity on reliability parameters of products. Technology Audit and Production Reserves, 1(1(21)), 15–21. doi:10.15587/2312-8372.2015.37678
  10. Yashcheritsyn, P. I., Ryzhov, E. V., Averchenko, V. I. (1977). Tehnologicheskaia nasledstvennost' v mashinostroenii. Minsk: Nauka i tehnika, 256.
  11. Bozhydarnik, V. V., Hryhorieva, N. S., Shabaikovych, V. A. (2006). Tekhnolohiia vyhotovlennia detalei vyrobiv. Lutsk: Nadstyria, 612.
  12. Ogorodnikova, O. M. (2012). Possibilities of Siemens PLM software for robotics research and production management. Proceedings of Russian-Korea scientific workshop «Advanced computer and information technologies». Ekaterinburg: UrFU, 122–128.
  13. Skoogh, A., Perera, T., Johansson, B. (2012). Input data management in simulation – Industrial practices and future trends. Simulation Modelling Practice and Theory, 29, 181–192. doi:10.1016/j.simpat.2012.07.009
  14. Wang, L. (2013). Data Representation of Machine Models. Dynamic Thermal Analysis of Machines in Running State. London: Springer-Verlag, 11–29. doi:10.1007/978-1-4471-5273-6_2
  15. McDowell, D. L. (2007). Simulation-assisted materials design for the concurrent design of materials and products. Journal of the Minerals, Metals and Materials Society, 59 (9), 21–25. doi:10.1007/s11837-007-0111-7
  16. Dalskii, A. M. (1975). Tehnologicheskoe obespechenie nadezhnosti vysokotochnyh detalei mashin. Moscow: Mashinostroenie, 319.
  17. Durham, S. D., Padgett, W. J. (1997). Cumulative Damage Models for System Failure with Application to Carbon Fibers and Composites. Technometrics, 39 (1), 34–44. doi:10.2307/1270770
  18. McEvily, A. J. (2013). Metal Failures: Mechanisms, Analysis, Prevention. Ed. 2. John Wiley & Sons, 480. doi:10.1002/9781118671023
  19. In: Zohdi, T. I., Wriggers, P. (2005). An Introduction to Computational Micromechanics. Lecture Notes in Applied and Computational Mechanics. Springer, 198. doi:10.1007/978-3-540-32360-0
  20. Kundu, T. (2008). Fundamentals of Fracture Mechanics. Boca Raton, FL, USA: CRC Press, Taylor and Francis Group, 304.
  21. Lebedev, A. A., Muzyka, N. R., Volchek, N. L. (2003). Metod diagnostiki sostoianiia materiala po parametram rasseianiia harakteristik tverdosti. Zavodskaya Laboratoriya. Diagnostika Materialov, 12, 49–51.
  22. Lebedev, A. A., Muzyka, N. R., Volchek, N. L. (2003). A new method of assessment of material degradation during its operating time. Zaliznychnyi Transport Ukrainy, 5, 30–33.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-05-30

Як цитувати

Kuzin, O., Kusyj, J., & Kuzin, N. (2017). Аналіз технологічної пошкоджуваності виливків, виготовлених в піщаних формах. Technology Audit and Production Reserves, 3(1(35), 17–23. https://doi.org/10.15587/2312-8372.2017.104769

Номер

Том 3 № 1(35) (2017): Виробничо-технологічні системи

Розділ

Металургійні технології: Оригінальне дослідження

Ліцензія

Авторське право (c) 2017 Nikolai Kuzin, Oleg Kuzin, Jaroslav Kusyj

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.