Аналіз рециклингу кольорових металів як частини утилізації морських суден
DOI:
https://doi.org/10.15587/2312-8372.2018.129619Ключові слова:
рециклінг кольорових металів, утилізація морських суден, вторинна сировина для металургіїАнотація
Об’єктом дослідження є процеси рециклінгу кольорових металів при утилізації морських суден. Рециклінг є основним напрямом розвитку кольорової металургії, оскільки, як показує світовий досвід, використання вторинної сировини економічно ефективніше та екологічно безпечніше, ніж використання первинних ресурсів. Одним з найбільш проблемних місць є відсутність утилізаційних підприємств і сучасних екологічних технологій утилізації в Україні. При дослідженні були використані метод аналізу при вивченні динаміки виробництва міді в світі і метод класифікації при розгляді властивостей, застосування кольорових металів в суднобудуванні, а також при виявленні потенційних споживачів кольорових металів.
Проаналізовано властивості кольорових металів, що застосовуються в суднобудуванні, та показано їх застосування в конструкції судна. Проведено аналіз підприємств України, які є основними потенційними споживачами кольорових металів як вторсировини. Найбільше в Україні підприємство з обробки кольорових металів – ПАТ «Завод з обробки кольорових металів» (м. Бахмут) – використовує в якості сировини тільки лом кольорових металів. Отримано обґрунтування ролі вторинного брухту при розвитку виробництва кольорових металів в Україні. Проведено аналіз динаміки виробництва міді в світі. Підкреслено, що методика, яка застосовується в Україні для оцінки вигоди різних класів рециклінгу застаріла і не дозволяє правильно розрахувати дохідну і видаткову частини, оцінити ризики. Завдяки змінам комплексного підходу при оцінці економічної ефективності використання у виробництві нових технологій прийняття державної програми з утилізації морських судів може забезпечити збільшення річного прибутку, період окупності витрат, прибутковості, відсотку рециклінгу кольорових металів.
Посилання
- Sudno. Novosti zarubezhnogo sudostroyeniya. (2016). LiveJournal. Available at: https://shipway1.livejournal.com/. Last accessed: 16.04.2018.
- Neobkhodimost i znacheniye pererabotki metalloloma. Available at: http://krasmet.net.ru/neobhodimost_i_znachenie_pererabotk. Last accessed: 16.04.2018.
- Yuzov, O. V., Sedykh, A. M. (2003). Mirovyye tendentsii obrazovaniya i ispolzovaniya resursov metalloloma. Metallurg, 5, 55–56.
- Pizintsali, L. V., Aleksandrovska, N. I., Kosharskaya, L. V. (2014). Predposylki razvitiya sistemy utilizacii loma v Ukraine na primere zheleznodorozhnogo i morskogo transporta. Sbornik nauchnyh trudov DonIZHT, 37, 157–162. Available at: http://ea.drti.donetsk.ua:8080/jspui/bitstream/123456789/1241/1/28Pizintsali.pdf. Last accessed: 11.04.2018.
- Recikling – informaciya k razmyshleniyu. Available at: http://www.cct-spb.ru/index.php/home/news/86-recycling-info. Last accessed: 11.04.2018.
- Pizincali, L. V. (2016). Ukraina – problemy utilizacii sudov. East European Scientific Journal, 8, 100–104. Available at: https://eesa-journal.com/wp-content/uploads/2016/04/EESJ_8_7.pdf. Last accessed: 11.04.2018.
- Voynichenko, V. (2016). Razdelka sudov: mirovoy opyt poslednikh desyatiletiy. Sudokhodstvo, 1 (145), 52–57.
- Bolshakov, O. P. (2013). Perspektivnyy analiz deyatelnosti sovremennogo utilizatsionnogo predpriyatiya. Saratov, 156. Available at: http://www.dissercat.com/content/perspektivnyi-analiz-deyatelnosti-sovremennogo-utilizatsionnogo-predpriyatiya#ixzz3lGKXu6zQ. Last accessed: 16.04.2018.
