Розв’язання епістемологічних проблем теоретичного та методологічного апарату інституційних теорій організацій

Автор(и)

  • Herman Aksom Київський національний університет імені Т. Г. Шевченка, вул. Володимирська, 64/13, м. Київ, Україна, 01601, Україна https://orcid.org/0000-0002-0566-2965
  • Anton Chornyi Київський національний університет імені Т. Г. Шевченка, вул. Володимирська, 64/13, м. Київ, Україна, 01601, Україна https://orcid.org/0000-0001-9857-2151

DOI:

https://doi.org/10.15587/2312-8372.2018.134902

Ключові слова:

теорія моди менеджмента, соціальні конструкти, інституціональна соціологія, інституціональні ефекти

Анотація

Дослідники нової інституційної соціології зосереджені на розгляді мотивів та раціональності постійної зміни вже побудованих історично та культурно інституційних середовищ. На сьогоднішній день найбільш перспективною та розвиненою теорією є теорія управлінських мод, яка передбачає, що інтереси та погляди окремих індивідів та колективів соціально сконструйовані та сформовані під дією інституційних впливів. Відповідно, результатом цих переконань, спричинених інституційними наслідками, є не що інше, як поширення та прийняття адміністративних інновацій. Незважаючи на феноменологічні аргументи нової інституційної соціології, що розглядає інституційний характер індивідуальних переконань, припущень та розумінь, дослідження з fashion management (управлінських мод) прямо суперечить іншим основним інституціональним твердженням про стабільність, інерцію та стійкість до нових ідей та практик в інституційних умовах. Тому об’єктом дослідження є сутність теорії управлінських мод з точки зору визначення її онтологічних та епістомологічних ознак.

Унаслідок використання наукових методів логічного узагальнення та морфологічного аналізу в роботі стверджується, що одиницею аналізу мають виступати не макрорівневі процеси гомогенізації чи диверсифікації організаційних середовищ, а мікропроцеси зміни технічних значень та характеристик адміністративних та організаційних практик. Так само, акцент досліджень має бути не на траєкторіях і особливостях поширення організаційних інновацій та практик, а на закономірностях їх інтерпретації та осмислення індивідами та організаціями. Продемонстровано, як поєднання окремих аспектів теоретичного апарату Скандинавського інституціоналізму і теорії управлінських мод дозволяють досягти цієї мети та одночасно уникнути онтологічних розбіжностей.

Теоретичні ідеї, запропоновані в роботі, дозволяють уникнути типових недоліків в емпіричних дослідженнях, такі як неточність в інтерпретації інституційних ефектів та помилкове трактування останніх як економічних та технічних факторів.

Біографії авторів

Herman Aksom, Київський національний університет імені Т. Г. Шевченка, вул. Володимирська, 64/13, м. Київ, Україна, 01601

Аспірант

Кафедра менеджменту інноваційної та інвестиційної діяльності

Anton Chornyi, Київський національний університет імені Т. Г. Шевченка, вул. Володимирська, 64/13, м. Київ, Україна, 01601

