Дослідження вмісту поліфенольних речовин у базиліку (Ocimum basilicum L.) залежно від строків висіву насіння в теплицях
DOI:
https://doi.org/10.15587/2312-8372.2017.109329Ключові слова:
базилік, поліфенольні сполуки, строки висіву насіння, число зрізувань зеленіАнотація
Досліджено вплив різних строків висіву насіння п’яти сортів базиліку на накопичення поліфенольних речовин. Встановлено, що сорти з фіолетовим забарвленням листків накопичують поліфенолів більше порівняно з зеленими сортами на 51,2–66,6 %. У зелених сортів Бадьорий, Рутан та Сяйво простежується підвищення рівня поліфенолів з кожним наступним зрізуванням зелені за лютневого та квітневого строку висіву насіння.
Посилання
- Liu, R. H. (2013). Dietary Bioactive Compounds and Their Health Implications. Journal of Food Science, 78 (s1), A18–A25. doi:10.1111/1750-3841.12101
- Motorna, R. V. (2007). Efficiency of growing vegetable production in the closed soil in the region. Vestnik Agrarian Science of the Black Sea Region, 3 (42), 163–168.
- Vasilenko, O. V. (2009). Justification of technological measures for growing cornflowers in the Right-bank Forest-steppe of Ukraine. Kyiv: National University of Bioresources and Nature Management.
- Ulyanich, O. I. (2004). Green and Spice Vegetable Cultures. Kyiv: DIA, 168.
- Golcz, A. (2008). Bazylia pospolita (Ocimum basilicum L.). Poznan: Wydawnictwo Uniwersytetu Przyrodniczego, 106.
- Nurzynska-Wierdak, R. (2012). Ocimum basilicum L. – wartosciowa roslina przyprawowa, lecznicza i olejkodajna. Annales Universitatis Mariae Curie-Skłodowska. Sectio EEE: Horticultura, 22 (1), 20–30.
- Nurzynska-Wierdak, R.; In: Kołodziej, B. (2010). Bazylia pospolita (Ocimum basilicum L.), w: Uprawazioł. Pwril: Poznan.
- Makri, O., Kintzios, S. (2008). Ocimumsp. (Basil): Botany, Cultivation, Pharmaceutical Properties, and Biotechnology. Journal of Herbs, Spices&Medicinal Plants, 13 (3), 123–150. doi:10.1300/j044v13n03_10
- Niederwieser, J. G. (2001). Guide to hydroponic vegetable production. Ed. 2. Pretoria, Roodeplaat: Agricultural Research Council, Vegetable and Ornamental Plant Institute, 140.
- Lapin, A. A. (2004). Antioxidant properties of balsams based on plant raw materials. 5th (Jubilee) International Conference «Phytotherapy and New Technologies 21st century», 334–347.
- Javanmardi, J., Khalighi, A., Kashi, A., Bais, H. P., Vivanco, J. M. (2002). Chemical Characterization of Basil (Ocimum basilicumL.) Found in Local Accessions and Used in Traditional Medicines in Iran. Journal of Agricultural and Food Chemistry, 50 (21), 5878–5883. doi:10.1021/jf020487q
- Kwee, E. M., Niemeyer, E. D. (2011). Variations in phenolic composition and antioxidant properties among 15 basil (Ocimum basilicum L.) cultivars. Food Chemistry, 128 (4), 1044–1050. doi:10.1016/j.foodchem.2011.04.011
- Surveswaran, S., Cai, Y., Corke, H., Sun, M. (2007). Systematic evaluation of natural phenolic antioxidants from 133 Indian medicinal plants. Food Chemistry, 102 (3), 938–953. doi:10.1016/j.foodchem.2006.06.033
- Wojdylo, A., Oszmianski, J., Czemerys, R. (2007). Antioxidant activity and phenolic compounds in 32 selected herbs. Food Chemistry, 105 (3), 940–949. doi:10.1016/j.foodchem.2007.04.038
- Shan, B., Cai, Y. Z., Sun, M., Corke, H. (2005). Antioxidant Capacity of 26 Spice Extracts and Characterization of Their Phenolic Constituents. Journal of Agricultural and Food Chemistry, 53 (20), 7749–7759. doi:10.1021/jf051513y
- Gao, X., Cassidy, A., Schwarzschild, M. A., Rimm, E. B., Ascherio, A. (2012). Habitual intake of dietary flavonoids and risk of Parkinson disease. Neurology, 78 (15), 1138–1145. doi:10.1212/wnl.0b013e31824f7fc4
- Burdina, I., Priss, O. (2016). Effect of the Substrate Composition on Yield and Quality of Basil (Ocimum basilicum L.). Journal of Horticultural Research, 24 (2), 109–118. doi:10.1515/johr-2016-0027
- Brewer, M. S. (2011). Natural Antioxidants: Sources, Compounds, Mechanisms of Action, and Potential Applications. Comprehensive Reviews in Food Science and Food Safety, 10 (4), 221–247. doi:10.1111/j.1541-4337.2011.00156.x
- Juliani, H. R., Simon, J. E.; In: Janick, J., Whipkey, A. (2002). Antioxidant activity of basil. Trends in new crops and new uses. Alexandria, VA: ASHS Press, 575–579.
- Baratova, S., Mezeyova, I., Hegedusova, A., Andrejiova, A. (2015). Impact of biofortification, variety and cutting on chosen qualitative characteristic of basil (Ocimum basilicum L.). Acta Fytotechnica et Zootechnica, 18 (03), 71–75. doi:10.15414/afz.2015.18.03.71-75
- Carlo, N., Silvia, S., Stefano, B., Paolo, S. (2013). Influence of cut number on qualitative traits in different cultivars of sweet basil. Industrial Crops and Products, 44, 465–472. doi:10.1016/j.indcrop.2012.10.009
- McCance, K. R., Flanigan, P. M., Quick, M. M., Niemeyer, E. D. (2016). Influence of plant maturity on anthocyanin concentrations, phenolic composition, and antioxidant properties of 3 purple basil (Ocimum basilicum L.) cultivars. Journal of Food Composition and Analysis, 53, 30–39. doi:10.1016/j.jfca.2016.08.009
- Proestos, C., Chorianopoulos, N., Nychas, G.-J. E., Komaitis, M. (2005). RP-HPLC Analysis of the Phenolic Compounds of Plant Extracts. Investigation of Their Antioxidant Capacity and Antimicrobial Activity. Journal of Agricultural and Food Chemistry, 53 (4), 1190–1195. doi:10.1021/jf040083t
- Andersen, O. M., Markham, K. R. (2005). Flavonoids: Chemistry, Biochemistry and Applications. CRC Press, 1256.
- Parr, A. J., Bolwell, G. P. (2000). Phenols in the plant and in man. The potential for possible nutritional enhancement of the diet by modifying the phenols content or profile. Journal of the Science of Food and Agriculture, 80 (7), 985–1012. doi:10.1002/(sici)1097-0010(20000515)80:7<985::aid-jsfa572>3.3.co;2-z
- Oren-Shamir, M., Levi-Nissim, A. (1997). Temperature effects on the leaf pigmentation of Cotinus coggygria «Royal Purple». Journal of Horticultural Science, 72 (3), 425–432. doi:10.1080/14620316.1997.11515530
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Irina Burdina, Olesia Priss, Sergey Kiurchev, Valentуna Verkholantseva, Dmytrо Stepanenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.