Регулювання впливу структури неорганічних в’яжучих речовин на їх властивості
DOI:
https://doi.org/10.15587/2312-8372.2018.134780Ключові слова:
цементне тісто, утворення гідросилікатів, взаємодія цементного каменю з залізистими силікатамиАнотація
Об'єктом дослідження є взаємодія цементного тіста з кремнеземними заповнювачами та наповнювачами, які містять іони заліза. В нормальних умовах тверднення в контактній зоні утворюються в основному гідросилікати кальцію, CSH(B), CS2H і гідрогранати. Одним з найбільш проблемних місць є взаємодія тверднучого цементного тіста з алюмосилікатними та залізосилікатними заповнювачами. При цьому в контактній зоні з'являється підвищена кількість гідросилікатів різної міри основності, гідроалюмінати, гідрогранати з різним співвідношенням SiO2, Fe2O3, H2O.
В ході дослідження вивчався контактний шар, що виникає в результаті взаємодії тверднучого цементного тіста з поверхнею заповнювачів суміші, представлений склеювальною речовиною. Ця речовина забезпечує в тому або іншому ступені зчеплення заповнювача в загальний моноліт. Цемент сприяє відновленню і продовженню звичайних процесів гідратації. Це пов'язано з тим, що запропонований спосіб є активним способом зміцнення мікродисперсного матеріалу за допомогою введення додаткових речовин в неорганічні вяжучі матеріали в зону контактування або в цементне тісто.
Завдяки цьому забезпечується можливість підвищення адгезії за рахунок акумуляції води, закупорки пор і тріщин, збільшення змочуваності і розчинності мінералів цементу, виникнення нових комплексних кристалічних утворень і тому подібне. Мікронаповнювачі сприяють зменшенню деформацій усадки і набрякання, характерних при твердненні високодисперсної клінкерної частини цементу. Вони також можуть підвищувати стійкість цементного каменю проти дії агресивних чинників, знижуючи витрату цементу і вартість бетону.
Таким чином, різними прийомами можна регулювати структуру отримуваних речовин на основі неорганічних в’яжучих, впливаючи на їх властивості у бажаних напрямах.
Посилання
- Murthy, A., Palani, G., Iyer, N. (2010). Impact Analysis of Concrete Structural Components. Defence Science Journal, 60 (3), 307–319. doi: http://doi.org/10.14429/dsj.60.358
- Rana, N., Tiwari, A., Srivastava, A. K. (2016). High performance concrete and its applications in the field of civil engineering construction. International Journal of Current Engineering and Technology, 6 (3), 982–985.
- Shyshkin, O. O. (2001). Spetsialni betony dlia pidsylennia budivelnykh konstruktsii, shcho ekspluatuiutsia v umovakh dii ahresyvnykh seredovyshch. Kryvyi Rih: Mineral, 113.
- Iokhen, Sh., Bernd, V.; Krivenko, P. (Ed.). (2004). Dolgovechnost' betona. Kyiv: Oranta, 301.
- Kryvenko, P. V., Pushkarova, K. K. (1993). Dovhovichnist shlakoluzhnoho betonu. Kyiv: Budivelnyk, 224.
- Stark, J. (2008). Alkali-Kieselsäure-Reaktion. F. A. Finqer Institute für Baustoffkunde, 139.
- Midness, S., Young, J. F., Darwin, D. (2002). Concrete. Upper Saddle River: Prentice Hall, 142–154.
- Torrijos, M. C., Giaccio, G., Zerbino, R. (2010). Internal cracking and transport properties in damaged concretes. Materials and Structures, 43 (1), 109–121. doi: http://doi.org/10.1617/s11527-010-9602-z
- Ostertag, C. P. (2006). Alkali silica reaction: effect of cracks on gel formation. Concrete durability and service life planning, 112‑118. doi: http://doi.org/10.1617/291214390x.013
- Shishkin, A. (2016). Study of the effect of compounds of transition elements on the micellar catalysis of strength formation of reactive powder concrete. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (6 (80)), 60–65. doi: http://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.63957
- Copeland, L. E., Bodor, E., Chang, T. N. (1967). Reaction of Tobermorite Gel with Aluminates, Ferries and Sulphates. Journal of Research of the National Bureau of Standards, 9, 61–74.
- Reschke, T. (2004). Untersuchungen und Instandsetzung von Wasserbauwerken, die infolge einer Alkali-Kieselsäure-Reaktion geschädigt sind. Beton, 54 (1), 14‑21.
- Yasar, E., Erdogan, Y., Kilic, A. (2004). Effect of limestone aggregate type and water–cement ratio on concrete strength. Materials Letters, 58 (5), 772–777. doi: http://doi.org/10.1016/j.matlet.2003.06.004
- Kovernichenko, L. M. (2017). Zapovniuvachi dlia betonu i vzaiemodiia yikh z vodoiu. Suchasni tekhnolohii ta metody rozrakhunkiv u budivnytstvi, 8, 103–110.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Alexsander Shishkin, Leonid Kovernichenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
