Аналіз сучасних підходів до формування пакету акцій портфельного інвестора
DOI:
https://doi.org/10.15587/2312-8372.2018.145730Ключові слова:
портфель цінних паперів, портфельне інвестування, пакет акцій, інвестиційна компаніяАнотація
Об’єктом дослідження є інвестиційний портфель, що складається з набору інвестиційних інструментів (цінних паперів, активів, проектів, тощо), в яких розподіляються фінанси інвестора. Основною метою формування інвестиційного портфелю є його максимальна прибутковість, але дохід завжди прямо пропорційний ризику. В роботі запропоновано підхід, при якому користувач може керувати значеннями прибутковості та ризику, і таким чином визначати для себе оптимальний склад інвестиційного портфелю. Це досягається за рахунок використання комбінації методів оцінки фінансових активів.
В ході дослідження використовувались моделі, що є основою портфельної теорії та включає відбір інвестиційних активів та оптимізацію складу портфелю, методики оцінки інвестиційних якостей активів та ефективності портфельного інвестування. Зокрема, використовували моделі Марковіца, Шарпа та Тобіна, що дозволяють забезпечити більшу ефективність в галузі прийняття інвестиційних рішень на фондовому ринку, у тому числі, пов’язаних з формуванням портфелю акцій та керуванні ним. А також при оцінці інвестиційних якостей фінансових активів.
Випробування методу та моделей на реальних інвестиційних активах підтвердили їх ефективність. Зокрема, при формуванні портфелю акцій визначено, що максимальна дохідність забезпечується в інвестиційному портфелі, який характеризується максимальним ризиком. В порівнянні з іншими варіантами портфелів, що мають середню та мінімальну дохідність, визначено, що значення ризиків відрізняються на 3–5 %. Це пов’язано з тим, що запропонований метод базується на комбінації моделей, що враховують різні аспекти фондового ринку. Таким чином, формується оптимальний портфель, який забезпечує інвестору бажаний рівень дохідності при фіксованому рівні ризику.
Результати, отримані в роботі, дозволили запропонувати загальну методику формування оптимального інвестиційного портфелю, що містить різні частки найбільш надійних та привабливих фінансових активів в умовах сучасної невизначеності та мінливості українського фондового ринку.
Посилання
- Tsyhaniuk, D. L. (2007). Portfelne investuvannia na ukrains komu fondovomu rynku. Ukrainska akademiia bankivskoi spravy. Available at: http://uabs.edu.ua/images/stories/docs/K_M/Tsyhaniuk_2.pdf. Last accessed: 15.04.2018
- Vorobiov, Yu. M., Vorobets, T. I. (2012). Suchasni tendentsii rozvytku finansovoho investuvannia na fondovomu rynku Ukrainy. Investytsii: praktyka ta dosvid, 22, 9–12.
- Kurmaiev, P. Yu., Bayramov, E. (2017). A Current trends of financing of innovative activity entities in Ukraine. Naukovyi visnyk Polissia, 2 (10 (1)), 55–62.
- Dobrova, N. V. (2013). Infrastruktura pidtrymky maloho pidpryiemnytstva v Ukraini ta na rehionalnomu rivni. Naukovyi visnyk. Odeskyi natsionalnyi ekonomichnyi universytet, 18 (197), 97–106.
- Kerr, W. R., Nanda, R. (2015). Financing Innovation. Annual Review of Financial Economics, 7 (1), 445–462. doi: http://doi.org/10.1146/annurev-financial-111914-041825
- Markowitz, H. (1952). Portfolio selection. The Journal of Finance, 7 (1), 77–91. doi: http://doi.org/10.1111/j.1540-6261.1952.tb01525.x
- Aleksander, G., Beyli, Dzh., Sharp, U. (2015). Investitsii. Seriya «Universitetskiy uchebnik». Moscow: Infa, 1028.
- Kheirollah, A., Bjarnbo, О. (2007). A Quantitative Risk Optimization of Markowitz Model: An Empirical Investigation on Swedish Large Cap List, Master. Thesis in Mathematics/Applied Mathematics, University Sweden, Department of Mathematics and Physics, 73.
- Li, X., Xu, Z. Q. (2016). Continuous-time Markowitz’s model with constraints on wealth and portfolio. Operations Research Letters, 44 (6), 729–736. doi: http://doi.org/10.1016/j.orl.2016.09.004
- Vasanthi, B., Arumugam, S., Nagar, A. K., Mitra, S. (2015). Applications of Signed Graphs to Portfolio Turnover Analysis. Procedia – Social and Behavioral Sciences, 211, 1203–1209. doi: http://doi.org/10.1016/j.sbspro.2015.11.160
- Kabaivanov, S., Milev, M., Markovska, V. (2013). Application of Path Simulation Techniques in Derivative Pricing. Trakia Journal of Sciences, 9 (2), 302–309.
- Marchev, Jr. A., Marchev, A. (2012). Selecting and Simulating Models for Management of Investment Portfolios Using Cybernetic Approach. Economic Alternatives, 2, 28–64.
- Amin, F. A. M., Yahya, S. F., Ibrahim, S. A. S., Kamari, M. S. M. (2018). Portfolio risk measurement based on value at risk (VaR). Proceeding of the 25th national symposium on mathematical sciences (sksm25): Mathematical Sciences as the Core of Intellectual Excellence. doi: http://doi.org/10.1063/1.5041543
- David Cabedo, J., Moya, I. (2003). Estimating oil price “Value at Risk” using the historical simulation approach. Energy Economics, 25 (3), 239–253. doi: http://doi.org/10.1016/s0140-9883(02)00111-1
- Spuchľakova, E., Michalikova, K. F., Misankova, M. (2015). Risk of the Collective Investment and Investment Portfolio. Procedia Economics and Finance, 26, 167–173. doi: http://doi.org/10.1016/s2212-5671(15)00910-7
- Atkinson, R. D. (2013). Competitiveness, Innovation and Productivity: Clearing up the Confusion. Washington: The Information Technology & Innovation Foundation, 74.
- Kostiuk, A. K., Boiarynova, K. O. (2011). Innovatsiinyi rozvytok pidpryiemstv: ekonomichni umovy, problemy ta perspektyvy. Aktualni problemy ekonomiky ta upravlinnia, 5, 50–57.
- Naukova ta innovatsiina diialnist Ukrainy (2016). Kyiv: Derzhavna sluzhba statystyky, 257.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Ekaterina Kievskaya
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.