Дослідження гастрономічного бренду туристичної дестинації

Автор(и)

  • Dmytro Kharenko Одеська національна академія харчових технологій, вул. Канатна, 112, м. Одеса, Україна, 65039, Україна https://orcid.org/0000-0001-7978-3287
  • Oksana Dyshkantiuk Одеська національна академія харчових технологій, вул. Канатна, 112, м. Одеса, Україна, 65039, Україна https://orcid.org/0000-0001-9812-1916
  • Svitlana Salamatina Одеська національна академія харчових технологій, вул. Канатна, 112, м. Одеса, Україна, 65039, Україна https://orcid.org/0000-0002-1584-2265
  • Liliia Kovalenko Одеська національна академія харчових технологій, вул. Канатна, 112, м. Одеса, Україна, 65039, Україна https://orcid.org/0000-0002-1330-0702

DOI:

https://doi.org/10.15587/2312-8372.2018.135484

Ключові слова:

гастрономічний бренд, гастрономічний туризм, формування бренду дестинацій, туристична дестинації, гастрономічні карти

Анотація

У всьому світі зростає конкуренція серед туристичних дестинацій, які активно впроваджують інноваційні технології просування. Формування конкурентоспроможнього гастрономічного бренду є ефективною стратегією в боротьбі за міжнародні ринки, забезпечуючи стабільний туристичний потік і економічний розвиток регіону.

Дана робота була спрямована на дослідження процесу формування гастрономічного бренду для посилення привабливості туристичної дестинації. Вивчалися особливості формування регіонального гастрономічного бренду мультикультурної туристичної дестинації на прикладі міста Одеси (Україна).

Одним з найбільш проблемних місць формування гастрономічного бренду Одеси є недостатня взаємодія його основних складових. У цьому процесі взаємодії повинні брати участь всі зацікавлені сторони і учасники ринку. Крім того, ще не розроблена ефективна стратегія для формування регіонального гастрономічного бренду. Необхідно визначити основних учасників гастрономічного життя міста, їх роль у формуванні бренду і виробити стратегію взаємовигідного розвитку. В результаті застосування методів контент-аналізу та експертного інтерв'ювання був зроблений висновок про великий нереалізований потенціал гастрономічного бренду Одеси як на міжнародному, так і на національному рівні. У тому числі було виявлено, що ресторанний бізнес і гастрономічні фестивалі є вкрай важливими елементами у формуванні гастрономічного бренду, будучи джерелом гастрономічної культури. Були виявлені ключові проблеми, пов'язані з формуванням гастрономічного бренду міста. для їх рішення було висунуто ідею зі створення гастрономічних карт-путівників Одеси, які проінформують туристів і жителів міста про гастрономічне життя регіону. Дані інформаційні системи дозволять усім учасникам ринку ефективно взаємодіяти між собою, активізувати розвиток бізнесу та сформувати туристичні кластери. Також були запропоновано шляхи формування бренду на основі культурних і кулінарних традицій регіону.

Практична цінність проведеного аналізу, полягає в тому, що воно може служити базою для подальших досліджень і сформувати ефективну стратегію просування Одеси як туристичної дестинації.

Біографії авторів

Dmytro Kharenko, Одеська національна академія харчових технологій, вул. Канатна, 112, м. Одеса, Україна, 65039

Кандидат технічних наук, старший викладач

Кафедра готельно-ресторанного бізнесу

Oksana Dyshkantiuk, Одеська національна академія харчових технологій, вул. Канатна, 112, м. Одеса, Україна, 65039

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра готельно-ресторанного бізнесу

Svitlana Salamatina, Одеська національна академія харчових технологій, вул. Канатна, 112, м. Одеса, Україна, 65039

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра готельно-ресторанного бізнесу

Liliia Kovalenko, Одеська національна академія харчових технологій, вул. Канатна, 112, м. Одеса, Україна, 65039

