Математичне моделювання вібраційних систем для поперечного шліфування периферією круга

Автор(и)

  • Serhii Hnitko Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка, пр. Першотравневий, 24, м. Полтава, Україна, 36011, Україна https://orcid.org/0000-0003-2732-661X
  • Andrii Shpylka Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка, пр. Першотравневий, 24, м. Полтава, Україна, 36011, Україна https://orcid.org/0000-0002-6282-1336
  • Nikolay Shpilka Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка, пр. Першотравневий, 24, м. Полтава, Україна, 36011, Україна https://orcid.org/0000-0002-5016-018X
  • Serhii Kravchenko Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка, пр. Першотравневий, 24, м. Полтава, Україна, 36011, Україна https://orcid.org/0000-0003-1453-4444

DOI:

https://doi.org/10.15587/2312-8372.2017.112771

Ключові слова:

вібраційна система шліфування, закономірності руху, шліфувальний круг

Анотація

Розглянуто модель вібраційної системи шліфування, яка дозволяє простежити основні закономірності руху, одержати аналітичні залежності руху шліфувальних кругів, перехід системи через проміжні резонанси, шляхи перетворення й розсіювання енергії в системі. Дана модель створює передумови для підвищення ефективності процесу шліфувальної обробки.

Біографії авторів

Serhii Hnitko, Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка, пр. Першотравневий, 24, м. Полтава, Україна, 36011

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра технології машинобудування

Andrii Shpylka, Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка, пр. Першотравневий, 24, м. Полтава, Україна, 36011

Старший викладач

Кафедра технології машинобудування

Nikolay Shpilka, Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка, пр. Першотравневий, 24, м. Полтава, Україна, 36011

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра будівельних машин та обладнання

Serhii Kravchenko, Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка, пр. Першотравневий, 24, м. Полтава, Україна, 36011

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра технології машинобудування

Посилання

  1. In: Reznikov, A. N. (1977). Abrazivnaia i almaznaia obrabotka materialov. Moscow: Mashinostroenie, 391.
  2. Baikalov, A. K. (1978). Vvedenie v teoriiu shlifovaniia materialov. Kyiv: Naukova dumka, 207.
  3. Burdun, G. D., Surogin, V. F., Darevskii, V. G. (1979). Metody i sredstva kontrolia kachestva almaznogo instrumenta. Moscow: Mashinostroenie, 119.
  4. Veits, V. L., Donshanskii, V. K., Chiriaev, V. I. (1959). Vynuzhdennye kolebaniia v metallorezhushchih stankah. Leningrad: Mashgiz, 287.
  5. Gusev, B. V., Deminov, A. D. et al. (1982). Udarno-vibratsionnaia tehnologiia uplotneniia betonnyh smesei. Moscow: Stroiizdat, 152.
  6. Srinivasan, K. (1986). Grinding Chatter and Vibrations. Handbook of Modern Grinding Technology, 119–169. doi:10.1007/978-1-4613-1965-8_6
  7. Hashimoto, F., Kanai, A., Miyashita, M., Okamura, K. (1984). Growing Mechanism of Chatter Vibrations in Grinding Processes and Chatter Stabilization Index of Grinding Wheel. CIRP Annals, 33 (1), 259–263. doi:10.1016/s0007-8506(07)61421-8
  8. Han, Q. K., Wen, B. C. (2008). Nonlinearity Analysis and Wavelet Package Transform of Measured Chatter Vibrations in Grinding Process. Key Engineering Materials, 359-360, 494–498. doi:10.4028/www.scientific.net/kem.359-360.494
  9. Altintas, Y. (2012). Manufacturing Automation: Metal Cutting Mechanics, Machine Tool Vibrations, and CNC Design. Cambridge: Cambridge University Press, 336. doi:10.1017/cbo9780511843723
  10. An experimental study on chatter vibrations in grinding operations (1985). Wear, 2 (2), 161. doi:10.1016/0043-1648(58)90496-4
  11. Dudás, I. (2004). Grinding wheel profiling devices. The Theory and Practice of Worm Gear Drives, 182–199. doi:10.1016/b978-190399661-4/50008-3
  12. Ohmori, H., Takahashi, I., Bandyopadhyay, B. P. (1996). Highly Efficient Grinding of Ceramic Parts by Electrolytic In-Process Dressing (ELID) Grinding. Materials and Manufacturing Processes, 11 (1), 31–44. doi:10.1080/10426919608947459
  13. Veits, V. L., Dobroslavskii, V. L. (1962). Nekotorye voprosy dinamiki mashin s elektroprivodom. Trudy semira TMM, XXIII (91), 54–66.
  14. Kazovskii, E. Ya. (1962). Perehodnye protsessy v elektricheskih mashinah peremennogo toka. Moscow; Leningrad: AN SSSR, 624.
  15. Poturaev, V. N., Chervonenko, A. G. (1971). Dinamika vertikal'nih vibrokonveierov s uchetom vliianiem massy transportiruemogo materiala i svoistv istochnika energii. Mehanika mashin, 29-30, 25–36.
  16. Kononenko, V. O. (1964). Kolebatel'nye sistemy s ogranichennym vozbuzhdeniem. Moscow: Nauka, 256.
  17. Panovko, Ya. G., Gubanova, I. I. (1979). Ustoichivost' i kolebaniia uprugih sistem. Moscow: Nauka, 384.
  18. Karpov, N. A. (1970). Ustoichivost' form statsionarnyh dvizhenii vibriruiushchih organov putevyh i stroitel'nyh mashin. Moscow: Transport, 168.
  19. Mazur, N. P., Vnukov, Yu. N., Grabchenko, A. I., Dobroskok, V. L., Zaloga, V. A., Novoselov, Yu. K., Yakubov, F. Ya.; In: Mazur, N. P., Grabchenko, A. I. (2013). Osnovy teorii rezaniia materialov. Ed. 2. Kharkiv: NTU «KhPI», 534.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-09-21

Як цитувати

Hnitko, S., Shpylka, A., Shpilka, N., & Kravchenko, S. (2017). Математичне моделювання вібраційних систем для поперечного шліфування периферією круга. Technology Audit and Production Reserves, 5(1(37), 9–12. https://doi.org/10.15587/2312-8372.2017.112771

Номер

Том 5 № 1(37) (2017): Виробничо-технологічні системи

Розділ

Технології машинобудування: Оригінальне дослідження

Ліцензія

Авторське право (c) 2017 Serhii Hnitko, Andrii Shpylka, Nikolay Shpilka, Serhii Kravchenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.