Identification of objects priority for conducting energy monitoring

Olena Borichenko; Anatolii Cherniavskyi

doi:10.15587/2312-8372.2018.135497

Автор(и)

Olena Borichenko Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056, Україна https://orcid.org/0000-0002-6127-2945
Anatolii Cherniavskyi Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056, Україна https://orcid.org/0000-0003-2858-8224

DOI:

https://doi.org/10.15587/2312-8372.2018.135497

Ключові слова:

впровадження системи енергетичного моніторингу, рівень енергоефективності підприємства, використання енергоресурсів

Анотація

Об'єктом дослідження є система енергетичного моніторингу. Для досягнення високого рівня енергоефективності на будь-якому підприємстві необхідно проводити періодичну оцінку рівня результативності енергозберігаючої діяльності, тобто проводити енергетичний моніторинг. Одним з найбільш проблемних місць при створенні систем енергетичного моніторингу є визначення пріоритетності об’єктів, для яких можливо та доцільно проводити моніторинг. При визначенні об’єктів, для яких є доцільним створення системи енергетичного моніторингу, слід враховувати основні вимоги, яким мають відповідати такі об’єкти. Серед таких вимог: розташування об’єктів в одному або суміжному приміщеннях, єдиний технологічний процес та керування цими об’єктами невеликої кількості операторів. Відповідно до зазначених вимог в роботі був запропонований алгоритм вибору об’єктів для створення системи енергетичного моніторингу. На першому етапі все обладнання підприємства має бути розділено на невелику кількість груп за технологічним принципом. Наступним кроком є побудова балансів споживання енергії окремо для кожного з технологічних процесів виробництва всіх видів продукції підприємства. Для складання балансів енергоспоживання може бути застосована методика побудови оптимальних розрахункових моделей енергобалансів. На основі отриманих розрахункових значень споживання енергії на виробництво кожного виду продукції може бути здійснений розподіл обладнання на більш дрібні групи, виходячи з двох критеріїв. До таких критеріїв відносяться місце розташування обладнання та їх живлення енергією від одних і тих же силових пунктів. Отримані групи обладнання являють собою попередні об’єкти, однак це не означає, що для таких об’єктів є доцільним створення системи енергетичного моніторингу. В роботі запропоновано вирішення додаткових задач, зокрема:

визначення складу чинників, які впливають на обсяги енергоспоживання;
доцільність встановлення додаткових приладів обліку енергоспоживання, виробництва продукції та інших параметрів;
оцінка грошових витрат на створення систем;
оцінка потенціалу енергозбереження;
фінансовий аналіз доцільності створення систем.

Завдяки цьому забезпечується можливість обґрунтовано визначити об’єкти, для яких є технічно можливим і фінансово доцільним створення системи енергетичного моніторингу.

Біографії авторів

Olena Borichenko, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра електропостачання

Anatolii Cherniavskyi, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра електропостачання