Аспірант

Кафедра менеджменту інноваційної та інвестиційної діяльності

Посилання

  1. Mizruchi, M. S., Fein, L. C. (1999). The Social Construction of Organizational Knowledge: A Study of the Uses of Coercive, Mimetic, and Normative Isomorphism. Administrative Science Quarterly, 44 (4), 653–683. doi: http://doi.org/10.2307/2667051
  2. Lounsbury, M. (2008). Institutional rationality and practice variation: New directions in the institutional analysis of practice. Accounting, Organizations and Society, 33 (4-5), 349–361. doi: http://doi.org/10.1016/j.aos.2007.04.001
  3. Modell, S. (2009). Institutional research on performance measurement and management in the public sector accounting literature: a review and assessment. Financial Accountability & Management, 25 (3), 277–303. doi: http://doi.org/10.1111/j.1468-0408.2009.00477.x
  4. Scott, W. R. (2008). Institutions and Organizations: Ideas and Interests. Thousand Oaks: Sage, 267.
  5. Oliver, C. (1991). Strategic responses to institutional processes. Academy of Management Review, 16 (1), 145–179. doi: http://doi.org/10.5465/amr.1991.4279002
  6. Scott, W. R.; Powell, W., Dimaggio, P. (Eds.). (1991). Unpacking institutional arguments. The new institutionalism in organizational analysis. Chicago: University of Chicago Press, 164–182.
  7. Holm, P. (1995). The Dynamics of Institutionalization: Transformation Processes in Norwegian Fisheries. Administrative Science Quarterly, 40 (3), 398–442. doi: http://doi.org/10.2307/2393791
  8. Sherer, P. D., Lee, K. (2002). Institutional change in large law firms: a resource dependency and institutional perspective. Academy of Management Journal, 45 (1), 102–119. doi: http://doi.org/10.2307/3069287
  9. Greenwood, R., Hinings, C. R., Suddaby, R. (2002). Theorizing change: the role of professional associations in the transformation of institutionalized fields. Academy of Management Journal, 45 (1), 58–80. doi: http://doi.org/10.2307/3069285
  10. Abrahamson, E. (1996). Management fashion. Academy of Management Review, 21 (1), 254–285. doi: http://doi.org/10.5465/amr.1996.9602161572
  11. Kieser, A. (1997). Rhetoric and Myth in Management Fashion. Organization, 4 (1), 49–74. doi: http://doi.org/10.1177/135050849741004
  12. Carson, P. P., Lanier, P. A., Carson, K. D., Guidry, B. N. (2000). Clearing A Path Through The Management Fashion Jungle: Some Preliminary Trailblazing. Academy of Management Journal, 43 (6), 1143–1158. doi: http://doi.org/10.5465/1556342
  13. Benders, J., Van Veen, K. (2001). What's in a fashion? Interpretative viability and management fashions. Organization, 8 (1), 33–53. doi: http://doi.org/10.1177/135050840181003
  14. Benders, J., Nijholt, J., Heusinkveld, S. (2006). Using Print Media Indicators in Management Fashion Research. Quality & Quantity, 41 (6), 815–829. doi: http://doi.org/10.1007/s11135-006-9027-5
  15. Madsen, D. O., Stenheim, T. (2013). Doing research on ‘management fashions’: methodological challenges and opportunities. Problems and Perspectives in Management, 11 (4), 68–76.
  16. Madsen, D., Slatten, K. (2013). The Role of the Management Fashion Arena in the Cross-National Diffusion of Management Concepts: The Case of the Balanced Scorecard in the Scandinavian Countries. Administrative Sciences, 3 (3), 110–142. doi: http://doi.org/10.3390/admsci3030110
  17. Abrahamson, E., Chang, S., Katic, I. (2013). Institutional Transience and Fashion Persistence: Outlines of an Evolutionary Theory of Fashions and Institutions. Montreal: EGOS.
  18. Suddaby, R. (2014). Can Institutional Theory Be Critical? Journal of Management Inquiry, 24 (1), 93–95. doi: http://doi.org/10.1177/1056492614545304
  19. Meyer, J. W., Rowan, B. (1977). Institutionalized Organizations: Formal Structure as Myth and Ceremony. American Journal of Sociology, 83 (2), 340–363. doi: http://doi.org/10.1086/226550
  20. Zucker, L. (1987). Institutional Theories Of Organization. Annual Review of Sociology, 13 (1), 443–464. doi: http://doi.org/10.1146/annurev.soc.13.1.443
  21. Scott, W. R. (1987). The Adolescence of Institutional Theory. Administrative Science Quarterly, 32 (4), 493–511. doi: http://doi.org/10.2307/2392880
  22. Jepperson, R.; Berger, P., Zelditch, M. (Eds.) (2002). The development and application of sociological institutionalism. Contemporary sociological theory: New directions. Lanham, MD: Rowman & Littlefield, 232.
  23. Meyer, J. W.; Greenwood, R., Oliver, C., Sahlin, K., Suddaby, R. (Eds.) (2008). Reflections on institutional theories of organizations. Handbook of Organizational Institutionalism. Thousand Oaks: Sage Publications, 790–811.
  24. Meyer, J. W. (2010). World Society, Institutional Theories, and the Actor. Annual Review of Sociology, 36 (1), 1–20. doi: http://doi.org/10.1146/annurev.soc.012809.102506
  25. Schneiberg, M., Bartley, T. (2001). Regulating American Industries: Markets, Politics, and the Institutional Determinants of Fire Insurance Regulation. American Journal of Sociology, 107 (1), 101–146. doi: http://doi.org/10.1086/323574
  26. Meyer, J. W., Jepperson, R. L. (2000). The «Actors» of Modern Society: The Cultural Construction of Social Agency. Sociological Theory, 18 (1), 100–120. doi: http://doi.org/10.1111/0735-2751.00090
  27. Schneiberg, M. (2005). Combining New Institutionalisms: Explaining Institutional Change in American Property Insurance. Sociological Forum, 20 (1), 93–137. doi: http://doi.org/10.1007/s11206-005-1899-y
