Формування кадрової стратегії підприємства на основі SPACE-аналізу
DOI:
https://doi.org/10.15587/2312-8372.2018.128644Ключові слова:
кадрова стратегія підприємства, динамічний SPACE-аналіз, кадрова стратегічна позиція підприємства, матриця стратегічних рекомендаційАнотація
Об’єктом дослідження є процес прийняття стратегічних кадрових рішень на підприємстві. Оскільки персонал підприємства є його основним стратегічним ресурсом у конкурентній боротьбі, то дослідження визначеного об’єкту є досить перспективними. Одним з найбільш проблемних місць у вирішенні цього питання є відсутність чітких методичних рекомендацій щодо обґрунтування кадрової стратегії підприємства. В ході дослідження запропоновано методику формування кадрової стратегії підприємства на основі застосування динамічного SPACE-аналізу. SPACE-аналіз модифіковано шляхом визначення узагальнених критеріїв. Внутрішні критерії характеризуються показниками кадрового забезпечення підприємства та конкурентними перевагами системи управління персоналом. Зовнішні критерії – привабливістю державної кадрової політики та показниками стабільності ринку праці. За кожним з узагальнюючих критеріїв визначено систему часткових показників. Проведено попарне порівняння та оцінювання взаємовпливу між частковими показниками для кожного узагальненого критерію, що дало змогу визначити коефіцієнти вагомості цих показників. В основу вирішення цього завдання було покладено метод аналізу ієрархій. З метою підтвердження достовірності отриманих вагових коефіцієнтів були розраховані показники узгодженості думок експертів. За кожним з часткових показників групою експертів було оцінено його поточний та перспективний стан. «Звужування» експертних оцінок часткових показників відбувалося на основі модифікованих формул базового SPACE-аналізу. Це дало змогу прийняття рішення щодо траєкторії розвитку кадрової складової підприємства. Так кадрова стратегія підприємства залежно від значень узагальнюючих критерії може потрапляти до одного з чотирьох квадрантів: агресивного, захисного, конкурентного або консервативного. Розроблено. матрицю стратегічних кадрових рекомендацій (рішень) для визначених базових траєкторій зміни стану кадрової стратегічної позиції підприємства. Результатом застосування методики є формування стратегічних рекомендацій для оновлення кадрової стратегії підприємства, що в свою чергу дає змогу підвищити його конкурентоспроможність.
Посилання
- Armstrong, M. (2002). Strategicheskoe upravlenie chelovecheskimi resursami. Moscow: INFRA-M, 328.
- Elsik, W. (1992). Strategies Personal management. Munchen, 325.
- Walker, J. W. (1992). Human Resource Strategy. New York: McGraw-Hill, 378.
- Apenko, S. N., Konshunova, A. Yu. (2007). Strategicheskoe upravlenie personalom v dinamichnoy srede funktsionirovaniya organizatsiy. Omsk: OmGU, 325.
- Gusarova, M. (2009). Strategiya upravleniya personalom: ponyatiya i klassifikatsiya. Kadrovik. Kadrovyi menedzhment, 7, 4–11.
- Derykhovska, V. I. (2013). Stratehiia upravlinnia personalom: yii vydy ta osoblyvosti. Naukovyi visnyk, 10 (189), 37–50.
- Derykhovska, V. I. (2013). Vzaiemozv’iazok rozvytku personalu ta stratehii upravlinnia personalom. Biznes Inform, 7, 341–347.
- Rachynskyi, A. P. (2012). Strategic human resource management: theoretical and methodological analysis. Derzhavne upravlinnia: udoskonalennia ta rozvytok, 3. Available at: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=396
- Barskyi, Yu. M., Paniuk, T. P. (2014). The human resource management strategy as the development of dairy industry enterprises of Rivne region. Efektyvna ekonomika, 12. Available at: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3610
- Balabanova, L. V., Stelmashenko, O. V. (2010). Stratehichne upravlinnia personalom pidpryiemstva v umovakh rynkovoi ekonomiky. Donetsk: DonNUET, 238.
- Balabanova, L. V. (2011). Stratehichne upravlinnia personalom pidpryiemstva. Kyiv: Znannia, 232.
- Radder, L., Louw, L. (1998). The SPACE matrix: A tool for calibrating competition. Long Range Planning, 31 (4), 549–559. doi:10.1016/s0024-6301(98)80048-4
- Tafti, S. F., Jalili, E., Yahyaeian, L. (2013). Assessment and Analysis Strategies according to Space Matrix-case Study: Petrochemical and Banking Industries in Tehran Stock Exchange (TSE). Procedia – Social and Behavioral Sciences, 99, 893–901. doi:10.1016/j.sbspro.2013.10.562
- Zendeh, B. (2012). A new Approach to SPACE Matrix. International Conference on Economics and Finance Research IPEDR, 32, 40–44.
- Safari, H. (2013). Proposing a Framework for Strategic Positioning Using an Integrated Method. World Applied Programming, 3, 150–163.
- Gurbuz, Т. (2013). A Modified Strategic Position and Action Evaluation (SPACE) Matrix Method. International Multi Conference of Engineers and Computer Scientists, 2. Hong Kong, 866–869.
- Yeremeichuk, R. A., Bezrodna, O. S. (2013). Vykorystannia zbalansovanoi systemy pokaznykiv i SPACE-analizu dlia vyznachennia stratehii banku. Biznes Inform, 8, 277–284.
- Plotnikova, S. N., Kozlova, L. А. (2015). SPACE-analysis of investment potential of an enterprise. Nauchno-metodicheskiy elektronnyy zhurnal «Kontsept», 2, 36–40. Available at: https://e-koncept.ru/2015/15032.htm
- Saati, T. (1993). Prinyatie resheniy. Metod analiza ierarkhiy. Moscow: Radio i svyaz, 278.
- Saaty, T. L. (1977). A scaling method for priorities in hierarchical structures. Journal of Mathematical Psychology, 15 (3), 234–281. doi:10.1016/0022-2496(77)90033-5
- Balan, V. H. (2008). Pryiniattia upravlinskykh rishen. Metody, modeli, terminy, poniattia, katehorii. Testovi zavdannia. Dilovi ihry. Kyiv: Nichlava, 465.
- Balan, V., Tymchenko, I. (2016). Formuvannia stratehii rozvytku pidpryiemstva na osnovi dynamichnoho SPACE-analizu. Skhid, 4 (144), 5–16.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Tetiana Bilorus
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.