- Huang, Y. A., Lenzen, M., Weber, C. L., Murray, J., Matthews, H. S. (2009). The Role of Input–Output Analysis for The Screening of Corporate Carbon Footprints. Economic Systems Research, 21 (3), 217–242. doi:10.1080/09535310903541348
- Gerasimchuk, I., Simonov, K., Gosudareva, V., Meshkov, A., Batozskii, K. (2003). Tekushchee i perspektivnoe potreblenie metallov v Rossii i Ukraine. Entsiklopediia marketinga. Available at: http://www.marketing.spb.ru/mr/industry/consuption_metal_02_7.htm. Last accessed: 11.04.2018.
- Lave, L. B., Hendrickson, C. T., Conway-Schempf, N. M., McMichael, F. C. (1999). Municipal Solid Waste Recycling Issues. Journal of Environmental Engineering, 125 (10), 944–949. doi:10.1061/(asce)0733-9372(1999)125:10(944)
- Pizintsali, L. V. (2015). Podgotovka «zelenogo pasporta» kak procedury mezhdunarodnyh trebovanii k organizacii predpriyatii po utilizacii sudov. Vіsnik ONMU, 2 (44), 177–185. Available at: http://meb.com.ua/onmu/201544.pdf. Last accessed: 11.04.2018.
- Boons, F., Berends, M. (2001). Stretching the boundary: the possibilities of flexibility as an organizational capability in industrial ecology. Business Strategy and the Environment, 10 (2), 115–124. doi:10.1002/bse.277
- Reineke, T. (1999). Umweltshute in der Schiffahrt, die Herausforderung fur das nachste Iahrtausend. Schiff und Hafen: Seewirt., Kommondobruck, 7, 36–40.
- Dixon, T. R. (1991). Shipping and enviroment: the view from shoreline. The Journal of Environmental Education, 10 (2), 55–66.
- Connolly, R. A., De Coste, J. V., Jaupp, H. L. (1970). Marine Exposure of Polymeric Materials and Cables after Fifteen Years. ASTM J. Materials, 5 (2), 339–362.
- Pizintsali, L. V., Shahov, A. V. (2016). Ekologicheskii menedzhment predpriyatii po utilizacii morskih sudov. Zbіrnik naukovih prac' Іnstitutu geohіmіi navkolishn'ogo seredovishcha, 26, 50–59. Available at: http://www.igns.gov.ua/wp-content/uploads/2017/02/MAKET--26-final_6.pdf. Last accessed: 11.04.2018.
- Shimova, O. S., Sokolovskiy, N. K. (2001). Osnovy ekologii i ekonomika prirodopolzovaniya. Minsk: BGEU, 367.
- Akimova, T. A., Khaskin, V. L. (1998). Ekologiya. Moscow: YuNITI, 445.
- Mavrishchev, V. V. (2000). Osnovy obshchey ekologii. Minsk: Vyshcha shkola, 317.
- Muravey, L. A. (2000). Ekologiya i bezopasnost zhiznedeyatelnosti. Moscow: YuNITI-DANA, 447.
- Kachalov, A. A. (2005). ISO 14001:2004. Sistemy menedzhmenta okruzhayushchey sredy. Moscow: IzdAT, 665.
- Aba, E. K., Badar, M. A. (2013). A Review of the Impact of ISO 9000 and ISO 14000 Certifications. The Journal of Technology Studies, 39 (1), 42–50. doi:10.21061/jots.v39i1.a.4
- Standards, conformity assessment, and trade: Into the 21st century. (1995). New York: National Academies Press, 238. Available at: https://www.nap.edu/read/4921/chapter/1. Last accessed: 16.04.2018.
- Razvitiye sistem ekologicheskogo menedzhmenta v Rossii. (2001). Moscow: Ekolayn, 87.
- Boschet, A.-F., Wahliss, W., Lack, T. J. (1999). Inland Waters. Annual topic update 1998. Topic report No. 2. European Environment Agency. Copengagen: EEA, 31. Available at: https://www.eea.europa.eu/publications/92-9167-199-1. Last accessed: 16.04.2018.
- Yarlington, L. J. (1992). Spill prevented in concrete Ships off kiptopehe. Proc. Mar. Safety Counc., 49 (3), 60–62.