Посилання

ISO 50001:2011. Energy management systems. (2011). Requirements with guidance for use.
Inshekov, E., Saf'yants, A., Saf'yants, S., Chernyavskiy, A. (2014). Vnedrenie sistemy energeticheskogo menedzhmenta na baze standarta ISO 50001:2011: Putevoditel' dlya spetsialistov kompaniy i predpriyatiy. Kyiv: Proekt «Energoeffektivnaya i napravlennaya na umen'shenie izmeneniya klimata modernizatsiya promyshlennosti v Donetskoy oblasti», 36.
Rozen, V. P., Cherniavskyi, A. V.; Lukianenko, S. O., Karaieva, N. V. (Eds.) (2014). Enerhetychnyi monitorynh yak skladova chastyna systemy enerhetychnoho menedzhmentu. Ekonomichna bezpeka derzhavy: stratehiia, enerhetyka, informatsiini tekhnolohii. Kyiv: Vydavnytstvo OOO «Iurka Liubchenka», 468.
DSTU ISO 50006:2014. Systemy enerhetychnoho menedzhmentu. Vymiriuvannia rivnia dosiahnutoi enerhoefektyvnosti z vykorystanniam bazovykh rivniv enerhospozhyvannia ta pokaznykiv enerhoefektyvnosti. Zahalni polozhennia i nastanova». (2016). Kyiv: Derzhspozhyvstandart Ukrainy, 56.
Nakhodov, V. F., Borychenko, O. V. (2013). Kontseptsiia pobudovy intehrovanykh system kontroliu efektyvnosti vykorystannia elektrychnoi enerhii na vyrobnycho-hospodarskykh obiektakh. Energy: Economics, Technology, Ecology, 1, 72–79.
Pooley, J. (2005). Quick Start Guide to Energy Monitoring & Targeting (M&T). Effective Energy Management Guide. Available at: http://www.oursouthwest.com/eemg/notices/effective-energy-mgt-mandtguide.pdf
Computer Based Monitoring And Targeting On A Hot Rolling Mill. (1992). Energy Effiiciency Enquiries Bureau, ETSU, Harwell, Oxfordshire, 0X11. Best Practice Programme, 26.
Waste avoidance methods. (1995). Energy Effiiciency Office. Best Practice Programme. Fuel Efficiency Booklet 13. Crown copyright, 18.
Monitoring and Targeting in large companies. (1998). Energy Effiiciency Enquiries Bureau, ETSU, Harwell, Oxfordshire, 0X11. Good Practice Guide 112, 45.
Jones, P. (2004), Getting started with Monitoring & Targeting (M&T). Fundamental Series, 7, 29–32.
Khayd, D., Loskutov, A. V. (1998). Tselevoy energeticheskiy monitoring v sisteme energeticheskogo menedzhmenta. Promyshlennaya energetika, 4, 2–4.
Loskutov, A. (1997). Monitoring and Targeting in Russian Industry. Seminar «Energy management: Low cost energy saving Techniques». Sofia.
Prakhovnyk, A. V., Trapp, H. R. (2001). Kontrol i normalizatsiia enerhospozhyvannia. Upravlinnia enerhovykorystanniam. Kyiv: Alians za zberezhennia enerhii, 387–398.
Cherniavskyi, A. V., Yakobiuk, D. V., Yakobiuk, I. V. (2015). Analitychne zabezpechennia enerhetychnoho monitorynhu. Enerhosberezhenye. Enerhetyka. Enerhoaudyt, 2 (133), 41–45.
Rozen, V. P., Solovey, A. I., Chernyavskiy, A. V. (2003). Primenenie metoda analiza ierarkhiy pri vybore energoeffektivnogo oborudovaniya i tekhnologiy. Pratsi Mizhnarodnoho enerhoekolohichnoho konhresu «Enerhetyka. Ekolohiia. Liudyna». Kyiv, 166–171.
DSTU 4714:2007. Enerhozberezhennia. Palyvno-enerhetychni balansy promyslovykh pidpryiemstv. Metodyka pobudovy ta analizu. (2007). Kyiv: Derzhspozhyvstandart Ukrainy, 33.
Nakhodov, V. F., Borychenko, O. V. (2010). Pobudova optymalnykh rozrakhunkovykh modelei elektrobalansiv vyrobnycho-hospodarskykh obiektiv. Promyslova elektroenerhetyka ta elektrotekhnika, 6, 47–51.
A Complete Guide to ABC Analysis in Customer Segmentation and Inventory. Available at: https://www.cleverism.com/complete-guide-abc-analysis-customer-segmentation-inventory/
Nakhodov, V. F., Borichenko, O. V., Ivanko, D. O., Egorova, I. A. (2014). An integrated approach to determine the composition of the factors that affect the amount of energy in the implementation of operational control efficiency. Energy: Economics, Technology, Ecology, 2, 69–79.
Tarasiuk, H. M. (2006). Upravlinnia proektamy. Kyiv: Karavela, 320.