  28. Friedland, R., Alford, R. R.; Powell, W. W., Dimaggio, P. J. (Eds.). (1991). Bringing society back in: Symbols, practices, and institutional contradictions. The new institutionalism in organizational analysis. Chicago: University of Chicago Press, 232–267.
  29. Suddaby, R. (2010). Challenges for Institutional Theory. Journal of Management Inquiry, 19 (1), 14–20. doi: http://doi.org/10.1177/1056492609347564
  30. Zucker, L. G. (1977). The Role of Institutionalization in Cultural Persistence. American Sociological Review, 42 (5), 726–743. doi: http://doi.org/10.2307/2094862
  31. Phillips, N., Malhotra, N.; Greenwood, R., Oliver, C., Sahlin, K., Suddaby, R. (Eds.). (2008). Taking social construction seriously: Extending the discursive approach in institutional theory. The Sage Handbook of Organizational Institutionalism. London: Sage, 702–720.
  32. Oliver, C. (1992). The Antecedents of Deinstitutionalization. Organization Studies, 13 (4), 563–588. doi: http://doi.org/10.1177/017084069201300403
  33. Drori, G. S., Meyer, J. W., Hwang, H. (2009). Global organization: Rationalization and actorhood as dominant scripts. Research in the Sociology of Organizations, 27, 17–43. doi: http://doi.org/10.1108/s0733-558x(2009)0000027003
  34. Berger, P. L., Luckmann, T. (1967). The Social Construction of Reality. New York: Doubleday Anchor, 247.
  35. Zbaracki, M. J. (1998). The Rhetoric and Reality of Total Quality Management. Administrative Science Quarterly, 43 (3), 602–636. doi: http://doi.org/10.2307/2393677
  36. Zilber, T. B. (2002). Institutionalization as an interplay between actions, meanings, and actors: the case of a rape crisis center in israel. Academy of Management Journal, 45 (1), 234–254. doi: http://doi.org/10.2307/3069294
  37. Aksom, H. (2016). Disentangling social constructions from technical realities: a case of Beyond Budgeting in Ukraine. Vilnius, 27–28.
  38. Barley, S. R.; Greenwood, R., Oliver, C., Sahlin, K., Suddaby, R. (Eds.). (2008). Coalface institutionalism. The Sage handbook of organizational institutionalism. London: SAGE Publications, 338–364. doi: http://doi.org/10.4135/9781446280669.n14
  39. Hannan, M. T., Freeman, J. (1984). Structural Inertia and Organizational Change. American Sociological Review, 49 (2), 149–164. doi: http://doi.org/10.2307/2095567
  40. Meyer, J. W. (1977). The Effects of Education as an Institution. American Journal of Sociology, 83 (1), 55–77. doi: http://doi.org/10.1086/226506
  41. Hallett, T. (2010). The Myth Incarnate: Recoupling Processes, Turmoil, and Inhabited Institutions in an Urban Elementary School. American Sociological Review, 75 (1), 52–74. doi: http://doi.org/10.1177/0003122409357044
  42. Strang, D., Meyer, J. W. (1993). Institutional conditions for diffusion. Theory and Society, 22 (4), 487–511. doi: http://doi.org/10.1007/bf00993595
  43. Perkmann, M., Spicer, A. (2008). How are management fashions institutionalized? The role of institutional work. Human Relations, 61 (6), 811–844. doi: http://doi.org/10.1177/0018726708092406
  44. Friedland, R. (2009). Institution, practice, and ontology: Toward a religious sociology. Research in the Sociology of Organizations, 27, 45–83. doi: http://doi.org/10.1108/s0733-558x(2009)0000027004
  45. Lounsbury, M., Boxenbaum, E. (2013). Institutional Logics in Action. Research in the Sociology of Organizations, 39, 3–22. doi: http://doi.org/10.1108/s0733-558x(2013)0039a004
  46. Zilber, T. B. (2013). Institutional Logics and Institutional Work: Should They Be Agreed? Research in the Sociology of Organizations, 39, 77–96. doi: http://doi.org/10.1108/s0733-558x(2013)0039a007
  47. Suddaby, R., Elsbach, K. D., Greenwood, R., Meyer, J. W., Zilber, T. B. (2010). Organizations and their institutional environments – Bringing meaning, values, and culture back in: Introduction to the special research forum. Academy of Management Journal, 53 (6), 1234–1240. doi: http://doi.org/10.5465/amj.2010.57317486
  48. Dobbin, F. (1994). Forging industrial policy: The United States, Britain, and France in the railway age. Cambridge University Press, 262. doi: http://doi.org/10.1017/cbo9781139174183
  49. Bartley, T., Schneiberg, M. (2002). Rationality and Institutional Contingency: The Varying Politics of Economic Regulation in the Fire Insurance Industry. Sociological Perspectives, 45 (1), 47–79. doi: http://doi.org/10.1525/sop.2002.45.1.47
  50. Staw, B. M., Epstein, L. D. (2000). What Bandwagons Bring: Effects of Popular Management Techniques on Corporate Performance, Reputation, and CEO Pay. Administrative Science Quarterly, 45 (3), 523–556. doi: http://doi.org/10.2307/2667108
  51. Selznick, P. (1957). Leadership in administration. Evanston: Row, Peterson, 162.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-01-23

Як цитувати

Aksom, H., & Chornyi, A. (2018). Розв’язання епістемологічних проблем теоретичного та методологічного апарату інституційних теорій організацій. Technology Audit and Production Reserves, 3(5(41), 43–48. https://doi.org/10.15587/2312-8372.2018.134902

Номер

Том 3 № 5(41) (2018): Макроекономіка

Розділ

Питання макроекономіки та соціально-економічного розвитку: Оригінальне дослідження

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Anton Chornyi, Herman Aksom

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.