Оцінка втрат інноваційного потенціалу сторін унаслідок «гібридної» агресії Росії проти України
DOI:
https://doi.org/10.15587/2312-8372.2018.142081Ключові слова:
інноваційний потенціал, виробнича функція, макроекономічна динаміка, «гібридна» агресія, ВВП у фактичних цінах.Анотація
Об’єктом дослідження є процес оцінки втрат інноваційного потенціалу держав, що перебувають у стані «гібридного» військового протистояння. Проте, виникає проблема достовірності результатів такої оцінки. Цього можливо досягти шляхом порівняння відхилень фактичної динаміки результатів національного виробництва з урахуванням факторів фізичного та людського капіталу, а також технологічного прогресу.
У роботі проведено оцінку втрат (приросту) інноваційного потенціалу України як держави-жертви та Росії як держави-агресора у «гібридній» війні, що розпочалася з тимчасової окупації Автономної республіки Крим і триває донині. В основу результатів оцінки покладено реальні (офіційні) статистичні дані Світового Банку, наявні у публічному доступі за 1995–2017 рр. Об’єктом оцінки є динаміка результатів національних економік сторін конфлікту з урахуванням виробничих факторів і технологічного прогресу.
Реалізовано вдосконалення методичного забезпечення оцінки втрат інноваційного потенціалу на макрорівні шляхом моделювання виробничої функції Тінберґена-Солоу. В результаті чого отримано фіксовану і поточну динаміку параметра технологічного прогресу для держав-антагоністів у «гібридному» конфлікті за 2013–2017 рр. Розраховано різниці множників виробничої функції Тінберґена-Солоу з параметром технологічного прогресу – фіксованого за 2013 рік і поточного за 2014–2017 роки.
Обґрунтовано, що протягом 4 років «гібридної» агресії відновлення національної економіки України відбувається на 7,5 % повільніше, ніж Росії. Приріст інноваційного потенціалу України у період 2014–2017 рр. склав 2,1 % обсягу ВВП на кінець 2013 року. Втрати інноваційного потенціалу Росії за цей же період становили 8,5 % обсягу ВВП 2013 року.
Результати вдосконалення методичного забезпечення процесу оцінки втрат інноваційного потенціалу сторін «гібридної» агресії закладають основу для моделювання динаміки реального ВВП та його фізичного обсягу, що значно розширить базу майбутніх досліджень.
Посилання
- Horbulin, V. (2017). The World Hybrid War: Ukrainian Forefront. Kharkiv: Folio, 158.
- Vlasiuk, O. S., Kononenko, S. V. (2017). Kremlivska ahresiia proty Ukrainy: rozdumy v konteksti viiny. Kyiv: NISD, 304.
- Sobkevych, O. V., Shevchenko, A. V., Mykhailychenko, K. M., Rusan, V. M., Bielashov, Ye. V. et. al. (2017). Realnyi sektor ekonomiky Ukrainy: priorytety rozvytku v umovakh zminy vektora ekonomichnoi polityky: analit. dop. Kyiv: NISD, 40.
- Dodonov, R. O. (Ed.) (2017). Hibrydna viina: in verbo et in praxi. Vinnytsia: TOV «NilanLTD», 412.
- Horbulin, V. P., Vlasiuk, O. S., Libanova, E. M., Liashenko, O. M. (Eds.) (2015). Donbas i Krym: tsina povernennia. Kyiv: NISD, 474.
- Antonenko, A., Bambals, R., Berzins, J., Bond, I., Cepuritis, M., Dobrokhotov, R. et. al. (2015). The War in Ukraine: Lessons for Europe. Riga, 182.
- Banasik, M. (2016). Russia’s Hybrid War in Theory and Practice. Journal on Baltic Security, 2 (1), 157–182. doi: http://doi.org/10.1515/jobs-2016-0035
- Wither, J. K. (2016). Making Sense of Hybrid Warfare. Connections: The Quarterly Journal, 15 (2), 73–87. doi: http://doi.org/10.11610/connections.15.2.06
- Thomas, T. (2015). Russia’s Military Strategy and Ukraine: Indirect, Asymmetric – and Putin-Led. The Journal of Slavic Military Studies, 28 (3), 445–461. doi: http://doi.org/10.1080/13518046.2015.1061819
- Thiele, R. D. (2015). Crisis in Ukraine – the emergence of hybrid warfare. ISPSW Strategy Series: Focus on Defense and International Security, 347, 1–13.
