Обґрунтування кількісних критеріїв оцінки технологічності деталей конструкцій та вузлів

Автор(и)

  • Yaroslav Yarosh Житомирський національний агроекологічний університет, Старий бульвар, 7, м. Житомир, Україна, 10008, Україна https://orcid.org/0000-0001-8376-8979
  • Nataliya Tsyvenkova Житомирський національний агроекологічний університет, Старий бульвар, 7, м. Житомир, Україна, 10008, Україна https://orcid.org/0000-0003-1703-4306
  • Savelii Kukharets Житомирський національний агроекологічний університет, Старий бульвар, 7, м. Житомир, Україна, 10008, Україна https://orcid.org/0000-0002-5129-8746
  • Anna Нolubenko Житомирський національний агроекологічний університет, Старий бульвар, 7, м. Житомир, Україна, 10008, Україна https://orcid.org/0000-0001-5018-5312
  • Leonid Los Житомирський національний агроекологічний університет, Старий бульвар, 7, м. Житомир, Україна, 10008, Україна https://orcid.org/0000-0003-4766-9812

DOI:

https://doi.org/10.15587/2312-8372.2018.129676

Ключові слова:

рівень технологічності конструкцій, критерії оцінки складаності, критерії оцінки ремонтопридатності

Анотація

Об'єктом дослідження є складаність та ремонтопридатність конструкцій. Критерії оцінки таких важливих параметрів технологічності конструкції є надзвичайно складною проблемою процесу конструювання. Як відомо, результатом конструювання має стати втілення ідеї в формі виробу. Низька технологічність суттєво ускладнює даний процес, або взагалі унеможливлює.

Одним з найбільш проблемних місць при визначенні критеріїв складаності та ремонтопридатності конструкцій є те, що їх перелік відрізняється залежно від конструкції. Із збільшенням числа деталей в конструкції процес визначення критеріїв та їх кількісна оцінка значно ускладнюються.

Формалізація критеріїв технологічності дозволяє звести процес оптимізації до єдиного алгоритму, який має високу ступінь автоматизації. Потенціал реалізації теорії в системах автоматизованого проектування став відправним пунктом для проведення дослідження.

Використання результатів дослідження, а саме сформульованих теорем складаності та ремонтопридатності, дозволяє оптимізувати конструкцію і оцінити результати оптимізації якісно та кількісно. Найдоцільніше застосовувати зазначені результати для конструкцій, виробництво яких передбачає серійність – масове та крупносерійне виробництво. За таких умов економічний ефект від запровадженої оптимізації найбільш відчутний.

Ще однією перевагою дослідження є відповідь на запитання – за якого найбільшого числа найменувань елементів конструкції можливе досягнення максимальної складаності та ремонтопридатності? Сформульовані висновки вносять зміну в алгоритм проектування конструкції і програмують рівень її оптимальності вже під час проектування. Саме такий підхід зменшує рівень матеріальних витрат вже на етапах проектування, технологічної підготовки виробництва, і, безпосередньо, під час виробництва.

Фактичним результатом застосування розробленої методики оптимізації є підвищення технологічності досліджуваних конструкцій від 30 до 50 %. В порівнянні з відомими аналогами, створено підґрунтя для встановлення та комплексного аналізу критеріїв технологічності як результату взаємодії складаності і ремонтопридатності.

Біографії авторів

Yaroslav Yarosh, Житомирський національний агроекологічний університет, Старий бульвар, 7, м. Житомир, Україна, 10008

Кандидат технічних наук, доцент, декан

Факультет інженерії та енергетики

Nataliya Tsyvenkova, Житомирський національний агроекологічний університет, Старий бульвар, 7, м. Житомир, Україна, 10008

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра механіки та інженерії агроекосистем

Savelii Kukharets, Житомирський національний агроекологічний університет, Старий бульвар, 7, м. Житомир, Україна, 10008

Доктор технічних наук, доцент, завідувач кафедри

Кафедра механіки та інженерії агроекосистем

Anna Нolubenko, Житомирський національний агроекологічний університет, Старий бульвар, 7, м. Житомир, Україна, 10008

