Оцінка екологічної ефективності відкритої розробки нерудних родовищ корисних копалин
DOI:
https://doi.org/10.15587/2312-8372.2018.145602Ключові слова:
родовища нерудних твердих корисних копалин, екологічна безпека гірничих підприємств, конвеєрний транспорт, дробильно-сортувальний комплексАнотація
Об’єктом дослідження є екологічна безпека функціонування гірничих підприємств. Одним з найбільш проблемних місць є значні відмінності гірничо-геологічних умов та геометричних параметрів кар’єрів, тип та технічний стан гірничо-транспортного обладнання, що застосовується на гірничих підприємствах, а також потреба доробки запасів в умовах зменшеної санітарно-захисної зони. Зміни процедури оцінки впливу на довкілля планованої діяльності гірничими підприємствами повинні передбачати розробку та впровадження додаткових технологічних рішень, що сприятимуть зменшенню забруднення прилеглих територій. Тому виникає необхідність в розробці уніфікованих підходів, використання яких дозволить аналізувати технологічні процеси гірничих підприємств та виявляти більш небезпечні з екологічної точки зору, на яких утворюються значні обсяги викидів забруднюючих речовин.
В ході дослідження проаналізовано три типові технологічні схеми розробки родовищ скельних будівельних матеріалів, що відрізняються продуктивністю виробництва та обсягами викидів забруднюючих речовин на прилеглі території. Встановлено, що використання стрічкових конвеєрів дозволяє зменшити зону впливу підприємства на екологічний стан прилеглих територій та мінімізувати екологічні ризики функціонування гірничих підприємств.
Для локалізації викидів забруднюючих речовин на території гірничого підприємства обґрунтовано схеми розміщення мобільних і пересувних дробильно-сортувальних установок в кар’єрі безпосередньо у вибоях або на робочих площадках. Це дозволить зменшити рівні забруднення навколишнього середовища та підвищити комфортність проживання населення на території гірничопромислових регіонів.
Завдяки застосуванню сучасних методів дослідження, методів картографічного моделювання і наукового прогнозування та використання комп’ютерних програм розроблено оптимальні екологобезпечні технології розробки родовищ. Їх застосовування дозволить зменшити обсяги викидів забруднюючих речовин за межі санітарно-захисної зони та покращить екологічний імідж гірничого підприємства. Такі підходи сприятимуть вдалому проходженню екологічного аудиту гірничих підприємств, отриманню міжнародних екологічних сертифікатів та освоєнню нових ринків збуту продукції.
Посилання
- Gumenik, I., Lozhnikov, O. (2015). Current condition of damaged lands by surface mining in Ukraine and its influence on environment. New Developments in Mining Engineering 2015: Theoretical and Practical Solutions of Mineral Resources Mining. CRC Press / Balkema, 139–143. doi: http://doi.org/10.1201/b19901-26
- Mormul, T. M., Terekhov, Ye. V. (2017). Environmental and economic estimation of technological solutions in terms of land resource conservation in the process of open-cast mining. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, 3, 122–128.
- Yurchenko, A., Litvinenko, A., Morozova, T. (2015). Study of dust cloud spraying parameters in terms of its suppression. New Developments in Mining Engineering 2015: Theoretical and Practical Solutions of Mineral Resources Mining. CRC Press / Balkema, 71–74. doi: http://doi.org/10.1201/b19901-14
- Kozlovskaya, Т. F., Chebenko, V. N. (2010). Ways of decline of y-level of ecological danger in districts mining by the opened method. Transactions of Kremenchuk Mykhailo Ostrohradskyi National University, 6 (65), 163–168. http://www.kdu.edu.ua/statti/2010-6-1(65)/163.pdf Last accessed: 10.03.2018
- Symonenko, V., Hrytsenko, L., Cherniaiev, O. (2016). Organization of non-metallic deposits development by steep excavation layers. Mining of Mineral Deposits, 10 (4), 68–73. doi: http://doi.org/10.15407/mining10.04.068
- Prokopenko, V. I., Litvinov, Yu. I. (2017). Environmental orientable imperative of developing the technology and excavation of horizontal fields. Naukovyy visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, 2, 51–57.