- Charap, S. (2015). The Ghost of Hybrid War. Survival, 57 (6), 51–58. doi: http://doi.org/10.1080/00396338.2015.1116147
- Renz, B. (2016). Russia and “hybrid warfare.” Contemporary Politics, 22 (3) Russia, the West, and the Ukraine Crisis, 283–300. doi: http://doi.org/10.1080/13569775.2016.1201316
- Petro, N. N. (2016). Ukraine in crisis. European Politics and Society, 17 (4), 421–423. doi: http://doi.org/10.1080/23745118.2016.1154128
- Gardner, H. (2016). The Russian annexation of Crimea: regional and global ramifications. European Politics and Society, 17 (4), 490–505. doi: http://doi.org/10.1080/23745118.2016.1154190
- Kuzio, T. (2016). Ukraine between a Constrained EU and Assertive Russia. JCMS: Journal of Common Market Studies, 55 (1) Special Issue: Europe’s Hybrid Foreign Policy: The Ukraine-Russia Crisis, 103–120. doi: http://doi.org/10.1111/jcms.12447
- Biloshkurskyi, M. V.; Shaposhnykov, K. S. et. al. (Eds.) (2013). Do problemy ekonomichnoi diahnostyky stanu rozvytku innovatsiinoi diialnosti pidpryiemstv. Sotsialno-ekonomichni transformatsii v umovakh hlobalizatsii: svitovyi ta vitchyznianyi vymiry. Kherson: Vydavnychyi dim «Helvetyka», 56–58.
- Lysenko, N. O., Biloshkurska, N. V. (2012). Zastosuvannia vyrobnychoi funktsii Tinbergena pry analizi innovatsiinoi skladovoi ekonomichnoi bezpeky pidpryiemstv APK. Innovatsiina ekonomika, 4 (30), 140–144.
- Biloshkurska, N. V., Biloshkurskyi, M. V., Omelyanenko, V. A. (2018). Evaluation of Ukrainian industry innovative development with a technological progress parameter. Scientific Bulletin of Polissia, 2 (1 (13)), 23–28. doi: http://doi.org/10.25140/2410-9576-2018-2-1(13)-23-28
- Tinbergen, J. (1942). Zur Theorie der Langfristigen Wirtschaftsentwicklung. Weltwirtschaftliches Archiv, 55, 511–549.
- Solow, R. M. (1957). Technical Change and the Aggregate Production Function. The Review of Economics and Statistics, 39 (3), 312–320. doi: http://doi.org/10.2307/1926047
- Moroney, J. R., Ferguson, C. E. (1970). Efficient Estimation of Neoclassical Parameters of Substitution and Biased Technological Progress. Southern Economic Journal, 37 (2), 125–131. doi: http://doi.org/10.2307/1056121
- Biloshkurska, N. V., Biloshkurskyi, M. V. (2015). Prohnozuvannia rozvytku promyslovoho vyrobnytstva Ukrainy z urakhuvanniam vplyvu tekhnolohichnoho prohresu. Priorytety rozvytku natsionalnoi ekonomiky Ukrainy: stratehiia i perspektyvy. Uman: VPTs «Vizavi», 6–8.
- Tinbergen, J. (1973). Exhaustion and technological development: A macro-dynamic policy model. Zeitschrift Für Nationalökonomie, 33 (3-4), 213–234. doi: http://doi.org/10.1007/bf01283657
- Solow, R. M. (1956). A Contribution to the Theory of Economic Growth. The Quarterly Journal of Economics, 70 (1), 65–94. doi: http://doi.org/10.2307/1884513
- Cobb, C. B., Douglas, P. H. (1928). A theory of production. The American Economic Review, 18 (1), 139–165.
- Biloshkurska, N. V. (2015). Management of industrial production in Ukraine: innovative aspect. Ekonomichnyi prostir, 98, 54–63.
- Free and open access to global development data. World Bank Open Data. Available at: https://data.worldbank.org
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Nataliia Biloshkurska, Mykola Biloshkurskyi, Hanna Chyrva
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.