Розробка методології вибору маршруту роботи суден постачання видобувних платформ в шельфах морів

Автор(и)

  • Olga Akimova Одеський національний морський університет, вул. Мечникова, 34, м. Одеса, Україна, 65029, Україна https://orcid.org/0000-0001-9007-0894
  • Alexandra Kravchenko Одеський національний морський університет, вул. Мечникова, 34, м. Одеса, Україна, 65029, Україна https://orcid.org/0000-0001-5920-927X

DOI:

https://doi.org/10.15587/2312-8372.2018.146322

Ключові слова:

спеціалізовані судна постачання видобувних платформ, морські бурильні платформи, варіанти маршрутів роботи

Анотація

Об’єктом дослідження є організація роботи спеціалізованих суден постачання видобувних платформ (СПП) в шельфах морів. Одним з найбільш проблемних місць є необхідність підвищення ефективності роботи спеціалізованих судів обслуговування для доставки персоналу, будівельних матеріалів і постачання на нафтові платформи в шельфах морів під час експлуатації платформ для видобутку нафти.

В ході дослідження для вдосконалення роботи СПП при розробці методології використовувалися метод варіантів і маршрутизації роботи наземних транспортних засобів. Це дозволило удосконалити роботу СПП при обслуговуванні видобувних платформ, завдяки зниженню собівартості виконання рейсів.

Отримано найкращий маршрут та спосіб організації роботи СПП при обслуговуванні видобувних платформ, на прикладі шельфу Чорного моря (Україна). А саме, складені можливі маршрути роботи СПП при маятниковому і збірно-розвізному способі роботи, а також за обраним критерієм визначено кращий спосіб роботи СПП для найкращого маршруту. Розраховано економічний ефект від роботи СПП за обраним маршрутом і способом, який склав близько 44 тис. дол. за рейс. Це пов'язано з тим, що розроблена методологія щодо вибору найкращого варіанту роботи СПП має ряд особливостей, зокрема вона складається з послідовних етапів:

  • вибираються схеми маршрутів по організації роботи СПП;
  • складаються варіанти маршрутів роботи СПП за кожною схемою;
  • призначається критерій вибору схеми;
  • розраховуються показники роботи судів;
  • вибирається оптимальний маршрут і схема за прийнятим критерієм оптимізації.

Розроблена методологія забезпечує визначення оптимального маршруту і варіанти схеми роботи СПП, який забезпечує найменше значення собівартості перевезень 1 тонно-км вантажів. У порівнянні з аналогічними відомими методами, які застосовуються в автомобільному транспорті, в морському нафтовидобувному бізнесі подібні методи не застосовувалися.

Біографії авторів

Olga Akimova, Одеський національний морський університет, вул. Мечникова, 34, м. Одеса, Україна, 65029

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра експлуатації флоту і технології морських перевезень

Навчально-науковий інститут морського бізнесу

Alexandra Kravchenko, Одеський національний морський університет, вул. Мечникова, 34, м. Одеса, Україна, 65029

Старший викладач

Кафедра експлуатації флоту і технології морських перевезень

Навчально-науковий інститут морського бізнесу

Посилання

  1. Mineralni resursy Ukrainy: shchorichnyk (2017). Kyiv: DNVP «Heoinform Ukrainy», 268.
  2. Goskompaniya zayavila o vygodnosti dobychi gaza na shel'fe Chernogo morya. Novoe vremya. Biznes. Available at: https://biz.nv.ua/economics/goskompanija-zajavila-o-nevygodnosti-dobyvat-gaza-na-shelfe-chernogo-morja-2200235.html. Last accessed: 14.11.2017
  3. Ukraina nashla krupnoe mestorozhdenie gaza v Chernom more. Ukraina.ru. Available at: https://ukraina.ru/news/20161213/1017997667.html. Last accessed: 13.12.2016
  4. Vyakhirev, R. I., Nikitin, B. A., Mirzoev, D. A. (1999). Obustroystvo i osvoenie morskikh neftegazovykh mestorozhdeniy. Moscow: Izd. Akademii gornykh nauk, 373.
  5. Shybaiev, O. H., Akimova, O. V., Kravchenko, O. A. (2017). Klasyfikatsiia tekhnichnykh zasobiv, shcho zabezpechuiut protses vydobutku i transportuvannia vuhlevodniv v shelfakh Chornoho ta Azovskoho moriv. Visnyk Skhidnoukrainskoho natsionalnoho universytetu imeni Volodymyra Dalia, 4 (234), 119–125.
  6. Makeev, G. A. (2008). Opredelenie neobkhodimogo i dostatochnogo kolichestva sudov obsluzhivayushhego morskie burovye ustanovki flota. Morskoy vestnik, 1 (25), 39–42.
  7. Khristenko, V. B. (2007). Ob osnovnykh napravleniyakh razvitiya grazhdanskoy morskoy tekhniki na 2009–2016 gody. Sudostroenie, 6, 17–19.
  8. Barretto, M. R. P., Cruz, R. E., Mendes, A. B., Seixas, M. P., da Cunha, C. B., Brinati, M. A. (2013). A Decision Support System for Allocating General Cargo in Platform Supply Vessels. OTC Brasil. Rio de Janeiro: Offshore Technology Conference. doi: http://doi.org/10.4043/24433-ms
  9. Van Bussel, G., Schöntag, C. (1997). Operation and maintenance aspects of large offshore windfarms. Ewec-Conference-, Bookshop for Scientific Publications, 272–275.
  10. Hoff, A., Andersson, H., Christiansen, M., Hasle, G., Lokketangen, A. (2010). Industrial aspects and literature survey: Fleet composition and routing. Computers & Operations Research, 37 (12), 2041–2061. doi: http://doi.org/10.1016/j.cor.2010.03.015
  11. Halvorsen-Weare, E. E., Fagerholt, K. (2011). Robust Supply Vessel Planning. Network Optimization. Berlin: Springer, 559–573. doi: http://doi.org/10.1007/978-3-642-21527-8_62
  12. Speight, J. G. (2015). Handbook of offshore oil and gas operations. Elsevier, 363.
  13. Mayboroda, M. E., Bernarskiy, V. V. (2007). Gruzovye avtomobil'nye perevozki. Rostov na Donu: Feniks, 443.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-05-17

Як цитувати

Akimova, O., & Kravchenko, A. (2018). Розробка методології вибору маршруту роботи суден постачання видобувних платформ в шельфах морів. Technology Audit and Production Reserves, 5(2(43), 30–35. https://doi.org/10.15587/2312-8372.2018.146322

Номер

Том 5 № 2(43) (2018): Інформаційно-керуючі системи

Розділ

Системи та процеси керування: Оригінальне дослідження

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Olga Akimova, Alexandra Kravchenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.