- Berry, P., Pistocchi, A. (2003). A Multicriterial Geographical Approach for the Environmental Impact Assessment of Open-Pit Quarries. International Journal of Surface Mining, Reclamation and Environment, 17 (4), 213–226. doi: http://doi.org/10.1076/ijsm.17.4.213.17476
- Drebenstedt, C., Ritter, R., Suprun, V., Agafonov, Y. (2015). Cyclical-and-Continuous Method and in-Pit Crushing Operation Experience in the World. Gornyi Zhurnal, 11, 81–87. doi: http://doi.org/10.17580/gzh.2015.11.17
- Khomenko, O. Y., Kononenko, M. M., Myronova, I. G., Sudakov, A. K. (2018). Increasing ecological safety during underground mining of iron-ore deposits. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, 2, 29–38. doi: http://doi.org/10.29202/nvngu/2018-2/3
- Symonenko, V. I., Pavlychenko, A. V., Cherniaiev, О. V., Hrytsenko, L. S. (2016). Technological aspects of ecological finalization of nonmetallic career during their liquidation and conservation. Bulletin of National University of Water Management and Nature Resources Use, 2, 148–158.
- Kholodenko, T., Ustimenko, Ye., Pidkamenna, L., Pavlychenko, A. (2015). Technical, economic and environmental aspects of the use of emulsion explosives by ERA brand in underground and surface mining. New Developments in Mining Engineering: Theoretical and Practical Solutions of Mineral Resources Mining. CRC Press / Balkema, 211–219. doi: http://doi.org/10.1201/b19901-38
- Singh, P. K., Roy, M. P., Paswan, R. K., Sarim, M., Kumar, S., Ranjan Jha, R. (2016). Rock fragmentation control in opencast blasting. Journal of Rock Mechanics and Geotechnical Engineering, 8 (2), 225–237. doi: http://doi.org/10.1016/j.jrmge.2015.10.005
- Pyra, J., Soltys, A., Winzer, J. (2017). Analysis of the blast-induced vibration structure in open-cast mines. Journal of Vibroengineering, 19 (1), 409–418. doi: http://doi.org/10.21595/jve.2016.17289
- Lilic, N., Cvijetic, A., Milisavljevic, V., Pantelic, U., Kolonja, L. (2017). Environmental noise management in the area of opencast mines. Tehnika, 72 (1), 47–52. doi: http://doi.org/10.5937/tehnika1701047l
- Neustupa, Z. (2004). An information system for managing the reclamation of a landscape degraded by opencast mining. Acta Montanistica Slovaca, 9 (1), 9–15. Available at: https://actamont.tuke.sk/pdf/2004/n1/3neustupa.pdf Last accessed: 10.03.2018
- Helebrant, F., Moni, V., Klouda, P. et. al. (2012). The harmonization and optimization of diagnostic methods for a belt conveyor. Management Systems in Production Engineering, 2 (6), 39–44.
- Moni, V., Klouda, P., Skraban, V. (2013). Comprehensive Check Measurement of Key Parameters on Model Belt Conveyor. Management Systems in Production Engineering, 11 (3), 24–27.
- Statiuha, G. O., Sokolov, V. A., Abramov, I. B., Boiko, T. V., Abramova, A. O. (2010). To issue of ecological safety quantitative evaluation at EIA. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6 (6 (48)), 44–46. Available at: http://journals.uran.ua/eejet/article/view/3347/3147
- Kozulia, T. V., Emel'ianova, D. I., Kozulia, M. M. (2014). Complex ecological estimation of natural and manmade complexes which basis on MIPS- and risk analysis. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3 (10 (69)), 8–13. doi: http://doi.org/10.15587/1729-4061.2014.24624
- Bugaieva, L. M., Osmanov, M. M., Statiuha, G. O. (2010). Using system dynamics methods to study the sustainable development of regions of Ukraine. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (10 (44)), 22–25. Available at: http://journals.uran.ua/eejet/article/view/2772/2578
- Antonets, A. V., Pliatsuk, D. L. (2015). Analysis of information-analytical systems development of environmentally dangerous situation modeling. Technology Audit and Production Reserves, 6 (2 (26)), 8–12. doi: http://doi.org/10.15587/2312-8372.2015.56800
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Vladimir Simonenko, Artem Pavlychenko, Oleksii Cherniaiev
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
