Визначення величини екологічного податку на основі модифікації міжгалузевої моделі Леонтьєва-Форда
DOI:
https://doi.org/10.15587/2312-8372.2018.133309Ключові слова:
еколого-економічне моделювання, сталий розвиток, міжгалузевий баланс, модель Леонтьєва-Форда, емісія парникових газівАнотація
Об'єктом дослідження є планування виробничої діяльності, яке ставить за мету узгодити екологічні та економічні критерії розвитку «природа-виробництво». Одним з найбільш проблемних місць у виробництві є врахування екологічного фактору, оскільки виробнича діяльність чинить негативний вплив на навколишнє середовище. Особливо важливим є зменшення частки парникових газів у викидах виробничих підприємств.
В ході дослідження використовувалися підходи до моделювання виробничої діяльності на основі міжгалузевого балансу з урахуванням екологічної складової.
Отримано модифіковану еколого-економічну модель Леонтьєва-Форда для випадку розширення міжгалузевого балансу з урахуванням нової галузі, що здійснює переробку парникових газів. Запропонована модель має, зокрема, особливість, що дозволяє розглядати процес знищення парникових газів як окрему галузь виробництва, нерозривно пов’язану міжгалузевими зв’язками з іншими галузями.
Проведено розрахунки за реальними даними на основі таблиці міжгалузевого балансу за 2016 рік. Сформовано агреговану матрицю прямих витрат з виділенням 8 основних галузей.
Завдяки цьому забезпечується можливість отримання у явному вигляді формули для відшукання або оцінки величини екологічного податку в залежності від забрудненості технології. У дослідженні зведено модифіковану модель Леонтьєва-Форда, що враховує появу та функціонування нової галузі, яка здійснює знищення парникових газів, до статичної моделі міжгалузевого балансу. В результаті розрахунків були отримані матриця прямих технологічних витрат та матриця приростів прямих витрат при введенні нової галузі. Розраховано ціну основної продукції і вартість знищення забруднювачів. У порівнянні з аналогічними відомими моделями можна зробити висновок, що запропонована модель забезпечує переваги при вирахуванні плати за забруднення. В результаті визначено величину ставки екологічного податку, яка враховує забрудненість виробництва. Це сприятиме більш раціональному природокористуванню та, відповідно, зменшенню викидів парникових газів у атмосферу.
Посилання
- Paris Agreement: Essential Elements. (2018). United Nations Framework Convention on Climate Change. Available at: https://unfccc.int/process-and-meetings/the-paris-agreement/the-paris-agreement
- Tadeiev, Yu. P. (2012). Rozshyrennia modeli Leontieva v umovakh ekolohichnoi zbalansovanosti. BiznesInform, 4, 132–136.
- Liashenko, I. M. (1999). Ekonomiko-matematychni metody ta modeli staloho rozvytku. Kyiv: Vyshcha shkola, 234.
- Potravny, I., Gusev, A., Stoykov, V., Gassiy, V. (2017). Modification of the Leontief-Ford Input-Output Model for the Green Economy Goals and Environment Protection. Journal of Geoscience and Environment Protection, 5 (11), 15–23. doi: http://doi.org/10.4236/gep.2017.511002
- Shmelev, S. E. (2011). Economic Models and the Environment: Input-Output Analysis. Ecological Economics. Springer: Dordrecht, 87–114. doi: http://doi.org/10.1007/978-94-007-1972-9_6
- Luptacik, M., Bohm, B. (1999). A Consistent Formulation of the Leontief Pollution Model. Economic Systems Research, 11 (3), 263–276. doi: http://doi.org/10.1080/09535319900000018
- Arrous, J. (1994). The Leontief Pollution Model: A Systematic Formulation. Economic Systems Research, 6 (1). doi: http://doi.org/10.1080/09535319400000008
- De Mesnard, L. (1992). The Asynchronous Leontief Model. Economic Systems Research, 4 (1), 25–34. doi: http://doi.org/10.1080/09535319200000002
- Qayum, A. (1991). A Reformulation of the Leontief Pollution Model. Economic Systems Research, 3 (4), 428–430. doi: http://doi.org/10.1080/09535319100000033
- Leontief, W. (1970). Environmental Repercussions and the Economic Structure: An Input-Output Approach. The Review of Economics and Statistics, 52 (3), 262–271. doi: http://doi.org/10.2307/1926294
- Tarancon Moran, M. A., del Rio Gonzalez, P. (2007). A combined input–output and sensitivity analysis approach to analyse sector linkages and CO2 emissions. Energy Economics, 29 (3), 578–597. doi: http://doi.org/10.1016/j.eneco.2006.02.004
- Nakamura, S. (1999). An interindustry approach to analyzing economic and environmental effects of the recycling of waste. Ecological Economics, 28 (1), 133–145. doi: http://doi.org/10.1016/s0921-8009(98)00031-7
- Nakamura, S., Kondo, Y. (2006). A waste input-output life-cycle cost analysis of the recycling of end-of-life electrical home appliances. Ecological Economics, 57 (3), 494–506. doi: http://doi.org/10.1016/j.ecolecon.2005.05.002
- Waugh, F. V., Dwyer, P. S. (1945). Compact Computation of the Inverse of a Matrix. The Annals of Mathematical Statistics, 16 (3), 259–271. doi: http://doi.org/10.1214/aoms/1177731089
- Tablytsia «vytraty-vypusk» za 2016 rik (v tsinakh spozhyvachiv). Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. Available at: https://ukrstat.org/uk/operativ/operativ2006/vvp/vitr_vip/vitr_u/arh_vitr_u.html. Last accessed: 24.04.2018.
- Ukraina v tsyfrakh 2016: statystychnyi zbirnyk. (2017). Kyiv: Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy, 240.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Olena Liashenko, Lesya Khrushch
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.