Визначення максимальних охолоджуючих можливостей двокаскадних охолоджувачів при варіації геометрії гілок у каскадах

Автор(и)

  • Vladimir Zaykov Науково-дослідницький інститут «ШТОРМ», вул. Терешкової, 27, м. Одеса, Україна, 65076, Україна https://orcid.org/0000-0002-4078-3519
  • Vladimir Mescheryakov Одеський державний екологічний університет, вул. Львівська, 15, м. Одеса, Україна, 65016, Україна https://orcid.org/0000-0003-0499-827X
  • Yurii Zhuravlov Національний університет «Одеська морська академія», вул. Дідріхсона, 8, г. Одеса, Україна, 65029, Україна https://orcid.org/0000-0001-7342-1031

DOI:

https://doi.org/10.15587/2312-8372.2017.105634

Ключові слова:

термоелектричний охолоджуючий пристрій, геометрія гілок термоелементів, максимальний перепад температури, конструкції охолоджувачів

Анотація

Розглянуто вплив геометрії гілок термоелементів в каскадах на параметри і показники надійності двокаскадних термоелектричних охолоджувачів різних конструкцій при послідовному електричному з’єднані каскадів в режимі максимального перепаду температури. Одержані співвідношення для визначення оптимальної геометрії гілок термоелементів в каскадах, що відповідає найбільшому значенню перепаду температури для різних конструкцій охолоджувачів при заданому робочому струмі.

Біографії авторів

Vladimir Zaykov, Науково-дослідницький інститут «ШТОРМ», вул. Терешкової, 27, м. Одеса, Україна, 65076

Кандидат технічний наук, начальник сектору

Vladimir Mescheryakov, Одеський державний екологічний університет, вул. Львівська, 15, м. Одеса, Україна, 65016

Доктор технічних наук, професор, завідуючий кафедри

Кафедра інформатики

Yurii Zhuravlov, Національний університет «Одеська морська академія», вул. Дідріхсона, 8, г. Одеса, Україна, 65029

Кандидат технічних наук, старший викладач

Кафедра технології матеріалів та судноремонту

Посилання

  1. Zebarjadi, M., Esfarjani, K., Dresselhaus, M. S., Ren, Z. F., Chen, G. (2012). Perspectives on thermoelectrics: from fundamentals to device applications. Energy & Environmental Science, 5 (1), 5147–5162. doi:10.1039/c1ee02497c
  2. Jurgensmeyer, A. L. (2011). High Efficiency Thermoelectric Devices Fabricated Using Quantum Well Confinement Techniques. Colorado State University, 54.
  3. Tsai, H.-L., Le, P. T. (2016). Self-sufficient energy recycling of light emitter diode/thermoelectric generator module for its active-cooling application. Energy Conversion and Management, 118, 170–178. doi:10.1016/j.enconman.2016.03.077
  4. In: Rowe, D. (2012). Materials, Preparation, and Characterization in Thermoelectrics. Thermoelectrics and Its Energy Harvesting, 2 Volume Set. Boca Raton: CRC Press, 544. doi:10.1201/b11891
  5. Zaykov, V., Kirshova, L., Moiseev, V. (2009). Prediction of reliability on thermoelectric cooling devices. Book 1. Single-stage devices. Odessa: Politehperiodika, 120.
  6. Zaikov, V., Kinshova, L., Moiseev, V., Kazanzhi, L. (2009). Prediction of reliability indices of a two-stage thermoelectric cooling device in the ΔTmax mode. Technology and design in electronic equipment, 4, 45–47.
  7. Zaykov, V., Mescheryakov, V., Zhuravlov, Yu. (2016). Prediction of reliability on thermoelectric cooling devices. Book 2. Cascade devices. Odessa: Politehperiodika, 124.
  8. Brown, S. R., Kauzlarich, S. M., Gascoin, F., Snyder, G. J. (2006). Yb14MnSb11: New High Efficiency Thermoelectric Material for Power Generation. Chemistry of Materials, 18 (7), 1873–1877. doi:10.1021/cm060261t
  9. Riffat, S. B., Ma, X. (2004). Improving the coefficient of performance of thermoelectric cooling systems: a review. International Journal of Energy Research, 28 (9), 753–768. doi:10.1002/er.991
  10. Gromov, G. (2014). Obiemnye ili tonkoplenochnye termoelektricheskie moduli. Komponenty i tehnologii, 9, 38.
  11. Mischenko, A. S. (2006). Giant Electrocaloric Effect in Thin-Film PbZr0.95Ti0.05O3. Science, 311 (5765), 1270–1271. doi:10.1126/science.1123811
  12. Singh, R. (2008). Experimental Characterization of Thin Film Thermoelectric Materials and Film Deposition VIA Molecular Beam Epitaxial. University of California, 54.
  13. Kruglyak, Yu. A. (2013). Landauer-Datta-Lundstrom Generalized Electron Transport Model. Nanosystems, Nanomaterials, Nanotechnologies, 11 (3), 519–549.
  14. Sootsman, J. R., Chung, D. Y., Kanatzidis, M. G. (2009). New and Old Concepts in Thermoelectric Materials. Angewandte Chemie International Edition, 48 (46), 8616–8639. doi:10.1002/anie.200900598
  15. Nesterov, S. B., Kholopkin, A. I. (2014). Evaluation of the possibility of increasing the thermoelectric quality of nanostructured semiconductor materials for refrigeration equipment. Refrigerating Technique, 5, 40–43.
  16. Gorskyi, P. (2014). Layered structure effects as realisation of anisotropy in magnetic, galvanomagnetic and thermoelectric phenomena, 14. New York: Nova Publishers, 352.
  17. Sano, S., Mizukami, H., Kaibe, H. (2003). Development of high-efficiency thermoelectric power generation system. KOMATSU Technical Report, 49 (152), 1–7.
  18. DiSalvo, F. J. (1999). Thermoelectric Cooling and Power Generation. Science, 285 (5428), 703–706. doi:10.1126/science.285.5428.703
  19. Wereszczak, A. A., Wang, H. (2011). Thermoelectric Mechanical Reliability. Vehicle Technologies Annual Merit Reviewand Peer Evaluation Meeting. Arlington, 18.
  20. Thermoelectric Cooler Reliability Report. (2002). Melcor Corporation, 36.
  21. Choi, H.-S., Seo, W.-S., Choi, D.-K. (2011). Prediction of reliability on thermoelectric module through accelerated life test and Physics-of-failure. Electronic Materials Letters, 7 (3), 271–275. doi:10.1007/s13391-011-0917-x

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-05-30

Як цитувати

Zaykov, V., Mescheryakov, V., & Zhuravlov, Y. (2017). Визначення максимальних охолоджуючих можливостей двокаскадних охолоджувачів при варіації геометрії гілок у каскадах. Technology Audit and Production Reserves, 3(1(35), 4–10. https://doi.org/10.15587/2312-8372.2017.105634

Номер

Том 3 № 1(35) (2017): Виробничо-технологічні системи

Розділ

Технології машинобудування: Оригінальне дослідження

Ліцензія

Авторське право (c) 2017 Vladimir Zaykov, Vladimir Mescheryakov, Yurii Zhuravlov

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.