Аналіз особливостей та перспектив розвитку України в концепції «індустрія 4.0»
DOI:
https://doi.org/10.15587/2312-8372.2018.142354Ключові слова:
нова стратегія економічного розвитку, четверта промислова революція, концепції «Індустрія 4.0», цифрова економікаАнотація
Об’єктом дослідження є процес формування та особливості застосування концепції «Індустрія 4.0» як невід’ємної складової сучасного економічного світогляду в Україні. Але застосовуючи концепцію «Індустрія 4.0», потрібно оцінювати можливі негативні соціальні наслідки нового витка технічного прогресу. Тому дане дослідження направлене на оцінювання наявних проблем, аналіз особливостей та перспектив України в застосуванні концепції «Індустрія 4.0».
В роботі застосовувалися методи теоретичного узагальнення, метод структурно-функціонального аналізу, діалектичний та системно-аналітичний методи. Діалектичний метод дозволив проаналізувати та узагальнити певні аспекти наукових знань та поглядів на природу концепції «Індустрія 4.0». Системно-аналітичний метод дозволив дослідити функціонування і розвиток концепції «Індустрія 4.0» як фактору соціально-економічного розвитку країни.
Концепція «Індустрія 4.0» розглядається як концепція «виробництва знань». Все більш затребуваними стають висока кваліфікація і відповідний їй рівень знань. У порівнянні з іншими європейськими країнами, Україна відстає за всіма показниками, окрім охоплення населення вищою освітою. Україна як і раніше займає досить високі позиції за показниками «вища, середня і професійна освіта» та «ємність ринку», однак має критичне відставання в рейтингах «макроекономічного середовища», «інституцій», «розвитку бізнесу». Україна за Глобальним інноваційним індексом демонструє високий потенціал для інноваційної моделі розвитку економіки країни в цілому. Тому впровадження концепції Індустрія 4.0 і цифровізація економіки призведе до зміни системи виробництва і реалізації продукції, буде сприяти організаційній та структурній трансформації, появі нових моделей ведення бізнесу із застосуванням нових технологій.
Науково-технічна революція, впровадження нових технологій, стрімка зміна потреб суспільства і бізнесу, поява нових форм взаємодії та дифузії знань – невід’ємні складові сучасного постіндустріального світу. Цифровізація породжує додаткові конкурентні можливості, реалізація та розвиток яких, дозволить збільшити ефективність суспільного виробництва і підвищити якість життя населення країни.
Посилання
- Pas'ko, I. (2015). Chto nuzhno znat' ob Industrii 4.0 i Internete veshhey. theRunet. Available at: http://therunet.com/articles/4826. Last accessed: 11.03.2018
- Pfohl, H., Yahsi, B., Kurnaz, T. (2015). The impact of Industry 4.0 on the supply chain. HICLConference PROCEEDINGS, 31–58.
- Qin, J., Liu, Y., Grosvenor, R. (2016). A Categorical Framework of Manufacturing for Industry 4.0 and Beyond. Procedia CIRP, 52, 173–178. doi: http://doi.org/10.1016/j.procir.2016.08.005
- Babkin, A. V., Burkaltseva, D. D., Kosten, D. G., Vorobev, Yu. N. (2017). Formation of digital economy in russia: essence, features, technical normalization, development problems. Nauchno-tehnicheskie vedomosti SPbGPU. Ekonomicheskie nauki, 3, 9–25
- Babkin, A. V. (2017). Promyshlennaya politika v tsifrovoy ekonomike: problemy i perspektivy. Saint Petersburg: Politekhn. un-t, 699.
- Babakin, A. V.; Babakin, A. V. (Ed.) (2017). Tsifrovaya ekonomika i «Industriya 4.0»: problemy i perspektivy. Saint Petersburg, 685. doi: http://doi.org/10.18720/IEP/2017.1
- Dobryinin, A. P., Chernyih, K. Yu., Kupriyanovskiy, V. P., Kupriyanovskiy, P. V., Sinyagov, S. A. (2016). Tsifrovaya ekonomika – razlichnye puti k effektivnomu primeneniyu tekhnologiy (BIM, PLM, CAD, IOT, Smart City, BIG DATA i drugie). International Journal of Open Information Technologies, 4 (1), 4–11.