Асистент

Кафедра готельно-ресторанного бізнесу

Посилання

  1. Pine, B. J., Gilmore, J. H. (1998). Welcome to the experience economy. Harvard business review, 76 (4), 97–105.
  2. Dyshkantiuk, O. (2016). Economy Of Impressions – Current Stage Of Development Of Social Production. Ekonomika kharchovoi promyslovosti, 8 (4), 3–9.
  3. Bessiere, J. (1998). Local Development and Heritage: Traditional Food and Cuisine as Tourist Attractions in Rural Areas. Sociologia Ruralis, 38 (1), 21–34. doi: http://doi.org/10.1111/1467-9523.00061
  4. Henderson, J. C. (2009). Food tourism reviewed. British Food Journal, 111 (4), 317–326. doi: http://doi.org/10.1108/00070700910951470
  5. Kivela, J., Crotts, J. C. (2006). Tourism and gastronomy: gastronomy’s influence on how tourists experience a destination. Journal of Hospitality and Tourism Research, 30 (3), 354–377. doi: http://doi.org/10.1177/1096348006286797
  6. Long, L. M. (2004). Culinary tourism. Lexington: University Press of Kentucky.
  7. Hjalager, A. M. (2004). What do tourists eat and why? Towards a sociology of gastronomy and tourism. Tourism, 52 (2), 195–201.
  8. Hjalager, A., Richards, G. (2002). Chapter 13 still undigested : research issues in tourism and gastronomy. Tourism and Gastronomy, 8, 224–234.
  9. Richards, G. (2002). Gastronomy: an essential ingredient in tourism production and consumption? Tourism and Gastronomy, 11, 3–20.
  10. Keller, K. L. (2008). Strategic brand management. Harlow, 829.
  11. Smith, R. (2009). Authenticity: What Consumers Really Want by James H. Gilmore and B. Joseph Pine II. Journal of Product Innovation Management, 26 (3), 355–356. doi: http://doi.org/10.1111/j.1540-5885.2009.00663_1.x
  12. Pine, B. J., Gilmore, J. H. (1999). The experience economy: work is theatre & every business a stage. Cambridge: Harvard Business School Press, 252.
  13. Scarpato, R., Daniele, R. (2003). New global cuisine: tourism, authenticity and sense of place in postmodern gastronomy. Food Tourism Around The World, 296–313. doi: http://doi.org/10.1016/b978-0-7506-5503-3.50020-8
  14. Getz, D. (2007). Event studies: theory, research and policy for planned events. Taylor & Francis, 476.
  15. Getz, D. (2008). Event tourism: Definition, evolution, and research. Tourism Management, 29 (3), 403–428. doi: http://doi.org/10.1016/j.tourman.2007.07.017
  16. Brown, D. C. (2000). Food in Global History. History: Reviews of New Books, 28 (2), 88–88. doi: http://doi.org/10.1080/03612759.2000.10525436
  17. Kharenko, D., Dyshkantiuk, O., Ivychuk, L. (2017). Analysis of gastronomic events: a case study of Portugal. Technology Audit and Production Reserves, 1 (5 (39)), 79–85. doi: http://doi.org/10.15587/2312-8372.2018.124713
  18. Daniela, I. (2003). Interculturality – a factor of tourism development – part 1 – gastronomy in tourism, attraction or impediment babaita carmen mihaela. Economy, business administration and economic statistics, 16, 23–28.
  19. Dyshkantiuk, О., Kharenko, D., Salamatina, S., Ivychuk, L., Borodina, V. V. K. (2017). Gastronomy as an important element of the hospitality development. Economic and food security of Ukraine, 5 (3-4), 60–73.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-01-23

Як цитувати

Kharenko, D., Dyshkantiuk, O., Salamatina, S., & Kovalenko, L. (2018). Дослідження гастрономічного бренду туристичної дестинації. Technology Audit and Production Reserves, 3(5(41), 15–21. https://doi.org/10.15587/2312-8372.2018.135484

Номер

Том 3 № 5(41) (2018): Макроекономіка

Розділ

Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка: Оригінальне дослідження

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Dmytro Kharenko, Oksana Dyshkantiuk, Liliia Ivychuk

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.