Аналіз сучасного стану розвитку ринку електронної комерції в Україні
DOI:
https://doi.org/10.15587/2312-8372.2018.146341Ключові слова:
електронна комерція, інтернет економіка, електронна торгівля, взаємодія суб’єктів господарювання в середовищі ІнтернетАнотація
Об’єктом дослідження є ринок електронної комерції. Розвиток електронної комерції дозволяє здійснювати господарську діяльність у світовому масштабі, пропонувати підприємствам товари та послуги незалежно від просторових та часових обмежень, зменшувати витрати на проведення та обслуговування операцій. Це, відповідно, дозволяє знижувати ціни та отримувати лідируючі позиції на світовому ринку. Одним із проблемних місць є визначення тих тенденцій, які склалися на зарубіжних ринках, що з цього на даний момент є в Україні. І, відповідно, який досвід може бути перейнятий нею з метою більш активного впровадження сфери електронної комерції в усі напрями економічної діяльності.
Проведено аналіз підходів до визначення поняття «електронна комерція», визначено стан законодавчого врегулювання сфери електронної комерції як на глобальному, так і на національному рівнях. Визначено, що на основі взаємодії суб’єктів господарювання в середовищі Інтернет можна виокремити різні типи електронної комерції, основними учасниками яких виступають споживачі, бізнес та уряд.
Статистичний аналіз стану розвитку електронної комерції в світі довів, що на сьогодні дана сфера стрімко нарощує свої обсяги. Світовими лідерами, звісно, виступають країни, які мають найбільший рівень впровадження інформаційних технологій в усі сфери діяльності, проте, Україна стала лідером Європи за динамікою розвитку електронної комерції.
Доведено, що в України є потенціал до розширення впливу компаній сфери електронної комерції. Так як Інтернетом ще не користується 35 % населення, а велика кількість користувачів надають перевагу зарубіжним сервісам через недовіру до національних підприємств та недосконалу законодавчу базу. До того ж, українські компанії, в основному, базуються на принципах моделі «бізнес-до-споживача», що, відповідно, дає можливість іншим підприємствам займати ті сегменти ринку, на яких взагалі не пропонуються послуги через сервіси електронної комерції.
Посилання
- Nanehkaran, Y. (2013). An Introduction To Electronic Commerce. International Journal of Scientific & Technology Research, 2 (4), 190–193.
- Summer, A. (1999). E-Commerce. NYH Publishing, 263.
- Report From The Commission To The Council And The European Parliament (2017). Final report on the E-commerce Sector Inquiry. Brussels. Available at: http://ec.europa.eu/competition/antitrust/sector_inquiry_final_report_en.pdf Last accessed: 09.04.2018
- Gallaugher, J. (2002). E-Commerce and the Undulating Distribution Channel. Communications of the ACM, 45 (7), 89–95. doi: http://doi.org/10.1145/514236.514240
- Operkent, A. (2001). The Law Problems of Electronic Economy. Journal of Monetary Economics, 12, 89–90.
- Sidorova, O. V. (2011). Regulirovanie elektronnoy ekonomicheskoy deyatel'nosti v zarubezhnykh stranakh. Problemy sovremennoy ekonomiki, 2, 97–100.
- Melnychuk, O. S. (2014). Hlobalni tendentsii rozvytku elektronnoi komertsii. Naukovi pratsi NDFI, 1 (66), 58–69.
- Efendi, J., Kinney, M. (2013). Marketing Supply Chain Using B2B Buy-Side-E-Commerce Systems: Does Adoption Impact Financial Performance?. Academy of Marketing Studies Journal, 17 (2), 73–81.
- Shirley, H., Smith, M. (2009). Impact of Internet Financial Reporting on Emerging Markets. Journal of International Business Research, 8 (2), 21–41.
- Hlinenko, L. K., Dainovskyi, Yu. A. (2018). Stan i perspektyvy rozvytku elektronnoi torhivli Ukrainy. Marketynh i menedzhment innovatsii, 1, 83–102.
- Malovychko, S. V. (2015). Tendentsii ta perspektyvy rozvytku elektronnoi torhivli v Ukraini. Ekonomika i rehion, 4 (53), 67–73.
- Kelly, K. (1998). New rules for the new economy. New York: Penguin, 191.
- Wirtz, B. (2011). Electronic business. Second edition. Wiesbaden: Gabler-Verlag, 172.
- OECD science, technology, and industry scoreboard: Towards a knowledge-based economy (2001). Organisation for Economic Cooperation and Development. Paris. Available at: http://www.oecd.org/ Last accessed: 11.04.2018
- Pro Natsionalnu prohramu informatyzatsii (2016). Zakon Ukrainy stanom na 01.08.2016 r. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy (VVR). 1998. No. 27-28. Available at: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/74/98-%D0%B2%D1%80
- Pro elektronnu komertsiiu (2017). Zakon Ukrainy stanom na 26.04.2017 r. Vidomosti Verkhovnoi Rady (VVR). 2015. No. 45. St. 410. Available at: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19
- Sheremet, A. D. (2012). Formy elektronnoi komertsii ta yii sklad v systemi tsyfrovoi ekonomiky. Visnyk Dnipropetrovskoho natsionalnoho universytetu zaliznychnoho transportu im. akademika V. Lazariana, 41, 311–315.
- Carev, V. V., Kantarovich, A. A. (2001). Ekonomika, organizaciya i planirovanie kommercheskoy deyatel'nosti Internet-kompaniy. Saint Petersburg: Nestor, 207.
- Nemat, R. (2011). Taking a Look at Different Types of E-commerce. World Applied Programming, 1 (2), 100–104.
- The Statistics Portal. Available at: https://www.statista.com Last accessed: 07.04.2018
- Internet Association of Ukraine. Available at: https://inau.ua Last accessed: 07.04.2018
- European B2C E-commerce Report. (2016). Available at: https://www.ecommercewiki.org/reports/239/european-b2c-ecommerce-report-2016 Last accessed: 07.04.2018
- Global B2C E-commerce Report. (2016). Available at: https://www.ecommercewiki.org/wikis/www.ecommercewiki.org/images/5/56/Global_B2C_Ecommerce_Report_2016.pdf Last accessed: 07.04.2018
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Vitalina Babenko, Olga Syniavska
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.