- Kupriyanovskiy, V. P., Sinyagov, S. A., Lipatov, S. I., Namiot, D. E., Vorobev, A. O. (2016). Tsifrovaya ekonomika – «umnyy sposob rabotat'». International Journal of Open Information Technologies, 4 (2), 26–33.
- Industry 4.0 – How to Navigate Digitization of the Manufacturing Sector. (2015). McKinsey, 22–50.
- Nanry, J., Narayanan, S., Rassey, L. (2015). Digitizing the Value Chain. Available at: https://www.mckinsey.com/business-functions/operations/our-insights/digitizing-the-value-chain
- Geissbauer, R., Vedso, J., Schrauf, S. (2016). Industry 4.0: Building the Digital Enterprise. PWC, 6–27. Available at: https://www.pwc.com/gx/en/industries/industries-4.0/landing-page/industry-4.0-building-your-digital-enterprise-april-2016.pdf. Last accessed: 11.03.2018
- Wischmann, D. S., Wangler, D. L., Botthof, A. (2015). Industrie 4.0 – Volksund betriebswirtschaftliche Faktoren für den Standort Deutschland. Eine Studie im Rahmen der Begleitforschung zum Technologieprogramm AUTONOMIK für Industrie 4.0. Berlin, 56. Available at: https://vdivde-it.de/system/files/pdfs/industrie-4.0-volks-und-betriebswirtschaftliche-faktoren-fuer-den-standort-deutschland.pdf. Last accessed: 11.03.2018
- Chancen und Herausforderungen der vierten industriellen Revolution. (2014). PWC, 3–37. Available at: http://www.strategyand.pwc.com/media/file/Industrie-4-0.pdf. Last accessed: 11.03.2018
- Stock, T., Seliger, G. (2016). Opportunities of Sustainable Manufacturing in Industry 4.0. Procedia CIRP, 40, 536–541. doi: http://doi.org/10.1016/j.procir.2016.01.129
- Lichtblau, D. K. et. al. (2014). Industry 4.0. Readiness, 76.
- Andriushchenko, K. (2016). Formation of conceptual approaches to management of intellectual capital of knowledge considering hierarchical levels at the enterprise. International Journal of Critical Accounting, 8 (5/6), 379–395. doi: http://doi.org/10.1504/ijca.2016.10002493
- Andriushchenko, K. (2017). The formation of the system of intellectual capital management at enterprises. Technology Audit and Production Reserves, 2 (4 (34)), 4–9. doi: http://doi.org/10.15587/2312-8372.2017.98178
- Pro rekomendatsii parlamentskykh slukhan na temu: «Natsionalna innovatsiina systema: stan ta zakonodavche zabezpechennia rozvytku». (2018). Postanova Verkhovnoi Rady Ukrainy, 06.07.2018, No. 8571. Available at: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/DH6M300A.html. Last accessed: 11.03.2018
- Andriushchenko, K. (2014). State-private partnership as a factor of development of transport communications maritime industry. Stredoevropsky vestnĺk pro vedu a vyzkum, 2 (21), 43–48.
- Russman, M., Lorenz, M., Gerbert, P., Waldner, M., Justus, J., Engel, P. et. al. (2015). Industry 4.0: The future of productivity and growth in manufacturing industries. The Boston Consulting Group. Available at: http://www.zvw.de/media.media.72e472fb-1698-4a15-8858-344351c8902f.original.pdf. Last accessed: 11.03.2018
- Smit, J., Kreutzer, S., Moeller, C., Arlberg, M. (2016). Industry 4.0. European Parliament, 94. Available at: http://www.europarl.europa.eu/RegData/etudes/STUD/2016/570007/IPOL_STU(2016)570007_EN.pdf. Last accessed: 11.03.2018
- Industrial Internet of Things, Industrie 4.0 Study. Control Engineering. Available at: https://www.controleng.com/single-article/2016-industrial-internet-of-things-industrie-40-study/25fc285474eeebaf583ea942849a1872.html. Last accessed: 11.03.2018
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Kateryna Andriushchenko, Lidiya Shergina, Vita Kovtun
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.