Асистент

Кафедра електрифікації, автоматизації виробництва та інженерної екології

Leonid Los, Житомирський національний агроекологічний університет, Старий бульвар, 7, м. Житомир, Україна, 10008

Доктор технічних наук, професор

Кафедра механіки та інженерії агроекосистем

Посилання

  1. DSTU ISO 9001-95 (GOST 14.202-73). Systemy yakosti. Model zabezpechennia yakosti v protsesi proektuvannia, rozroblennia, montazhu ta obsluhovuvannia. (1996). Introduced from July 1, 1996. Kyiv, 30.
  2. DSTU 3974-2000 (GOST 14.201-73). Systemy rozroblennia ta postavlennia produktsii na vyrobnytstvo. Pravyla vykonannia doslidno-konstruktorskykh robit. (2000). Introduced from November 27, 2000. Kyiv, 38.
  3. DSTU 3021-95. Vyprobovuvannia i kontrol yakosti produktsii. Terminy ta vyznachennia. (1996). Introduced from January 1, 1996. Kyiv, 73.
  4. DSTU 3278-95. Systema rozroblennia i postavlennia produktsii na vyrobnytstvo. Osnovni terminy ta vyznachennia. (1997). Introduced from February 27, 1995. Kyiv, 64.
  5. Enke, J., Glass, R., Metternich, J. (2017). Introducing a Maturity Model for Learning Factories. Procedia Manufacturing, 9, 1–8. doi:10.1016/j.promfg.2017.04.010
  6. Abele Abele, E., Metternich, J., Tisch, M., Chryssolouris, G., Sihn, W., ElMaraghy, H. et al. (2015). Learning Factories for Research, Education, and Training. Procedia CIRP, 32, 1–6. doi:10.1016/j.procir.2015.02.187
  7. Liu, Y., Zhao, T., Ju, W., Shi, S. (2017). Materials discovery and design using machine learning. Journal of Materiomics, 3 (3), 159–177. doi:10.1016/j.jmat.2017.08.002
  8. Los, L., Kukharets, S., Tsyvenkova, N., Нolubenko, A., Tereshchuk, M. (2017). Substantiation of the structure theory of design of technological machines and devices. Technology Audit and Production Reserves, 5 (1 (37)), 48–55. doi:10.15587/2312-8372.2017.113003
  9. Moldavska, A., Martinsen, K. (2018). Defining Sustainable Manufacturing Using a Concept of Attractor as a Metaphor. Procedia CIRP, 67, 93–97. doi:10.1016/j.procir.2017.12.182
  10. Vasilevskyi, O. M., Ihnatenko, O. H. (2013). Normuvannia pokaznykiv nadiinosti tekhnichnykh zasobiv. Vinnytsia: VNTU, 160.
  11. Kretschmer, R., Pfouga, A., Rulhoff, S., Stjepandic, J. (2017). Knowledge-based design for assembly in agile manufacturing by using Data Mining methods. Advanced Engineering Informatics, 33, 285–299.
  12. Chapra, S., Canale, R. (2014). Numerical Methods for Engineers. New York: McGraw-Hill Education, 992.
  13. Stock, T., Kohl, H. (2018). Perspectives for International Engineering Education: Sustainable-oriented and Transnational Teaching and Learning. Procedia Manufacturing, 21, 10–17. doi:10.1016/j.promfg.2018.02.089
  14. Stratulat, S. (2017). Mechanically certifying formula-based Noetherian induction reasoning. Journal of Symbolic Computation, 80, 209–249. doi:10.1016/j.jsc.2016.07.014
  15. Aleksandrov, P. S. (1977). Vvedenie v teoriyu mnozhestv i obshhuyu topologiyu. Moscow: Nauka, 368.
  16. Liu, Z. (1991). The epistemological basis of industrial designing. Design Studies, 12 (2), 109–113. doi:10.1016/0142-694x(91)90053-y
  17. Sigorskiy, V. P. (1975). Matematicheskiy apparat іnzhenera. Kyiv: Tekhnika, 768.