- Solodskiy, S. A. (2015). Snizheniye vrednykh vydeleniy pri dugovoy svarke metallov. Ekologiya i bezopasnost v tekhnosfere: sovremennyye puti i resheniya, 124–126. Available at: https://books.google.com.ua/books?id=lZ49CwAAQBAJ&printsec=frontcover&dq=isbn:5447552206&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwjim7b1jL_aAhXMx6YKHUExCWIQ6AEIJzAA#v=onepage&q&f=false. Last accessed: 16.04.2018.
- Gopanyuk, N. A. (2007). Otsenka negativnogo vozdeystviya predpriyatiy po remontu transportnykh sredstv na okruzhayushchuyu prirodnuyu sredu. Moscow: MGIU, 192.
- Chelnokov, A. A. (2001). Osnovy promyshlennoy ekologii. Minsk: Vysheyshaya shkola, 339.
- Plastinin, A. E. (2004). Otsenka ekologicheskoy opasnosti sudov vnutrennego plavaniya. podlezhashchikh utilizatsii. Nizhny Novgorod. Available at: http://earthpapers.net/otsenka-ekologicheskoy-opasnosti-sudov-vnutrennego-plavaniya-podlezhaschih-utilizatsii. Last accessed: 16.04.2018.
- Vasilchenko, Z. A., Kovaleva, V. I., Lyashenko, A. V. (2003). Metodicheskoye posobiye po primeneniyu kriteriyev otneseniya opasnykh otkhodov k klassam opasnosti dlya okruzhayushchey sredy. Moscow: FGU «TsEKA», 38.
- Kolotyrkin, Ya. M. (1993). Elektrokhimiya i problemy ekologii. Rossiyskiy Khimicheskiy Zhurnal, 37 (4), 61–66.
- Damgaard, A., Larsen, A. W., Christensen, T. H. (2009). Recycling of metals: accounting of greenhouse gases and global warming contributions. Waste Management & Research, 27 (8), 773–780. doi:10.1177/0734242x09346838
- Finnveden, G., Bjorklund, A., Moberg, A., Ekvall, T., Moberg, A. (2007). Environmental and economic assessment methods for waste management decision-support: possibilities and limitations. Waste Management & Research, 25 (3), 263–269. doi:10.1177/0734242x07079156
- Huang, G. H., Anderson, W. P., Baetz, B. W. (1994). Environmental Input-Output Analysis and its Application to Regional Solid-waste Management Planning. Journal of Environmental Management, 42 (1), 63–79. doi:10.1006/jema.1994.1061
- Gurevich, I. M., Zelichenko, A. Ya., Kulik, Yu. G. (1976). Tekhnologiya sudostroyeniya i sudoremonta. Moscow: Transport, 416.
- Pupan, L. I., Kononenko, V. I. (2008). Perspektivnyye tekhnologii polucheniya i obrabotki materialov. Kharkiv: NTU «KhPI», 261.
- Perov, V. N. (2002). Tekhnologiya utilizatsii sudov. Nikolayev: UGMTU, 24.
- Metallicheskie materialy. Flot.com. Available at: https://flot.com/publications/books/shelf/chainikov/25.htm?print=Y. Last accessed: 11.04.2018.
- Morozov, D. Eksportnaya poshlina na lom spasla ukrainskuyu metallurgiyu v proshlom godu (Part 2). Available at: http://uaprom.info/article/6212-denis-morozov-eksportnaya-poshlina-lom-spasla-ukrainskuyu-metallurgiyu-proshlom-godu-chast.html. Last accessed: 11.04.2018.
- PAO «Artemovskiy zavod po obrabotke tsvetnykh metallov». Available at: https://pao-artemovskij-zavod-po-obrabotke-tsvetnyh.uaprom.net. Last accessed: 13.04.2018.
- Proizvodstvo tsvetnykh metallov v Ukraine. Biznes-katalog. Available at: https://www.ua-region.info/kved/Ind.27.4. Last accessed: 14.04.2018.
- Metallurgicheskoye proizvodstvo. Biznes-katalog. Available at: https://www.ua-region.info/kved/Ind.27. Last accessed: 14.04.2018.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Nadiya Alexandrovskaya, Ludmila Pizintsali
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.