Зменшення технологічних ризиків на метрополітені і залізничному транспорті

Автор(и)

  • Viktorij Mel’nick Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського», пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056, Україна https://orcid.org/0000-0002-0004-7218
  • Volodimir Karachun Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського», пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056, Україна https://orcid.org/0000-0002-6080-4102
  • Vladislav Shybetskуу Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського», пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056, Україна https://orcid.org/0000-0001-5482-0838
  • Sergii Fesenko Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського», пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056, Україна https://orcid.org/0000-0003-1001-0643
  • Nikolai Shafarenko Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського», пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056, Україна https://orcid.org/0000-0001-9786-4574

DOI:

https://doi.org/10.15587/2312-8372.2018.127930

Ключові слова:

стрічка безпеки, потяг метрополітену, технологічні ризики, обернений фізичний маятник

Анотація

У роботі поставлена задача забезпечення гарантованої безпеки перевозу пасажирів в поїздах метрополітену. За об’єкт проведених авторами досліджень обрано процес взаємодії прибуваючого з великою швидкістю на станцію електропотягу метрополітену з пасажиром, що нерухомо очікує, або, який переміщується до краю платформи внаслідок штовханини тісної маси пасажирів. Показано, що значне тертя поверхні підборів взуття пасажира та тертя верхньої частини тіла о бічну поверхню вагона обмежують можливість переміщення людини в просторі. Таким чином, в найпростішому випадку, верхня частина і кінцівки ніг будуть формувати нерухому ось обертання. Але потужний удар цю ось здеформує і направить таким чином, що вона буде рухатися по поверхні, що є сукупністю миттєво обертальних рухів. І, таким чином, миттєва ось обертання описує конічну поверхню з вершиною, співпадаючою з підборами взуття.

Виявлено, що жорстко пов’язавши з людиною систему координат xyz можна визначити три кути Ейлера повороту відносно миттєвої осі і побудувати таблицю напрямних косинусів, які дозволяють визначити кінематичні характеристики примусового тіла людини відносно осей, зв’язаних з ним – ωxωyωz.

Результати макетних досліджень підтвердили думку стосовно доцільності заміни поступального руху бічної поверхні вагона на складний рух, додатково обладнаної на бічній поверхні вагона огороджувальної стрічки безпеки. Ця стрічка рухається в протилежний до напрямку вагона бік, але з тією за величиною швидкістю. Синтез цих двох рухів дає ефект появи нерухомої частини стрічки безпеки відносно пасажира, що стоїть на платформі, і, отже, максимально підносить певність і надійність перевезення пасажирів електропоїздами підземки.

Лабораторний макет повністю підтвердив прогнозуємий ефект відсутності небезпеки травмування пасажирів і ступінь присутності технологічного ризику в експлуатаційних умовах.

Біографії авторів

Viktorij Mel’nick, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського», пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056

Доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра біотехніки та інженерії

Volodimir Karachun, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського», пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056

Доктор технічних наук, професор

Кафедра біотехніки та інженерії

Vladislav Shybetskуу, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського», пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056

Кандидат технічних наук, старший викладач

Кафедра біотехніки та інженерії

Sergii Fesenko, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського», пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056

Асистент

Кафедра біотехніки та інженерії

Nikolai Shafarenko, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського», пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056

Провідний інженер

Кафедра біотехніки та інженерії

Посилання

  1. Antonov, O. Yu., Afendikov, L. S., Alikhashkin, V. A., Gelman, Ya. G., Muromtsev, Yu. G.; Assignee: All-Union Scientific Research Institute of Transport Construction. (25.10.1979). Sbornaya stantsiya metropolitena kolonnogo tipa. A. s. 692938 USSR. MPK E02D 29/00, E21D 13/00. Appl. No. 2321922/29-03. Filed: 02.02.1976. Bull. No. 39.
  2. Gutsko, V. А., Pestov, Yu. S., Tal, A. M., Frolov, L. V.; Assignee: Leningrad Branch of the State Design and Exploration Institute «Metrogiprotrans». (03.03.1970). Dvustvorchatye dveri razdvizhnogo tipa. A. s. 264665 USSR. MPK E05F 7/04. Appl. No. 1204194/29-14. Filed: 19.12.1967. Bull. No. 9.
  3. Chung, Y. W., Kang, S. J., Matsubayashi, T., Sawada, Y., Ueda, M. (2016). The effectiveness of platform screen doors for the prevention of subway suicides in South Korea. Journal of Affective Disorders, 194, 80–83. doi:10.1016/j.jad.2016.01.026
  4. Uittenbogaard, A., Ceccato, V. (2015). Temporal and spatial patterns of suicides in Stockholm’s subway stations. Accident Analysis & Prevention, 81, 96–106. doi:10.1016/j.aap.2015.03.043
  5. Hu, X., Zheng, H., Wang, W., Li, X. (2013). A novel approach for crowd video monitoring of subway platforms. Optik – International Journal for Light and Electron Optics, 124 (22), 5301–5306. doi:10.1016/j.ijleo.2013.03.057
  6. Yang, J.-T. (2016). Safety Risk Analysis and Countermeasures Study on Regular Mass Passenger Flow of China's Urban Subway. Procedia Engineering, 135, 175–179. doi:10.1016/j.proeng.2016.01.104
  7. Zhang, X., Deng, Y., Li, Q., Skitmore, M., Zhou, Z. (2016). An incident database for improving metro safety: The case of shanghai. Safety Science, 84, 88–96. doi:10.1016/j.ssci.2015.11.023
  8. Ding, X., Yang, X., Hu, H., Liu, Z. (2017). The safety management of urban rail transit based on operation fault log. Safety Science, 94, 10–16. doi:10.1016/j.ssci.2016.12.015
  9. Ding, L. Y., Yu, H. L., Li, H., Zhou, C., Wu, X. G., Yu, M. H. (2012). Safety risk identification system for metro construction on the basis of construction drawings. Automation in Construction, 27, 120–137. doi:10.1016/j.autcon.2012.05.010
  10. Li, S., Dessouky, M. M., Yang, L., Gao, Z. (2017). Joint optimal train regulation and passenger flow control strategy for high-frequency metro lines. Transportation Research Part B: Methodological, 99, 113–137. doi:10.1016/j.trb.2017.01.010
  11. Seriani, S., Fernandez, R. (2015). Pedestrian traffic management of boarding and alighting in metro stations. Transportation Research Part C: Emerging Technologies, 53, 76–92. doi:10.1016/j.trc.2015.02.003
  12. Qian, Q., Lin, P. (2016). Safety risk management of underground engineering in China: Progress, challenges and strategies. Journal of Rock Mechanics and Geotechnical Engineering, 8 (4), 423–442. doi:10.1016/j.jrmge.2016.04.001
  13. Kuzmich, L. D. (Ed.). (1978). Vagony. Moscow: Mashinostroenie, 376.
  14. Posobie po ekspluatatsii vagonov metropolitena modeley 81-717,5 i 81-714,5. (1993). Moscow: Transport, 447.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-12-28

Як цитувати

Mel’nick, V., Karachun, V., Shybetskуу V., Fesenko, S., & Shafarenko, N. (2017). Зменшення технологічних ризиків на метрополітені і залізничному транспорті. Technology Audit and Production Reserves, 2(1(40), 12–17. https://doi.org/10.15587/2312-8372.2018.127930

Номер

Том 2 № 1(40) (2018): Виробничо-технологічні системи

Розділ

Механіка: Оригінальне дослідження

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Viktorij Mel’nick, Volodimir Karachun, Vladislav Shybetskуу, Sergii Fesenko, Nikolai Shafarenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.