  18. Cattaneo, M. E. G. V. (2017). The likelihood interpretation as the foundation of fuzzy set theory. International Journal of Approximate Reasoning, 90, 333–340. doi:10.1016/j.ijar.2017.08.006
  19. Kaufman, A., Itskovich, G. (2017). Geometrical Factor Theory of Induction Logging. Basic Principles of Induction Logging, 173–226. doi:10.1016/b978-0-12-802583-3.00006-x
  20. Kuru, S., Negro, J., Ragnisco, O. (2017). The Perlick system type I: From the algebra of symmetries to the geometry of the trajectories. Physics Letters A, 381 (39), 3355–3363. doi:10.1016/j.physleta.2017.08.042
  21. Lavrov, I., Maksimova, L.; Corsi, G. (Ed.). (2003). Problems in Set Theory, Mathematical Logic and the Theory of Algorithms. Springer, 282. doi:10.1007/978-1-4615-0185-5
  22. Maciejewski, A. J., Przybylska, M., Tsiganov, A. V. (2011). On algebraic construction of certain integrable and super-integrable systems. Physica D: Nonlinear Phenomena, 240 (18), 1426–1448. doi:10.1016/j.physd.2011.05.020
  23. Demin, D. A. (2014). Mathematical description typification in the problems of synthesis of optimal controller of foundry technological parameters. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (4 (67)), 43–56. doi:10.15587/1729-4061.2014.21203
  24. Zyelyk, Y. I. (2000). Convergence of a matrix gradient algorithm of solution of extremal problem under constraints. Journal of Automation and Information Sciences, 32 (9), 34–41.
  25. Poltavets, V. I., Yaziev, A. S. (17.04.2006). Hazohenerator dlia hazyfikatsii tverdoho palyva. Patent No. 75529 UA, MPK S10J3/20, C10J3/32. Appl. No. u20040907430. Filed: 10.09.2004. Bull. No. 4.
  26. Tsyvenkova, N. M., Holubenko, A. A. (10.12.2014). Sposib formuvannia zony horinnia i hazyfikatsii ta hazohenerator dlia yoho zdiisnennia. Patent No. 107219 UA, MPK S10J3/20, C10J3/32, B01J7/00, F23C7/00. Appl. No. a201211797. Filed: 12.10.2012. Bull. No. 23.
  27. Kargapolov, M. I., Merzlyakov, Yu. I. (1977). Osnovy teorii grupp. Moscow: Nauka, 240.
  28. Pokras, O. (2017). Analysis of the Ukrainian instrument-making industry international competitiveness using porter’s diamond. Technology Audit and Production Reserves, 4 (5 (36)), 31–36. doi:10.15587/2312-8372.2017.109114
  29. Matviichuk, I. (2015). Modern state and prospects for development of instrument-making industry in Ukraine. Global and National Problems of Economy, 3, 360–365.
  30. Borisov, V. M., Borisov, S. B. (2016). Otsenka urovnya standartizatsii i unifikatsii izdeliy mashinostroeniya. Vestnik Tekhnologicheskogo universiteta, 19 (3), 93–94.
  31. Tipovaya metodika opredeleniya urovnya standartizatsii i unifikatsii izdeliy RD 33-74. (1975). Moscow: Izdatel'stvo standartov, 42.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-12-28

Як цитувати

Yarosh, Y., Tsyvenkova, N., Kukharets, S., Нolubenko A., & Los, L. (2017). Обґрунтування кількісних критеріїв оцінки технологічності деталей конструкцій та вузлів. Technology Audit and Production Reserves, 2(1(40), 4–11. https://doi.org/10.15587/2312-8372.2018.129676

Номер

Том 2 № 1(40) (2018): Виробничо-технологічні системи

Розділ

Технології машинобудування: Оригінальне дослідження

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Nataliya Tsyvenkova, Yaroslav Yarosh, Savelii Kukharets, Anna Нolubenko, Leonid Los

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.